490/2243/26 13.04.2026
нп 1-кп/490/924/2026
Центральний районний суд міста Миколаєва
Справа № 490/2243/26
13 квітня 2026 року місто Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026152020000195 від 09.02.2026, стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Парутине Очаківського району Миколаївської області, раніше не судимий, одружений, пенсіонер, має середню спеціальну освіту, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 ,
встановив:
ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він 09.02.2026 приблизно о 10:36 керував автомобілем «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухався у світлий час доби, по проїжджій частині пр. Центрального зі сторони вул. 3-ої Слобідської в напрямку вул. 6-ої Слобідської в м. Миколаєві.
Рухаючись у обраному напрямку, водій ОСОБА_3 , при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований поблизу будинку №173 по пр. Центральному, грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 12.3, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, із відповідними змінами, а саме: наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 «Пішохідний перехід» ПДР України, та дорожньою розміткою білого кольору 1.14.1, додатку 2, ПДР України «Пішохідний перехід», проявив особисту неуважність та недбалість до забезпечення вимог безпеки дорожнього руху, а також до дорожньої обстановки та її змінам, хоча зобов'язаний був постійно її контролювати і мав таку можливість, своєчасно не вжив заходів до зниження швидкості, аж до повної зупинки керованого ним автомобіля, не переконався, що на пішохідному переході відсутні пішоходи, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух у обраному ним напрямку, внаслідок чого допустив наїзд передньою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїжджу частину пр. Центрального в межах пішохідного переходу та рухались справа наліво, відносно напрямку його руху.
У результаті злочинних порушень водієм ОСОБА_3 вказаних правил дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, пішохід ОСОБА_5 , отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому лонної та сідничної кісток тазу зліва зі зміщенням уламків, переломів 2, 3, 4, 5, 6 ребер зліва зі зміщенням уламків, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 2.3 «б», 12.3, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У судовому засіданні захисник подав письмове клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням винного з потерпілим, та закриття кримінального провадження з цих підстав; обвинувачений підтримав клопотання захисника, зазначив, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає, заподіяну шкоду відшкодував у повному обсязі, наслідки закриття кримінального провадження розуміє; просить клопотання задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_5 заявила, що примирилась із обвинуваченим, претензій матеріального та морального характеру до нього не має; просить звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням потерпілої з винним.
Прокурор не заперечував проти звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого в порядку ст. 46 КК України; просив стягнути на користь держави витрати на залучення експерта та вирішити питання щодо речових доказів.
Заслухавши сторін судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" № 8 від 23.12.2005 умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Судам слід мати на увазі, що потерпілим може бути лише фізична особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яку визнано потерпілим відповідно до ч. 2 ст. 49 КПК. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів.
Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; вчинене кримінальне правопорушення є необережним нетяжким злочином, згідно ч. 4 ст. 12 КК України, та не є таким що вчинене в результаті порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З пояснень обвинуваченого та потерпілої у судовому засіданні вбачається, що сторони примирились, це є вільним волевиявленням, що виключає будь-який неправомірний вплив; завдані збитки відшкодовано, вимог матеріального чи морального характеру немає; щодо наслідків звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження обізнані.
За таких обставин, наявні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим та закриття кримінального провадження.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Відповідно до ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта: в сумі 3 565,60 грн. (висновок експерта №СЕ-19/115-26/2055-ІТ від 02.03.2026); 1 782,80 грн. (висновок експерта №СЕ-19/115-26/2054-ІТ від 03.03.2026); 4 902,39 грн. (висновок експерта №791-34-26 від 06.03.2026), загальна сума витрат становить 10 250,79 грн., має бути стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.02.2026 (справа 490/1049/26, н/п 1-кс/490/813/2026) на транспортний засіб «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , - скасувати.
Відповідно до ст. 100 КПК України речовий доказ, а саме автомобіль «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий ОСОБА_3 на відповідальне зберігання, має бути залишено ОСОБА_3 .
Керуючись ст. 46 , ч. 1 ст. 286 КК України, ст. 100, 124, 174, 284, 285, 286, 288 КПК України, суд
постановив:
- звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням винного з потерпілим;
- стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 10 250,79 грн. (десять тисяч двісті п'ятдесят грн. 79 коп.);
- арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.02.2026 (справа 490/1049/26, н/п 1-кс/490/813/2026) на транспортний засіб «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , - скасувати;
- речовий доказ, а саме автомобіль «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий ОСОБА_3 на відповідальне зберігання, залишити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- кримінальне провадження №12026152020000195, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2026, стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
Суддя ОСОБА_1