іменем України
Справа № 210/3859/25
Провадження № 1-кп/210/288/26
13 квітня 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого, - адвоката: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, кримінальне провадження №12025041710000421 від 20 квітня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2 ст.115 ч.1 КК України, -
В провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
З матеріалів справи вбачається, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження 22 квітня 2025 року, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, котрий в подальшому неодноразово було продовжено, останній раз 17 лютого 2026 року, та строк дії котрого закінчується 17 квітня 2026 року.
До спливу строку дії запобіжного заходу судове провадження не може бути закінченим.
Прокурор у судовому засіданні вважав доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у скоєнні якого він обвинувачується, та з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України, про що надав суду відповідне письмове клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, - адвокат ОСОБА_5 , кожен окремо проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою заперечували, просили змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням волі, а саме цілодобовий домашній арешт. Посилалися на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та міцність соціальних зв'язків обвинуваченого.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.331 ч.ч.1, 3 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
На підставі викладеного, враховуючи, що до спливу терміну тримання під вартою винести вирок суду у справі не можливо, а обставини, що явилися підставою для взяття ОСОБА_4 під варту на даний час не змінилися, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11 червня 2026 року включно.
Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, санкції статті, яка передбачає міру покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення, та перешкоджає ризикам, визначеним ст.177 КПК України.
При цьому, обвинуваченим та його захисником не наведено суду достатніх та вагомих підстав, котрі б слугували зміні запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Крім того, 13 квітня 2026 року до суду надійшло письмове клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 про забезпечення надання обвинуваченому медичної допомоги, яке вмотивовано тим, що на теперішній час ОСОБА_4 має потребу у наданні йому медичної допомоги лікарем-стоматологом, в зв'язку з тим, що стан його здоров'я суттєво погіршився (утворився флюс), та є необхідність у проведенні рентгенівського та інших інструментарних обстежень.
Суд, вислухавши думку учасників процесу в цій частині, перевіривши матеріали кримінального провадження, клопотання сторони захисту, дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.206 КПК України, кожен слідчий суддя, суддя в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Положеннями статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» та ст.ст.6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров'я, передбачено, що особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги.
Судом враховується, що надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави та саме держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених.
За ст.11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Крім цього, відповідно до пунктів 2.5-2.8 Розділу ІІ Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту за №212/20525, затвердженого Наказом МОЗ України №239/5/104 від 10 лютого 2012 року, консультування, обстеження і лікування фахівцями закладів охорони здоров'я (якщо воно можливе в умовах медичної частини СІЗО) здійснюється в медичних частинах СІЗО в присутності персоналу медичної частини. Усі висновки медичних обстежень, консультацій та дані щодо проведеного лікування в обов'язковому порядку вносяться медичним персоналом СІЗО до відповідних форм первинної облікової документації. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця. Усі висновки медичного обстеження, консультації та дані щодо проведеного лікування лікарем-фахівцем в обов'язковому порядку вносяться до відповідних форм первинної облікової документації. Відшкодування витрат, пов'язаних із залученням обраного лікаря-фахівця, здійснюється за рахунок особи, узятої під варту, якій надавалась медична допомога, або її родичів. У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі.
Держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п.72 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Ухань проти України», заява №30628/02).
Відповідно до пункту 138 рішення ЄСПЛ від 15 травня 2012 року у справі «Каверзін проти України» (Kaverzin v. Ukraine), заява №23893/03, надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави (див., наприклад, рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), заява №30628/02, пп.72-74, з подальшими посиланнями). Встановлюючи те, чи виконали державні органи свої обов'язки з надання медичної допомоги особі, яка перебуває під вартою і під їхнім контролем, Суд має оцінити якість медичних послуг, наданих такій особі з урахуванням стану її здоров'я та «практичних вимог ув'язнення», і, якщо її було позбавлено адекватної медичної допомоги, з'ясувати, чи становило це нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження на порушення статті 3 Конвенції (див. рішення у справах «Сарбан проти Молдови» (Sarban v. Moldova), заява №3456/05, п.78, від 04 жовтня 2005 року, «Алексанян проти Росії» (Aleksanyan v. Russia), заява №46468/06, п.140, від 22 грудня 2008 року, і «Євген Олексеєнко проти Росії» (Yevgeniy Alekseyenko v. Russia), заява №41833/04, п.104, від 27 січня 2011 року).
Враховуючи, що ОСОБА_4 перебуває під вартою, з метою недопущення порушення прав на медичну допомогу, враховуючи положення Наказу Мінюстиції України від 14 червня 2019 року №1769/5 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» та Порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затверджений наказом Мінюстиції України та Мінохорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року №239/5/104, суд вважає за доцільне:
- зобов'язати уповноважених осіб Державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях невідкладно провести медичне обстеження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває в ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3», та негайний огляд у лікаря стоматолога з урахуванням скарг на стан здоров'я, та у випадку наявності медичних показань за результатами обстеження поза межами установи із залученням вузьких спеціалістів з лікарняних закладів чи закладів охорони здоров'я, відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012р. №239/5/104.
За результатами проведення медичного обстеження ув'язненого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримати відповідні висновки лікарів, забезпечити надання ув'язненому необхідної кваліфікованої медичної допомоги та його лікування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7, 20, 42, 176-178, 196, ч.1, ч.3 ст.331, ст.336 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора про продовження обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 11 червня 2026 року включно, без права внесення застави.
Зобов'язати уповноважених осіб Державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях НЕВІДКЛАДНО провести медичне обстеження та негайний огляд у лікаря стоматолога обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває в ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)» та у разі необхідності ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПРОВЕДЕННЯ ЛІКУВАННЯ ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням результатів огляду, у тому числі поза межами установи.
Зобов'язати ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3» невідкладно повідомити Металургійний районний суд міста Кривого Рогу про вжиті заходи на виконання даної ухвали.
У разі необхідності залучення спеціалістів та проведення діагностичних досліджень - забезпечити обстеження поза межами місця ув'язнення.
Копію даної ухвали направити до ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)», філії Державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях, - для відома та виконання.
Також копію ухвали в частині продовження терміну тримання під вартою, вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та направити уповноваженій особі місця ув'язнення.
Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня її постановлення до Дніпровського апеляційного суду, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - у той же строк з моменту її отримання.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1