Рішення від 10.04.2026 по справі 140/16466/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/16466/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави до Турійської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов керівника Ковельської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави до Турійської селищної ради, відповідно до якого просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Турійської селищної ради Ковельської району Волинської області щодо оформлення та державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - приміщення Опорного закладу «Купичівський ліцей» Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області, що знаходиться за адресою: вул. Шкільна 1, село Купичів, Ковельський район, Волинська область;

2) зобов'язати Турійську селищну раду Ковельського району Волинської області вжити заходи щодо оформлення та державної реєстрації права власності на приміщення Опорного закладу «Купичівський ліцей» Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області, що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 1, село Купичів, Ковельський район, Волинська область.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Турійської селищної ради від 16.10.2020 №37/4 «Про передачу майна спільної власності територіальної громади сіл, селищ району у спільну власність Турійської селищної ради» передано безоплатно із спільної власності територіальних громад сіл та селищ району у власність Турійської об'єднаної територіальної громади нерухоме майно, в тому числі нерухоме майно Опорного закладу загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Купичів.

В подальшому рішенням Турійської селищної ради від 21.10.2020 №133/4 «Про прийняття майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ району у спільну власність Турійської селищної ради об'єднаної територіальної громади» прийнято в комунальну власність Турійської селищної ради зі спільної власності територіальних громад приміщення навчальних закладів, зокрема Опорним закладом загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Купичів, яка в подальшому перейменована на Комунальний опорний заклад «Купичівський ліцей» Турійського району Волинської області.

Рішенням Турійської селищної ради від 02.02.2021 №4/5 «Про перейменування та затвердження установчих документів закладів загальної середньої освіти» перейменовано Комунальний опорний заклад «Купичівський ліцей» Турійського району Волинської області (ЄДРПОУ 23015777) на Опорний заклад «Купичівський ліцей» Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області. Скорочена назва: Купичівський ліцей.

Разом з цим встановлено, що правовстановлюючі документи на приміщення навчального закладу у селищній раді відсутні. Крім цього, відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відсутні, що підтверджується інформацією з Реєстру.

Відповідно, використання зазначеного нерухомого майна здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства шляхом користування будівлями та спорудами без державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів.

З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити, зобов'язавши відповідача вжити заходи щодо оформлення та державної реєстрації права власності на приміщення Опорного закладу «Купичівський ліцей» Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області, що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 1, село Купичів, Ковельський район, Волинська область.

Ухвалою суду від 26.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

За результатами опрацювання інформації органів місцевого самоврядування встановлено, що рішенням Турійської селищної ради від 22.12.2016 №10/14 «Про створення опорних навчальних закладів» створено Опорний заклад загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Купичів.

Рішенням Турійської селищної ради від 21.10.2020 №133/4 «Про прийняття майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ району у спільну власність Турійської селищної ради об'єднаної територіальної громади» прийнято в комунальну власність Турійської селищної ради зі спільної власності територіальних громад приміщення навчальних закладів, зокрема Опорним закладом загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Купичів, яка в подальшому перейменована на Комунальний опорний заклад «Купичівський ліцей» Турійського району Волинської області.

Рішенням Турійської селищної ради від 02.02.2021 №4/5 «Про перейменування та затвердження установчих документів закладів загальної середньої освіти» перейменовано Комунальний опорний заклад «Купичівський ліцей» Турійського району Волинської області (ЄДРПОУ 23015777) на Опорний заклад «Купичівський ліцей» Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області. Скорочена назва: Купичівський ліцей.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відомості відсутні, що підтверджується інформацією з Реєстру.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону №1697-VII передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

За приписами частин третьої - п'ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

На думку суду, звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві керівник Ковельської окружної прокуратури обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

Так, прокурор в адміністративному позові вказав, що обов'язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування розгалуженої мережі навчальних закладів. Тобто, захисту підлягають інтереси держави у сфері охорони права на освіту дітей шляхом створення належних та безпечних умов для здобуття освіти та зобов'язання оформлення правовстановлюючих документів на будівлю закладу освіти.

Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.02.2023 у справі №580/1374/22, щодо належного обґрунтування прокурором необхідності захисту інтересів держави в судовому порядку у подібних правовідносинах.

Згідно із частинами першою, третьою статті 22 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII (далі - Закон №2145-VIII) юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність. Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Відповідно до частини третьої статті 66 Закону №2145-VIII сільські, селищні ради:

відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та повної загальної середньої освіти;

засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів;

оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти;

здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

За змістом частини першої статті 80 Закону №2145-VIII до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно із частиною п'ятою статті 16 Закону №280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За змістом частини першої статті 10 вказаного Закону визначено статус сільських рад як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами частин першої, другої, п'ятої статті 60 Закону №280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частинами першою, другою статті 327 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно із частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

За приписами частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно із пунктом першим частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 частини першої статті 3 Закону №1952-IV передбачено, що загальними засадами державної реєстрації прав є: обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Відповідно до частин першої, третьої статті 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

За приписами пунктів 6, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об'єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об'єкт, подаються: витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо такого об'єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об'єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); 4) документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об'єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що Турійська селищна рада як орган, уповноважений управляти комунальним майном, зобов'язана вжити заходів для оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - приміщення Опорного закладу «Купичівський ліцей» Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області, що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 1, село Купичів, Ковельський район, Волинська область.

Відтак, суд погоджується із доводами керівника Ковельської окружної прокуратури Волинської області, що всупереч вимогам законодавства, відповідачем упродовж тривалого проміжку часу не вжито належних заходів, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на приміщення Опорного закладу «Купичівський ліцей» Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області, що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 1, село Купичів, Ковельський район, Волинська область, чим допущено протиправну бездіяльність.

Станом на момент розгляду даної справи оформлення правовстановлюючих документів та державну реєстрацію права власності на приміщення ліцею не проведено, доказів протилежного суду не надано.

При цьому у цій справі відсутні належні докази, які б вказували на об'єктивні причини неможливості вжиття відповідачем заходів для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приміщення Опорного закладу «Купичівський ліцей» Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області, що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 1, село Купичів, Ковельський район, Волинська область.

Водночас відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно комунальної власності створює передумови для зловживань щодо розпорядження таким нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останнього з власності територіальної громади, інтереси якої селищна рада представляє, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади, тим самим порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності та, відповідно, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна територіальної громади, що є підставою для судового захисту інтересів держави.

За таких обставин суд погоджується з доводами керівника Ковельської окружної прокуратури у Волинській області, що за наявності підстав та відповідних повноважень Турійська селищна рада як суб'єкт комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права комунальної власності, не здійснила належних юридично значимих обов'язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлю закладу освіти, що є бездіяльністю відповідача в оформленні правовстановлюючих документів на майно, що належить територіальній громаді, у зв'язку з чим таку бездіяльність слід визнати протиправною, а позов задовольнити.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Турійської селищної ради Ковельської району Волинської області щодо оформлення та державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - приміщення Опорного закладу «Купичівський ліцей» Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області, що знаходиться за адресою: вул. Шкільна 1, село Купичів, Ковельський район, Волинська область.

Зобов'язати Турійську селищну раду Ковельського району Волинської області вжити заходи щодо оформлення та державної реєстрації права власності на приміщення Опорного закладу «Купичівський ліцей» Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області, що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 1, село Купичів, Ковельський район, Волинська область.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Керівник Ковельської окружної прокуратури (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Шевченка, 7).

Відповідач: Турійська селищна рада Ковельського району Волинської області (44800, Волинська область, селище Турійськ, майданн Центральний, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 04333052).

Суддя Ф.А. Волдінер

Попередній документ
135628692
Наступний документ
135628694
Інформація про рішення:
№ рішення: 135628693
№ справи: 140/16466/25
Дата рішення: 10.04.2026
Дата публікації: 15.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.04.2026)
Дата надходження: 24.12.2025
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії