13 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/6310/24 (369/2813/24)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 (колегія суддів у складі: Станік С.Р., - головуючий, Отрюх Б.В., Остапенко О.М.)
у справі № 910/6310/24 (369/2813/24)
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт"
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна
про витребування майна з чужого незаконного володіння
в межах справи № 910/6310/24
за заявою фізичної особи ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
ОСОБА_1 24.03.2026 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 у справі № 910/6310/24 (369/2813/24). Також скаржником подано клопотання про зупинення дії оскаржуваної апеляційної постанови до закінчення її розгляду у касаційному порядку.
Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 288 ГПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Разом з тим, встановлений у ч. 1 ст. 288 ГПК України строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 10.02.2026 (повний текст якої виготовлено та підписано 03.03.2026) закінчився 23.03.2026, а касаційну скаргу подано 24.03.2026, тобто з пропуском цього строку.
Однак ОСОБА_1 , звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, що є підставою для залишення без руху на підставі ч. 3 ст. 292 ГПК України.
Крім того, статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, так, відповідно до пункту 2 частини четвертої вказаної статті до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Отже, Верховний Суд зазначає, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Предметом позову у справі № 902/1056/24(902/52/25) є витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 .
На момент звернення з позовом до суду ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпункту 9 пункту 21 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 3 пункту 21 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням зазначеного, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 у справі № 910/6310/24 (369/2813/24), скаржнику належало сплатити судовий збір, враховуючи вказані приписи Закону України "Про судовий збір" у відсотковому співвідношенні до вартості спірного майна (вартість спірного майна * 1,5 % * 200% * 0.8).
До касаційної скаржником додано докази сплати судового збору у розмірі 30540,00 грн, однак враховуючи, що касаційну скаргу подано на судові рішення предметом позову яких є витребування майна, розмір судового збору має бути обрахований виходячи із вартості майна. Але до касаційної скарги не додано документів, за якими визначено вартість спірного майна.
Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.
Верховний Суд зазначає, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
При цьому суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам заявник. В іншому випадку вказане б призвело до порушення таких принципів цивільного процесу, як змагальності та диспозитивності.
Проте, скаржник не дотримався вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки скаржник належним чином не зазначив підставу (підстави) касаційного оскарження Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 у цій справі відповідно до вимог ч. 2 ст. 287 зазначеного кодексу.
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
З огляду на викладене касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 та ч. 3 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, шляхом подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 із наведенням відповідних підстав та подання суду належних доказів поважності причини пропуску строку на касаційне оскарження. Також скаржнику належить подати документи, за якими визначено вартість спірного майна та у випадку необхідності доказів сплати/доплати судового збору у співвідношенні до вартості спірного майна, а також зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Клопотання скаржника про зупинення дії оскаржуваної апеляційної судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишена без руху.
Керуючись статями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 у справі № 910/6310/24 (369/2813/24) залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Картере