Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/2237/26
Провадження №: 1-кс/332/168/26
10 квітня 2026 р. м. Запоріжжя
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.03.2026 за № 12026087030000046 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
До слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшло вищевказане клопотання.
У клопотанні ставиться питання про накладення арешту на грошові кошти у сумі 24 836 грн, які знаходяться або можуть надійти на банківську карту, що керується АТ АКБ «Львів», з номером НОМЕР_1 , та про заборону проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаного (вказаних) рахунку (рахунків).
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні сектору дізнання відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області) перебуває кримінальне провадження № 12026087030000046 від 26.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 25 березня 2026 року невстановлена особа шляхом обману під приводом підтвердження отримання грошових коштів від продажу товару на сайті «ОЛХ» заволоділа його грошовими коштами у розмірі 25 000 гривень, які останній перерахував зі своєї банківської картки на банківську карту НОМЕР_1 та зі своєї банківської картки НОМЕР_2 на банківську карту НОМЕР_3 (ЄО № 5235).
Допитаний у якості потерпілого ОСОБА_5 , окрім іншого, пояснив, що 25.03.2026, приблизно о 08:00, він, перебуваючи на робочому місці, розмістив на сайті ОLX оголошення про продаж зварювального апарату ціною 2100 грн, о 09:19 год. йому через «Viber» надійшло повідомлення від невідомої особи, яка представилася ОСОБА_6 , щодо наміру придбати товар та повідомила про нібито здійснений нею переказ коштів за товар та запропонувала пройти «верифікацію» для їх отримання. Так, діючи за вказівками невідомої особи, потерпілий перейшов за стороннім посиланням, де ввів реквізити своєї банківської картки та надав додаткову інформацію та оформив віртуальний кредит у «Monobank» на суму 20 000 грн та в даних банківського рахунку НОМЕР_4 перерахував зазначені кошти на вказану шахраями банківську карту з номером НОМЕР_1 . Після цього він додатково перерахував на вказані реквізити банківської картки ще 5000 грн під приводом «повної верифікації». У подальшому зв'язок із невідомою особою був втрачений, а листування зникло. Усвідомивши, що став жертвою шахрайських дій, потерпілий звернувся на гарячу лінію банку, де йому повідомили про факт шахрайства та необхідність повернення кредитних коштів. Таким чином, у результаті шахрайських дій невстановлених осіб потерпілому спричинена матеріальна шкода на загальну суму 25 000 гривень.
Таким чином, невстановлена особа шляхом обману заволоділа грошовими коштами потерпілого та завдала матеріальної шкоди на загальну суму 25 000 грн.
У ході досудового розслідування встановлено проведення переказів, зокрема:
1.25.03.2025 об 11:20 з банківського рахунку НОМЕР_4 на банківську карту з номером НОМЕР_1 у розмірі 19 837 грн;
2.25.03.2025 об 11:28 з банківського рахунку НОМЕР_4 на банківську карту з номером НОМЕР_1 у розмірі 4999 грн.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено, що на банківську картку з номером НОМЕР_1 здійснювався перерахунок коштів, отриманих кримінально протиправним шляхом.
Посилаючись на необхідність збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, перетворення, відчуження, дізнавач просила накласти арешт на грошові кошти у сумі 24 836 грн у будь-якій валюті у безготівковій формі, які знаходяться або можуть надійти на банківську карту, що керується АТ АКБ «Львів» (МФО 325268, код ЄДРПОУ: 09801546) з номером НОМЕР_1 , та заборонити проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаної банківської картки.
При цьому дізнавач просила розглядати клопотання без участі власника майна з метою забезпечення арешту майна.
У судове засідання дізнавач не з'явилася, надала слідчому судді заяву про розгляд клопотання за її відсутності, просила задовольнити клопотання у повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З урахуванням наведеного розгляд клопотання здійснюється за відсутності учасників справи.
За положеннями ч. 4 ст. 107 КК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя доходить таких висновків.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.
Стаття 170 КПК встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Частиною 3 ст. 170 КПК України, визначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні сектору дізнання відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12026087030000046 від 26.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Так, до відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, 25 березня 2026 року невстановлена особа шляхом обману під приводом підтвердження отримання грошових коштів від продажу товару на сайті «ОЛХ» заволоділа його грошовими коштами у розмірі 25 000 гривень, які останній перерахував зі своєї банківської картки на банківську карту НОМЕР_1 , внаслідок чого ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 25 000 гривень. При цьому на банківську картку НОМЕР_1 потерпілим здійснені перекази на загальну суму 24 836 грн.
Досудовим розслідуванням встановлено, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована АТ АКБ «Львів» (МФО 325268, код ЄДРПОУ: 09801546).
З поданого клопотання та доданих до нього матеріалів убачається, що грошові кошти, які були перераховані потерпілою, є речовими доказами, оскільки набуті кримінально протиправним шляхом. Саме з метою збереження речових доказів і було подано зазначене клопотання, що повністю узгоджується з вимогами ст.170 КПК України.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що в поданому клопотанні, фактично порушується питання про накладення арешту на всі грошові кошти, які знаходяться на вищевказаному рахунку, незалежно від того, чи мають вони відношення до цього кримінального провадження, що не узгоджується з вимогами чинного кримінального процесуального законодавства.
Отже, є необхідним в цьому випадку накладення арешту саме на грошові кошти в сумі 24 836 гривень, які, як вказано у клопотанні, перераховані на вищевказаний рахунок, з метою їх збереження, як речових доказів.
Викладене не суперечить положенням ч.10 ст.170 КПК України, за змістом яких арешт може бути накладений на гроші у будь-який валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках.
Накладення арешту на грошові кошти у сумі 24 836 грн, які знаходяться або можуть надійти на банківський рахунок, що керується карткою з номером НОМЕР_1 , яка відкрита в акціонерному товаристві Акціонерно-комерційний банк «Львів» (МФО 325268, код ЄДРПОУ: 09801546), забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються - арешт, та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів. На переконання слідчого судді, незастосування вказаного арешту може призвести до негативних для провадження наслідків.
За таких обставин клопотання дізнавача підлягає задоволенню частково.
Отже, аналізуючи наведене, слідчий суддя доходить висновку, що слідчим доведена наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно має доказове значення у кримінальному провадженні, а тому з метою збереження речових доказів, слід накласти арешт на грошові кошти в сумі 24 836 грн, які знаходяться або можуть надійти на банківську карту, що керується АТ АКБ «Львів» (МФО 325268, код ЄДРПОУ: 09801546) з номером НОМЕР_1 , із забороною проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю цих грошових коштів із вказаного рахунку, в іншій частині клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.03.2026 за № 12026087030000046 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, задовольнити частково.
Накласти арешт на грошові кошти у будь-якій валюті у безготівковій формі, які знаходяться або можуть надійти на банківську картку з номером НОМЕР_1 , що керується акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів» (МФО 325268, код ЄДРПОУ: 09801546), у сумі 24 836 (дванадцять чотири тисячі вісімсот тридцять шість) гривень із забороною проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю цих грошових коштів із вказаного рахунку.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1