09 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/2486/23
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду: Бенедисюка І. М. - головуючого, Васьковського О. В., Вронської Г. О., Зуєва В. А., Кібенко О. Р., Малашенкової Т. М., Пєскова В. Г., Рогач Л. І., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024
у справі за позовом виконуючого обов'язки керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Південного офісу Держаудитслужби,
2) Державного агентства меліорації та рибного господарства України (нова назва - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм),
3) Дністровського міжрайонного управління водного господарства
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ"
про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 201 279,85 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У червні 2023 року виконуючий обов'язки керівника Біляївської окружної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Державного агентства меліорації та рибного господарства України (нова назва - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм), Дністровського міжрайонного управління водного господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" (далі - ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ"), в якому просив визнати недійсними додаткові угоди від 07.12.2021 № 3, від 09.12.2021 № 4, від 13.12.2021 № 5 до договору про постачання електричної енергії від 02.11.2021 № 91, укладеного між Дністровським міжрайонним управлінням водного господарства та ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ", а також стягнути з ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" на користь Дністровського міжрайонного управління водного господарства безпідставно сплачені кошти в розмірі 201 279,85 грн.
1.2. Позовні вимоги Прокурора обґрунтовуються тим, що 02.11.2021 між Дністровським міжрайонним управлінням водного господарства та ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" було укладено договір про закупівлю електричної енергії № 91. Відповідно до умов цього договору та додатків до нього предметом договору є електрична енергія (ДК 021:2015, код: 09310000-5 "електрична енергія") за ціною 3,765740 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год; обсяг електричної енергії - 1 026 315 кВт*год, загальною вартістю 3 864 835,79 грн. Надалі, як стверджував Прокурор, між Дністровським міжрайонним управлінням водного господарства та ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" укладено додаткові угоди від 07.12.2021 № 3, від 09.12.2021 № 4, від 13.12.2021 № 5 до договору про постачання електричної енергії від 02.11.2021 № 91.
Проте, на думку Прокурора, внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод із дня укладення основного договору було підвищено ціну на електричну енергію з 3,765740 грн за 1 кВт*год до 5,0 грн за 1кВт*год, тобто на 32,78 %. При цьому, як зазначав Прокурор, Дністровське міжрайонне управління водного господарства та ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" в якості підстав для укладення додаткової угоди від 07.12.2021 № 3 взяли до уваги період із 01.09.2021 до 30.10.2021, тобто період до моменту укладення договору про постачання електричної енергії від 02.11.2021 № 91, що в свою чергу є порушенням положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 653 Цивільного кодексу України, а відповідно, на думку Прокурора, наявні підстави для визнання недійсними спірних додаткових угод та стягнення з ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" на користь Дністровського міжрайонного управління водного господарства переплати як безпідставно сплачених коштів.
Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.06.2024 у справі № 916/2486/23 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала в певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.
Водночас, як зазначив місцевий господарський суд, у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатися всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них. Проте, як установив суд, Прокурор, звертаючись із цим позовом, визначив відповідачем лише одну зі сторін оспорюваних додаткових угод до договору про постачання електричної енергії - ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ".
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод, так як Прокурором визначено неналежний склад відповідачів у цій справі, а оскільки стягнення безпідставно сплачених коштів є похідною позовною вимогою від позову про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, то відповідно вона теж не може бути задоволена.
2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 25.06.2024 у справі № 916/2486/23 та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено: визнано недійсними спірні додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії та стягнуто з ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" на користь Дністровського міжрайонного управління водного господарства грошові кошти в розмірі 201 279,85 грн.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, зазначив, що в цьому випадку Прокурор дотримався визначеної законодавством процедури представництва інтересів держави в суді та підтвердив наявність підстав для представництва Південного офісу Держаудитслужби, Державного агентства меліорації та рибного господарства України (нова назва - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм), Дністровського міжрайонного управління водного господарства, а отже висновок місцевого господарського суду про неналежний склад відповідачів у цій справі є помилковим.
Суд апеляційної інстанції вважав, що прокурор визначає склад відповідачів самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб'єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо. Водночас апеляційний господарський суд зазначив, що в цій справі Прокурор самостійно визначив її суб'єктний склад з огляду на необхідність захисту порушених прав держави з повернення надлишково сплачених однією зі сторін правочину (яка є розпорядником бюджетних коштів) та безпідставно отриманих саме відповідачем бюджетних коштів. Тому апеляційний господарський суд визнав помилковим висновок суду першої інстанції про неналежний склад відповідачів у цій справі.
Щодо розгляду справи по суті, апеляційний господарський суд зазначив, що сторони договору про постачання електричної енергії від 02.11.2021 № 91 під час укладення оспорюваних додаткових угод до нього не дотрималися законодавчо визначених обмежень щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю. Суд констатував, що за результатами укладення оспорюваних додаткових угод ціна за одиницю товару загалом збільшилася на 32,78 %, тобто в цьому випадку оспорювані додаткові угоди укладені з перевищенням максимального ліміту щодо зміни ціни в розмірі 10 % встановленого приписами пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". До того ж апеляційний господарський суд також зазначив, що перемога в тендері (закупівля за державні кошти), укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 32,78 % шляхом, так званого, "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, тому укладення оспорюваних додаткових угод призвело до нівелювання результатів торгів.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що в результаті виконання спірних додаткових угод Дністровське міжрайонне управління водного господарства надміру сплатило відповідачу 201 279,85 грн за поставку електричної енергії, однак, оскільки підстава набуття цих грошових коштів відпала, то, за висновком апеляційного господарського суду, ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" відповідно до приписів статей 216, 1212 Цивільного кодексу України зобов'язане повернути їх Дністровському міжрайонному управлінню водного господарства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024, а справу № 916/2486/23 передати цьому суду на новий розгляд, посилаючись на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
На думку скаржника, апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, порушив приписи статті 53 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосував положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 41, 44 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 22 Бюджетного кодексу України, статей 651, 653, 1212 Цивільного кодексу України та не врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 15.04.2020 у справі № 363/4656/16-ц, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18.
3.2. ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" вважає, що Прокурор у цій справі неправильно обрав спосіб захисту, оскільки реституція передбачає повернення сторін недійсного договору до попереднього стану, а не стягнення безпідставно сплачених грошових коштів. Також скаржник зазначає, що в цьому випадку немає правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України на користь сторони правочину, яка прийняла пропозицію та підписала оспорювані Прокурором додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії.
3.3. Крім того, скаржник зазначає про заборону здійснення Прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, зауважуючи, що Прокурор у цій справі подав позов в інтересах держави в особі, зокрема, Дністровського міжрайонного управління водного господарства, яке не наділене у спірних правовідносинах функціями уповноваженого державного орану, тобто не є суб'єктом владних повноважень. Таким чином, на думку скаржника, Прокурор у цьому випадку подав позов в інтересах держави в особі Дністровського міжрайонного управління водного господарства з порушенням приписів статті 53 Господарського процесуального кодексу України та положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Позиція інших учасників справи
4. Біляївська окружна прокуратура у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Розгляд справи Верховним Судом
5.1. Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 у справі № 916/2486/23 та вирішено здійснити розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
5.2. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2025 зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 у справі № 916/2486/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
5.3. Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2026 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 у справі № 916/2486/23.
5.4. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 10.02.2026 справу №916/2486/23 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Підстави для передачі справи на розгляд об'єднаної палати
6. Ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2026 аргументована необхідністю відступлення від висновків Верховного Суду щодо застосування приписів статті 53 Господарського процесуального кодексу України та положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", викладених у постанові Верховного Суду від 14.01.2025 у справі №916/2714/23, а саме:
" 7.41. З вищезазначених норм та встановленими матеріалами справи обставин випливає, що у даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі і саме Ізмаїльське управління водного господарства є органом, уповноваженим державою здійснювати заходи щодо розпорядження бюджетними коштами саме з метою забезпечення потреб держави або територіальної громади. Однак, будучи обізнаним про такі порушення жодних заходів щодо повернення такої не вжив.
…7.50. Таким чином, у вирішенні доводів касаційної скарги виходячи із обставин справи, встановлених попередніми судовими інстанціями та з урахуванням наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів наголошує, що в силу вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор наділений повноваженнями звернутися з позовом на захист інтересів держави в особі саме того органу владних повноважень, на відновлення прав якого безпосередньо спрямований позов у спірних правовідносинах та на задоволення прав та інтересів якого і заявлено позовну вимогу (про стягнення, повернення майна).
7.51. Отже, незалежно від того, що позивач-3 є стороною оспорюваних Додаткових угод № 1-8 Прокурор подав позов в інтересах Ізмаїльського управління водного господарства, як належного отримувача коштів у розмірі 71 910,09 грн в порядку, визначеному законом".
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при прийнятті справи до розгляду виходить із такого:
Щодо наявності висновку про застосування норми права
7.1. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини 3 статті 13 ГПК України).
7.2. Питання щодо представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", в частині 1 якої зазначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Відповідно до частини 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
7.3. Висновком щодо застосування норми права в подібних правовідносинах є висновок за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд, а також висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права та який має міститися в мотивувальній частині постанови суду касаційної інстанції.
Так, у постанові від 14.01.2025 у справі № 916/2714/23 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, посилаючись на вказані норми, дійшов висновку, що прокурор наділений повноваженнями звернутися з позовом на захист інтересів держави в особі управління водного господарства.
7.4. У зв'язку з наведеним об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що в постанові від 14.01.2025 у справі № 916/2714/23 є висновок Верховного Суду щодо застосування приписів статті 53 Господарського процесуального кодексу України та положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Щодо наявності обґрунтування відступлення від висновку щодо застосування норми права
8. В ухвалі від 10.02.2026 у справі № 916/2486/23 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на обґрунтування підстав для відступлення від правових висновків зазначила таке.
8.1. Велика Палата Верховного Суду визначила два критерії, за умови існування яких не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави, а саме:
1) представництво інтересів держави в особі державних компаній;
2) позивач не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що на відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб'єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств.
8.2. Разом із тим Дністровське міжрайонне управління водного господарства згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є державною організацією (установою, закладом), юридичною особою, яка відповідно до Положення, що регламентує його діяльність, є бюджетною неприбутковою організацією, яка утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів.
Із урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що Дністровське міжрайонне управління водного господарства не наділене ознаками органу державної влади. Тому колегія суддів вважає, що Дністровське міжрайонне управління водного господарства є бюджетною організацією, створеною органом державної влади. При цьому наявність повноважень щодо забезпечення раціонального використання бюджетних коштів, на думку колегії суддів, не є підставою для віднесення Дністровського міжрайонного управління водного господарства до органів державної влади.
Тому, на думку колегії суддів, Прокурор із порушенням заборони, встановленої частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", подав позов у цій справі в інтересах Дністровського міжрайонного управління водного господарства, яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень. Крім того, управління водного господарства, яке є юридичною особою, наділене відповідною процесуальною дієздатністю, що дозволяє йому самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів в суді.
8.3. Отже, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при передачі справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду обґрунтувала відступлення від висновків Верховного Суду щодо застосування норм права.
Щодо подібності правовідносин
9. У справі № 916/2714/23, як і у цій справі (№ 916/2486/23), що передається, правовідносини стосуються оскарження додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та стягнення безпідставно збережених коштів.
9.1. Відповідно до частини 2 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
9.2. Ураховуючи викладене, справа № 916/2486/23 за касаційною скаргою ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду.
Керуючись статтями 234, 235, 301, 302, 314, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Прийняти до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 916/2486/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024.
2. Призначити розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 у справі № 916/2486/23 на 22 травня 2026 року о 10:00.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. М. Бенедисюк
Судді О. В. Васьковський
Г. О. Вронська
В. А. Зуєв
О. Р. Кібенко
Т. М. Малашенкова
В. Г. Пєсков
Л. І. Рогач
Ю. Я. Чумак
З окремою думкою суддів Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.
Ухвалу оформлено суддею Чумаком Ю. Я. в порядку частини 3 статті 314 Господарського процесуального кодексу України.