13 квітня 2026 року м. Київ справа №320/54170/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮС ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЮС ТРЕЙД» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області: форми «Р» № 339410715 від 23.07.2025; форми «Р» № 339420715 від 23.07.2025; форми «В4» № 339450715 від 23.07.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу за наслідком проведеної перевірки щодо порушення товариством податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами та твердження про нереальність господарських операцій є необґрунтованими та помилковими, а тому прийняті за наслідком таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16 грудня 2025 року о 10:00 год.
Представником відповідача долучено до матеріалів справи відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки встановлені під час перевірки порушення є обґрунтованими, а прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення є правомірними.
В підготовчому засіданні 16 грудня 2025 року протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 27 січня 2026 року в 12:30 год.
В судовому засіданні 27 січня 2026 року на підставі клопотання представника позивача та відсутності заперечень зі сторони представника відповідача суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
У період з 12.06.2025 по 02.07.2025 представниками Вишгородського відділу перевірок платників управління податкового аудиту ТУ ДПС у Київській області на підставі направлень від 12.06.2025 №6775/0715, №6776/0715, №6777/0715 виданих ТУ ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДЮС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 34335.309) з питань, що стали предметом заперечення на акт від 14.04.2025 № 18090/10-36-07-15/34335309 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮС ТРЕЙД», податковий номер 34335309» , а саме в частині сплати податку На прибуток підприємств, податку на додану вартість, на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями).
Документальна позапланова виїзна перевірка проводилася з метою встановлення дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «ДЮС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 34335309) в частині сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за період з 01.07.2018 по 31.12.2024.
За результатом проведено перевірки відповідачем складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДЮС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 34335309) № 33667/10-36-07- 15/34335309 від 09.07.2025.
У висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено наступні порушення податкового законодавства з боку ТОВ «ДЮС ТРЕЙД», а саме:
1. пп.14.1.11, 14.1.257 п.14.1 ст.14, п. 44.1, 44.2, 44.3 ст. 44, п. 46.1, 46.2 ст. 46, ст. 57, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 137.3 статті 137 Податкового кодексу України Від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), П(С)БО №15 «Дохід», П(С)БО №16 «Витрати», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 6 660 529 грн;
2. пп.14.1.11, 14.1.257 п.14.1 ст.14, п. 44.1, 44.2, 44.3 ст. 44, п. 46.1, 46.2 ст. 46, ст. 57, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 137.3 статті 137 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №275 5-VI (із змінами і доповненнями), ГІ(С)БО №15 «Дохід», П(С)БО №16 «Витрати», в результаті чого встановлено завищення податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 18 269 грн;
3. п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198 та п. 201.1,201.7, 201.10, 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 819 559 грн;
4. п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198 та п. 201.1, 201.7, 201.10, 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-Vl зі змінами і доповненнями, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 Декларації) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 228 722 грн.
В основу висновків щодо означених порушень податкового законодавства з боку ТОВ «ДЮС ТРЕЙД» в акті покладено твердження про те, що метою функціонування контрагентів позивача є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.
17 липня 2025 року ТОВ «ДЮС ТРЕЙД», не погоджуючись з висновками, викладеними в акті, подало до ГУ ДПС у Київській області заперечення на акт.
05 серпня 2025 року на адресу ТОВ «ДЮС ТРЕЙД» надійшов лист ГУ ДПС у Київській області про долучення заперечень до матеріалів перевірки № 17652/12/10-36-07-15 від 25.07.2025.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- форми «Р» № 339410715 від 23.07.2025, відповідно до якого збільшено зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 8 301 035 (вісім мільйонів триста одна тисяча тридцять п'ять) гривень 00 копійок, з яких за податковим зобов'язанням - 6 640 828 (шість мільйонів шістсот сорок тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 00 копійок, а за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 660 207 (один мільйон шістсот шістдесят тисяч двісті сім) гривень 00 копійок.
- форми «Р» № 339420715 від 23.07.2025, відповідно до якого збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 9 556 759 (дев'ять мільйонів п'ятсот п'ятдесят шість сімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 00 копійок, з яких за податковим зобов'язанням - 3 819 559 (три мільйони вісімсот дев'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 00 копійок, а за штрафними (фінансовими) санкціями - 954 889,75 (дев'ятсот п'ятдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 75 копійок,
- форми «В4» № 339450715 від 23.07.2025, відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2024 року на загальну суму 1 228 722 (один мільйон двісті двадцять вісім тисяч сімсот двадцять дві) гривні 00 копійок.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 44.1., 44.2. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Відносини щодо справляння податку на прибуток підприємств регламентовані розділом ІІІ ПК України.
Згідно з пп. 133.1.1. п. 133.1. статті 133 ПК України платниками податку - резидентами є: суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Відповідно до пп. 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Пункт 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, містить визначення понять, якими оперує ПК України, зокрема, передбачає, що доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (пункт 4 розділу I НП(С)БО ).
Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 (далі - П(С)БО 15, в редакції, чинній на час спірних правовідносин), який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Пунктом 7 П(С)БО 15 встановлено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.
До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.
До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).
До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
Відповідно до пункту 21 П(С)БО 15 дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.
За приписами пунктів 57 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248 (далі - П(С)БО 16, в редакції, чинній на час спірних правовідносин) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Відносини щодо справляння податку на додану вартість регламентовані розділом V ПК України.
Пунктом 198.1. статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пп. а).
Відповідно до пункту 198.2. статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За змістом пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У свою чергу, підпункт 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначає, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
При цьому, згідно з пп. 14.1.231. пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
В силу вимог статті частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на такому принципі, як превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Пунктом 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88 (далі Положення № 88, у редакції чинній на час спірних правовідносин) також передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення..
За змістом пунктів 2.1., 2.2. Положення № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Судом установлено, що предметом перевірки були господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «ТАЙТІСТ КОСТ» (попередня назва - ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ТА КОМПЛЕКТУЮЧІ») (ЄДРПОУ: 43517467); ТОВ «КОМОДІТІ.БУДІВНИЦТВО» (ЄДРПОУ: 43888250); ТОВ «КОМЕРС ПЛЕЙС. УКРАЇНА» (попередня назва - ТОВ «САНТЕХНІКА ТА ПОБУТОВА ІНЖЕНЕРІЯ») (ЄДРПОУ: 39819935); ТОВ «СЕНРАЛІТІ» (попередня назва - ТОВ «УНІВЕРС У») (ЄДРПОУ: 42234004), ТОВ «ПРОМИСЛОВА ОПТОВА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ: 43948382), ТОВ «ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД» (ЄДРПОУ: 41490344), ТОВ «МАТТЕРАКОМПАНІ» (ЄДРПОУ: 42710621), ТОВ «КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ-ПРОСТІР» (ЄДРПОУ: 39111095), ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ОПТІМ» (ЄДРПОУ: 39473010), ТОВ «ГЛОБІНЕКС» (ЄДРПОУ: 45659982), ТОВ «РЕГІЯРД» (попередня Назва - ТОВ «ХАНТЕР ТОМАС УКРАЇНА») (ЄДРПОУ: 44151281), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БЕЙСПАК» (ЄДРПОУ: 43668382), ТОВ «ТАРГЕТ ВАРЕ ФЕРКАУФ» (ЄДРПОУ: 44081445), ТОВ «ОКС ЛТД ПРОМ» (попередня назва - ТОВ «РІШ») (ЄДРПОУ: 43094453), ТОВ «АЛЬФА-МЕТАЛ-КОМПАНІ» (ЄДРПОУ: 34202711), ТОВ «САНТЕХПОСТАВКА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ: 43440782), ТОВ «ПАНГЕРС» (попередня назва - ТОВ «ПРОМІНВЕСТ») (ЄДРПОУ: 43325783), ТОВ «ТІМШОЛУК» (попередня назва - ТОВ «ГАЗБУД Україна») (ЄДРПОУ: 39853604), ТОВ «РЕСУРС ЗАХІД НУВО» (ЄДРПОУ: 42647597) з постачання сантехнічних виробів, нагрівачів, трубних ізоляцій, гофтруб для водопостачання.
Податковий орган за наслідком перевірки виснував, що надані до перевірки документи складені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідно до наданих до перевірки видаткових накладних не можливо встановити фактичне місце навантаження та розвантаження, що не дає змогу встановити маршрут транспортування; у наданих до перевірки ТТН не зазначена інформація про вантажно-розвантажувальні операції (маси брутто, час прибуття, вибуття, простою та підписи відповідальних осіб при навантаженні та розвантаженні).
Також відповідачем зазначено, що платником до перевірки не надано: інформацію про уповноважених осіб та документальне підтвердження їх повноважень (довіреність (дата, серія, номер, відповідальна особа), по яким отримувалась продукція); інформацію та документів щодо використання та зберігання придбаного товару; жодного документа (крім видаткових накладних), який би свідчив про оприбуткування (надходження) товару від контрагентів; журналів заїзду та виїзду автомобільного транспорту, відсутні тимчасові перепустки для вищевказаних контрагентів на територію ТОВ «ДЮС ТРЕЙД».
В акті зазначено, що на основі поданої звітності та наданих до перевірки документів проведено аналіз щодо наявності можливостей проводити господарську діяльність зазначених контрагентів, за результатами якого встановлено, що господарська діяльність контрагентів має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутнє джерело походження товару; відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості для вчинення задекларованих господарських операцій; відсутні основні фонди та основні засоби (машини, механізми та обладнання); відсутність реального ланцюга постачання товару.
Податкова інформація по вищевказаних контрагентах не дає можливість простежити реальний ланцюг постачання товару.
Таким чином, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність сумнівних постачальників на думку контролюючого органу свідчить те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.
Водночас, суд не може погодитись з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, між ТОВ «ТАЙТІСТ КОСТ» (попередня назва - ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ТA КОМПЛЕКТУЮЧІ») (ЄДРПОУ 43517467), як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару від 30.07.2020 року №ЕСК30-07/20-1, відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) - зі складу Постачальника.
У подальшому Сторонами договору відповідно до умов Додаткової угоди №1310/1 від 13.10.2020 року було змінено документ, яким визначено, що точна кількість, найменування, асортимент та комплектація товару визначаються Сторонами згідно видаткових накладних.
Позивачем до суду було надано видаткові накладні, які підтверджують кількість, найменування, асортимент та комплектація товару, який було реалізовано на користь Позивача.
Як вказано в Акті перевірки та не заперечується Відповідачем, відповідно до наданих Позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних встановлено, що Вантажовідправником виступало ТОВ «ТАЙТІСТ КОСТ» (попередні назви - ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ТА КОМПЛЕКТУЮЧІ» та ТОВ «АТЛАНТ ВЕСТ ЛІМІТЕД» (ЄДРПОУ 43517467), а вантажоодержувачем - Позивач.
Місце навантаження - м. Дніпро, вул. Трудових резервів, буд. 7, а пункт розвантаження - Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 6В.
Відповідач з посиланням на відомості Повідомлень за ф. №20-ОПП зазначає, що в таких повідомленнях не вказано об'єкт за адресою м. Дніпро, вул. Трудових резервів, буд. 7 як об'єкт оподаткування призначений для ведення господарської діяльності, що в свою чергу вказує на неможливість встановити маршрут транспортування.
Водночас, суд бере до уваги, що позивач не уповноважений контролювати або іншим чином впливати на внесення до ф. № 20-ОПП контрагента тих чи інших відомостей.
Поряд з цим, наданими документами підтверджується, що доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресою фактичного місцезнаходження Позивача.
Слід зазначити, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній мав можливість зберігати придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.
Окремо суд бере до уваги, що відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Контролюючим органом визначено, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, однак аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
Отже, між ТОВ «ТАЙТІСТ КОСТ» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Щодо взаємовідносини Позивача з ТОВ «КОМОДІТІ.БУДІВНИЦТВО» (ЄДРПОУ 43888250) судом установлено, що між останнім, як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару від 10.01.2022 року № КБ 10-01/22-5 відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється на умовах EXW(Інкотермс 2010) - зі складу Постачальника.
Позивачем до суду було надано видаткові накладні, які підтверджують кількість, найменування, асортимент та комплектація товару, який було реалізовано на користь Позивача.
Відповідач в Акті Перевірки зазначає, що перевіркою встановлено, що фактично Позивач: знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, на підставі Договору оренди №14/06 від 14.06.2022 року (орендодавець ДП "ІСТ ВИШНЕВЕ" (ЄДРПОУ 33987252)).
Тобто доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресою фактичного місцезнаходження Позивача.
Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Поряд з цим, наданими документами підтверджується, що доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресою фактичного місцезнаходження Позивача.
Слід зазначити, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній мав можливість зберігати придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.
Окремо суд бере до уваги, що відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Контролюючим органом визначено, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, однак аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
Отже, між ТОВ «КОМОДІТІ.БУДІВНИЦТВО» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Судом також установлено, що між ТОВ «КОМЕРС ПЛЕЙС. Україна» (попередня назва - ТОВ «САНТЕХНІКА ТА ПОБУТОВА ІНЖЕНЕРІЯ») (ЄДРПОУ 39819935) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару від 02.11.2020 року №СТІ02-11/20-1 відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) - зі складу Постачальника.
У подальшому Сторонами договору відповідно до умов Додаткової угоди №0411/1 від 04.11.2020 року було уточнено, що склад Постачальника знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Трудових резервів, буд. 7. Строк поставки Товару визначається у Специфікації (-ях) до Договору.
Позивачем до суду було надано видаткові накладні, які підтверджують кількість, найменування, асортимент та комплектація товару, який було реалізовано на користь Позивача.
Відповідачем у Акті перевірки зазначено, що з наданих документів неможливо встановити місце навантаження, хоча договором між сторонами чітко зафіксовано місце навантаження, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Трудових резервів, буд. 7.
Тобто доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресою фактичного місцезнаходження Позивача.
Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Отже, навантаження, доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресами визначеними у Договорі Сторонами та за адресою фактичного місцезнаходження Позивача, про що було зазначено самим Відповідачем під час аналізу взаємовідносин з іншими контрагентами.
Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Контролюючим органом визначено, що видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
Суд також бере до уваги, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній мав можливість зберігати придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.
Отже, між ТОВ «КОМЕРС ПЛЕЙС. УКРАЇНА» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Між ТОВ «СЕНРАЛІТІ» (попередня назва - ТОВ «УНІВЕРС У») (ЄДРПОУ 42234004) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару №УУ20-09/19-1 від 20.09.2019 відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) - зі складу Постачальника.
Відповідач в Акті Перевірки зазначає, що перевіркою встановлено, що фактично Позивач: знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, на підставі Договору оренди №14/06 від 14.06.2022 року (орендодавець ДП «ІСТ ВИШНЕВЕ» (ЄДРПОУ 33987252)).
Тобто доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресою фактичного місцезнаходження Позивача, де в подальшому Позивач зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.
Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Отже, між ТОВ «СЕНРАЛІТІ» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Судом установлено, що між ТОВ «ПРОМИСЛОВА ОПТОВА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 43948382) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару 01.03.2022 року №ПО01-03/22-9 відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
У подальшому Сторонами договору відповідно до умов Додаткової угоди №0303/1 від 03.03.2022 року було уточнено, що склад Постачальника знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Трудових резервів, буд. 7. Строк поставки Товару визначається у Специфікації (-ях) до Договору.
Відповідач в Акті Перевірки зазначає, що перевіркою встановлено, що фактично Позивач: знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, на підставі Договору оренди №14/06 від 14.06.2022 року (орендодавець ДП «ІСТ ВИШНЕВЕ» (ЄДРПОУ 33987252)).
Отже, слід зауважити, що навантаження, доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресами визначеними у Договорі Сторонами та за адресою фактичного місцезнаходження Позивача, про що було зазначено самим Відповідачем під час аналізу взаємовідносин з іншими контрагентами.
При цьому, відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Контролюючим органом визначено, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
При цьому, суд зауважує що наданими до матеріалів справи документами підтверджується, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.
Отже, між ТОВ «ПРОМИСЛОВА ОПТОВА КОМПАНІЯ» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі- продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 41490344) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару №ЗТ06-11/19-1 від 06.11.2019 відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) - склад Постачальника,, якщо інше не передбачено Специфікацією. Строк поставки Товару визначається у Специфікації (-ях) до Договору.
Відповідач в Акті Перевірки зазначає, що перевіркою встановлено, що фактично Позивач: знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, на підставі Договору оренди №14/06 від 14.06.2022 року (орендодавець ДП «ІСТ ВИШНЕВЕ» (ЄДРПОУ 33987252)). Отже, доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресами визначеними у Договорі Сторонами та за адресою фактичного місцезнаходження Позивача, про що було зазначено самим Відповідачем під час аналізу взаємовідносин з іншими контрагентами.
Слід зауважити, що відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Контролюючим органом визначено, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
Слід зауважити, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.
Отже, між ТОВ «ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Взаємовідносини Позивача з ТОВ «МАТТЕРА КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 42710621) підтверджуються наступним.
Між ТОВ «МАТТЕРА КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 42710621) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, існували господарські відносини щодо купівлі-продажу товарів.
Відповідач в Акті Перевірки зазначає, що перевіркою встановлено, що фактично Позивач: знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, на підставі Договору оренди №14/06 від 14.06.2022 року (орендодавець ДП «ІСТ ВИШНЕВЕ» (ЄДРПОУ 33987252)).
Отже, доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресами визначеними у Договорі Сторонами та за адресою фактичного місцезнаходження Позивача, про що було зазначено самим Відповідачем під час аналізу взаємовідносин з іншими контрагентами.
Суд бере до уваги, що відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Контролюючим органом визначено, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
Як убачається з матеріалів справи, за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.
Отже, між ТОВ «МАТТЕРА КОМПАНІ» та Позивачем існували господарські правовідносини, змістом яких була торгівля товарами, відповідно до яких Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Між ТОВ «ІНВЕСТ-ПРОСТІР» (ЄДРПОУ 39111095) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, існували господарські відносини щодо купівлі-продажу товарів.
Відповідач в Акті Перевірки зазначає, що перевіркою встановлено, що фактично Позивач: знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, на підставі Договору оренди №14/06 від 14.06.2022 року (орендодавець ДП «ІСТ ВИШНЕВЕ» (ЄДРПОУ 33987252)).
У той же час, контролюючий орган ставить під сумнів справжність товарно- транспортних накладних, адже у наданих документах відсутні певні реквізити, хоча відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов'язковими реквізитами: дата і місце складання, відомості про вантажовідправника, автомобільного перевізника, вантажоодержувача, відомості про транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто, пункти завантаження і розвантаження.
У той же час відсутність інформації про вантажно-розвантажувальні операції (маса брутто, час прибуття, вибуття, простою та підписи відповідальних осіб при навантаженні та розвантаженні) не є обов'язковими реквізитами, відтак відсутність таких відомостей не може вважатися причиною визнання товарно-транспортної накладної некоректною.
При цьому, відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Контролюючим органом визначено, що у накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
Матеріалами справи підтверджується, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.
Отже, між ТОВ «ІНВЕСТ-ПРОСТІР» та Позивачем існували господарські правовідносини, змістом яких була торгівля товарами, відповідно до яких Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Також установлено, що між ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ОПТІМ» (ЄДРПОУ 39473010) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, існували господарські відносини щодо купівлі-продажу товарів.
Відповідач в Акті Перевірки зазначає, що перевіркою встановлено, що фактично Позивач: знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, на підставі Договору оренди №14/06 від 14.06.2022 року (орендодавець ДП «ІСТ ВИШНЕВЕ» (ЄДРПОУ 33987252)).
У той же час, контролюючий орган ставить під сумнів справжність товарно- транспортних накладних, адже у наданих документах відсутні певні реквізити, хоча відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов'язковими реквізитами є: дата і місце складання, відомості про вантажовідправника, автомобільного перевізника, вантажоодержувача, відомості про транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто, пункти завантаження і розвантаження.
Разом з тим, відсутність інформації про вантажно-розвантажувальні операції (маса брутто, час прибуття, вибуття, простою та підписи відповідальних осіб при навантаженні та розвантаженні) не є обов'язковими реквізитами, відтак відсутність таких відомостей не може вважатися причиною визнання товарно-транспортної накладної некоректною.
Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Контролюючим органом визначено, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
Суд бере до уваги, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.
Отже, між ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ОПТІМ» та Позивачем існували господарські правовідносини, змістом яких була торгівля товарами, відповідно до яких Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Окрім вказаного, судом установлено, що між ТОВ «ГЛОБІНЕКС» (ЄДРПОУ 45659982) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару № ГЛ26-08/1 від 26.08.2024, відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) - склад Постачальника,, якщо інше не передбачено Специфікацією. Строк поставки Товару визначається у Специфікації (-ях) до Договору.
Відповідно до умов специфікацій, на які наявні посилання у Акті Відповідача, EXW (Інкотермс 2010) - склад Постачальника, що знаходиться за адресою: 08132, Україна, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8В/8Г, або за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с.м.т. Гостомель, вул. Свято - Покровська, буд. 141 -Р, або за адресою: або за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с.м.т. Авангард, вул. Базова, буд.7. Точна адреса складу повідомляється Покупцю заздалегідь шляхом усного повідомлення.
У той же час, контролюючий орган ставить під сумнів справжність товарно- транспортних накладних, адже у наданих документах відсутні певні реквізити, хоча відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов'язковими реквізитами є: дата і місце складання, відомості про вантажовідправника, автомобільного перевізника, вантажоодержувача, відомості про транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто, пункти завантаження і розвантаження.
Водночас, відсутність інформації про вантажно-розвантажувальні операції (маса брутто, час прибуття, вибуття, простою та підписи відповідальних осіб при навантаженні та розвантаженні) не є обов'язковими реквізитами, відтак відсутність таких відомостей не може вважатися причиною визнання товарно-транспортної накладної некоректною.
Окремо суд зауважує, що відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Контролюючим органом визначено, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
При цьому, за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.
Отже, між ТОВ «ГЛОБІНЕКС» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Встановлено, що між ТОВ «РЕГІЯРД» (ЄДРПОУ 44151281) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару №ХТУ11-07/21-1 від 11.07.2021, відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Відповідачем у Акті перевірки зазначено, що з наданих документів неможливо встановити місце навантаження, хоча серед об'єктів, які вказані в формі № 20-ОПП наявний склад за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, Шевченківський район, вулиця Трудових резервів, буд. 7, дата взяття на облік 05.11.2021, знято з обліку 30.05.2024.
Тобто, навантаження, доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресами об'єктів, інформація про які була відома Відповідачеві.
Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Контролюючим органом визначено, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
З матеріалів справи вбачається, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.
Отже, між ТОВ «РЕГІЯРД» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БЕЙСПАК» (ЄДРПОУ 43668382) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, існували господарські відносини щодо купівлі-продажу товарів.
Відповідач в Акті Перевірки зазначає, що перевіркою встановлено, що фактично Позивач: знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, на підставі Договору оренди №14/06 від 14.06.2022 року (орендодавець ДП «ІСТ ВИШНЕВЕ» (ЄДРПОУ 33987252)).
Контролюючий орган ставить під сумнів справжність товарно-транспортних накладних, адже у контролюючого органу, начебто наявна інформація, яка викликає у останнього сумніви щодо коректності таких товарно-транспортних накладних.
Так, Відповідач спочатку зазначає про надані товарно-транспортні накладні, а вже через декілька абзаців вказує, що «до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, у зв'язку з чим неможливо встановити на підставі яких первинних документів відбувалось транспортування товару».
Наступним абзацом Відповідач знову протирічить своєму попередньому твердженню та вказує: «В жодній з наданих ТОВ "ДЮС ТРЕЙД" до перевірки товарно- транспортних накладних не зазначена інформація про Вантажно-розвантажувальні операції (маса брутто, час прибуття, вибуття, простою та підписи відповідальних осіб при навантаженні та розвантаженні)».
Відповідно до наданих ТТН та відомостей Акту перевірки, доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресами визначеними у Договорі Сторонами та за адресою фактичного місцезнаходження Позивача, про що було зазначено самим Відповідачем під час аналізу взаємовідносин з іншими контрагентами.
Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Контролюючим органом визначено, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
Отже, між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БЕЙСПАК» та Позивачем існували господарські правовідносини, змістом яких була торгівля товарами, відповідно до яких Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Між ТОВ «ТАРГЕТ ВАРЕ ФЕРКАУФ» (ЄДРПОУ 44081445) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, існували господарські відносини щодо купівлі-продажу товарів.
Доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресою фактичного місцезнаходження Позивача, про що було зазначено самим Відповідачем під час аналізу взаємовідносин з іншими контрагентами.
При цьому, за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.
Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Контролюючим органом визначено, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
Отже, між ТОВ «ТАРГЕТ ВАРЕ ФЕРКАУФ» та Позивачем існували господарські правовідносини, змістом яких була торгівля товарами, відповідно до яких Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Між ТОВ «ОКС ЛТД ПРОМ» (ЄДРПОУ 43094453) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару № 040121/45 від 04.01.2021, відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Відповідач в Акті Перевірки зазначає, що перевіркою встановлено, що фактично Позивач: знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, на підставі Договору оренди №14/06 від 14.06.2022 року (орендодавець ДП «ІСТ ВИШНЕВЕ» (ЄДРПОУ 33987252)).
Контролюючий орган ставить під сумнів справжність товарно-транспортних накладних, адже у контролюючого органу, начебто наявна інформація, яка викликає у останнього сумніви щодо коректності таких товарно-транспортних накладних, а саме інформація отримана з мережі Інтернет, що свідчить про висновки, які ґрунтуються на припущеннях.
Також вказано щодо сумнівів справжності товарно-транспортних накладних, адже у наданих документах відсутні певні реквізити, хоча відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов'язковими реквізитами є: дата і місце складання, відомості про вантажовідправника, автомобільного перевізника, вантажоодержувача, відомості про транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто, пункти завантаження і розвантаження.
У той же час відсутність інформації про вантажно-розвантажувальні операції (маса брутто, час прибуття, вибуття, простою та підписи відповідальних осіб при навантаженні та розвантаженні) не є обов'язковими реквізитами, відтак відсутність таких відомостей не може вважатися причиною визнання товарно-транспортної накладної некоректною.
Відповідно до наданих ТТН та відомостей Акту перевірки, доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресами визначеними у Договорі Сторонами та за адресою фактичного місцезнаходження Позивача, про що було зазначено самим Відповідачем під час аналізу взаємовідносин з іншими контрагентами.
Контролюючим органом визначено, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
Отже, між ТОВ «ОКС ЛТД ПРОМ» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Взаємовідносини Позивача з ТОВ «АЛЬФА-МЕТАЛ-КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 34202711). Між ТОВ «АЛЬФА-МЕТАЛ-КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 34202711) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, існували господарські відносини щодо купівлі-продажу товарів.
Контролюючий орган ставить під сумнів справжність товарно-транспортних накладних, адже у контролюючого органу, начебто наявна інформація, яка викликає у останнього сумніви щодо коректності таких товарно-транспортних накладних, а саме інформація отримана з мережі Інтернет, що свідчить про висновки, які ґрунтуються на припущеннях.
Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Контролюючим органом визначено, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
Отже, між ТОВ «АЛЬФА-МЕТАЛ-КОМПАНІ» та Позивачем існували господарські правовідносини, змістом яких була торгівля товарами, відповідно до яких Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Судом установлено, що між ТОВ «САНТЕХПОСТАВКА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 43440782) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, існували господарські відносини щодо купівлі-продажу товарів.
Відповідач у Акті перевірки зазначає, що Позивачем було надано товарно- транспортні накладні, які, судячи з відомостей Акту перевірки, містять обов'язкові реквізити, визначені ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», однак у контролюючого відсутня можливість визначити місце навантаження та розвантаження, хоча логічним є те, що навантаження, доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресами зазначеними у ТТН.
Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Контролюючим органом визначено, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
З матеріалів справи вбачається, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.
Отже, між ТОВ «САНТЕХПОСТАВКА УКРАЇНА» та Позивачем існували господарські правовідносини, змістом яких була торгівля товарами, відповідно до яких Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Взаємовідносини Позивача з ТОВ «ПАНГЕРС» (попередня назва - ТОВ «ПРОМІНВЕСТ») (ЄДРПОУ 43325783). Між ТОВ «ПАНГЕРС» (ЄДРПОУ 43325783) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару №324 від 09.01.2020, відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Контролюючий орган ставить під сумнів справжність товарно-транспортних накладних, адже у контрагента Позивача у Повідомленнях за ф. №20-ОПП не вказано об'єкт, з якого, за відомостями ТТН, здійснено відвантаження, що в свою чергу вказує на неможливість встановити маршрут транспортування.
Слід зауважити, що Позивач не уповноважений контролювати або іншим чином впливати на внесення до ф. № 20-ОПП контрагента тих чи інших відомостей.
При цьому, відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Контролюючим органом визначено, що видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
При цьому, встановлено, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.
Отже, між ТОВ «ПАНГЕРС» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Взаємовідносини Позивача з ТОВ «ТІМІПОЛУК» (попередня назва - ТОВ «ГАЗБУД УКРАЇНА») (ЄДРПОУ 39853604).
Між ТОВ «ТІМІПОЛУК» (ЄДРПОУ 39853604) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, існували господарські відносини щодо купівлі-продажу товарів.
Контролюючий орган ставить під сумнів справжність товарно-транспортних накладних, адже у контрагента Позивача у Повідомленнях за ф. №20-ОПП не вказано об'єкт, з якого, за відомостями ТТН, здійснено відвантаження, що в свою чергу вказує на неможливість встановити маршрут транспортування.
Водночас, що Позивач не уповноважений контролювати або іншим чином впливати на внесення до ф. № 20-ОПП контрагента тих чи інших відомостей..
Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Контролюючим органом визначено, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
Встановлено, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.
Отже, між ТОВ «ТІМІПОЛУК» та Позивачем існували господарські правовідносини, змістом яких була торгівля товарами, відповідно до яких Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Між ТОВ «РЕСУРС ЗАХІД НУВО» (ЄДРПОУ 42647597) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару №Р303-02/20-4 від 03.02.2020, відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) - зі складу Постачальника.
Отже, навантаження, доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресами погодженими Сторонами.
Суд звертає увагу, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.
Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.
Контролюючим органом визначено, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.
Отже, між ТОВ «РЕСУРС ЗАХІД НУВО» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.
Підсумовуючи зазначене вище, господарські операції Позивача з контрагентами, які досліджувались під час даної податкової перевірки, полягав у придбанні сантехнічних товарів, торгівля якими є основним видом діяльності Позивача.
При цьому, недоліки дотримання контрагентами Позивача податкового законодавства є виключною індивідуальною відповідальністю таких контрагентів. Натомість, відповідач у своїх висновках ґрунтується на припущеннях та інформації, що не може бути кваліфікована як достовірна.
Щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 та неможливості одержання відповідних послуг від таких контрагентів суд зауважує, що Позивач не може відповідати за методи та способи ведення господарської діяльності контрагентів.
Також щодо витребування від позивача журналів обліків суд зауважує на наступному.
Так, наказом Мінстату України від 21.06.96 р. № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» було передбачено ведення наступних документів:
- Журнал обліку вантажів, що надійшли (форма № М-1) застосовується для обліку та контролю за надходженням та оприбуткуванням матеріальних цінностей. Записи в журналі виконуються відділом постачання в міру надходження матеріальних цінностей на склад підприємства на основі товарно-супровідних документів, прибуткових ордерів, актів приймання матеріалів.
-Акт про приймання матеріалів (форма № М-7) застосовується для оформлення приймання матеріальних цінностей, які мають кількісні та якісні розбіжності з даними супровідних документів постачальника; складається також при прийманні матеріалів, які прибули без документів.
- Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М- 11) використовується для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям. У випадку відпуску матеріальних цінностей господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, або стороннім організаціям накладну-вимогу виписують на основі договорів, нарядів і інших відповідних документів. Перший примірник передають складу як основу для відпуску матеріалів, другий - одержувачеві матеріалів. При відпуску матеріалів самовивозом накладну-вимогу підписану одержувачем, комірник передає в бухгалтерію для виписки розрахунково-платіжних документів, якщо матеріали відпускалися із наступною оплатою.
- Картка складського обліку матеріалів (форма № М-12) застосовується для обліку руху матеріалів на складі за кожним сортом, видом та розміром, заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу і ведеться матеріально відповідальною особою (комірником, зав. складом). Записи у картці виконують на підставі первинних прибутково- видаткових документів у день, коли відбувається операція.
При цьому, такий наказ втратив чинність 22.10.2021, а тому вимагати документи, вимоги до оформлення та наявності яких визначені нормативно-правовим документом, що втратив чинність суперечить вимогам законодавства.
Окрім цього, слід зауважити, приймання товарів на складі здійснювалось уповноваженою особою на підставі товарно-супровідних документів (видаткової накладної, акту приймання-передачі, товарно-транспортної накладної). В подальшому зазначені документи передаються в бухгалтерію для відображення інформації в бухгалтерському обліку, що, в свою чергу, не було досліджено відповідачем належним чином.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність та помилковість висновків податкового органу за наслідком проведено перевірки позивача, а тому вважає за доцільне визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області форми «Р» № 339410715 від 23.07.2025, форми «Р» № 339420715 від 23.07.2025 та форми «В4» № 339450715 від 23.07.2025.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 30 280,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією.
Враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 30 280,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮС ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області форми «Р» № 339410715 від 23.07.2025, форми «Р» № 339420715 від 23.07.2025 та форми «В4» № 339450715 від 23.07.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮС ТРЕЙД» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, код ЄДРПОУ 34335309) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київської області (03151, Київ, вулиця Святослава Хороброго, 5А, код ЄДРПОУ 44096797) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 13 квітня 2026 року.
Суддя Кочанова П.В.