Ухвала від 13.04.2026 по справі 320/13130/26

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

13 квітня 2026 року м. Київ 320/13130/26

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., ознайомившись із заявою про забезпечення позову, подану в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1

до Міністерства освіти і науки України

третя особаДержавне підприємство «ІНФОРЕСУРС»

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування довідки №802026 від 27.10.2025 р. з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, яка видана ОСОБА_1 , із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: “Ні, порушує».

- зобов'язати Міністерство освіти і науки України сформувати нову довідку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: “Так, не порушує».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026 позовна заява розподілена судді Жуковій Є.О.

01 квітня 2026 року позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 відкрито провадження у справі, суд ухвалив розгляд справи здійснювати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення (виклику) учасників справи.

10 квітня 2026 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд:

- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), а також усім іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки до прийняття судом рішення по справі видавати наказ про призов на військову службу під час мобілізації на особливий період, а також вчиняти інші дії щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначає, що наразі йому виповнилось 34 роки, він є військовозобов'язаним і в умовах воєнного стану, дефіциту особового складу в ЗСУ та продовження мобілізації його у будь який момент можуть мобілізувати.

За таких обставин, на переконання позивача, буде утруднене виконання рішення суду, оскільки перебуваючи на військовій службі, йому буде складно отримати спірну довідку відповідного змісту, а реалізувати його інтерес (використати довідку за призначенням для отримання відстрочки від мобілізації) - взагалі неможливо.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.04.2026 заяву розподілено судді Жуковій Є.О.

Повно та всебічно дослідивши аргументи (твердження), викладені в заяві про забезпечення позову, суд враховує наступне.

Відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою та другою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Аналіз вищезазначених процесуальних положень дає підстави виснувати, що однієї з обов'язкових (ключових) умов за яких допускається застосування інституту заходів забезпечення позову є співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Суд наголошує, що положеннями чинного Кодексу адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Звернувшись до суду з цим позовом за захист свої прав та інтересів, позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування довідки №802026 від 27.10.2025 р. з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, яка видана ОСОБА_1 , із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: “Ні, порушує».

- зобов'язати Міністерство освіти і науки України сформувати нову довідку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: “Так, не порушує».

Отже, предметом цього адміністративного позову є дії Міністерства освіти і науки України щодо формування довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Водночас, в заяві про забезпечення позову, позивач просить суд:

- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), а також усім іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки до прийняття судом рішення по справі видавати наказ про призов на військову службу під час мобілізації на особливий період, а також вчиняти інші дії щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд відмічає, що дії будь-якого територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо вжиття заходів спрямованих на мобілізацію позивача не є предметом адміністративного позову в справі №320/13130/26.

Як і не є предметом адміністративного позову наказ будь-якого територіального центру комплектування та соціальної підтримки про призов на військову службу під час мобілізації на особливий період позивача.

В контексті викладеного, суд вкотре наголошує, що згідно з пунктом 5 частини 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Суд наголошує, що наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 або будь-якого іншого територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи дії щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період позивача не є предметом спору в адміністративній справі №320/13130/26, що фактично унеможливлює вжиття запропонованого позивачем заходу забезпечення позову.

Підсумовуючи викладе, суд приходить до висновку, що такі підстави у заяві про забезпечення позову та, як наслідок, забезпечення позову у спосіб, який пропонує позивач - не є співмірними з позовними вимогами в адміністративній справі №320/13130/26.

Відтак, в силу положень пункту 5 частини 3 статті 151 КАС України запропонований позивачем захід забезпечення позову не допускається, оскільки наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 або будь-якого іншого територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи дії щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період позивача не є предметом спору в адміністративній справі №320/13130/26.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 150-154, 156, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Жукова Є.О.

Попередній документ
135630113
Наступний документ
135630115
Інформація про рішення:
№ рішення: 135630114
№ справи: 320/13130/26
Дата рішення: 13.04.2026
Дата публікації: 15.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (02.04.2026)
Дата надходження: 26.03.2026
Предмет позову: про визнання протиправними дій
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЖУКОВА Є О
3-я особа без самостійних вимог на стороні відповідача:
Державне підприємство "Інфоресурс"
відповідач (боржник):
Міністерство освіти і науки України
позивач (заявник):
Гінько Андрій Сергійович