06 квітня 2026 року м. Київ № 320/2374/25
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - Артюхов Д.С.,
від відповідача - Гирич К.С., Дубаневич О.З.,
розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Національного агентства з питань запобігання корупції,
про визнання визнати протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Національного агентства з питань запобігання корупції в якому просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 4.4 розділу IV “Висновки» та пункт 3.4. розділу III “Описова частина» Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 578/24 від 01.11.2024 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, в частині встановлення ознак незаконного збагачення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 закрито провадження в адміністративній справі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025 апеляційну скаргу задоволено, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 320/2374/25 за правилами загального позовного провадження.
На адресу суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі, в обгрунтування якого зазначив, що предметом оскарження в адміністративній справі є довідки про результати проведення повної перевірки поданої декларації, яка містить в собі висновок про наявність у діях суб'єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-5 КК України. Відповідач зазначає, що у разі коли предмет спору виник чи пов'язаний з кримінальним провадженням, то на такі правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється. Також відповідач зазначає, що 19.02.2026 Верховним Судом розглянуто справу № 160/30949/24, в якій вирішувалося питання щодо можливості оскарження Довідки в порядку адміністративного судочинства. В зазначеній постанові Верховний суд зазначив, що Довідка та обґрунтований висновок, які є частиною доказової бази в рамках кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, де вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до відповідальності в порядку КПК України або КУпАП, не можуть бути предметом оскарження в порядку КАС України.
У підготовче засідання, призначене у справі на 06.04.2026 з'явилися уповноважені представники позивача та відповідача.
У ході слухання справи представники відповідача підтримали доводи поданого клопотання та просили закрити провадження у справі.
Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі, зазначив, що провадження в адміністративній справі № 320/2374/25 не зводиться до оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення. Також представник позивача посилався на висновки Шостого апеляційного адміністративного суду, викладені у постанові від 25.11.2025 у цій справі, а саме: "...колегія суддів дійшла висновку, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із прийняттям Відповідачем спірної Довідки в процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і така довідка стосується прав, обов'язків та охоронюваних законом інтересів Позивача, тому даний спір підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.".
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За умовами пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); добросовісно (пункт 5).
Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є: верховенство права (пункт 1); змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4).
За визначенням, наведеним у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, виходячи із основних завдань та принципів, визначених нормами КАС України, вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин насамперед спрямоване на ефективний захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Водночас, дотримання принципу верховенства права полягає в тому, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Тому саме на адміністративні суди покладено обов'язок офіційного з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, що і забезпечує ефективність такого захисту.
Так, спір у справі, що розглядається, виник у зв'язку із складенням НАЗК довідки про результати проведення повної перевірки щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої суб'єктом декларування.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст і порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом № 1700-VII. Зокрема, статтею 4 визначено статус НАЗК, яке згідно з частиною першою указаної норми є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Коло повноважень НАЗК окреслене у статті 11 Законом №1700-VII, відповідно до приписів підпункту 7-1 частини першої якої НАЗК здійснює в порядку, визначеному цим Законом, контроль та перевірку декларацій суб'єктів декларування, зберігає та оприлюднює такі декларації, проводить моніторинг способу життя суб'єктів декларування. Види контролю під час перевірки декларацій визначені статтею 51-1 Закону № 1700-VІІ.
Повна перевірка декларацій НАЗК здійснюється відповідно до положень статті 51-3 Закону №1700-VІІ, частинами другою, третьою якої передбачено, що у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей НАЗК письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції. У разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів НАЗК надається можливість суб'єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами. У разі ненадання суб'єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не в повному обсязі НАЗК інформує про це Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
Процедуру проведення НАЗК повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначає Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29 січня 2021 року № 26/21 (далі - Порядок № 26/21).
За правилами до пункту 1 розділу ІІІ цього Порядку за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб'єкту декларування.
Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 26/21 установлено, що довідка повинна містити таку інформацію: підстави для проведення повної перевірки; дату початку та завершення строку повної перевірки; відомості про результати автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу, якщо він проводився); джерела інформації, що були використані під час проведення повної перевірки; перелік запитів, на які на дату завершення строків проведення повної перевірки не отримано відповіді; виявлені недостовірні відомості у декларації, неточність оцінки задекларованих активів, встановлені ознаки конфлікту інтересів, незаконного збагачення або необґрунтованості активів, з наведенням відповідного обґрунтування та посиланням на джерела інформації, врахування пояснень суб'єкта декларування (у разі їх надання); висновок за результатами повної перевірки.
За умовами абзацу 1 пункту 5 розділу ІІІ Порядку № 26/21, у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції НАЗК та повноважень посадових осіб структурного підрозділу, який проводив перевірку, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, розпочинає збір даних для встановлення наявності підстав для складення протоколу про таке правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі наявності зазначених підстав уповноважена особа складає відповідний протокол і направляє його до суду в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Цією ж нормою (пункт 5 розділу ІІІ Порядку №26/21) установлено алгоритм дій НАЗК у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції посадових осіб інших структурних підрозділів його апарату, а саме:
У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції Національного агентства та повноважень посадових осіб структурного підрозділу, який проводив перевірку, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, розпочинає збір даних для встановлення наявності підстав для складення протоколу про таке правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі наявності зазначених підстав уповноважена особа складає відповідний протокол і направляє його до суду в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції посадових осіб інших структурних підрозділів апарату Національного агентства, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, передає інформацію та матеріали перевірки до такого структурного підрозділу.
У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції інших органів, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, у двох примірниках.
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 26/21 передбачено, що у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох примірниках.
За правилами пунктів 9-10 розділу ІІІ Порядку № 26/21 у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування. На офіційному вебсайті НАЗК оприлюднюється довідка про результати проведення повної перевірки, у тому числі повторної, упродовж 10 робочих днів з дня її погодження, а також інформація про те, чи було направлено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інші вжиті заходи реагування, крім конфіденційної інформації про фізичну особу та з дотриманням вимог статті 52-1 Закону №1700-VII.
Верховний Суд у справах №№ 640/29515/21, 240/24844/21 та 160/4098/22 зазначив, що оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку із винесенням НАЗК спірної довідки у процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і така довідка стосується прав, обов'язків та охоронюваних законом інтересів позивача, тому такі правовідносини мають характер юридичного спору, що підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
У той же час, як вбачається з матеріалів справи, Довідка № 578/24 від 01.11.2024 про результати проведення повної перевірки поданої ОСОБА_1 декларації, яка містить в собі висновок про наявність у діях суб'єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-5 КК України, не може бути предметом розгляду адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.
Матеріали повної перевірки декларації ОСОБА_1 стали складовою матеріалів кримінального провадження № 52024000000000601 від 20.11.2024, на які поширюється особливий режим доступу.
Відповідно до долученого витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження № 52024000000000601 зареєстровано 20.11.2024. Підставою реєстрації кримінального провадження є матеріали, правоохоронних, судових та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень.
У постанові від 23 листопада 2023 року в адміністративній справі № 520/25012/21 Верховний Суд висловив застереження щодо аналогічних спірних правовідносин, за яким довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження (у порядку адміністративного судочинства) лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб'єктом декларування та НАЗК лише на стадії завершення перевірки. Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, так як надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності.
У постанові від 19.02.2026 у справі № 160/30949/24 Верховний Суд зазначив наступне: «…Верховний Суд вже неодноразово зазначав, що довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб'єктом декларування та НАЗК лише на стадії завершення перевірки. Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вже вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, оскільки надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року (справа №520/25012/21). Водночас, вказана позиція не суперечить висновкам у справі, що розглядається.
Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що у випадку виявлення за результатами проведення НАЗК повної перевірки декларації ознак вчинення суб'єктом декларування кримінального правопорушення та реєстрації за таким фактом кримінального провадження, матеріали повної перевірки декларації стають частиною матеріалів відповідного кримінального провадження та на них у відповідності до приписів статті 222 КПК України розповсюджується особливий режим доступу. Зокрема, зазначена процесуальна норма за замовчуванням містить в собі заборону розголошення усіх відомостей кримінального провадження за винятком лише тих, щодо яких слідчим чи прокурором надано письмовий дозвіл, що унеможливлює надання НАЗК до суду усіх доказів. Довідка та обґрунтований висновок, які є частиною доказової бази в рамках кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, де вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до відповідальності в порядку КПК України або КУпАП, не можуть бути предметом оскарження в порядку КАС України.".
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
При цьому, судом встановлено, що кримінальне провадження в частині Довідки Національного агенства з питань запобігання корупції № 578/24 від 01.11.2024 триває, що не заперечується представником позивача, тому, з урахуванням висновків Верховного Суду в постанові від 19.02.2026 у справі № 160/30949/24, не може бути розглянута за правилами адміністративного судочинства.
Матеріали повної перевірки декларації ОСОБА_1 стали складовою матеріалів кримінального провадження № 52024000000000601 від 20.11.2024, на які поширюється особливий режим доступу.
Відповідно до долученого витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження № 52024000000000601 зареєстровано 20.11.2024. Підставою реєстрації кримінального провадження є матеріали, правоохоронних, судових та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень.
Суд відхиляє доводи представника позивача, стосовно доступу особи до правосуддя, оскільки спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Щодо посилання представника позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025 у цій справі суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що у вказаній постанові суд апеляційної інстанції дійшов висновку про належність цього спору до юрисдикції адміністративних судів. Однак після прийняття цієї постанови Верховним Судом сформовано іншу правову позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладену у постанові від 19.02.2026 у справі № 160/30949/24, яка підлягає врахуванню судом відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Суд звертає увагу, що відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права суд зобов'язаний враховувати саме висновки Верховного Суду. При цьому положення частин п'ятої та шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначають обов'язковість таких висновків для всіх суб'єктів владних повноважень та необхідність їх урахування судами.
Отже, суд зазначає, що у цьому випадку підлягає застосуванню саме правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 19.02.2026 у справі № 160/30949/24, яка згідно з приписами чинного процесуального законодавства є обов'язковою для суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Клопотання представника Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі задовольнити.
2. Закрити провадження в адміністративній справі № 320/2374/25 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення.
3. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Панова Г. В.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13.04.2025.