Справа № 490/2981/26
н/п2-о/490/144/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
10 квітня 2026 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою, поданою в порядку окремого провадження, ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ященко Катерина Леонідівна про встановлення факту припинення іпотеки та скасування записів,-
06.04.2026 року заявник в порядку окремого провадження звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва із заявою в якій просить встановити факт припинення іпотеки за Іпотечним Договором №48/04/02-N від 15.09.2004р., укладеним між та Акціонерним комерційним банком «Форум», код ЄДРПОУ 21574573 та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Захаренко І.В. 15.09.2004, зареєстрованим в реєстрі за № 3005.
Скасувати запис про іпотеку від 15.09.2004 року, реєстраційний номер обтяження у Державному реєстрі іпотек 1304214 від 15.09.2004, номер запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 4721217.
Скасувати запис про заборону на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , що накладена приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Захаренко І.В. 15.09.2004 року, зареєстрована в реєстрі для реєстрації заборон за номером 30, реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: 1306679 від 16.09.2004, на підставі договору іпотеки, посвідченого тим же нотаріусом 15.09.2004 року за номером 3005, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 4721249.
Дана заява подана в порядку окремого провадження.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного, позовного та окремого провадження.
Відповідно до частини 1 статті 293ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану.
При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Виходячи із змісту п.1 ч.1 ст.315ЦПК України та правової природи окремого провадження питання юрисдикційних повноважень суду про встановлення в порядку окремого провадження фактів, що мають юридичне значення, вирішуються за наявності таких обставин.
По-перше, факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
По-друге, встановлення судом фактів, що мають юридичне значення, можливе, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
По-третє, встановлення факту, що має юридичне значення, не повинно бути пов'язано з наступним вирішенням спору про право.
Відсутність хоча б однієї з перелічених умов виключає розгляд справи у порядку окремого провадження.
Частинами третьою, четвертою, шостоюстатті 294 ЦПК Українипередбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Пунктом 5 частини другоїстатті 293 ЦПК Українивизначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц (провадження № 14-139цс18) та постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 536/1039/17 (провадження № 14-610цс18).
Таким чином, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право.
Спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Звільнення майна з-під будь-яких заборон, накладених у зв'язку з укладенням договору іпотеки, можливе в порядку позовного провадження за позовом власника квартири про визнання іпотеки припиненою внаслідок повного виконання зобов'язання за кредитним договором.
Так, заявлені заявницею вимоги про скасування запису про іпотеку від 15.09.2004 року, реєстраційний номер обтяження у Державному реєстрі іпотек 1304214 від 15.09.2004, номер запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 4721217 та скасування запису про заборону на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 , що накладена приватним нотаріусом на підставі договору іпотеки, підлягають розгляду в порядку позовного провадження як матеріально-правовий спір сторін - учасників правочину.
Суд зазначає, що заявниця на власний розсуд та на свій власний ризик застосування судом у подальшому несприятливих для себе процесуальних наслідків визначає як форму звернення до суду (заяву - в порядку окремого провадження або позовну заяву - в порядку позовного провадження) так і предмет заяви/позову.
Частиною третьою статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України встановлено, що заява повертається у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу);
На переконання суду, таке об'єднання в одній заяві вимоги, яка підлягає розгляду в окремому провадженні та вимог, які підлягають розгляду в порядку позовного провадження (не підлягають розгляду в порядку окремого провадження), не є підставою для застосування положень частини шостої статті 188 ЦПК України щодо роз'єднання позовних вимог.
За встановлених судом обставин, об'єднання заявницею у заяві поданої в порядку окремого провадження вимог, які підлягають розгляду в позовному провадженні (про скасування запису про іпотеку та про скасування запису про заборону на нерухоме майно), а також за відсутності підстав для застосування положень частини шостої статті 188 ЦПК України суд вважає, що наявні підстави для повернення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ященко Катерина Леонідівна, на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, повернення заяви у відповідності до ст. 185 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права заявниці на повторне звернення до суду з дотриманням вимог процесуального закону.
Також суд враховує, що згідно Довідки секретаря Центрального районного суду м.Миколаєва , платіжне доручення № 2.518297595.1 від 05.02.2016 року було долучено до матеріалів іншої справи, яка перебувалда в провадженні суду , № 490/2635/26 та ухвалою судді від 27.03.2026 року судовий збір не було повернуто заявнику.
За такого, питання про повернення судового збору в межах розгляду матеріалів цієї справи судом не вирішується.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 19, 185, 188, 293, 294 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ященко Катерина Леонідівна, повернути заявниці.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги.
Суддя Гуденко О.А.