Справа № 201/10019/24
Провадження № 2/201/337/2026
Іменем України
07 квітня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Наумової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Лучковської Я.Д.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
03.09.2023р. між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 461647-КС-007 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов вказаного договору позивач надає позичальнику грошові кошти у розмірі 20 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту.
Відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 25.07.2024р. утворилась заборгованість в розмірі 86 854,50 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 20 000 грн., суми прострочених платежів по процентах 63 854,50 грн., суми прострочених платежів за комісією 3 000 грн.
Враховуючи вищевикладене представник позивача, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 461647-КС-007 від 03.09.2023р. у розмірі 86 854,50 грн., а також у витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Заяви учасників процесу по суті справи.
Відповідач позовні вимоги не визнав. Від представника відповідача - адвоката Федосєєва Є.О. (діє на підставі ордеру серія АЕ №1431701 від 08.10.2025р. (т. 1 а.с. 184) 08.10.2025р. надійшов відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 130-154), в якому представник вказував, що позивачем не надано достатніх і допустимих доказів того, що саме відповідач погодив всі істотні умови вказаного кредитного договору.
Представник відповідача зазначає, що в матеріалах справи відсутній Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ТОВ «Бізнес Позика», паспорт споживчого кредиту, які є підписані відповідачем та були чинні на момент укладення кредитного договору № 461647-КС-007 від 03.09.2023р. Також в матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі і достатні докази факту перерахування кредитних коштів позичальнику відповідно до вимог ст.ст. 526, 1054, 1088 ЦК України.
Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не підтверджує умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зазначений доказ не є підтвердженням виконаних позивачем банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення останнього.
Також відсутні будь-які належні та допустимі докази, які свідчать про те, що з відповідачем було погоджено та встановлено фінансовою установою відсотки саме у такому розмірі, який позивач просить стягнути як заборгованість за відсотками. Крім того, нарахований позивачем розмір відсотків по договору більш як у три рази перевищує розмір вказаного в договорі тіла кредиту, що становить надмірний та невиправданий майновий тягар для відповідача, порушує принципи добросовісності та розумності.
Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від представника позивача - Басалига Д.М. (діє на підставі довіреності від 19.03.2025р. (т. 2 а.с. 46) 14.10.2025р. надійшла відповідь на відзив (т. 1 а.с. 197 - т. 2 а.с. 15), в якій представник зазначила, що під час укладення кредитного договору сторони погодились укласти кредитний договір з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Кредитний договір укладений між позивачем та відповідачем не є договором приєднання (у розуміння ст. 634 Цивільного кодексу України).
Представник позивача зазначає, що всі істотні умови кредитного договору, зокрема тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту (у випадку її встановлення), строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо - встановлені не у Правилах надання кредитів чи Паспорті споживчого кредиту (за споживчими кредитами), а у кредитному договорі, який уклав відповідач шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізнес Позика» не може надати суду правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) в редакції наданій суду з підписом про ознайомлення та погодження з ними відповідачем, оскільки позичальник додатково окремо не підписував такі правила. При цьому, відповідно до п. 2.1. кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».
Згідно з п. 7.4.4. кредитного договору, позичальник ознайомлений з договором та правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав договір з вільним волевиявленням.
Номер банківської картки для перерахування кредитних коштів за кредитним договором був вказаний позичальником під час укладення кредитного договору в його особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 20 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).
Також представник позивача зазначає, що до позовної заяви був доданий детальний розрахунок заборгованості за Кредитним договором. Вищезазначений розрахунок заборгованості ґрунтується на умовах Кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи.
Позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Рух справи.
15.08.2024р. ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (т. 1 а.с. 1-8).
Ухвалою судді Наумової О.С. від 23.09.2024р. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (т. 1 а.с. 66).
Ухвалою судді Наумової О.С. від 13.05.2025р. витребувано докази по справі від АТ КБ «ПриватБанк» (т. 1 а.с. 98-100).
Представник позивача Памірський М.А. в заяві від 21.10.2024р. просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та провести розгляд справи за відсутності представника позивача (т. 1 а.с. 70-71).
Представник відповідача - адвокат Федосєєв Є.О. в заяві від 14.10.2025р. просив відмовити у задоволенні позовних вимог та провести розгляд справи 14.10.2025р. за відсутності відповідача та його представника (т. 1 а.с. 191-192).
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 02.12.2025р., 17.02.2026р. та 07.04.2026р. не з'явився, про дати та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 03.09.2023р. між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 461647-КС-007 про надання кредиту, за умовами якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 20 000 грн. на строк 24 тижні, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» (т. 1 а.с. 13-22).
За умовами договору сплата процентів за користування кредитом є фіксованою і за стандартною процентною ставкою становить 2% в день, за зниженою процентною ставкою становить 1,14874498% в день, орієнтована загальна вартість наданого кредиту 51 960 грн., орієнтована реальна річна процентна ставка: 9 127,54 процентів.
У пункті 3 кредитного договору № 461647-КС-007 від 03.09.2023р. встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» від 16.09.2025р., який отримано в порядку виконання ухвали судді Наумової О.С. від 13.05.2025р. про витребування доказів, на ім'я відповідача відкрито рахунок № НОМЕР_2 , на який 03.09.2023р. здійснено зарахування коштів від ТОВ «Бізнес Позика» в розмірі 20 000 грн. згідно до кредитного договору № 461647-КС-007 від 03.09.2023р., що підтверджується випискою по картковому рахунку клієнта за період з 03.09.2023р. по 18.02.2024р. (т. 1 а.с. 124-126).
Отже, ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 20 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника, що була зазначена відповідачем при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.
Відповідач ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором № 461647-КС-007 від 03.09.2023р., внаслідок чого станом на 25.07.2024р. утворилась заборгованість у розмірі 86 854,50 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 20 000 грн., суми прострочених платежів по процентах 63 854,50 грн., суми прострочених платежів за комісією 3 000 грн., що підтверджується копією довідки про стан заборгованості (т. 1 а.с. 11) та розрахунком заборгованості за кредитом (т. 1 а.с. 23-25).
2. Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 612 ЦК України визначено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За правилами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.
Відповідно до ч. 6 ст. 11Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п. 12 ч. 1 вказаної статті Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 перед заповненням заявки та до укладання договору самостійно ознайомилася з інформацією про умови кредитування, розміщеній на сайті позивача, після чого заповнив заявку, тим самим зареєструвавшись в ІТС та створивши Особистий кабінет (після авторизації, яка проходить шляхом введення логіна Особистого кабінету, тобто за номером мобільного телефону, зазначеного ОСОБА_1 і одноразового ідентифікатора), доступ до якого присутній лише у споживача, а не кредитодавця.
При реєстрації та вході в Особистий кабінет позичальника при укладенні договору відповідачем було використано фінансовий номер телефону +38(066)273-17-63 та електронну пошту, що підтверджується візуальною формою послідовності дій щодо укладення електронного договору(т. 1 а.с. 33).
Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання позичальником умов кредитного договору. Отже, нарахування відсотків позивачем правомірно здійснювалось відповідно до п. 4 договору, за змістом якого плата за користування кредитом за цим договором є фіксованою та становить 2% за кожен день користування кредитом. Протягом строку кредитування, визначеного в цьому договорі, плата за користування кредитом нараховувалась на залишок заборгованості по кредиту, що, з огляду на неналежність виконання ОСОБА_1 зобов'язань, був інакшим (більшим), ніж викладено у графіку платежів.
Доказів того, що ОСОБА_1 не отримував грошові кошти у сумі 20 000 грн. матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика».
Розподіл судових витрат.
Щодо судового збору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. (т. 1 а.с. 12).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 282-283, 353 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239) суму заборгованості за договором № 461647-КС-007 про надання кредиту від 03.09.2023р. в розмірі 86 854 (вісімдесят шість тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 10 квітня 2026 року.
Суддя О.С. Наумова