Справа № 583/5684/25
Провадження № 2/638/116/26
06 квітня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Тимченка А.М.,
за участю секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2025 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договорами № 4019536 від 10 вересня 2021 року та № 75394924 від 15 серпня 2021 року у розмірі 146167,45 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 10.09.2021 року ОСОБА_1 уклала кредитний договір № 4019536 з ТОВ «МІЛОАН», а 15.08.2021 уклала договір позики № 75394924 з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». На підставі вказаних договорів відповідач отримала 20000,00 грн кредиту та 15000,00 грн позики відповідно. Свої зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість:
1) за договором № 4019536 від 10 вересня 2021 року у розмірі 95344,09 грн, з яких: 15714,00 грн - тіло кредиту, 77630,09 грн - проценти, 2000,00 грн - комісія;
2) за договором позики № 75394924 від 15 серпня 2021 року у розмірі 50823,36 грн, з яких: 15000,00 грн - тіло кредиту, 35820,90 грн - проценти, 2,46 грн - 3% річних.
На підставі договору № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал», договору № 22/02/2022 від 22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал», договору № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4019536 від 10 вересня 2021 року та за договором позики № 75394924 від 15 серпня 2021 року на вказану суму заборгованості.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 грудня 2025 року позовну заяву передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Харкова.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 15 січня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання, встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.
У встановлений судом в ухвалі від 15 січня 2026 року строк відповідач відзиву на позовну заяву не подала, у зв'язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
В судове засідання сторони не з'явилися, позивач просив справу розглянути за його відсутністю. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
З урахуванням викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, на підставі ухвали від 06 квітня 2026 року суд провів заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку наступних висновків.
Судом встановлено, що 15 серпня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали Договір позики № 75394924 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до п. 1 якого Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Пунктом 2 Договору сторони узгодили Параметри та умови Позики, параметри, порядок і графік повернення Позики та сплати Процентів, а саме:
п. 2.1. сума кредиту - 15000,00 грн,
п. 2.2. строк позики/договору - 30 днів,
п. 2.3. процентна ставка - 1,99% /день (фіксована);
дата надання позики - 15.08.2021, дата повернення позики - 14.09.2021.
Згідно з п. 12 Договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Відповідно до п. 20 Договору «Юридичні адреси та реквізити сторін» договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UcAEwhv20k. Рахунок: позичальника: НОМЕР_1 .
Аналогічним чином ОСОБА_1 підписала Додаток № 1 до Договору - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000043935/ТНПП від 13.08.2025 підтверджується здійснення 15.08.2021 переказу грошових коштів платником ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» отримувачу ОСОБА_1 на банківську картку НОМЕР_1 , у розмірі 15000,00 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 75394924 від 15.08.2021 станом на 22.02.2022 складає 50820,90 грн, з яких: 15000,00 грн - тіло кредиту, 35820,90 грн - проценти.
На підставі Договору факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022, Акту від 22.02.2022 приймання-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022 (Додаток № 4 до Договору), Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022 (Додаток № 3 до Договору), ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» прийняло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 75394924 від 15.08.2021 на суму заборгованості у розмірі 50820,90 грн, з яких: 15000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 35820,90 грн - заборгованість за процентами.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 75394924 від 15.08.2021 станом на 10.01.2023 складає 50823,36 грн, з яких: 15000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 35820,90 грн - заборгованість за процентами, 2,46 грн - заборгованість згідно зі ст. 625 ЦК України.
На підставі Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, Реєстру Боржників до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, ТОВ «Вердикт Капітал» продало ТОВ «Коллект Центр» право вимоги грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 75394924 від 15.08.2021 на суму заборгованості у розмірі 50823,36 грн, з яких: 15000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 35820,90 грн - заборгованість за процентами, 2,46 грн - заборгованість згідно зі ст. 625 ЦК України.
10.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали Договір про споживчий кредит №4019536, відповідно до п. 1.1. якого Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 20000.00 грн. у валюті: Українські гривні.
Згідно з п. 1.3., 1.4. Договору кредит надається строком на 30 днів з 10.09.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 10.10.2021.
Згідно з п. 2.3.1.1. Договору Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору
Згідно з п. 1.5.2 Договору проценти за користування кредитом: 7500.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована (п. 1.7. Договору).
Комісія за надання кредиту: 2000.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1. Договору).
Кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок (п. 2.1 Договору).
Згідно з п. 6.1 Договору цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
У п. 6.4. та п. 6.5. Договору сторони погодили, що укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W22368 10.09.2021 о 15:19 год.
Квитанцією № 1759993142 від 10.09.2021 підтверджується здійснення платником ТОВ «Мілоан» переказу грошових коштів у розмірі 20000,00 грн за допомогою системи Liqpay на банківську картку № НОМЕР_2 , призначення платежу: «кошти згідно договору 4019536».
Згідно з Відомістю про щоденні нарахування та погашення, складеною ТОВ «МІЛОАН», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 4019536 станом на 11.01.2022 складає 72558,79 грн, з яких: 15714,00 грн - тіло кредиту, 54844,79 грн - проценти, 2000,00 грн - комісія.
На підставі Договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022, Акту від 26.01.2022 приймання-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 (Додаток № 2 до Договору), Реєстру боржників до Договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 (Додаток № 3 до Договору), ТОВ «МІЛОАН» відступило, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» прийняло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4019536 від 10.09.2021 на суму заборгованості у розмірі 72558,79 грн, з яких: 15714,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 54844,79 грн - заборгованість за процентами, 2000,00 грн - заборгованість за комісією.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 4019536 станом на 10.03.2023 складає 95344,09 грн, з яких: 15714,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 77630,09 грн - заборгованість за процентами, 2000,00 грн - заборгованість за комісією.
На підставі Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, Реєстру Боржників до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, ТОВ «Вердикт Капітал» продало ТОВ «Коллект Центр» право вимоги грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4019536 від 10.09.2021 на суму заборгованості у розмірі 95344,09 грн, з яких: 15714,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 77630,09 грн - заборгованість за процентами, 2000,00 грн - заборгованість за комісією.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1-2 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті фактичних обставин цієї справи, суд зазначає позивач належними, допустимими та достовірними доказами довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та які входять до предмету доказування у справі, а саме факт укладення ОСОБА_1 договору позики № 75394924 від 15.08.2021 з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та договору про споживчий кредит №4019536 від 10.09.2021 з ТОВ «МІЛОАН» на умовах, встановлених судом. Також позивачем доведено належне виконання кредиторами за цими договорами своїх зобов'язань щодо надання відповідачу позики на суму 15000,00 грн та кредиту у сумі 20000,00 грн відповідно. Презумпцію правомірності вказаних договорів відповідачем не спростовано.
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано неналежне виконання останньою своїх зобов'язань за вказаними договорами щодо повернення суми позики та кредиту, сплати процентів за користування позикою та кредитом. Крім того, позивачем доведено набуття ним прав кредитора за вказаними договорами позики на підставі договорів факторингу та про відступлення права вимоги, презумпцію правомірності яких відповідачем не спростовано, а судом не встановлено обставин, які би свідчили про їх нікчемність.
Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України відповідач не надала суду доказів належного, тобто відповідно до умов договорів, виконання своїх зобов'язань за вказаними договорами, а саме щодо повернення позики у сумі 15000,00 грн, сплати процентів за користування позикою у розмірі 35820,90 грн, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором позики у розмірі 2,46 грн - за договором позики № 75394924 від 15.08.2021; щодо повернення тіла кредиту у розмірі 15714,00 грн, сплати процентів за користування кредитом у розмірі 77630,09 грн - за договором про споживчий кредит № 4019536 від 10.09.2021.
У зв'язку з викладеним, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики та договором про споживчий кредит у загальному розмірі 144167,45 грн.
Разом з тим, суд не може погодитися з позовними вимогами про стягнення заборгованості за комісією за договором про споживчий кредит № 4019536 від 10.09.2021 з огляду на таке.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Між тим, оскільки позивачем не було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг позикодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням позики, які надаються відповідачу та за які була встановлена комісія, тому відповідні умови договору позики є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23(провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Таким чином, з огляду на нікчемність умов договору про нарахування комісії, заборгованість за комісією у розмірі 2000,00 грн є такою, що нарахована позивачем відповідачу безпідставно, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні цих позовних вимог за їх необґрунтованістю.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги частково та стягує з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість:
- за договором позики № 75394924 від 15.08.2021 у розмірі 50823,36 грн, з яких: 15000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 35820,90 грн - заборгованість за процентами, 2,46 грн - заборгованість згідно зі ст. 625 ЦК України;
- за договором про споживчий кредит № 4019536 від 10.09.2021 у розмірі 93344,09 грн, з яких: 15714,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 77630,09 грн - заборгованість за процентами, тоді як у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 2000,00 грн відмовляє за необґрунтованістю.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (98,63%), тобто у розмірі 2389,21 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 позивачем надано наступні докази: укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в особі керуючого партнера Бурдюг Тетяни Вікторівни Договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024; Заявку на надання юридичної допомоги № 748 від 01.10.2025; Витяг з Акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025, відповідно до якого АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» надало ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наступні послуги професійної правничої допомоги:
1) Надання усної консультації тривалістю 2 години вартістю 4000 грн;
2) Підготовка пропозицій - 3 год., 6000,00 грн;
3) Складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 5 год., 15000,00 грн.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 30 листопада 2021 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Водночас, при визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності та необхідності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Оцінюючи визначений стороною позивача розмір витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що він не відповідає критерію розумності з огляду на складність справи, яка є малозначною справою, типовою для представника позивача, розглянута судом у спрощеному позовному провадженні фактично без участі сторін. Крім того, враховуючи предмет та підстави позову, сталість законодавство та судової практики щодо цих правовідносин, надання правової допомоги у цій справі не потребувало від представника позивача витрачення значного часу на збирання та дослідження великого обсягу доказів.
На підставі викладеного, з урахуванням категорії справи, ціни позову, значення справи для сторін, рівня складності спірних правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь відповідача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу грошових коштів у розмірі 7000,00 грн.
Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279-280, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором позики № 75394924 від 15.08.2021 у розмірі 50823,36 грн та за Договором про споживчий кредит № 4019536 від 10.09.2021 у розмірі 93344,09 грн, а всього заборгованість у розмірі 144167 (сто сорок чотири тисячі сто шістдесят сім) грн 45 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 2389,21 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, а всього судові витрати у розмірі 9389 (дев'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн 21коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, адреса: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення складено 06 квітня 2026 року.
Суддя А.М. Тимченко