1Справа № 335/3602/26 2/335/2409/2026
про залишення позовної заяви без руху
13 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Крамаренко І.А., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Пологівської міської ради Запорізької області, про визнання права власності на нерухоме майно, -
03.04.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пологівської міської ради Запорізької області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно.
Ухвалою судді від 07.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Пологівської міської ради Запорізької області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позову терміном 10 (десять) календарних днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до довідки про доставку документу до електронного кабінету позивача - документ доставлено 08.04.2026.
10.04.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, через систему «Електронний суд» (сформовано 09.04.2026), надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучена позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Пологівської міської ради Запорізької області, про визнання права власності на нерухоме майно (в новій редакції).
Однак, виходячи із позовної заяви, яку подано з усуненими недоліками, приходжу висновку, що вказана позовна заява не містить відомостей про усунення недоліків, в частині визначення ціни позову, виходячи із визначеної вартості нерухомого майна.
Так, позивачі зазначають, що ціна позову складає 133 120,00 грн., яка розрахована виходячи з наявних даних про балансову вартість майна та технічної неможливості проведення ринкової оцінки (через відсутність фізичного доступу до об'єкта на ТОТ), з якої і сплачується відповідна сума судового збору, проте жодних доказів на підтвердження вказаної суми ціни позову не долучено.
Відповідно до п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Виходячи зі змісту ст. 176 ЦПК України ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості зазначеного майна.
Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Як визначено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Як визначено в п. 6 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року (у редакції наказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24) електрона довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості - документ, сформований на запит фізичної або юридичної особи на підставі даних про об'єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку за допомогою мережі Інтернет, та містить оціночну вартість такого об'єкта, розраховану модулем електронного визначення оціночної вартості.
Відповідно до п. 1, 2 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року (у редакції наказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24) цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб'єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України. Для цілей цього Порядку об'єктом оцінки є нерухоме майно (житловий будинок, квартира або їх частини, кімнати, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку), земельні ділянки з поліпшеннями або вільні від поліпшень (з урахуванням норм безоплатного передавання земельних ділянок громадянам, визначених статтею 121 Земельного кодексу України), об'єкти нежитлового фонду, іншого майна, що відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України належить до нерухомого майна (нерухомості)), що належить платнику податку - фізичній особі, та вартість яких підлягає визначенню відповідно до Податкового кодексу України (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою) (далі - об'єкт оцінки).
Як передбачено п. 1 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку у випадках, визначених Податковим кодексом України, на запити фізичних або юридичних осіб здійснюється електронне визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості, розраховане Модулем Єдиної бази.
З метою електронного визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості фізична або юридична особа повинна зареєструватися, авторизуватися (ідентифікуватися) та внести до сервісу електронного визначення оціночної вартості дані про об'єкт нерухомості. Доступ внесення даних про об'єкт нерухомості, перевірка інформації до/з Єдиної бази здійснюється безоплатно. На підставі даних про об'єкт нерухомості Модуль Єдиної бази розраховує оціночну вартість такого об'єкта нерухомості. За результатом визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості Модулем формується довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості відповідно до додатка 2 цього Порядку, з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера (п. 2. 4-5 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку).
Отже, до позовної заяви не долучено підтверджуючого документу щодо визначення вартості об'єкта нерухомості, що підтверджує дійсну вартість спірного майна на момент пред'явлення позову до суду та, відповідно, дійсної ціни позову.
Позивачі не надали будь-яких інших доказів, які б підтверджували ціну позову у встановленому законом порядку.
З огляду на наведене, приходжу до висновку що позовна заява, хоча і містить ціну позову, однак, відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та, відповідно, дійсної ціни позову.
Відтак, позивачі мають зазначити дійсну вартість спірного майна на момент звернення до суду з заявленим позовом, надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна (звіт про оцінку майна), та як наслідок визначити суму, необхідну для сплати судового збору, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Отже, позовна заява (у новій редакції) не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у цій справі.
Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, оскільки встановлено, що позовна заява (в новій редакції) подана до суду з порушенням вимог Цивільного процесуального кодексу України, вважаю, що її слід залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині даної ухвали, шляхом зазначення дійсної вартість спірного майна на момент звернення до суду з заявленим позовом, з наданням доказів на підтвердження дійсної вартості спірного майна (звіт про оцінку майна). В іншому випадку заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявнику.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Пологівської міської ради Запорізької області, про визнання права власності на нерухоме майно - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків позову (в новій редакції) терміном 5 (п'ять) календарних днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити заявникам, що у разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатись неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Крамаренко