Справа № 609/286/21
6/609/11/2026
13 квітня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Катерняк О.М.
за участі секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шумськ заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», відповідач: ОСОБА_1 , заінтересовані особи: АТ КБ «ПриватБанк», Шумський відділ державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» Петрийчук Андрій Богданович звернувся до Шумського районного суду Тернопільської області із заявою про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа №609/286/21.
Заяву обґрунтовує тим, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого ОСОБА_1 було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі та встановлений графік їх повернення. Відповідач своїх зобов'язань за договором не виконував, у зв'язку з чим ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. Позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено, та на виконання рішення суду видано виконавчий лист №609/286/21 від 14.07.2021 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу №8-22-08/2025. За яким відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 . Таким чином, кредитора по договору було замінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Кредитний договір ОСОБА_1 на момент звернення заявника з даною заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами по справі.
На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №66883747 з примусового виконання вищезгаданого виконавчого листа. 22.11.2022 державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал згаданого виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_1 на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв'язку з цим ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не може реалізувати свої права, як стягувача, а відтак просить суд замінити стягувача у виконавчому листі №609/286/21 від 14.07.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу, з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», а також видати ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа №609/286/21 від 14.07.2021 про стягнення з ОСОБА_1 боргу.
Питання строку пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язує з його перериванням у зв'язку з воєнним станом в Україні, тощо.
Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року подану ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» заяву прийнято до провадження та призначено розгляд заяви в судовому засіданні 13 квітня 2026 року.
Учасники справи не з'явились.
Представник заявника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у заяві про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа окремим пунктом клопотав про розгляд заяви без участі представника.
Належно повідомлені боржник, первісний стягувач, представник виконавчої служби в судове засідання не з'явилися, що відповідно до ст.442 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їхньої відсутності.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 08 червня 2021 року у цивільній справі №609/286/21 Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. ЗОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» стягнуто заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 14.03.2011р. станом на 25.02.2021, а саме заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 20298 грн. 62 коп.
Дане рішення Шумського районного суду Тернопільської області набрало законної сили 09 липня 2021 року.
06 липня 2021 року представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа у даній цивільній справі.
14 липня 2021 року працівником канцелярії Шумського районного суду Тернопільської області було виготовлено виконавчий лист та супровідним листом цього ж дня надіслано на адресу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» засобами поштового зв'язку.
Згідно із рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення слідує, що уповноваженою особою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» таке отримано 20 липня 2021 року.
Постановою головного державного виконавця Шумського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Романюка Р.В. про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 66883747 від 22.11.2022 виконавчий лист № 609/286/21 від 14.07.2021 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 24069,05 грн повернуто стягувачу, яким є АТ КБ «Приватбанк»,.
З інформації АСВП від 19.03.2026, суд вбачає відсутність відкритих виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» боргу.
22.08.2025 між АТ КБ «Приватбанк» (Клієнт) та ТОВ «Капіталресурс» (Фактор) укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за умовами якого клієнт відступає належні йому права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов'язань Боржників, за договорами що укладені між клієнтом та боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним Реєстром боргових зобов'язань. Моментом (днем) переходу до фактора прав вимоги є день підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі відповідного Реєстру боргових зобов'язань.
18.09.2025 між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» складено Акт № 6 приймання-передачі Реєстру боргових зобов'язань № 6 від 11.09.2025 за договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025, що підписаний його уповноваженими особами та скріплений печатками.
Відповідно до копії Витягу з Реєстру боргових зобов'язань № 6 від 11.09.2025 до договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025, ТОВ «Капіталресурс» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором від 14.03.2011 (дата відкриття рахунку), де загальна сума заборгованості становить 20298,62 грн.
Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Порядок заміни сторони виконавчого провадження визначено статтею 442 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
За змістом ч. 1 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Згідно з частиною 1 статті 55 ЦПК України (процесуальне правонаступництво) у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Правонаступництвом у виконавчому проваджені є заміна кредитора з переходом до нього права вимоги до боржника, і такий кредитор у силу ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» має право звернутися про заміну сторони виконавчого провадження.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Аналіз частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок договору: купівлі-продажу чи міни (частина тертя статті 656 ЦК України; дарування (частина друга статті 718 ЦК України; факторингу (глава 73 ЦК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої сторони. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Такий правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
Аналогічна правова позиція міститься і у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18 (ЄДРСРУ № 73001190), у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18).
З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Крім того, стаття 442 ЦПК України є імперативною нормою, оскільки у ній визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Оскільки підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальних правовідносинах (ст. 512, 514 ЦК України), заміна сторони правонаступником може на будь-якій стадії провадження по справі, до повного виконання своїх зобов'язань боржником.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні (у виконавчому листі), оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 зазначено, що вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України суд у контексті аналогічних обставин цієї справи щодо правонаступництва кредитора враховує вказані висновки щодо застосування зазначених норм права, що викладені в постановах Верховного Суду.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому, зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
При цьому згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Суд зауважує, що рішення суду, яке було ухвалено на підставі договорів, лише підтверджує передбачене договорами право і тому правонаступництво за цими договорами, не припиняється внаслідок такого рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Капіталресурс» в частині заміни стягувача у виконавчому провадженні є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про видачу дубліката виконавчого листа слід зазначити наступне.
Відповідно пп.17.4 п.17 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на теперішній час оригінал згаданого виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_1 на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказів наявності та зберігання виконавчого документа у відповідних осіб/органів відсутні, що є достатнім для здійснення висновку суду про його відсутність, а відтак втрату, за наслідком вищевказаним норм права видачі дубліката виконавчого листа.
Таким чином, за вищевикладеного, право на заміну сторони у виконавчому провадженні/документі та наявність підстав для видачі виконавчого листа повністю доводиться достатніми доказами, з якими суд погоджується.
Повертаючи без виконання виконавчий лист № 609/286/21, виданий 14.07.2021 року, орган виконавчої служби не встановив стягувачу строк для повторного звернення.
Постанова про повернення виконавчого документу стягувачу за п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» датована 22 листопада 2022 року. Процесуально на вказаний час повернення виконавчого листа діяла ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2016 року, за якою, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Таким чином, строк для повторного пред'явлення до виконання виконавчого листа № 609/286/21 від 14.07.2021 року становить три роки. Відповідно до п.5 Розділу ХШ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» діючого закону вказано, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Заявник подав вказану заяву до суду 03 квітня 2026 року.
Разом з тим, суд приймає до уваги п.10.2. Розділу ХШ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», якими врегульовано, що «Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану», ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11.04.2022 року.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стані з 05години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.
Положення пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» стосуються також строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, всі строки, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження» що настали в період воєнного часу, перериваються.
Так як порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у такому випадку підлягає застосуванню норма,якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом № 1404-VIII, як спеціальним нормативно-правовим актом, у спірному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період дії на території України воєнного стану встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22 та від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22.
Станом на дату звернення до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа дія воєнного стану не скасована, тому строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не пропущений.
Вимогами ч.1 ст.431 ЦПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Враховуючи вищенаведене та з огляду на те, що виконавчий лист на даний час на виконанні не перебуває, оскільки після повернення його первісному стягувачу без виконання останній було втрачено та не передано новому стягувачу, суд вважає за можливе видати дублікат виконавчого листа, задовольнивши при цьому заяву.
Керуючись ст.ст.260, 353, 442, пп.17.4 п.17 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», відповідач: ОСОБА_1 , заінтересовані особи: АТ КБ «ПриватБанк», Шумський відділ державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа - задовольнити.
Замінити стягувача у виконавчому листі №609/286/21 від 14.07.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу, з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 609/286/21, звернувши до виконання рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 08 червня 2021 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Реквізити учасників справи:
Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», код ЄДРПОУ 43513923, адреса місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект С.Бендери, буд. 28-А.
Стягувач Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д.
Боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 .
Заінтересована особа Шумський відділ державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 34043031, адреса місцезнаходження: 47101, Тернопільська область, Кременецький район, м. Шумськ, вул. Шевченка, буд. 3.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК