"08" квітня 2026 р. Справа № 596/289/26
Провадження № 3/596/142/2026
Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Цвинтарна Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, місце служби: взвод охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч.3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП від 18.02.2026 року, командиром взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 при проведенні шикування було виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 , який не прибув до розташування взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 . 17.02.2026 солдат ОСОБА_1 самостійно повернувся в розташування взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП.
Особа, відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, проте, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вину у вчиненні правопорушення визнав.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку про необхідність закриття провадження, у зв'язку із недоведеністю наявності складу інкримінованого правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 172-11 КпАП України адміністративній відповідальності підлягає самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб.
Згідно ч. 3 ст. 172-11 КпАП України адміністративній відповідальності підлягає самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Згідно ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в судовому засіданні вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП доведеною не була, оскільки не було встановлено, що він був відсутній на службі без поважних причин тривалістю від трьох до десяти діб.
При цьому суд бере до уваги, що з тексту адміністративного протоколу, дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 був відсутній за місцем проходження служби без поважних причин з 21:00 год. 16 лютого 2026 року до 17 лютого 2026 року.
В той же час, відповідальність за відсутність на службі без поважних причин тривалістю до трьох діб передбачена ч. 1 ст.172-11 КУпАП, а не ч. 3 ст.172-11 КУпАП.
Вказані обставини, на думку суду, не дають можливості прийняти до уваги протокол № 504 від 18.02.2026 в якості достатнього доказу вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
Разом з тим матеріали справи, крім протоколу, інших доказів про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-11 КУпАП не містять.
При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України, судом не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
Саме по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності інших даних на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Тому суд вважає, що в судове засідання не було надано достатніх доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення у разі відсутності складу адміністративного правопорушення підлягає закриттю.
На підставі вище наведеного, керуючись ст.172-11, п.1 ч.1 ст.247, 283-285 КпАП України, суд, -
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Повна постанова складена 13 квітня 2026 року.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Т.М. Цвинтарна