13 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 917/1143/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Еліт"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 та рішення Господарського суду Полтавської області від 30.10.2025 у справі
за позовом Приватного підприємства "Еліт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Весо"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -1) Полтавська міська рада, 2) Департамент земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради,
про визнання протиправної відмови та визнання погодженим проєкту,
25.03.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного підприємства "Еліт" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 (повний текст складено 04.03.2026) та рішення Господарського суду Полтавської області від 30.10.2025 у справі № 917/1143/25. Вказана касаційна скарга була подана 23.03.2026 до Верховного Суду засобами поштового зв'язку.
У поданій касаційній скарзі Приватне підприємство "Еліт" заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 та рішення Господарського суду Полтавської області від 30.10.2025 у справі № 917/1143/25.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Еліт", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Верховний Суд зазначає, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.
Водночас, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак касаційна скарга Приватного підприємства "Еліт" за змістом не є належним чином обґрунтованою, оскільки в ній чітко не зазначено підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених абзацом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Касаційна скарга хоч і містить посилання на постанови Верховного Суду, проте в ній не наведено висновків із одночасним зазначенням норм права, які, на думку скаржника, не враховані судом апеляційної інстанції, як це передбачено пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, у касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Приватне підприємство "Еліт", звертаючись із касаційною скаргою, також посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Однак скаржник не зазначає чітко норму права, єдину практику щодо застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій із цього питання (якщо він наявний) та мотиви незгоди з таким висновком.
Водночас суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження чи доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам скаржник не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки наведене свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.
Таким чином, касаційна скарга Приватного підприємства "Еліт" оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) касаційного оскарження та не наведено її (їх) обґрунтування.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Приватному підприємству "Еліт" необхідно подати до суду касаційної інстанції касаційну скаргу в новій редакції, в якій слід обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали) та уточнити вимоги касаційної скарги, що мають бути однозначними та узгоджуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Еліт" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 та рішення Господарського суду Полтавської області від 30.10.2025 у справі № 917/1143/25 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай