Дата документу 01.04.2026
Справа № 334/8180/25
Провадження № 2-а/334/10/26
01 квітня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Добрєва М.В.,
за участю секретаря Денисенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Єренко Д.В. до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У провадженні Дніпровського районного суду м. Запоріжжя перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Єренко Д.В. до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначає, що 17 вересня 2025 року відносно Продайко Миколи Сергійовича інспектором 2 взводу 1 роти 4 батальйону УПП в Запорізькій області лейтенантом Грищуковим Артемом Юрійовичем була винесена постанова серії ЕНА № 5740521 за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Згідно постанови, 17.09.2025 року об 09 годині 46 хвилин в .м Запоріжжі по вул Республіканська 86 водій керував тз не подав сигнал світлового покажчика повороту відповідного напрямку при об'їзді перешкоди, а саме припаркованого автомобіля, чим порушив п. 9.2б ПДР -чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. У постанові зазначено, що фіксація правопорушення відбувалась за допомогою технічних засобів 475305, 470509, 70МАІ, 00019.
Вважає, що зазначена постанова є незаконною, необґрунтованою, винесена з порушенням норм процесуального права без повного та всебічного з'ясування обставин справи і така, яка на підставі п.3 ч.1, ст. 293 КУпАП підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
Зазначив, що вулиця Республіканська має лише дві полоси для руху. При цьому вказана вулиця майже завжди мітить багато припаркованих автомобілів, які постійно необхідно об'їжджати. Зазначаємо, що в цей день, а саме 17.09.2025 року ОСОБА_1 їхав вздовж вулиці Республіканська та побачивши ряд припаркованих автомобілів у попутному напрямку, останній перед об'їздом показав лівий покажчик світлового сигналу на автомобілі та почав маневр об'їзду. Лівий покажчик світлового сигналу після його вмикання працює лише певний час після чого вимикається. Проте, миготіння світлового покажчика на протязі всього часу, як здійснюється об'їзд не вимагається правилами ПДР.
Отже, здійснюючи маневр об'їзду, не закінчивши його, ОСОБА_1 побачив автомобіль, який рухався у протилежному потоку. Керуючись п. 11.3 ПДР (На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.) надав автомобілю дорогу шляхом часткового зміщення право.
Представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 не закінчив маневру об'їзду припарокованих автомобілів та не став у свою смугу для руху, фактично він ще залишався на смузі протилежного напрямку, адже права полоса, по якій рухався ОСОБА_1 , була зайнята припаркованими автомобілями. Фактично, ОСОБА_1 ще виконував маневр об'їзду, не закінчив останнього, надав перевагу у русі водію зустрічного напрямку і тільки після того, як автомобіль, який рухався в зустрічному напрямку проїхав, ОСОБА_1 продовжив маневр об'їзду. Але, почувши миготіння маячків поліцейського автомобіля зупинився. Поліцейський у бесіді повідомив, що начебто ОСОБА_1 порушив правила ПДР, а саме п. 9.2б. На прохання надати докази, скористатись правовою допомогу поліцейський взагалі нічого не зазначив, а лише виписав постанову про притягнення до відповідальності.
З огляду на вищевикладене, позивач просив суд скасувати постанову серії ЕНА № 5740521 за ч. 2 ст. 122 КУпАП про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором 2 взводу 1 роти 4 батальйону УПП в Запорізькій області лейтенантом Грищуковим Артемом Юрійовичем, за якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь відповідача ,сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 08.10.2025 року, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу роз'яснено право подання відзиву.
09.10.2025 року від представника відповідача Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області, надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник просить відмовити у задоволені позовних вимог, долучити DVD-R диск з фіксацією правопорушення до матеріалів справи. Відзив обґрунтований тим, що 17.09.2025 р. під час несення служби у Запорізькій області, інспектором управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП було виявлено, що водій не виконав вимоги ПДР України. Відповідно до п. 9.2. Правил дорожнього руху України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом. В ході розгляду справи, поліцейським було роз'яснено та дотримано права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, згідно статті 63 Конституції України та статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Позивачем будь-яких клопотань не заявлялось, що підтверджується відеозаписом, який долучається до відзиву на позовну заяву. Наголошуємо, що законом не визнана обов'язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення Позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв'язку, не був позбавлений права запросити адвоката на місце розгляду справи, не звертався до працівників поліції з клопотанням про забезпечення його права на захист шляхом запрошення адвоката. Доказів протилежного позивач не надав. Зазначені Позивачем обставини є надуманими та такими, що не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки вони побудовані на суб'єктивному тлумаченні Позивачем норм чинного законодавства та ґрунтуються виключно на особистому ставленні позивача до загального порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також його пояснень, скарг та позовів з метою беззаперечного їх задоволення. Зазначили що надають до суду відеозапис, який є беззаперечним доказом вчинення Позивачем, інкримінованого йому, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП. Представник відповідача наголошує, що під час опрацювання викладених обставин справи не було встановлено будь-яких порушень працівником УПП в Запорізькій області ДПП вимог законодавства України, зокрема під час розгляду справи, тобто оскаржувана постанова серії ЕНА №5740521 від 17.09.2025 року винесена з дотриманням ст. 222, 251, 252, 278-280 та 283 КУпАП та є законною.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Єренко Д.В. в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі, про дату та час розгляду справи представник позивача повідомлявся, шляхом направлення судової повістки в особистий електронний кабінет в системі «Електронний суд».
Представник відповідача УПП в Запорізькій області ДПП в судове засідання не з'явився, представник відповідача Малій О.М. в відзиві на позовну заяву просив справу розглядати за його відсутності, в позові відмовити з підстав, які викладені в відзиві.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Згідно ст. 6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Судом встановлено, що 17.09.2025 року об 10-43 год. поліцейським 2 взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Запорізькій області лейтенантом поліції Грищуковим Артемом Юрійовичем, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5740521, відповідно до якої позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5740521 від 17.09.2025 року протиправною, прийнятою з порушенням норм діючого законодавства.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ЕНА №5740521 від 17.09.2025 року, посилаючись на відсутність складу адміністративного правопорушення, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Наведене свідчить про публічно-правовий спір з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Приписами п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Нормами п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлено, що індивідуальний акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій aбo в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав aбo інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням aбo має визначений строк.
Приписами ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами п. 4. Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, і ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 17.09.2025 об 09:46 год. в місті Запоріжжя, вулиця Республіканська, буд. 86, позивач керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при об'їзді перешкоди, а саме припаркованого автомобілю, чим порушив пункт 9.2.б. Правил дорожнього руху - порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 9.2.б ПДР України передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Судом встановлено, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 була розглянута від імені Національної поліції уповноваженою особою у порядку, встановленому чинним законодавством, адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Суд не погоджується з доводами позивача про те, що ним не було вчинено жодного правопорушення, оскільки ним завчасно був ввімкнутий світловий покажчик повороту перед початком перестроювання, однак покажчик світлового сигналу вимкнувся, оскільки працює лише деякий час, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-відеозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно матеріалів відеофіксації наданих представником відповідача до відзиву на позовну заяву, чітко вбачається, що 09:45:55 год. поліцейський автомобіль здійнює патрулювання вулиць та прямує за автомобілем Mitsubishi Lancer, з д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням позивача ОСОБА_1 .
При цьому водій автомобіля Mitsubishi Lancer, з д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 фактично двічі здійснює маневр об'їзду припаркованих автомобілів (о 09:46:02 об'їжджаючи припаркований великогабаритний автомобіль та о 09:46:26 об'їжджаючи припарковані легкові автомобілі, не вмикаючи світловий покажчик повороту вліво.
Фактично водій ОСОБА_1 ввімкнув світловий покажчик повороту лише праворуч, виконуючи вимогу поліцейських про зупинку.
Суд звертає увагу, що на противагу зазначеним позивачем поясненням, вказаним відеозаписом з відеореєстратора поліцейських, чітко зафіксовано порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху.
Отже, судом встановлено, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5740521 від 17.09.2025 року складена правомірно, з огляду на порушення позивач п.9.2.б ПДР, що підтверджується матеріалами справи.
На переконання суду, відповідачем в порядку ч.2 ст.77 КАС України було доведено правомірність своїх рішень, оскільки судом було встановлено, що позивачем було вчинено порушення за які передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, факт вчинення правопорушення доводиться належними та допустимими доказами, а тому постанова серії ЕНА №5740521 від 17.09.2025 року є законною, у зв'язку з чим у задоволенні позовної заяви слід відмовити.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки згідно цієї норми судові витрати стягуються з відповідача лише при задоволенні позову, а тому відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2, 9, 20, 77, 241-246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.9, 122, 245, 251, 283-285, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Єренко Д.В. до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96.
Суддя: Добрєв М. В.