Справа № 483/386/26
Провадження № 1-кп/483/122/2026
Іменем України
13 квітня 2026 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026153100000010 від 22 березня 2026 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чорноморка Очаківського району Миколаївської області, є громадянином України, з повною загальною середньою освітою, не одружений, не працює, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, -
ОСОБА_3 , 21 березня 2026 року близько о 16 год. 50 хв. (більш точного часу встановити не представилось можливим), реалізовуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла та іншого володіння на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, за відсутності визначених законом підстав, самовільно, без дозволу власника, достовірно знаючи, що у зазначеному житловому будинку ніхто не проживає, шляхом подолання перешкоди - паркану, незаконно проник на територію вищевказаного огородженого домоволодіння. Після цього, продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_3 , послідовно реалізовуючи свій кримінальний умисел на незаконне проникнення до житла особи, житлового будинку, розташованого за вищевказаною адресою, усвідомлюючи, що порушує його недоторканість, перебуваючи на території вищевказаного домоволодіння, всупереч волі власника ОСОБА_4 , та за відсутності визначених законом підстав, без згоди останнього, шляхом розбиття за допомогою цеглини віконного скла, незаконно проник до житлового будинку, що розташований за вищевказаною адресою, та знаходився там протягом тривалого часу, чим порушив недоторканість житла особи. Подалі, продовжуючи свої протиправні дії, перебуваючи всередині будинку, ОСОБА_3 ударом ноги вибив вхідні двері будинку та, послідовно реалізовуючи свій кримінальний умисел, перебуваючи на території вищевказаного домоволодіння, всупереч волі власника ОСОБА_4 , та за відсутності визначених законом підстав, без згоди останнього, шляхом зняття скрученого дроту на воротах, відчинивши таким чином останні, незаконно проник до гаражного приміщення, де перебував протягом тривалого часу, чим порушив недоторканість іншого володіння особи. Вказаними діями ОСОБА_3 порушив вимоги ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду, ст. 12 Загальної декларації прав людини, відповідно до якої ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність його житла, ст. 17 Міжнародного пакту про громадські та політичні права, відповідно до якого ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного посягання на недоторканність його житла, ст. 8 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на повагу до свого житла, тобто порушив право на недоторканість житла та іншого володіння ОСОБА_4 .
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст.162 КК України, тобто як незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи.
Відповідно до письмової заяви, складеної у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, без його виклику та без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_4 також надав заяву, в якій зазначив, що згоден з встановленими під час досудового розслідування обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, без його виклику та без проведення судового розгляду.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Заява обвинуваченого щодо беззастережного визнання вини у пред'явленому йому обвинуваченні не викликає сумнівів в її добровільності.
Проаналізувавши викладене, дослідивши обвинувальний акт та матеріали досудового розслідування, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 162 КК України - як незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи.
Вирішуючи питання про вид і міру покарання, що має бути призначене обвинуваченому, суд, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України враховує, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, його особу, а саме те, що він є раніше не судимим, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, як обставину, що обтяжує покарання вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, та як обставину, що його пом'якшує, - щире каяття обвинуваченого.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження суд приходить до висновку що мета кари - виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, що уособлює основний принцип кримінального судочинства - не тяжкість покарання, а його невідворотність, буде досягнута у разі призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у провадженні не заявлено, судові витрати відсутні, запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 100, 370, ч. 3 ст. 381, ст.ст. 373-375 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- уламки скла з речовиною бурого кольору, які було поміщено до паперового конверту та опломбовано стрічкою NPU-3206610 НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ;
- змиви речовини бурого кольору з поверхні металопластикового вікна (на ватних тампонах), які поміщені до паперового конверту та опломбовано стрічкою NPU-3206609 НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ, які передані до камери зберігання речових доказів при відділенні поліції №7 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, м. Очаків, вул. О. Зінченка, 90. - знищити.
Речовий доказ у кримінальному провадженні:
- мобільний телефон марки «іPhone» з чохлом чорного кольору, який переданий на зберігання під зберігальну розписку ОСОБА_3 - вважати повернутим за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його складення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий: