Справа № 638/25952/25
Провадження № 2/638/2080/26
Іменем України
10 квітня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд мю Харкова у складі:
головуючого судді Агапова Р.О.,
за участю секретаря Суслової К.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька,
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_2 .
Вказав, що є інвалідом другої групи безстроково та потребує постійного стороннього догляду, загальне захворювання, відповідно до висновку ЛКК № 1845 від 17.10.2025.
Також зазначив, що йому рекомендовані соціальні послуги по догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Так, він отримує пенсію у розмірі 3038 грн. на місяць, інших джерел доходів не має. Пенсію, яку він отримує, витрачає на придбання ліків, продуктів харчування, одягу, сплату комунальних послуг, але грошей не вистачає.
У зв'язку з чим, позивач вимушений звернутися до інших родичів за допомогою.
В той же час, відповідач має постійний дохід, гарне матеріальне становище, що вказує на його можливість надавати допомогу непрацездатному батькові - інваліду.
Також позивач вказав, що відповідач не цікавиться його станом здоров?я, не допомагає йому у побуті. Місце роботи відповідача не відоме.
Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що відповідач має можливість надавати йому матеріальну допомогу, але відмовляється це робити добровільно.
За таких складних життєвих обставин, знаходячись на межі бідності та не отримавши від дитини ніякої підтримки на прохання про надання допомоги, позивач вимушений звернутись з цією позовною заявою до суду.
Ухвалою суду від 16 січня 2026 року було відкрито провадження по справі у спрощеному позовному порядку з повідомленням(викликом) сторін.
Представник позивача до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав повністю.
Відповідач до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України № 00054820617 від 18.11.2025.
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером та інвалідом ІІ групи довічно.
Згідно з висновком ЛКК № 1845 від 17.10.2025, ОСОБА_1 рекомендовано соціальні послуги: отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13).
Згідно зі ст. 51 Конституції України повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
За ч. 1 ст. 172 СК України дитина, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.
Згідно з ч.1 ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (усиновлення, факт біопоходження); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних обставин.
Повнолітні дочка, син зобов'язані надавати утримання батькам незалежно від власного статку. Обов'язок дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.
Отримання непрацездатними батьками пенсій чи іншого доходу не можуть звільняти повнолітніх дочку, сина від обов'язків утримувати непрацездатних батьків.
За визначенням, наведеним у ч. 3 ст. 75 СК України, непрацездатною вважається та особа, яка досягла пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи.
Особа є такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання її майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом, про що зазначено ч. 4 ст. 75 СК України.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст.204 СК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 204 СК України, дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.
Судом не встановлено обставин щодо звільнення відповідача від обов'язку утримувати свого батька з підстав, викладених у ст. 204 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76).
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 89).
Відповідно до ч.1, ч.2, ч.5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, визначаючи розмір аліментів, які підлягають до стягненню з відповідача на утримання непрацездатного батька, суд враховує актуальну і дійсну потребу позивача у матеріальній допомозі, його вік, наявність інвалідності та непрацездатності, а також єдиного доходу у вигляді пенсії.
Крім того, суд зазначає, що відповідач є працездатною особою, має змогу сплачувати аліменти на утримання батька, та позов визнав у повному обсязі. Відомостей про наявність у відповідача непрацездатної дружини, батьків, дочки, сина, а також про скрутний матеріальний стан та неможливість його сплати аліментів, суду не надано.
Таким чином, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача аліментів на утримання його батька в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явленого позову.
Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону та інтересам матері.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнений від сплати судового збору з позовну вимогу по сплаті аліментів, відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з чим витрати по судовому збору компенсуються за рахунок держави.
Керуючись ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280, 282, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини з усіх його видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 23 грудня 2025 року.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.О. Агапов