1Справа № 335/1873/26 1-кп/335/666/2026
13 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026087060000024 від 06.02.2026 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, який має середню спеціальну освіту, неодружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України,
06.02.2026 року приблизно о 12:30 годині, ОСОБА_4 , всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 60/95-ВР від 15.02.1995, маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP без мети збуту, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з особистих мотивів, перебуваючи по вулиці Патріотичній в місті Запоріжжі, за допомогою бота «eupho.cc» в мобільному додатку «Телеграм», з метою задоволення особистих потреб, замовив та здійснив оплату в розмірі 480 гривень за особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено «PVP». Цього ж дня, ОСОБА_4 , перебуваючи за координатами: 47.83605 35.11171, поблизу з приміщенням Бібліотеки медичного університету, яке розташовано за адресою: м. Запоріжжя, бул. Марії Примаченко, буд. 26, знайшов своє замовлення на землі та забрав зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, чим незаконно придбав психотропну речовину, поклавши до свого гаманця коричневого кольору, тим самим почав незаконно зберігати її при собі без мети збуту.
Продовжуючи реалізацію умислу приблизно о 14 годині 30 хвилин, 06.02.2026, ОСОБА_4 , незаконно зберігаючи при собі придбану психотропну речовину, проходив по вулиці Парковій в місті Запоріжжі, де був зупинений працівниками поліції та в період часу з 15 години 05 хвилин до 15 години 10 хвилин вказаного дня, в ході проведення огляду місця події, де в присутності двох понятих у ОСОБА_4 вилучено вищезазначений зіп-пакт з кристалічною речовиною білого кольору, у складі якого відповідно до висновку за результатами проведення судово-хімічної експертизи за № СЕ-19/108-26/2667-НЗПРАП від 12 лютого 2026, виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої склала 0,29601 г (в перерахунку на основу), що згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, і прекурсорів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, віднесено до категорії особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, яку ОСОБА_4 незаконно зберігав при собі без мети збуту до моменту вилучення працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, що кваліфікується як: незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю, фактичні обставини справи, що викладені в обвинувальному акті не оспорював та підтвердив їх. Пояснив мотиви та спосіб вчинення правопорушення, що повністю відповідає обставинам, викладеним в обвинувальному акті.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 349, 351 КПК України суд, з урахуванням повного визнання винуватості обвинуваченого, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин, що підтверджують винуватість обвинуваченого, які ніким не оспорюються. При цьому суд роз'яснив наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Судовий розгляд кримінального провадження проведено у межах пред'явленого обвинувачення, відповідно до ст. 337 КПК України.
Допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали, надані прокурором, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, є доведеною поза розумним сумнівом.
Відповідно до положень ст. 65 КК України, суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінального проступку.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає те, що ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та щиро розкаявся.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні малолітню дитину, під наглядом лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався також враховуючи обставини вчинення кримінального проступку, його мету та мотиви, на переконання суду, покарання у вигляді пробаційного нагляду, передбаченому санкцією ч.1 ст. 309 КК України перебуватиме у справедливому співвідношенні із тяжкістю вчиненого ОСОБА_4 кримінального поступку і даним про його особу, відповідатиме загальним засадам призначення покарання, принципам законності та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для останнього.
Суд вважає, що призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. За нормою ч. 2 цієї статті суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
За нормою ч.3 ст.59-1 КК України суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов'язки: 1) використовувати електронний засіб контролю і нагляду та проживати за вказаною у рішенні суду адресою; 2) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля; 3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу); 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою; 5) пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб. Обов'язок використовувати електронний засіб контролю і нагляду встановлюється судом на строк від одного місяця до одного року.
Відтак, з урахуванням вищевикладеного, на ОСОБА_4 слід покласти обов'язки, визначені ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, що відповідатиме призначеному покаранню.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні була проведена судово-хімічна експертиза за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», висновок експерта №СЕ-19/108-26/2667-НЗПРАП від 12.02.2026, який покладено в основу обвинувачення, то процесуальні витрати в сумі 1782,80 грн. на залучення експерта підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 .
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався, підстав для його застосування не встановлено.
Долю речових доказів суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.
Відповідно до п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Виконання покарання у вигляді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення судово-хімічної експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 80 коп.
Речові докази:
-один полімерний сейф-пакет пакет №6636088 в якому знаходиться речовина масою 0,31353 г (містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP) у первинному пакуванні, який згідно квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, переданий на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області (номер книги обліку речових доказів: 408, порядковий номер: 446) - знищити;
-диск для лазерних систем зчитування з відеозаписом слідчої дії по вул. Парковій в м.Запоріжжі від 06.02.2026 року - залишити у матеріалах кримінального провадження №12026087060000024;
-диск для лазерних систем зчитування з відеозаписом з проведення огляду місця події неподалік буд. 4 по вул. Паркова в м. Запоріжжя за участі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити у матеріалах кримінального провадження №12026087060000024.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.
У судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.
Копія повного тексту вироку після проголошення резолютивної частини вручається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1