13 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/14358/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 07.10.2025 № 033050012364 щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), та зобов'язання провести призначення та виплату пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV з 22.07.2025, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 16.04.1984 по 02.01.1996 та з 17.06.1998 по 31.12.2003.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 , у зв'язку із досягненням 60-річного пенсійного віку, звернулася 29.09.2025 до територіального відділу ПФУ за місцем фактичного проживання з письмовою заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 07.10.2025 № 033050012364 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного 32-річного страхового стажу. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 16.04.1984: з 16.04.1984 по 18.09.1994 та з 19.09.1994 по 02.01.1996, оскільки відсутні відомості про звільнення у зв'язку із переведенням або реорганізацію установи; з 17.06.1998 по 31.12.2003, оскільки наявне необумовлене виправлення дати наказу про звільненні з роботи.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням про відмову у призначенні пенсії від 07.10.2025 № 033050012364 та вважає, що спірні періоди роботи підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідачем, оскільки відповідні записи, наявні у трудовій книжці, містять повну інформацію щодо періодів роботи з посиланням на підставу прийняття на роботу та звільнення з роботи. Крім того, на підтвердження спірних періодів роботи позивач надала уточнюючі довідки, копії наказів та довідки про заробітну плату, видані трудовим архівом Турійської селищної ради. В сукупності із визначеним відповідачем стажем (28 років 04 місяці 28 днів) загальний стаж роботи позивача, з урахуванням спірних періодів роботи, становить понад необхідних 32 роки, що дає право на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Позивач також вказує, що оскільки за призначенням пенсії звернулася вчасно, 29.09.2025 (пенсійного віку досягла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), тому має право на призначення пенсії з дня набуття права на пенсію з 22.07.2025.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 22).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 26-32) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії, прийнятого у зв'язку із відсутністю у позивача необхідного страхового стажу.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 29.09.2025 звернулася із заявою про призначення пенсії за віком (а. с. 8), та вказану заяву за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ в Одеській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 07.10.2025 № 033050012364 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки. Рішення мотивоване тим, що страховий стаж позивача становить 28 років 4 місяці 28 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 16.04.1984: з 16.04.1984 по 18.09.1994 та з 19.09.1994 по 02.01.1996, оскільки відсутні відомості про звільнення у зв'язку із переведенням або реорганізацію установи; з 17.06.1998 по 31.12.2003, оскільки наявне необумовлене виправлення дати наказу про звільнення з роботи, та період роботи зараховані частково згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 (а. с. 5).
Згідно із розрахунком стажу (форма РС-право) страховий стаж позивача складає 28 років 4 місяці 28 днів; зараховано період з 01.01.1999 по 31.12.2003 тривалістю 5 років (а. с. 7).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
За змістом частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 07.10.2025 № 033050012364 видно, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 16.04.1984:
- з 16.04.1984 по 18.09.1994 та з 19.09.1994 по 02.01.1996, оскільки відсутні відомості про звільнення у зв'язку із переведенням або реорганізацію установи;
- з 17.06.1998 по 31.12.2003, оскільки наявне необумовлене виправлення дати наказу про звільнення з роботи, період роботи зараховані частково згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 (а. с. 5).
Суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, відповідно до яких підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Крім того, суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 300/816/17, відповідно до якої за загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права. Водночас, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.
З урахуванням наведеного, на думку суду, періоди роботи з 16.04.1984 по 18.09.1994, з 19.09.1994 по 02.01.1996, з 17.06.1998 по 31.12.2003, які відображені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 16.04.1984 (а. с. 15-17), повинні бути зараховані до страхового стажу позивача для призначення пенсії за віком, позаяк у суду відсутні підстави ставити під сумнів належність документа позивачу, записи у трудовій книжці узгоджуються між собою та стосуються однієї і тієї ж особи позивача. Вказані вище недоліки у записах трудової книжки (щодо відсутності відомостей про звільнення у зв'язку із переведенням або реорганізацію установи та виправленням дати) не можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу.
Крім того, суд бере до уваги доводи позивача про те, що спірні періоди роботи підтверджені наданими позивачем уточнюючими довідками, копіями наказів та довідками про заробітну плату, видані трудовим архівом Турійської селищної ради (а. с. 9-14, 17-18).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач ГУ ПФУ в Одеській області безпідставно повністю не зарахував до страхового стажу позивача періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 з 16.04.1984 по 18.09.1994, з 19.09.1994 по 02.01.1996, з 17.06.1998 по 31.12.2003, у зв'язку із недоліками записів трудової книжки, та безпідставно з цих мотивів відмовив у призначенні пенсії за віком. Тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 07.10.2025 № 033050012364 про відмову у призначенні пенсії належить задовольнити.
Стосовно похідної позовної вимоги зобов'язального характеру суд зазначає про таке.
Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; далі - Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З матеріалів справи видно, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Одеській області, рішенням якого позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Одеській області (вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22, від 24.05.2024 у справі № 460/17257/23).
З оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії також убачається, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 17.06.1998 по 31.12.2003, оскільки наявне необумовлене виправлення дати наказу про звільнення з роботи. Водночас, цей період роботи зараховано частково згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 (а. с. 5). Згідно із розрахунком стажу (форма РС-право) страховий стаж позивача складає 28 років 4 місяці 28 днів; зараховано період з 01.01.1999 по 31.12.2003 тривалістю 5 років (а. с. 7). Тобто, має місце часткове, а не повне (як помилково стверджується у позовній заяві) не зарахування страхового стажу за період з 17.06.1998 по 31.12.2003.
В рішенні про відмову у призначенні пенсії від 07.10.2025 № 033050012364 та у відзиві на позовну заяву не було надано оцінки щодо наявності у позивача необхідного страхового стажу для призначення пенсії, за умови повного зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи. При цьому, суд зауважує, що визначення страхового стажу для призначення пенсії належить до дискреційних повноважень територіальних органів ПФУ.
Відтак, позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії належить задовольнити частково у спосіб прийняття судом рішення про зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок страхового стажу позивача, повністю зарахувавши до нього вказані вище періоди роботи, повторно розглянути заяву позивача від 29.09.2025 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог зобов'язального характеру.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, у зв'язку із частковим задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ПФУ в Одеській області судовий збір, сплачений в сумі 1211,20 грн квитанцією від 24.10.2025 (а. с. 3, 21), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 605,60 грн.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії від 07.10.2025 № 033050012364.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) провести перерахунок страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), повністю зарахувавши до страхового стажу періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 з 16.04.1984 по 18.09.1994, з 19.09.1994 по 02.01.1996, з 17.06.1998 по 31.12.2003, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2025 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх