Справа № 333/4013/26
Провадження № 1-кс/333/1457/26
Іменем України
10 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2025 року за № 62025080100002127, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України, -
09.04.2026 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2025 року за № 62025080100002127, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що першим СВ (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025080100002127 від 27.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України.
Під час проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, у період часу з 11.23 год. до 12.20 год. 08.04.2026 року проведено слідчу дію - обшук у нежитловому приміщенні літ. А-5 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 95-а, приміщення 33, у КНП «Василівський центр МПСД» Василівської міської ради, під час якого було виявлено та вилучено: довідка зі зразком підпису ОСОБА_5 ; журнал обліку померлих, на останній сторінці якого міститься бирка з підписом Каніболоцької; мобільний телефон ОСОБА_6 марки «Honor» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон ОСОБА_5 марки «Redmi» IMEI1: НОМЕР_3 ; IMEI2: НОМЕР_4 ; лікарське свідоцтво про смерть № 3 від 23.01.2026 року на ім'я ОСОБА_7 з підписом ОСОБА_8 ; направлення від сімейного лікаря ОСОБА_8 від 06.04.2026 року на ім'я ОСОБА_9 , направлення від сімейного лікаря ОСОБА_8 від 06.04.2026 року на ім'я ОСОБА_10 , направлення від сімейного лікаря ОСОБА_8 від 06.04.2026 року на ім'я ОСОБА_11 , направлення від сімейного лікаря ОСОБА_8 від 23.03.2026 року на ім'я ОСОБА_12 (чотири направлення).
Враховуючи, що вилучені під час проведення обшуку об'єкти мають істотне значення для проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, то вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а від так виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
08.04.2026 року, з урахуванням викладеного вище, вказані об'єкти та предмети, вилучені під час обшуку, постановою слідчого було визнано речовими доказами та їх приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.
З метою збереження майна, яке є речовими доказами у кримінальному провадженні № 62025080100002127 від 27.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України, враховуючи, що воно відповідає критеріям, зазначеними у ст. 98 КПК України, слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене 08.04.2026 року під час обшуку у нежитловому приміщенні літ. А-5 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 95-а, приміщення 33, у КНП «Василівський центр МПСД» Василівської міської ради, вищевказане майно.
Слідчий, прокурор у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, слідчий надав заяву, в якій просить клопотання задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у ньому, судове засідання провести за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2025 року за № 62025080100002127, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України.
08.04.2026 року проведено обшук у нежитловому приміщенні літ. А-5 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 95-а, приміщення 33, у КНП «Василівський центр МПСД» Василівської міської ради, під час якого було виявлено та вилучено: довідка зі зразком підпису ОСОБА_5 ; журнал обліку померлих, на останній сторінці якого міститься бирка з підписом Каніболоцької; мобільний телефон ОСОБА_6 марки «Honor» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон ОСОБА_5 марки «Redmi» IMEI1: НОМЕР_3 ; IMEI2: НОМЕР_4 ; лікарське свідоцтво про смерть № 3 від 23.01.2026 року на ім'я ОСОБА_7 з підписом ОСОБА_8 ; направлення від сімейного лікаря ОСОБА_8 від 06.04.2026 року на ім'я ОСОБА_9 , направлення від сімейного лікаря ОСОБА_8 від 06.04.2026 року на ім'я ОСОБА_10 , направлення від сімейного лікаря ОСОБА_8 від 06.04.2026 року на ім'я ОСОБА_11 , направлення від сімейного лікаря ОСОБА_8 від 23.03.2026 року на ім'я ОСОБА_12 (чотири направлення).
08.04.2026 року постановою слідчого вказане вилучене майно було визнано речовими доказами та їх приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів
Дане клопотання надійшло до суду 09.04.2025 року, а отже слідчим не пропущено строк звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане вище вилучене майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як постанова слідчого про визнання вилученого майна речовим доказом так і клопотання про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи викладене, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2025 року за № 62025080100002127, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 08.04.2026 року під час обшуку у нежитловому приміщенні літ. А-5 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 95-а, приміщення 33, у КНП «Василівський центр МПСД» Василівської міської ради, майно, а саме:
-довідка зі зразком підпису ОСОБА_5 ;
-журнал обліку померлих, на останній сторінці якого міститься бирка з підписом Каніболоцької;
-мобільний телефон ОСОБА_6 марки «Honor» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ;
-мобільний телефон ОСОБА_5 марки «Redmi» IMEI1: НОМЕР_3 ; IMEI2: НОМЕР_4 ;
-лікарське свідоцтво про смерть № 3 від 23.01.2026 року на ім'я ОСОБА_7 з підписом ОСОБА_8 ;
-направлення від сімейного лікаря ОСОБА_8 від 06.04.2026 року на ім'я ОСОБА_9 , направлення від сімейного лікаря ОСОБА_8 від 06.04.2026 року на ім'я ОСОБА_10 , направлення від сімейного лікаря ОСОБА_8 від 06.04.2026 року на ім'я ОСОБА_11 , направлення від сімейного лікаря ОСОБА_8 від 23.03.2026 року на ім'я ОСОБА_12 (чотири направлення).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1