про прийняття звіту про виконання судового рішення
13 квітня 2026 року м. Київ справа № 320/14518/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерства фінансів України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність командира Військової частини НОМЕР_1 в частині не внесення майора зазначеної військової частини ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сімей під час дії воєнного стану», за період часу з 24.02.2022 по 12.07.2022;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сімей під час дії воєнного стану», за період часу з 24.02.2022 по 12.07.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не видання наказу про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.02.2022 по 12.07.2022 із розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.02.2022 по 12.07.2022 із розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням виплачених сум.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 у 30-денний строк з моменту отримання ухвали подати до суду звіт про виконання рішення у цій справі з відповідними доказами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для подання звіту про виконання судового рішення у справі №320/14518/23 задоволено.
Продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №320/14518/23 у відповідності до вимог статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України на 60днів з моменту отримання ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 призначено судове засідання для вирішення питання про накладення штрафу за неподання звіту та невиконання судового рішення.
Третьою особою подано до суду заяву про розгляд питання щодо накладення штрафу за його відсутності.
Відповідачем подано до суду заяву, в якій зазначено, що 14.08.2024 у справі №320/14518/23 військовою частиною НОМЕР_1 здійснено нарахування та виплата ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови №168 за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.02.2022 по 12.07.2022 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням виплачених сум, що підтверджується платіжною інструкцією №98 від 05.03.2026. Враховуючи означене, відповідач просить суд прийняти звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі №320/14518/23.
Крім того, відповідачем подано до суду клопотання про прийняття звіту про вжиті заходи на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі №320/14518/23 та про встановлення нового строку для подання звіту про виконання означеного судового рішення. Означене клопотання мотивоване тим, що ВЧ НОМЕР_1 є бюджетною установою, що фінансується та здійснює витрати за рахунок Державного бюджету України та є розпорядником бюджетних коштів третього рівня, а саме: бюджетною установою, яка уповноважена на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи.
Відповідач пояснив, що на виконання вимог рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі №320/14518/23 ним проведено розрахунок позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.02.2022 по 12.07.2022 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням виплачених сум та, з метою своєчасної виплати зазначеної додаткової винагороди, фінансово-економічною службою були підготовлені розрахунки, які обґрунтовують зміни показників видатків бюджету щодо виконання рішення суду та направлена заявка щодо надання додаткових кошторисних призначень до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, відповідно до Бюджетного кодексу України та порядку визначеному Правилами організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, що затверджено наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 (зі змінами). Управлінням Державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва з рахунку військової частини НОМЕР_1 проведено безспірне списання на загальну суму 12000,00 грн, що підтверджує часткове виконання рішення суду.
Відповідач зазначив, що починаючи з 12.12.2024 неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 розпорядника коштів другого рівня, з метою фінансування виконання рішення суду у найкоротший термін. Натомість, фінансування на вказані вище звернення ВЧ НОМЕР_1 не отримала. Тобто, сплата коштів за рішенням суду ВЧ НОМЕР_1 шляхом перерахунку коштів позивачу на картковий рахунок є обставиною, яка зумовлено об'єктивно непереборною посадовими особами ВЧ НОМЕР_1 та такою, що не залежить від волевиявлення військової частини НОМЕР_1 . Станом на 13.02.2026, ВЧ НОМЕР_1 черговий раз направила заявку-розрахунок потреби в коштах для виконання рішень судів.
Відповідач стверджує, що не має наміру ухилитися чи перешкоджати виконанню рішення суду, у зв'язку з чим просить суд прийняти звіт про виконання судового рішення та встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.
У судовому засіданні 24.03.2026 позивач не погодився з вирахуванням військового збору при здійсненні нарахування спірної суми додаткової винагороди на виконання судового рішення. Позивач вважає, що об'єкт оподаткування (спірна сума додаткової винагороди) виник у період звільнення його від сплати судового збору (у 2026 році), а не у 2022 році, що свідчить про відсутність підстав для утримання військового збору з означеної додаткової винагороди.
Відповідач у судовому засіданні 24.03.2026 зазначив, що вважає правомірним утримання з додаткової винагороди, нарахованої позивачу в межах спірних відносин, військового збору за спірний період, оскільки у 2022 році військовий збір підлягав утриманню з грошового забезпечення військовослужбовців.
Після надання сторонами усних пояснень та після дослідження доказів позивачем подано клопотання про здійснення подальшого розгляду звіту у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з частиною дев'ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі наведеного, у судовому засіданні 24.03.2026 судом була постановлена усна ухвала про здійснення подальшого розгляду звіту у порядку письмового провадження.
Розглянувши поданий відповідачем звіт про виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Порядок розгляду звіту про виконання судового рішення визначений статтями 382-2 - 382-3 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частин другої, третьої статті 382-2 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
За приписами частини першої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Відповідно до частини другої статті 382-2 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Згідно з частиною одинадцятою статті 382-2 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд зазначає, що відповідачем подано заяву з проханням прийняти звіт про виконання судового рішення, а також клопотання про прийняття звіту про виконання рішення суду та встановлення нового строку для подання звіту, які у сукупності з долученими до них доказами розцінюються судом як звіт про виконання рішення суду.
У заяві, подані відповідачем через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 09.03.2026, зазначено, що 14.08.2024 у справі №320/14518/23 військовою частиною НОМЕР_1 здійснено нарахування та виплата ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови №168 за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.02.2022 по 12.07.2022 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням виплачених сум, що підтверджується платіжною інструкцією №98 від 05.03.2026. Враховуючи означене, відповідач просить суд прийняти звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі №320/14518/23.
Крім того, відповідачем подано до суду клопотання про прийняття звіту про вжиті заходи на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі №320/14518/23 та про встановлення нового строку для подання звіту про виконання означеного судового рішення. Означене клопотання мотивоване тим, що ВЧ НОМЕР_1 є бюджетною установою, що фінансується та здійснює витрати за рахунок Державного бюджету України та є розпорядником бюджетних коштів третього рівня, а саме: бюджетною установою, яка уповноважена на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи.
Відповідач пояснив, що на виконання вимог рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі №320/14518/23 ним проведено розрахунок позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.02.2022 по 12.07.2022 з розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням виплачених сум та, з метою своєчасної виплати зазначеної додаткової винагороди, фінансово-економічною службою були підготовлені розрахунки, які обґрунтовують зміни показників видатків бюджету щодо виконання рішення суду та направлена заявка щодо надання додаткових кошторисних призначень до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, відповідно до Бюджетного кодексу України та порядку визначеному Правилами організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, що затверджено наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 (зі змінами). Управлінням Державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва з рахунку військової частини НОМЕР_1 проведено безспірне списання на загальну суму 12000,00 грн, що підтверджує часткове виконання рішення суду.
Відповідач зазначив, що починаючи з 12.12.2024 неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 розпорядника коштів другого рівня, з метою фінансування виконання рішення суду у найкоротший термін. Натомість, фінансування на вказані вище звернення ВЧ НОМЕР_1 не отримала. Тобто, сплата коштів за рішенням суду ВЧ НОМЕР_1 шляхом перерахунку коштів позивачу на картковий рахунок є обставиною, яка зумовлено об'єктивно непереборною посадовими особами ВЧ НОМЕР_1 та такою, що не залежить від волевиявлення військової частини НОМЕР_1 . Станом на 13.02.2026, ВЧ НОМЕР_1 черговий раз направила заявку-розрахунок потреби в коштах для виконання рішень судів.
Відповідач стверджує, що не має наміру ухилитися чи перешкоджати виконанню рішення суду, у зв'язку з чим просить суд прийняти звіт про виконання судового рішення та встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що реєстром №20 на виплату додаткової винагороди на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі №320/14518/23 позивачу нараховано додаткову винагороду у розмірі 319 596,77 грн, з якої утримано 4 793,95 грн військового збору.
Відповідно до платіжної інструкції від 05.03.2026 №98 позивачу виплачено на виконання судового рішення 314 802,82 грн додаткової винагороди на виконання рішення суду у справі №320/14518/23.
Відповідно до платіжної інструкції від 05.03.2026 №97 відповідачем сплачено до державного бюджету 4 793,95 грн військового збору з додаткової винагороди, нарахованої та виплаченої позивачу на виконання судового рішення у справі №320/14518/23.
Тобто, матеріалами справи підтверджено нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди на виконання судового рішення у цій справі за вирахуванням військового збору.
При цьому, позивач, не оскаржуючи нараховану йому суму додаткової винагороди, у судовому засіданні зазначив, що не погоджується з вирахуванням військового збору при здійсненні нарахування та виплати спірної суми додаткової винагороди на виконання судового рішення. Позивач вважає, що об'єкт оподаткування (спірна сума додаткової винагороди) виник у період звільнення його від сплати судового збору (у 2026 році), а не у 2022 році, що свідчить про відсутність підстав для утримання військового збору з означеної додаткової винагороди.
Відповідач, в свою чергу, у судовому засіданні 24.03.2026 зазначив, що вважає правомірним утримання з додаткової винагороди, нарахованої позивачу в межах спірних відносин, військового збору за спірний період, оскільки у 2022 році військовий збір підлягав утриманню з грошового забезпечення військовослужбовців.
Отже, питання повного виконання рішення суду у цій справі фактично зводиться до надання правової оцінки правомірності дій відповідача по нарахуванню та утриманню з додаткової винагороди, виплаченої позивачеві на виконання судового рішення, військового збору.
Досліджуючи вказане питання, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно з підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України.
Разом з тим, за приписами пункту 163.1 статті 163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 - 164.2.18 пункту 164.2 статті 164 ПК України.
Крім того, до зазначеного переліку включаються інші доходи, окрім визначених у статті 165 ПК України, що передбачені підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України.
Ставка військового збору становить 1,5 % від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (підпункт 1.3 пункту 16-1 вказаного підрозділу).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (підпункт 165.1.10 пункту 165.1 статті 165 ПК України).
Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених у відповідності до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення ООС (абзац 2 підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).
З 19.06.2022 підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено абзацом 3, відповідно до якого, у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ (означений Закон набрав чинності 09.07.2022).
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України (абзац 4 підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).
З аналізу наведених вище правових норм слідує, що до введення в Україні режиму військового стану, чинним законодавством були передбачені пільги з оподаткування військовим збором відповідно до абзацу 2 підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України, які розповсюджувалися на осіб, які беруть безпосередню участь:
1) в антитерористичній операції;
2) у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій і Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС).
На підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь, законодавством визначався відповідний перелік документів для підтвердження такого статусу.
З 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/20, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено і діє воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
При цьому, 19.06.2022 Законом України №2308-IX «Про внесення змін до ПК України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану», який набрав чинності 09.07.2022, внесено наступні зміни, а саме: підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України після абзацу 2 доповнено новим абзацом такого змісту:
«У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених у відповідності до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації».
У зв'язку з цим абзац 3 вважати абзацом 4.
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України (абзац 4 підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).
Пунктом 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №2308-IX визначено, що Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Отже, Законом №2308-IX, який набрав чинності 09.07.2022, визначені підстави для звільнення від оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців саме на період дії правового режиму воєнного стану.
У свою чергу, за змістом статті 58 Конституції України, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів. Так, згідно з висновками стосовно тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішенні Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001 та від 13.03.2012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно, у період з 24.02.2022 р. по 08.07.2022 грошове забезпечення військовослужбовців, окрім тих які мають пільги на підставі абзацу 2 підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, підлягало оподаткуванню військовим збором, адже було відсутнє правове регулювання, яким би передбачалось звільнення від відрахування військового збору під час дії правового режиму воєнного стану.
З 09.07.2022 положення підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов'язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких визначається порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором.
У подальшому, Кабінетом Міністрів України відповідний порядок пільгового оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців на період дії правового режиму воєнного стану, визначений постановою від 17.03.2023 №244, відповідно до якого необхідною умовою підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом 1 пункту 1 Постанови №168, особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Положення Постанови №244 застосовуються до правовідносин після прийняття вказаного нормативно-правового акту, тобто з 24.03.2023.
Таким чином, Закон №2308-IX, яким прийнятий пільговий порядок оподаткування військовим збором грошового забезпечення у період дії правового режиму воєнного стану, діє з 09.07.2022, а відповідний порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до змін внесених Законом № 2308-IX визначений Кабінетом Міністрів України у березні 2023 року Постановою № 244.
Стверджуючи про неправомірне утримання з нього військового збору, позивач посилається на те, що фактично сума додаткової винагороди була нарахована та виплачена йому відповідачем у серпні 2024 року, тобто під час існування у Податковому кодексі України норми, яка звільняє на період дії воєнного стану від оподаткування військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що визначальним у даній ситуації є не дата фактичної виплати додаткової винагороди у серпні 2024 року, а те, до якого періоду відноситься дохід і чи діяла пільга саме щодо цього періоду.
Суд зауважує, що доходи, які виплачуються пізніше, зокрема на виконання рішення суду, для цілей оподаткування відносяться до відповідних податкових періодів, за які вони нараховані. Тобто якщо за рішенням суду здійснюється виплата доходу за минулі періоди, його оподаткування здійснюється за правилами тих періодів, а тому значення має саме податковий період, до якого належить дохід, а не лише дата його фактичної виплати. Аналогічна позиція викладена і в роз'ясненнях органів ДПС (https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/601942.html; https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/847129.html).
Оскільки додаткова винагорода за постановою № 168 є виплатою, прив'язаною до конкретного часу участі у бойових діях або відповідних заходах, і визначається пропорційно часу участі, вона є не разовою виплатою серпня 2024 року, а сумою, яка в серпні 2024 року була лише донарахована та виплачена за раніше визначені часові відрізки. Саме тому її треба аналізувати не абстрактно за датою виплати, а шляхом розподілу за періодами, за які вона присуджена.
З наведеного випливає, що сама лише обставина фактичного нарахування та виплати додаткової винагороди у серпні 2024 року не є достатньою для висновку про автоматичне поширення податкової пільги, встановленої Законом № 2308-IX, на весь період з лютого по липень 2022 року. В іншому випадку податковій пільзі була б фактично надана зворотна дія в часі, чого закон прямо не передбачає. Тому доводи позивача в тій частині, де він пов'язує звільнення від військового збору виключно з датою фактичної виплати коштів у 2024 році, суд вважає необґрунтованими.
За таких обставин суд доходить висновку, що утримання військового збору із сум додаткової винагороди, нарахованих за період з лютого 2022 року по 08.07.2022 включно, саме по собі не суперечило вимогам податкового законодавства, чинного на той момент.
Відтак, відповідачем доведено повне та фактичне виконання рішення суду у даній справі, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття звіту відповідача про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2024 справі №320/14518/23.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Дудін С.О.