Провадження № 1-кс/317/217/2026
Справа № 317/196/26
13 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , власниці майна ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчої ОСОБА_6 , погоджене з прокурором ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 42025082060000075, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2025, за ч. 4 ст. 3683 КК України, -
До мого провадження надійшло клопотання слідчої СВ ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про арешт майна, яке мотивоване тим, що СВ ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 42025082060000075 від 17.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 3683 КК України, щодо службових осіб, які розробили злочинну схему, спрямовану на отримання неправомірної вигоди за вирішення питань щодо фіктивного працевлаштування військовозобов'язаних до навчального закладу на посади викладачів з метою ухилення від мобілізації.
За матеріалами досудового розслідування службові особи відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж приватної організації» приватного закладу вищої освіти «Центральноукраїнський інноваційний біотехнологічний університет» (ЄДРПОУ 45621880), а також «Приватного закладу вищої освіти «Центральноукраїнський інноваційний біотехнологічний університет» (ЄДРПОУ 45614082) з метою особистого незаконного збагачення розробили злочинну схему, спрямовану на отримання неправомірної вигоди за вирішення питань щодо фіктивного працевлаштування військовозобов'язаних до навчального закладу на посади викладачів з метою ухилення від мобілізації під час дії воєнного стану.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , директор «Приватного закладу вищої освіти «Центральноукраїнський інноваційний біотехнологічний університет» (ПО «ПЗВО «ЦІБУ»), спільно з ОСОБА_8 - директором коледжу цього ВНЗ, організували злочинну схему, яка полягає в отриманні неправомірної вигоди від військовозобов'язаних, зокрема мешканців м. Запоріжжя, за вирішення питань щодо їх фіктивного працевлаштування до вказаного навчального закладу на посади викладачів з навантаженням 0,75 ставки, які відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Фактично працевлаштовані військовозобов'язані викладацькою діяльністю не займаються.
В ході досудового розслідування встановлено, що зазначений вищій навчальний заклад та його коледж не мають освітньої ліцензії та, відповідно - не мають законних підстав щодо застосування до викладачів, які працюють в цьому закладі та його коледжі, приписів п. 3 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надають право на відстрочку від мобілізації.
Відповідно до рапорту старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_9 було встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення також ймовірно причетна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка займає посаду заступника начальника відділу освіти, охорони здоров'я, культури і спорту Запорізької РДА Запорізької області та входила до складу комісії з надання відстрочок. ОСОБА_5 повідомила одному з викладачів, вище вказаного «навчального закладу» про виявлення працівниками ТЦК та СП факту ймовірної підробки довідки про працевлаштування та бажання працівників ТЦК та СП направити матеріал до органів поліції.
На підставі викладеного, 01.04.2026 слідчим суддею Запорізького районного суду Запорізької області був наданий дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5 . Обшук наданий з метою виявлення та вилучення оригіналів документів, які особи з числа викладачів «Центральноукраїнський інноваційний біотехнологічний університет» та його структурного підрозділу, подавали до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання відстрочки від призову, електронних носіїв інформації, які можуть містити відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, мобільних телефонів, інших документів які мають суттєве значення для проведення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування.
10.04.2026 в період часу з 07 години 05 хвилин по 08 годин 00 хвилин, слідчим СВ ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10 , на підставі зазначеної ухвали слідчого судді, проведено обшук домоволодіння за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5 .
Під час проведення обшуку було виявлено та вилучено: мобільний телефон «Xiaomi» «14T Pro» ІМЕІ: НОМЕР_1 , який упаковано до сейф-пакету PSD2051584.
Постановою слідчого від 10.04.2026 вказаний мобільний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025082060000075.
Необхідність накладення арешту на мобільний телефон обумовлена тим, що він може містити на собі інформацію про вчинення кримінального правопорушення та, відповідно до приписів статті 170 КПК України підлягає арешту з метою збереження цього доказу.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Власниця майна ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання та просила повернути їй вилучений мобільний телефон. Вказала, що під час слідчої дії вона добровільно надала співробітникам поліції свій мобільний телефон. Пояснила, що жодних протизаконних дій вона не здійснювала, а в її телефоні є лише одне повідомлення, що стосується події кримінального правопорушення, яке вона відправляла знайомій їй особі. Зазначила, що всі відстрочки були надані відповідно до закону.
Також пояснила, що вилучений у неї мобільний телефон є її єдиним робочим телефоном, і його вилучення призведе до ускладнення роботи її відділу.
Вислухавши учасників провадження та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення його дієвості.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є, зокрема, доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та за приписами ч. 3 ст. 170 КПК України накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи, що вилучений мобільний телефон, з урахуванням обставини даного кримінального провадження та проведених у ньому процесуальних дій, може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, має значення речового доказу, враховуючи правову підставу арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, а також те, що незастосування заборони використання та розпорядження цим мобільним телефоном може призвести до зникнення наявної у ньому інформації, втрати або пошкодження самого телефону чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Доводи власниці майна щодо добровільного надання нею мобільного телефону працівникам поліції під час проведення обшуку не підтверджуються дослідженим у судовому засіданні протоколом обшуку від 10.04.2026, відповідно до якого телефон працівникам поліції на їх пропозицію не видавався, а був виявлений безпосередньо в ході проведення обшуку. Вказаний протокол підписаний всіма учасниками слідчої дії, в тому числі й самою ОСОБА_5 , без зауважень. Крім того, добровільне видання особою певної речі або документа саме по собі не виключає можливості накладення арешту на таке майно.
Керуючись ст.ст. 16, 21, 36, 40, 93, 98-100, 131, 132, 170-174 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчої задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучений 10.04.2026 в ході проведення обшуку домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , власником та користувачем якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «14T Pro» ІМЕІ: НОМЕР_1 , з метою збереження речового доказу, подальшого проведення судових експертиз та надання можливості безперешкодного доступу до нього фахівцям (експертам) з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Місцем зберігання арештованого майна визначити камеру зберігання речових доказів Відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
Ухвала про арешт майна виконується негайно та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1