Справа № 483/381/26
Провадження № 1-кс/483/50/2026
Іменем України
13 квітня 2026 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі слідчої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
скаржника - ОСОБА_3 ,
представника відділення поліції 7 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, що містилися в заявах про вчинення кримінальних правопорушень, -
ОСОБА_5 звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області зі скаргою на бездіяльність посадових осіб ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, що містилися в чотирьох заявах від 30 березня 2026 року.
Скаржник в судовому засіданні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник ВП № 7 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував та пояснив, що дві заяви, які стосувались неналежного виконання оперуповноваженим доручень дізнавача та слідчого в межах кримінального провадження № 12025153100000038 від 01.12.2025 не містять ознак будь-яких кримінальних правопорушень, оскільки доручення були виконані відповідно до вимог КПК України. В разі незгоди потерпілого з процесуальними діями слідчого, він може подавати відповідні клопотання, а в разі відмови слідчого у задоволенні таких клопотань - оскаржити таку відмову до слідчого судді. Водночас, скаржник жодних рішень та/або дій слідчого не оскаржував, натомість звертається із заявами про вчинення інших злочинів.
Дослідивши матеріали скарги, слідча суддя дійшла такого.
30 березня 2026 року ОСОБА_5 звернувся до ВП № 7 МРУП ГУНП в Миколаївській області із заявою, що була зареєстрована в єдиному обліку заяв за № 1162, в якій повідомлялось про наявність ознак кримінальних правопорушень у діях слідчих та інших службових осіб ВП № 7, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025153100000038, а саме приховування або знищення доказів. Так, працівники поліції, які прибули на місце вчинення злочину, застосовували нагрудні відео реєстратори для фіксування перебігу подій, однак на звернення потерпілої в даному кримінальному провадженні остання отримала повідомлення про те, що жодних відеозаписів, на яких могли бути зафіксовані допущені слідчим порушення вимог процесуального закону, немає.
Крім того, 30 березня 2026 року ОСОБА_5 звернувся до ВП № 7 МРУП ГУНП в Миколаївській області із заявою, що була зареєстрована в єдиному обліку заяв за № 1165, в якій повідомлялось про обставини та факти, які надають підстави вважати, що у ході проведення досудового розслідування у рамках кримінального провадження №12025153100000038 від 01.12.2025 службові особи відділення поліції № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області - начальник сектору дізнання ОСОБА_6 могли вчинити кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366, 364, 367 КК України. Так, у матеріалах кримінального провадження №12025153100000038 міститься рапорт від 17.12.2025, складений оперуповноваженим ОСОБА_7 ). Зміст зазначеного рапорту формально свідчить про нібито виконання доручення щодо неможливості встановлення та опитування військовослужбовця як свідка події. Водночас аналіз рапорту дає обґрунтовані підстави вважати, що:
фактичне виконання зазначених дій не здійснювалось або здійснювалось неналежним чином; викладені у рапорті відомості можуть не відповідати дійсності; рапорт має ознаки формального складання без реального проведення слідчих (розшукових) дій.
Також, 30 березня 2026 року ОСОБА_5 звернувся до ВП № 7 МРУП ГУНП в Миколаївській області із заявою, що була зареєстрована в єдиному обліку заяв за № 1167, в якій повідомлялось про обставини та факти, які надають підстави вважати, що у ході проведення досудового розслідування у рамках кримінального провадження №12025153100000038 виникли факти, що свідчать не лише про службову недбалість, а про системну протиправну поведінку службових осіб відділення поліції №7 Миколаївського РУП ГУНП у Миколаївській області, яка мас ознаки можливого умисного невиконання процесуальних обов'язків, імітації досудового розслідування та можливого сприяння уникненню відповідальності особами, причетними до події, а саме неналежне виконання оперуповноваженим ОСОБА_7 доручень слідчого ОСОБА_8 . Так, складений оперуповноваженим рапорт про неможливість допиту свідків не містить посилань на вжиті заходи для встановлення місцезнаходження вказаних осіб та їх допиту, жодних підтверджуючих документів також немає.
Крім того, 30 березня 2026 року ОСОБА_5 звернувся до ВП № 7 МРУП ГУНП в Миколаївській області із заявою, що була зареєстрована в єдиному обліку заяв за № 1166, в якій повідомлялось про можливе вчинення кримінального правопорушення керівником відділення поліції №7 Миколаївського РУП ГУНП у Миколаївській області ОСОБА_9 . Так, у період з вересня 2025 року по теперішній час заявник систематично відвідував відділення поліції №7 з метою реалізації своїх законних прав та отримання публічних послуг. При цьому, ним спостерігалося, що керівник відділення поліції №7 ОСОБА_9 фактично доволі часто відсутній на робочому місці у робочий час, що унеможливлює виконання ним службових обов'язків.
За правилами пункту 1 частини першої статті 303 КПК України заявник має право оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно із частиною першою статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Наведеними правовими нормами визначено порядок оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У межах цієї процедури слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. Виходячи зі змісту ст. 214 КПК, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК (талон-повідомлення єдиного обліку).
Відповідно до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40, ч. 4 ст. 40-1 КПК України прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, які не мають на те законних повноважень, забороняється.
При цьому, нормами кримінального закону визначено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше.
Разом із тим, процесуальним законом визначено необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 6 квітня 2016 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п.4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є відповідність виявлених ознак злочину складу кримінального правопорушення, як він визначений нормою матеріального права - законом про кримінальну відповідальність.
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
При цьому, слідча суддя, розглядаючи скаргу, не надає оцінку поданим скаржником заявам про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності ознак складу злочину, а лише перевіряє, чи містять такі заяви виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Під час судового засідання встановлено, що заяви ОСОБА_3 (талони-повідомлення 1165, 1166, 1167) не містять викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, і підстав сформулювати попередню правову кваліфікацію за законом України про кримінальну відповідальність, що можуть бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, слідча суддя звертає увагу, що фактично скаржником у заяві про вчинення кримінального правопорушення, що зареєстрована в ЄО за № 1162, викладено факти, за якими вже внесено відомості до ЄРДР, на підтвердження чого надано відповідний витяг.
Слідча суддя не може виконувати абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до ЄРДР всі без виключення заяви і повідомлення, які ними отримуються.
Таким чином, викладені в заявах ОСОБА_3 обставини за своїм змістом та суттю не є повідомленнями про злочини, не містять відомостей, що свідчать про неправомірні або злочинні дії з боку працівників ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, і не містять конкретних та достатніх даних про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 року (справа № 556/450/18). Так, слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
За вказаних обставин слідча суддя дійшла висновку, що в поданих заявах лише формально та в загальних рисах міститься припущення про вчинення кримінальних правопорушень, проте будь-яких конкретних відомостей про факти та обставини, які б вказували на наявність ознак таких кримінальних правопорушень, немає.
Відтак, обґрунтування поданих заяв зводиться до незгоди з прийнятими слідчим процесуальними рішеннями та вчиненими діями в межах кримінального провадження №12025153100000038 від 01.12.2025, що не є підставою для внесення за такими заявами відомостей до ЄРДР, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303-307 КПК України, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП №7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, що містилися в заявах про вчинення кримінальних правопорушень від 30 березня 2026 року - відмовити.
На ухвалу слідчої судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя: