Справа № 487/3356/25
Провадження № 2/487/190/26
13 квітня 2026 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Марченко Л.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди,
15 травня 2025 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до ОСОБА_3 (далі також - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану внаслідок злочинних дій відповідача у розмірі 100 000,00 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.03.2025 у справі № 487/150/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Позивач визнаний потерпілим у цьому кримінальному провадженні. 12.11.2024 обвинувачений своїми умисними діями, що виразилися у публічному побитті та приниженні - завдав потерпілому тілесних ушкоджень в область голови та тулуба. Витрати на відшкодування наслідків завданих здоров'ю потерпілого компенсовано державою, оскільки потерпілий є учасником бойових дій. Протиправними діями ОСОБА_3 було завдано моральну шкоду позивачу, оскільки він намагався поновити порушені права, його життя було перенасичено негативними емоціями, психічними переживаннями доволі суттєвому погіршенні емоційного стану шестирічної доньки потерпілого, яка була свідком побиття. Внаслідок протиправних дій відповідача понесені значні моральні втрати, які призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, які потерпілий міг би реалізувати не витрачаючи часу на підготовку заяв та судових позовів, відвідування установ органів державної влади, щоб добитися захисту порушених прав. Враховуючи наведене, користуючись принципами розумності та справедливості, розмір моральної шкоди позивач визначає 100 000,00 грн (сто тисяч гривень, 00 коп).
Ухвалою суду від 23 травня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовну заяву, пояснив, що відповідач є небезпечною людиною, у них неприязні сосунки багато років. Відповідач приїхав на службовій машині «Лідер» та побив його в присутності дитини, погрожував йому, кричав, щоб він залишив місто. Дитина перелякалась і тепер боїться машин з написом «Лідер». Випадковий свідок зафіксував подію на телефон і виклав в соціальній мережі «TikTok». Моральна шкода полягає у тому, що у нього погіршились стосунки у сім'ї, дружина сварить його, він хвилюється за психічний стан дитини через її страхи, у нього погіршився стан здоров'я, він вимушений був звертатись до лікарів, до правоохоронних органів та адвоката за захистом своїх прав.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовну заяву і просив задовольнити. Пояснив, що відповідач наніс тілесні ушкодження позивачу в громадському місці в присутності неповнолітньої дитини. Внаслідок цього позивачу та його родині було завдано моральну шкоду, оскільки довелось пояснювати дитині причину побиття.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, причину неявки не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив не подав.
За таких обставин, зі згоди позивача, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що вироком Заводського районного суду міста Миколаєва від 12.03.2025 у справі № 487/150/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме у тому, що 12 листопада 2024 року о 11.30 год, більш точного часу в ході досудового слідства та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи біля магазину з будівельними матеріалами, розташованого по АДРЕСА_1 , на ґрунті довготривалих неприязних відносин з ОСОБА_1 та раптового виникнення кримінально-протиправного умислу, направленого на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 , реалізував свій раптово виниклий кримінально-протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. А саме, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, наніс не менше двох ударів рукою в область голови та обличчя потерпілого ОСОБА_4 , в результаті чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді забоїв м'яких тканин та саден в ділянці голови, обличчя, крововиливу слизової оболонки верхньої губи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні до початку судового розгляду не заявлявся.
Даний вирок суду набрав законної сили 14.04.2025 та не оскаржувався.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 2 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 279/1834/22 (провадження № 61-1382сво23)).
Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не виходить, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
Статтею 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).
При наявності встановленого факту порушення прав позивача моральна шкода наявна та констатується судом.
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20(провадження № 61-1132св22)).
Матеріалами справи підтверджуються наявність всіх елементів цивільного правопорушення, а саме факт протиправної поведінки відповідача, вина заподіювача шкоди, шкода та наявність причинного зв'язку між ними та моральною шкодою.
Суд бере до уваги доводи позивача про завдання йому моральної шкоди, що виразилася в тому, що неправомірні дії відповідача призвели до необхідності докладати додаткових зусиль для організації життя позивача, а саме звернення до правоохоронних органів, адвоката за захистом своїх порушених прав, що потребує не лише матеріальних витрат, а й витрат часу та емоційних затрат. Також суд враховує, що протиправні дії відповідача були вчинені в присутності малолітньої дитини відповідача, внаслідок чого позивач зазнав додаткових душевних страждань через переживання за стан здоров'я та нормальний розвиток дитини.
Між тим розмір моральної шкоди у сумі 100 000,00 грн, визначений позивачем, на думку суду достатніми доказами не обґрунтований та не відповідає фактичним обставинам завдання моральної шкоди (забоїв м'яких тканин та саден в ділянці голови, обличчя, крововиливу слизової оболонки верхньої губи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень), верховенству права, та вимогам розумності і справедливості.
Суд враховує відеозапис, що міститься в матеріалах кримінальної справи № 487/150/25 та досліджений в судовому засіданні за клопотанням позивача. Зазначений відеозапис частково фіксує обставини вчинення відповідачем кримінального правопорушення щодо позивача, які також встановлені вироком суду. Крім того, відеозапис підтверджує, що в момент завдання позивачу тілесних ушкоджень поруч із ним перебувала його малолітня дитина. Водночас суд вважає, що сам лише відеозапис не є достатньою підставою для обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди в сумі 100 000,00 грн.
Слід зазначити, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж це достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення
За таких обставин, з урахуванням характеру та обсягу завданих позивачу моральних страждань, а також виходячи із засад розумності та справедливості, суд доходить висновку, що належною та достатньою сатисфакцією у цій справі є відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.
Враховуючи наведене, позов слід задовольнити частково.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, 6. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 1331,20 грн.
Керуючись ст. ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-88, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя: З.М. Сухаревич