13 квітня 2026 року м. Київ справа №320/33125/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати неправомірним рішення Головного управління ДПС у м. Києві про анулювання ліцензії ФОП ОСОБА_1 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний номер 26570308202404380, оформлене Розпорядженням №576 від 30.12.2024 та скасувати Розпорядження №576 від 30.12.2024 в частині що стосується анулювання ліцензії ФОП ОСОБА_1 ;
- стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що рішення Головного управління ДПС у м. Києві про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями є протиправним та прийнятим без належних правових підстав. Позивач зазначає, що жодного порушення вимог статті 15-3 Закону №481/95-ВР ним не вчинялося, а факт продажу алкогольного напою неповнолітній особі належними та допустимими доказами не підтверджений. Крім того, Позивач вказує, що особа ОСОБА_2 , щодо якої складено адміністративний протокол, не перебувала з ним у трудових відносинах, а тому її дії не можуть бути покладені на нього як суб'єкта господарювання. Також позивач наголошує, що про анулювання ліцензії його належним чином не повідомлено, а відповідне розпорядження він отримав лише після направлення адвокатського запиту. У зв'язку з цим позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/33125/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 14.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №320/33125/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В матеріалах справи наявні:
-відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що підставою для анулювання ліцензії стало подання Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві від 07.12.2024 вих. №268740-2024 (вх. №647601), яким повідомлено про встановлений факт продажу алкогольного напою неповнолітній особі. Відповідач зазначає, що за результатами розгляду адміністративного протоколу постановою №2955 від 01.10.2024 особу притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП, що, на його думку, є достатньою підставою для застосування санкцій до суб'єкта господарювання у вигляді анулювання ліцензії. Відповідач також стверджує, що саме продавець магазину ФОП ОСОБА_1 здійснив продаж алкогольного напою неповнолітньому, а отже відповідальність покладається на суб'єкта господарювання. Крім того, відповідач посилається на положення статті 15-3 Закону №481/95-ВР, відповідно до яких заборонено продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років. Відповідач вважає, що наявні матеріали перевірки є достатніми для підтвердження факту правопорушення. Також зазначає, що анулювання ліцензії є передбаченим законом наслідком встановлення такого порушення;
-відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач наголошує, що відповідач безпідставно поклав в основу оскаржуваного рішення подання поліції від 07.12.2024, яке було відкликано поданням від 19.12.2024 вих. №285637-2024, а отже не могло бути використане як доказ. Також позивач вказує на відсутність будь-яких належних доказів того, що ОСОБА_2 є його працівником, а тому відсутній причинно-наслідковий зв'язок між її діями та діяльністю позивача. Також позивач підкреслює, що матеріали поліції містять суперечливі дані щодо особи правопорушника, зокрема, зазначається про особу правопорушника - ОСОБА_3 , що ставить під сумнів достовірність таких матеріалів. Крім того, позивач звертає увагу на відсутність належного підтвердження факту продажу саме алкогольного напою та факту неповноліття покупця;
-клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке мотивовано необхідністю повного та всебічного дослідження доказів, можливістю допиту свідків та складністю спірних правовідносин.
Суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки дана справа не є складною у розумінні статті 12 КАС України, не потребує проведення судових засідань із дослідженням значного обсягу доказів або допиту свідків, а спірні правовідносини можуть бути належним чином встановлені на підставі письмових доказів, наявних у матеріалах справи. З огляду на це справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , зареєстрована як суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність з роздрібної торгівлі продовольчими товарами, напоями та тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачу видано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний номер 26570308202404380 строком дії з 22.08.2024 по 22.08.2025.
Як зазначено податковим органом, 18.09.2024 приблизно о 12.30 у ході проведення відпрацювання території Святошинського району міста Києва з метою забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки та порядку, при перевірці магазину ФОП « ОСОБА_4 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 був виявлений та задокументований факт продажу продавцем вказаного магазину гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_2 неповнолітній особі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 банку алкогольного енергетичного напою І «REVO», з вмістом алк. 8.5%, вартістю 55.00 грн.
У зв'язку з тим, що продавець кіоску ФОП ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_2 , продала неповнолітньому 1 банку алкогольного енергетичного напою, своїми діями порушила вимоги статті 15-3 Закону України від 19.12.1995 № 481/95 «Про державне регулювания виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння), 18.09.2024 року поліцейськими сектору ювенальної превенції Святошинського УП ГУНП у м. Києві складено адміністративний протокол серії ВАВ № 584306 за частиною другою статті 156 КУпАП, який направлено для розгляду до адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за адресою: вул. Хрещатик, 36, м. Київ.
01.10.2024 адміністративною комісією розглянуто адміністративний протокол за частиною другою ст. 156 КУпАП, який складено відносно ОСОБА_3 та винесено постанову № 2955 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 6800 грн. Постанова набрала законної чинності 10.10.2024.
На підставі подання Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві від 07.12.2024 вих. №268740-2024 (вх. №647601) Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято розпорядження від 30.12.2024 №576, яким анульовано ліцензію позивача на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Згідно із частиною 1 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі Закон №481/95-ВР) контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Порядок видачі та анулювання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
Відповідно до частини 52 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі:
- заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
- рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
- несплати чергового платежу за ліцензію; встановлення факту незаконного використання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);
- встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;
- рішення суду про встановлення факту переміщення суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем; порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;
- отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;
- встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії; встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії;
- встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії;
- порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;
- відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог статей 80, 81 Податкового кодексу України, на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництв о) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Крім того, згідно пункту 2 частини 1 статті 15-3 Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, зокрема, особам, які не досягли 18-річного віку.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 15-3 Закону №481, якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, продавець повинен звернутися до такого покупця з вимогою пред'явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його вік.
У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння такій особі забороняється.
Згідно статті 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до статті 11 Закону №481 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Як встановлено судом, 18.09.2024 працівниками поліції зафіксовано факт продажу слабоалкогольного напою «Revo» особі, яка не досягла 18-річного віку, що підтверджується актом виявленого адміністративного правопорушення, адміністративним протоколом, а також іншими матеріалами адміністративної справи.
Зокрема, в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_2 від 18.09.2024 про повернення грошових коштів у розмірі 55 грн за проданий неповнолітній особі товар - слабоалкогольний напій «Revo», із зазначенням, що така дія була вчинена нею під час перебування на робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ФОП позивача.
Крім того, в матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_2 , її анкетні дані, а також пояснення неповнолітньої особи, якій було реалізовано зазначений товар, копія паспорта останнього, що підтверджує недосягнення ним 18-річного віку на момент придбання напою, а також фотоматеріали, які підтверджують факт придбання саме цього напою.
Вказані докази підтверджують обставини вчинення правопорушення.
Суд критично оцінює доводи позивача про відсутність доказів продажу алкогольного напою неповнолітній особі, оскільки такі твердження спростовуються наведеними вище матеріалами, які в своїй сукупності свідчать про наявність складу правопорушення, передбаченого статтею 15-3 Закону №481/95-ВР.
Щодо доводів позивача про те, що ОСОБА_2 не перебувала з ним у трудових відносинах, суд зазначає, що з наданих доказів, зокрема, розписки та пояснень самої ОСОБА_2 , вбачається, що остання здійснювала продаж товару саме у торговельному об'єкті позивача, перебуваючи на робочому місці.
При цьому позивач не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували факт здійснення такою особою діяльності від імені або в інтересах позивача.
Сам по собі факт можливого неоформлення трудових відносин не звільняє суб'єкта господарювання від відповідальності за дії осіб, які фактично здійснюють реалізацію товарів у межах його господарської діяльності, оскільки саме на суб'єкта господарювання покладено обов'язок щодо дотримання правил торгівлі, у тому числі заборони продажу алкогольних напоїв неповнолітнім.
Посилання позивача на те, що подання Святошинського управління поліції від 07.12.2024 вих. №268740-2024 було відкликано поданням від 19.12.2024 вих. №285637-2024, суд відхиляє, оскільки подання від 19.12.2024 не спростовує встановлені фактичні обставини правопорушення, а лише містить прохання залишити попереднє подання без розгляду, при цьому матеріали адміністративної справи та зафіксовані обставини правопорушення залишаються чинними та не були скасовані у встановленому законом порядку. Більше того, саме подання від 19.12.2024 також містить відомості про ті ж самі обставини правопорушення, що додатково підтверджує їх достовірність.
Щодо доводів позивача про недопустимість доказів, суд зазначає, що надані відповідачем матеріали були отримані в межах повноважень уповноважених органів та відповідають вимогам належності та допустимості доказів, визначених статтями 73- 76 КАС України.
Посилання позивача на суперечності щодо особи правопорушника (зокрема, зазначення у відзиві іншої особи - ОСОБА_3 ) суд оцінює як такі, що не впливають на правильність вирішення спору по суті, оскільки зазначене є очевидною технічною помилкою у викладенні тексту відзиву та спростовується іншими матеріалами справи, в яких чітко ідентифіковано особу ОСОБА_2 як таку, що вчинила відповідне правопорушення.
Також суд відхиляє доводи позивача щодо неналежного повідомлення про анулювання ліцензії, оскільки сам факт отримання або неотримання розпорядження не спростовує правомірності його прийняття за наявності встановлених законом підстав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення про анулювання ліцензії позивача прийнято за наявності передбачених законом підстав та підтверджено належними і допустимими доказами.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не змінює.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позову.
Враховуючи відмову у задоволенні вимог позову, розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.
Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.