Справа № 638/2441/26
Провадження № 3/638/1112/26
13 квітня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Яковлевої В. М., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, адреса: АДРЕСА_1 , продавця магазину, розлученої, РНОКПП: НОМЕР_1
за частиною першою статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановив:
До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов матеріал про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 155-1 КУпАП.
Судом встановлено, що 29.01.2026 о 09 год 44 хв в магазині за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинила порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, чим порушено вимоги п. п. 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 155-1 КУпАП.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною першою статті 155-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно п.п.1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Згідно з положеннями частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, в протоколі про адміністративне правопорушення № 136/20-40-0730 від 29 січня 2026 року просила розглянути протокол за її відсутності.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП, знайшла своє підтвердження та повністю доведена такими доказами
- протоколом про адміністративне правопорушення № 136/20-40-07-30 від 29 січня 2026 року, яким зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР;
- актом перевірки від 29 січня 2026 року.
Вищезазначені докази в розумінні статті 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та достатніми, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 34 КУпАП, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.
На підставі встановленого, враховуючи особу правопорушниці, ступінь її вини, а також характер, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 40-1, 155-1, 221, 283-289, 294 КУпАП, статями 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одна) грн 00 коп в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення, що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто в порядку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом 3 (трьох) мiсяцiв з наступного дня пiсля набрання нею законної сили.
Суддя В.М. Яковлева