13 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/469/26
Волинський окружний адміністративний суд у складіь судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 , далі - Військова частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням іншого ніж січень 2008 року місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, яку виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 18 квітня 2025 року; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 18 квітня 2025 року у розмірі 4433,33 грн на місяць, яку виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 у період з грудня 2015 року по 18 квітня 2025 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . Із наданого у відповідь на адвокатський запит листа від 31 грудня 2025 року №09/17925-25-Вх/514 позивачу стало відомо, що йому у квітні 2025 року було нараховано та виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року у сумі 76778,46 грн, аде без застосування січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця). Позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо обрахунку індексації за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, оскільки за правилами пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078), обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів). Станом на момент виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців обчислювалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294). Наступна зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01 березня 2018 року у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704). На думку позивача, індексація його грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто січня 2008 року.
Крім того, при обчисленні індексації грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 18 квітня 2025 року відповідачем не враховано вимоги абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078 щодо обчислення індексації-різниці, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу та за розрахунком позивача у його випадку становить 4433,33 грн на місяць.
При цьому позивач просив зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з одночасною компенсацією йому суму податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44).
З наведених підстав позивач просив задовольнити позов повністю.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити повністю (а.с.48-52). В обґрунтування цієї позиції вказав, що нарахування індексації проводилося згідно з чинним законодавством, а сам процес розрахунку є виключними дискреційними повноваженнями Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідач також вважає, що не підлягає задоволенню позовна вимога про виплату компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, право на виплату якої згідно з пунктами 1, 4, 5 Порядку №44 виникає, коли особа перебуває на військовій службі, має статус військовослужбовця та особа отримує грошове забезпечення. При цьому відповідно до Порядку №44 виплата грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат за рішенням суду не передбачено.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Не є спірною та обставина, що позивач ОСОБА_1 у спірний період - з 01 грудня 2015 року по 18 квітня 2025 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджено особистими картками грошового забезпечення (а.с.14-24). Наказом від 18 квітня 2025 року №389-ОС позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 18 квітня 2025 року (а.с.13).
З особистих карток грошового забезпечення за 2015-2025 роки слідує, що ОСОБА_1 нараховано індексацію грошового забезпечення (поточну) у грудні 2015 року у сумі 1635,77 грн, у грудні 2018 року - лютому 2019 року у сумі 71,06 грн щомісячно, у березні-червні 2019 року у сумі 134,47 грн щомісячно, у липні-листопаді 2019 року у сумі 206,72 грн щомісячно, у грудні 2019 року - червні 2020 року у сумі 216,51 грн щомісячно, у липні 2020 року у сумі 226,29 грн, у грудні 2020 року у сумі 1138,97 грн, у січні-березні 2021 року у сумі 331,42 грн щомісячно, у квітні-червні 2021 року у сумі 415,41 грн щомісячно, у липні-листопаді 2021 року у сумі 540,03 грн щомісячно, у січні 2022 року у сумі 1126,38 грн, у лютому-квітні 2022 року у сумі 672,35 грн щомісячно, у травні 2022 року у сумі 913,01 грн, у червні 2022 року у сумі 1017,01 грн, у липні 2022 року у сумі 1066,00 грн, у серпні-жовтні 2022 року у сумі 1281,80 грн щомісячно, у листопаді 2022 року у сумі 1424,80 грн, у грудні 2022 року у сумі 1470,83 грн, у серпні-листопаді 2024 року у сумі 130,20 грн, у грудні 2024 року у сумі 254,35 грн (а.с.14-24).
Військова частина НОМЕР_2 листом від 31 грудня 2025 року №09/17925-25-Вх/514 (а.с.27) на адвокатський запит від 27 грудня 2025 року (а.с.25) повідомила, що у квітні 2025 року ОСОБА_1 було нараховано заборгованість з індексації грошового забезпечення, що виникла у період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року, у сумі 76778,46 грн (а.с.26 зворот), виплата якої у сумі 73989,01 грн підтверджується випискою з карткового рахунку.
Як вбачається з довідки Військової частини НОМЕР_1 (а.с.62), нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 було проведено у таких сумах: 1699,11 грн - за липень-серпень 2025 року щомісячно; 1922,31 грн - за вересень-грудень 2015 року щомісячно; 1971,92 грн - за січень-квітень 2016 року щомісячно; 2074,95 грн - за травень 2016 року; 2279,40 грн - за червень-листопад 2016 року щомісячно; 2683,20 грн - за грудень 2016 року-квітні 2017 року щомісячно; 2995,84 грн - за травень 2017 року, 1056,43 грн - за червень 2017 року, 58,15 грн - за грудень 2017 року-лютий 2018 року; базовий місяць - серпень 2008 року, червень 2017 року, березень 2018 року.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Преамбулою Закону України від 03 липня 2001 року №1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
За змістом статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Перелік об'єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру; до таких об'єктів індексації належить оплата праці (грошове забезпечення).
Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ, відповідно до якої індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-XII (в редакції до 01 січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2016 року, цифри “101» замінено цифрами “103».
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком №1078.
Пункт 1-1 Порядку №1078 (зі змінами, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
Відповідно до абзаців першого, п'ятого, шостого пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Абзацами першим, другим пункту 5 Порядку №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»; далі - Постанова №1013, застосовується з 01 грудня 2015 року) установлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
З прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №1013 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення. Зокрема, якщо раніше для обчислення індексу споживчих цін враховувався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови №1013 таким місяцем став місяць підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування. Крім того, якщо раніше місяць підвищення (базовий місяць) визначався в разі, коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Починаючи з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.
Пунктом 1 Постанови №1013 передбачено підвищення з 01 грудня 2015 року посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників, але таке підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців.
Посадові оклади військовослужбовців встановлено Постановою №1294, яка набрала чинності 01 січня 2008 року та була чинна до 01 березня 2018 року.
Таким чином, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови №704 таким місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
При вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, які полягають, зокрема, у такому.
Місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації. За змістом пункту 5 Порядку №1078 підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця. Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов'язати до її вчинення у судовому порядку. Аналіз пункту 5 Порядку №1078 свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов'язується з місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець. Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.
Відповідно до вимог абзацу третього пункту 10-1 Порядку №1078 (в редакції, чинній до 15 грудня 2015 року) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу. Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення: до 01 грудня 2015 року був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати; після 01 грудня 2015 року є місяць збільшення тарифної ставки (окладу) (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі №380/4689/21).
Верховний Суд у постановах від 12 травня 2022 року у справі №580/3335/21, від 19 травня 2022 року у справі №200/3859/21, від 28 червня 2022 року у справі №420/4841/21 та ін. дійшов висновку про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, оскільки у період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців були незмінними.
Повноваження державних органів щодо визначення “місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку №1078 не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року (зазначені висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 24 березня 2023 року у справі №420/21241/21, від 13 квітня 2023 року у справі №420/9187/21, від 01 червня 2023 року у справі №140/5246/21).
Крім того, при вирішенні спору суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18 та від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, відповідно до яких індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті; виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення; звільнення особи з військової служби не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Отже, суд дійшов висновку про те, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року повинно здійснюватися із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким проводиться обчислення індексу споживчих цін.
Оскільки відповідач все ж нарахував та виплатив ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року (що охоплює спірний період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року), загальна сума якої становить 76778,46 грн, то для вирішення спору ухвалою суду від 30 березня 2026 року витребувано розрахунок індексації із обов'язковим зазначенням місяця для обчислення індексу споживчих цін (“базового» місяця) (а.с.59).
З довідки нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за вказаний період, наданої на вимоги ухвали суду, відповідач повідомив, що індексація обчислена із застосуванням базового місяця - серпень 2008 року та червень 2017 року (а.с.62). Однак такий розрахунок з 01 грудня 2015 року не відповідає положенням пункту 5 Порядку №1078 в редакції Постанови №1013, оскільки, як було зазначено вище, січень 2008 року є місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю (а з 01 березня 2018 року таким місяцем є березень 2018 року).
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи позов у цій частині позовних вимог належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням іншого ніж січень 2008 року місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, та зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.
Вирішуючи позов в частині позовних вимог, які стосуються перерахунку і виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 18 квітня 2025 року, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, суд зазначає, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, “поточної» та “індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
Право на отримання поточної індексації виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац другий пункту 1-1, абзац шостий пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци другий, п'ятий пункт 4 Порядку №1078).
Як можна зрозуміти з матеріалів справи, правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01 березня 2018 року не є спірними. Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року і був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року. У грудні 2018 року відповідач розпочав виплату поточної індексації (а.с.17 зворот).
Поряд з тим спірним є питання застосування відповідачем абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078, якими врегульовано питання виплати індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).
З 01 грудня 2015 року в абзацах третьому - шостому пункту 5 Порядку №1078 по суті йдеться про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци третій - п'ятий пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувались з 15 березня 2018 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац четвертий). У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п'ятий).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078 дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу необхідно: визначити розмір підвищення грошового доходу особи у місяці підвищення (А); визначити суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу (Б); порівняти розмір підвищення грошового доходу (А) з сумою індексації у місяці його підвищення (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення друге абзацу п'ятого пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Указані висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі №260/6386/21, а тому враховуються при вирішенні цієї справи.
У зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача (з 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців) відповідачу належало вирішити питання, чи має ОСОБА_1 право на отримання індексації-різниці з 01 березня 2018 року, а якщо так, то у якому розмірі.
У березні 2018 року прожитковий мінімум становив 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін - 253,30%. Відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділений на 100, що дорівнює 4463,15 грн.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22.
Однак індивідуально має визначатись розмір індексації-різниці із березня 2018 року.
Відповідно до відомості про нараховане та виплачене грошове забезпечення за час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_3 (а.с.19) розмір нарахованого місячного грошового забезпечення (грошовий дохід) ОСОБА_1 з урахуванням постійних складових, які не мають разового характеру, становив: у лютому 2018 року - 8349,36 грн (посадовий оклад - 760,00 грн, оклад за військовим званням - 45,00 грн, надбавка за вислугу років - 241,50 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 941,85 грн, надбавка за особливі умови служби - 114,00 грн, премія - 3116,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 3131,01 грн); у березні 2018 року - 8379,18 грн (посадовий оклад - 3170,00 грн, оклад за військовим званням - 740,00 грн, надбавка за вислугу років - 1564,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 52,18 грн, премія - 2853,00 грн).
Розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (29,82 грн) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (4463,15 грн), що вказує на наявність підстав для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці (становитиме 4433,33 грн) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення у відповідному розмірі є порушенням вимог Закону №1282-XII і Порядку №1078.
Водночас суд зазначає, що абзацом вісімнадцятим пункту 3 Закону України від 03 листопада 2022 року №2710-IX “Про Держаний бюджет України на 2023 рік» установлено зупинити на 2023 рік дію Закону №1282-XII. Тобто, з 01 січня 2023 року в умовах дії воєнного стану на законодавчому рівні було обмежено нарахування і виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення).
Отже, за встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо непроведення ОСОБА_1 відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078 нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 18 червня 2025 року; зобов'язання відповідача здійснити відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078 нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 18 квітня 2025 року, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу (з розрахунку 4433,33 грн в місяць).
Відповідно до пункту 2 Порядку №44 громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, виплачується грошова компенсація.
За приписами пунктів 4, 5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Верховний Суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі №380/813/22 зазначав, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Верховний Суд констатував, що оскільки нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату відповідно до вимог Закону №1282-ХІІ, то така має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Аналогічний підхід застосував Верховний Суд у постановах від 27 вересня 2023 року у справі №420/23176/21, від 27 вересня 2023 року у справі №420/23176/21, від 31 січня 2024 року у справі №320/6441/22, від 18 квітня 2024 року у справі №160/10789/22 та від 30 квітня 2024 року у справі №360/700/23.
Таким чином, нарахування та виплата сум індексації позивачу має здійсюватися з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_5 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням іншого ніж січень 2008 року місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, з урахуванням виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо непроведення ОСОБА_1 відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 18 квітня 2025 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 18 квітня 2025 року, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу (з розрахунку 4433,33 грн в місяць), з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк