ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" квітня 2026 р. справа № 300/9154/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Микитюка Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лудчак А.В.,
позивача - ОСОБА_1
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області
про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, а також стягнення моральної шкоди
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд із адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області (далі також - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, а також стягнення моральної шкоди, а саме просить суд:
- визнати судом відсутність повноважень і компетенції відповідача з 2022 року, який діє без перевиборів більше 2-х років 5 річним терміном;
- визнати порушення відповідачем положень розгляду скарги позивача вимогам адміністративної процедури розгляду встановленої наступними Законами України:
1) ст. 40 Конституції України прямої дії - усі мають право подавати звернення до органів, які зобов'язані розглянути і дати відповідь;
2) Закону України "Про звернення громадян", право подавати звернення;
3) Закону України №5076-IX ст. 36 - усі мають право подавати заяви, скарги;
4) Положення Закону України "Про адміністративну процедуру" - розгляду скарг
а) прийняти, зареєструвати скаргу, роз'яснити позивачу права - обов'язки,
б) призначити дату і час розгляду скарги,
в) роз'яснити право відводів,
г) роз'яснити право клопотань,
д) витребувати з власної ініціативи докази;
- визнати рішенням вихідний лист №169 від 16.12.2025 не коректним і як таким, що відсутні обґрунтування в такому:
1) ссилки у листі на якісь п.14, 15 Положення є не коректні, не чіткі і не зрозумілі сторонньому спостерігачу,
2) посилання на п. 16 Положення є не коректне і протиправне без обґрунтувань,
3) рекомендацію відповідача для позивача ознайомитися з текстом Положення на сайті інтернету - просить визнати крайньою ступені неповагою до виконання обов'язків та цинічною поведінкою як глум над позивачем;
- зобов'язати відповідача прийняти, зареєструвати скаргу позивача на адвоката Семенова М.В.;
- зобов'язати відповідача розглянути скаргу відповідно до положень адміністративної процедури, встановлених
1) Конституцією України ст. 40;
2) Закону України "Про адвокатуру" ст. 3, 47 ч. 4 №5076;
3) Закону України "Про звернення громадян", закріпленого в Законі України "Про адвокатуру";
4) Положень Закону України "Про адміністративну процедуру"- закріплених у ст. ст. 3, 47, 36 Закону України "Про адвокатуру", з такими стадіями:
а) повідомлення позивача про реєстрацію скарги;
б) роз'яснення прав, обов'язків, відводів;
в) право подавати клопотання;
г) право призначати експертизи;
д) право участі у розгляді скарги;
е) право оскарження і порядок;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 35 000 Євро.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, 17.12.2025 отримав лист відповідача від 16.12.2025 №169, яким повернуто йому скаргу без реєстрації на адвоката Семенова М.В., у тому що ним порушено п. 14, п. 15 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг на поведінку адвокатів та зазначено, що в додатках до його скарги відсутня згода на обробку персональних даних та докази надіслання копій таких документів іншій стороні листом з описом вкладення. Також відповідач повідомляє позивача, що він може ознайомитися самостійно з Положенням РАУ від 30.08.2014 на офіційному сайті КДКА Чернівецької області. Вважає діяльність відповідача протиправною.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, за наслідками якого справу призначено до розгляду по суті (а.с.12-13).
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернівецької області ухвалу від 23.12.2025 про відкриття провадження у справі №300/9154/25 отримала 05.01.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 27, зв. ст.).
Вказаною ухвалою від 23.12.2025 про відкриття провадження в адміністративній справі встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і подання всіх письмових та електронних докази (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Однак, своїм правом на подання відзиву чи інших письмових доказів відповідач не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Протокольною ухвалою суду від 17.02.2026 закрито підготовче провадження у цій справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.24-26).
У судовому засіданні 03.04.2026 ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Клопотань, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляду справи без участі представника відповідача на адресу суду не надходило.
Частиною 1 статті 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши пояснення позивача, дослідивши позовну заяву, інші заяви та в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують свої аргументи і доводи, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.
ОСОБА_1 звернувся з скаргою до голови КДКА Запорізької області, в якій просив притягнути до дисциплінарної відповідальності за невиконання рішення РАУ №4 від 03.02.2017 зі змінами адвоката Максима Семенова, який займає посаду в.о. Голови ради адвокатів Запорізької області у формі позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.9-10).
Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Чернівецької області за вих. №169 від 16.12.2025 направлено лист ОСОБА_1 , у якому зокрема зазначено: "16.12.2025 на адресу КДКА Чернівецької області скерована скарга позивача на дії адвоката ОСОБА_2 .
На підставі п. 14, п. 15 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може бути мати наслідком його дисциплінарну відповідальність із змінами та доповненнями, повернуто без розгляду заяву/скаргу на дії адвоката ОСОБА_2 .
Додатково повідомлено, в додатках до скарги відсутня згода на обробку персональних даних та докази надіслання копій таких документів іншій стороні (адвокату ОСОБА_2 ) листом з описом вкладення.
На підставі п. 16 положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, повернення заяви (скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі п. 11 положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, повторна заява (скарга) адресується до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Ознайомитись з Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, затвердженого рішенням РАУ від 30.08.2014 №120 з подальшими змінами та доповненнями, можна на офіційному веб-сайті КДКА Чернівецької області за посиланням https://www.kdkacv.com/ в розділі "Дисциплінарна палата"" (а.с.8).
Вважаючи, що відповідач під час розгляду скарги допустив порушення законодавства України про звернення громадян, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
За змістом статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).
За приписами статті 1 Закону №5076-VI адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Частинами 1, 3 статті 2 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону №5076-VI адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов'язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 44 Закону № 5076-VI завданнями адвокатського самоврядування, зокрема, є утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Відповідно до статті 45 Закону №5076-VI Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об'єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.
Статтею 46 Закону №5076-VI встановлено, що організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з'їзд адвокатів України.
Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
Згідно зі статтею 50 Закону №5076-VI Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.
Голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п'яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п'ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд.
Варто зазначити, що Рада адвокатів України - діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з'їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі адвокатури України.
Так, Рада адвокатів України:
1) складає порядок денний, забезпечує скликання та проведення з'їзду адвокатів України;
2) визначає квоту представництва, порядок висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіонів, з'їзду адвокатів України;
3) забезпечує виконання рішень з'їзду адвокатів України;
4) здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України, здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього;
5) затверджує регламент конференції адвокатів регіону, положення про раду адвокатів регіону, положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, положення про ревізійну комісію адвокатів регіону, положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги;
6) встановлює розмір та порядок сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, забезпечує їх розподіл і використання (якщо з'їздом адвокатів України прийнято рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та визначено напрями їх використання);
7) визначає розмір відрахувань кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
8) сприяє діяльності рад адвокатів регіонів, координує їх діяльність;
9) сприяє забезпеченню гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних прав адвокатів;
10) приймає рішення про розпорядження коштами і майном Національної асоціації адвокатів України відповідно до призначень коштів і майна, визначених статутом Національної асоціації адвокатів України та рішеннями з'їзду адвокатів України;
11) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність рад адвокатів регіонів, їх голів, скасовує рішення рад адвокатів регіонів;
12) визначає друкований орган Національної асоціації адвокатів України;
13) забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України;
14) виконує інші функції відповідно до цього Закону та рішень з'їзду адвокатів України ( ч.4 ст. 55 Закону №5076-VI).
Частинами 1-3 ст. 57 Закону №5076-VI визначено, що Рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.
Рішення конференцій та рад адвокатів регіонів є обов'язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.
Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.
Виходячи із системного аналізу норм профільного законодавчого акта, який визначає статус, мету, завдання та функції адвокатури, слідує, що адвокатура як інституція та її діяльність, в аспекті забезпечення реалізації конституційного права особи на правову допомогу, набуває певних особливих властивостей суб'єкта публічних відносин. Адвокатура є недержавним самоврядним інститутом (формуванням, об'єднанням), що самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, визначеному Законом №5076-VI. Цим Законом визначені структурні організаційні одиниці адвокатського самоврядування, порядок формування, повноваження та правила самоврядної діяльності адвокатури.
Поміж тим, Законом №5076-VI визначено, що в період між з'їздами адвокатів України Рада адвокатів України, як колегіальний орган, виконує функції адвокатського самоврядування, які спрямовані на забезпечення завдань адвокатського самоврядування та належної роботи усіх органів адвокатського самоврядування. Рада адвокатів України має право приймати управлінські рішення щодо формування та забезпечення діяльності органів адвокатського самоврядування, порядку їх організації та функціонування.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати рішенням суду відсутність повноважень (компетенції) відповідача з 2022 року, позаяк Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури забороняється діяти більше двох строків без перевиборів кожні п'ять років.
Судом встановлено, що Голова КДКА Чернівецької області - ОСОБА_3 .
Пунктом 4.1 ст. 4 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Чернівецької області передбачено, що Голова та члени КДКА обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п'яти років та адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п'ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом КДКА більше ніж два строки підряд.
За статтею 7 даного Положення при виконанні функцій колегіального органу системи адвокатського самоврядування, при організації засідань та вирішенні питань, визначених статтею 6 цього Положення, КДКА керується Регламентом КДКА, який затверджується рішенням Ради адвокатів України та містить, серед іншого приписи щодо дії правил континуїтету.
Суд зауважує, що відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, строк дії воєнного стану продовжувався Указами Президента України та діє до теперішнього часу.
Суд погоджується з позивачем про те, що Закон № 5076-VI не містить чіткої правової норми щодо припинення/продовження терміну (строку) повноважень членів органів адвокатського самоврядування, в тому числі під час воєнного/надзвичайного стану, тобто має місце відповідна прогалина в нормативно-правовому регулюванні діяльності органів адвокатського самоврядування.
Разом з тим, з огляду на вищезазначене, з урахуванням аналогії Закону України "Про правовий режим воєнного стану" з питань неприпустимості припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану, а також продовження строку повноважень під час дії воєнного стану до вступу на посаду іншої особи, обраної після припинення або скасування воєнного стану, доцільним та обґрунтованим є забезпечення безперервності діяльності органів адвокатського самоврядування.
Суд звертає увагу, що відповідно Рішення № 69 від 21.09.2020, Рада адвокатів України, керуючись статтями 55, 57 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Положенням про Раду адвокатів України, вирішила затвердити Роз'яснення щодо інституціонального континуїтету Національної асоціації адвокатів України та адвокатських форм адвокатського самоврядування, мотивовані тим, що задля недопущення інституційного дисконстинуїтету в адвокатурі, доцільним та обґрунтованим є застосування принципу інституційного континуїтету. Продовження строків повноважень органів адвокатського самоврядування має становити виключення і допускається лише за наявності об'єктивних підстав, які виключають можливість проведення безперешкодного та безпечного для життя та здоров'я осіб відповідних виборів, як-от неможливість вчасного проведення таких виборів в умовах пандемії. Тобто законодавча вимога наступності (послідовності, тяглості, неперервності) повноваженьорганів адвокатського самоврядування обумовлює, що органи адвокатського самоврядування та їх члени продовжують виконувати свої повноваження до початку діяльності новосформованих органів адвокатського самоврядувння та обрання їх нових членів.
Отже, члени органів адвокатського самоврядування здійснюють свої обов'язки (функції), визначені Законом №5076-VI, до початку вступу на посади (до першого засідання) новообраних членів органів адвокатського самоврядування.
До того ж, як зазначалось вище, рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.
Компетенція Ради адвокатів України дає право у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом № 5076-VI, деталізувати у своїх рішеннях певні процедурні моменти діяльності, зокрема, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, задля дотримання, окрім іншого, принципу правової визначеності.
На переконання суду, застосування відповідачем принципу інституційного континуїтету під час дії воєнного стану є цілком правомірним та обґрунтованим, оскільки зберігає існування адвокатури, яка має виконувати функцію сприянню правосуддю шляхом здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також забезпечує право фізичних і юридичних осіб на розгляд їх скарг щодо неналежної поведінки адвокатів, яка може мати наслідком їх дисциплінарну відповідальність.
На підставі вищевикладеного та з огляду на досліджені в ході розгляду справи матеріали, суд не вбачає підстав для визнання відсутності повноважень (компетенції) відповідача з 2022 року.
За приписами частини 1 статті 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Дисциплінарну відповідальність адвокатів регламентує Розділ VI указаного Закону №5076-VI.
Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
З урахуванням частин першої, другої статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Частиною другою статті 35 Закону №5076-VI визначено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Частинами 1,2 статті 36 Закону № 5076-VI встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Згідно із положеннями ст.37 Закону №5076-VI, стадіями дисциплінарного провадження є: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Частиною 1 ст.38 Закону №5076-VI визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 затверджене Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, із змінами та доповненнями внесеними, зокрема рішеннями Ради адвокатів України від 23.09.2017 № 203 (в редакції рішення Ради адвокатів України від 16.11.2017 № 257) та від 16-17 листопада 2022 року № 144 (далі - Положення).
Згідно із статтею 1 таке Положення розроблено відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Закону України "Про звернення громадян", Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
Відповідно до статті 3 Положення адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Статтею 9 Положення визначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Згідно зі статтею 20 Положення усі заяви (скарги) підлягають обов'язковому прийняттю без здійснення їх реєстрації. Заяви (скарги), що відповідають вимогам до заяви (скарги), підлягають обов'язковій реєстрації та розгляду.
Вимоги до заяви (скарги) наведені в ст. 14 Положення.
Пунктами 1-2 статті 14 Положення визначено, що заява (скарга) подається в письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником. Заява (скарга) може бути подана безпосередньо за місцезнаходженням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону або надіслана поштою (в тому числі електронною поштою із застосуванням електронного цифрового підпису).
У заяві (скарзі) обов'язково має бути зазначено: найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга); ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти; ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі; виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; вимоги заявника (скаржника).
Згідно з п. 4 ст. 14 Положення до заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга), за винятком випадку коли заява (скарга) подається електронною поштою.
До заяви (скарги) також додається письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.
Отже, нормами Положення, окрім вимог щодо форми та змісту заяви (скарги) щодо поведінки адвоката, також регламентовано чіткий перелік документів, що має бути наданий скаржником разом із такою заявою (скаргою).
Заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката (стаття 21 Положення).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся з скаргою до голови КДКА Запорізької області, в якій просив притягнути до дисциплінарної відповідальності за невиконання рішення РАУ №4 від 03.02.2017 зі змінами адвоката Максима Семенова, який займає посаду в.о. Голови ради адвокатів Запорізької області у формі позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.9-10).
Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Чернівецької області за вих. №169 від 16.12.2025 направлено лист ОСОБА_1 , у якому зокрема зазначено, що 16.12.2025 на адресу КДКА Чернівецької області скерована скарга позивача на дії адвоката ОСОБА_2 .
На підставі п. 14, п. 15 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може бути мати наслідком його дисциплінарну відповідальність із змінами та доповненнями, повернуто без розгляду заяву/скаргу на дії адвоката ОСОБА_2 .
Додатково повідомлено, в додатках до скарги відсутня згода на обробку персональних даних та докази надіслання копій таких документів іншій стороні (адвокату ОСОБА_2 ) листом з описом вкладення.
На підставі п. 16 положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, повернення заяви (скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі п. 11 положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, повторна заява (скарга) адресується до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Ознайомитись з Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, затвердженого рішенням РАУ від 30.08.2014 №120 з подальшими змінами та доповненнями, можна на офіційному веб-сайті КДКА Чернівецької області за посиланням https://www.kdkacv.com/ в розділі "Дисциплінарна палата" (а.с.8).
У відповідності до частини 1 статті 57 Закону № 5076-VI рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.
Як зазначалося судом вище, Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120.
Відповідно до статті 15 Положення № 120, заява (скарга), оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз'ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.
Пунктом 4 статті 14 Положення № 120 визначено, що до заяви (скарги) також долається письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.
Повернення заяви (скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (стаття 16 Положення № 120).
Таким чином, суд зазначає, про безпідставність доводів позивача, в частині порушення позивачем під час прийняття скарги Конституції України, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Закону України "Про звернення громадян", Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, оскільки у спірному випадку, КДКА Чернівецької області розглянула звернення позивача від 16.12.2025 згідно вимог Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120. Відтак в цій частині, позов не підлягає до задоволення.
Щодо посилань позивача на приписи Закону України "Про адміністративну процедуру", то суд такі відхиляє з огляду на таке.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері адвокатури та адвокатської діяльності регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Тобто, дія Закону "Про адміністративну процедуру" поширюється лише на окремі аспекти діяльності органів адвокатського самоврядування, пов'язані з прийняттям та виконанням адміністративних актів, тобто рішень, які мають владний, індивідуальний і обов'язковий характер для конкретної особи.
В той же час, у даному випадку КДКА Чернівецької області повернула без розгляду заяву/скаргу на дії адвоката Семенова М.В., що не є адміністративним актом у розумінні Закону України "Про адміністративну процедуру", оскільки воно не створює, не змінює та не припиняє прав чи обов'язків позивача.
Окрім цього, порядок прийняття таких рішень, як уже зазначено вище, чітко врегульований спеціальним законодавством, а саме Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положенням №120.
Водночас, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про адміністративну процедуру", дія цього Закону не поширюється на відносини, що врегульовані іншими законами, які встановлюють спеціальний порядок розгляду справ.
Даний лист (а.с.8) надіслано позивачу за адресою його проживання: вул. Ю. Целевича, 10/31, м. Івано-Франківськ. Таким чином, відповідачем було дотримано, зокрема норми ч.2 т. 39 Закону № 5076-VI.
Щодо вимог зобов'язального характеру, суд зазначає про таке.
Оскільки відповідачем повернуто без розгляду заяву/скаргу на дії адвоката Семенова М.В. відповідно до норм Закону України № 5076-VI, відтак підстав для зобов'язання відповідача прийняти і зареєструвати дисциплінарне провадження та виконати процедуру дисциплінарного провадження немає.
Таким чином, з огляду на викладене та враховуючи, що під час розгляду справи судом не встановлено, а стороною позивача не доведено порушень з боку відповідача - КДКА Чернівецької області, що мали місце при розгляді заяви (скарги) від 16.12.2025, правові та фактичні підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині також відсутні.
Щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 35 000 Євро, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Вчинення лише протиправного діяння стосовно особи свідчить про можливість, але не обов'язковість виникнення моральної шкоди, а об'єктивними обставинами, які підтверджують негативний емоційний стан потерпілого, є, зокрема: неможливість продовження активного суспільного життя, погіршення або позбавлення реалізації фізичною особою своїх звичок та бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми тощо.
Згідно з пунктом 5 згаданої постанови Пленуму Верховного Суду України відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.
Як вбачається із заявленого позову, позивача обґрунтовує завдану йому моральну шкоду тим, що був глибоко психологічно вражений поведінкою відповідача.
Разом з цим, суд звертає увагу, що матеріали адміністративної справи не містять жодного доказу на підтвердження причинного зв'язку між діями та прийнятими рішеннями відповідача та завданням позивачу моральної шкоди.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16 червня 2021 року у справі № 559/2218/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 457/906/17.
Відтак, в цій частині заявлений позов, також не підлягає до задоволення.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).
Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, заявлені позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області (код ЄДРПОУ - 26811627, вул. О. Кобилянської, 27/3, м. Чернівці, 58000) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, а також стягнення моральної шкоди, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.
Рішення складене в повному обсязі 13 квітня 2026 р.