65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"13" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 504/5042/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву фермерського господарства «Соти» (вх. № 2-658/26 від 07.04.2026) про відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи №504/5042/23,
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-резерв»
до відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: фермерського господарства «Соти»
про стягнення заборгованості за договорами поруки.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг-резерв» (далі по тексту - ТОВ «Юг-резерв») звернулось до Комінтернівського районного суду Одеської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості у загальному розмірі 625 996,86 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами зобов'язань за договорами поруки № 15/19/1, №15/19/3, №15/19/2 від 15.08.2019, якими було забезпечено виконання зобов'язань фермерського господарства «Соти» (далі по тексту - ФГ «Соти») за укладеним з позивачем договором поставки.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.06.2024 у даній справі вимоги ТОВ «Юг-резерв» було задоволено.
Проте постановою Одеського апеляційного суду від 20.05.2025 заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.06.2024 було скасовано із закриттям провадження у справі, роз'яснено позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.06.2025 справу № 504/5042/23 передано до Господарського суду Одеської області за встановленою юрисдикцією для продовження розгляду.
Після надходження справи №504/5042/23 до Господарського суду Одеської області за результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Гуту С.Ф.
Ухвалою від 22.07.2025 судом було прийнято справу до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
09.09.2025 до суду надійшла ухвала Верховного Суду від 07.08.2025 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою одного із відповідачів на заочне рішення від 25.06.2024 та постанову від 20.05.2025 та витребування у Господарського суду Одеської області матеріалів справи.
Ухвалою від 10.09.2025 судом було зупинено провадження у справі до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції.
Постановою Верховного Суду від 17.12.2025 заочне рішення від 25.06.2024, постанову від 20.05.2025, а також ухвалу Одеського апеляційного суду від 25.06.2025 було скасовано, провадження у цивільній справі № 504/5042/23 закрито з роз'ясненням ТОВ «Юг-резерв» про віднесення цієї справи до юрисдикції господарського суду та права позивача на звернення до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2026 заяву ТОВ «Юг-резерв» про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено, справу №504/5042/23 передано до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Ухвалою від 04.02.2026 судом було поновлено провадження у даній справі у зв'язку з поверненням матеріалів справи та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою від 05.03.2026 судом було залучено до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ФГ «Соти».
Ухвалою від 07.04.2026 судом було закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.04.2026 о 12:45 год.
07.04.2026 до суду від ФГ «Соти» надійшла заява про відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи з передбачених п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України підстав. В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що у зв'язку із скасуванням судом касаційної інстанції ухвали Одеського апеляційного суду від 25.06.2025 після надходження матеріалів справи до господарського суду на виконання ухвали Верховного Суду від 14.01.2026 справа мала бути передана на новий автоматизований розподіл. Таким чином, передача справи судді Гуту С.Ф. без проведення нового автоматизованого розподілу свідчить про порушення порядку визначення складу суду згідно з п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Крім того, третя особа стверджує, що після повернення справи до господарського суду суд мав розпочати розгляд справи спочатку. Проте, замість відкриття підготовчого провадження суддя поновив провадження у справі та продовжив розгляд справи, чим порушив права новозалучених учасників та принцип рівності сторін. ФГ «Соти» також зазначає, що правовим наслідком перебування справи на розгляді у судді на незаконних підставах з липня 2025 року стало формування у судді сталого ставлення до предмета спору. Ігнорування складом суду подвійного процесуального статусу заявника (як відповідача та представника третьої особи), за переконанням ФГ «Соти», також є підставою для відводу судді.
Ухвалою від 09.04.2026 судом було визнано заяву ФГ «Соти» про відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи необґрунтованою та передано заяву на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
За результатами повторного автоматизованого розподілу заява ФГ «Соти» про відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи була передана на розгляд судді Желєзній С.П.
10.04.2026 до суду від ФГ «Соти» надійшли додаткові пояснення щодо раніше поданої заяви про відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи, по тексту яких заявник більш докладно викладає свою правову позицію щодо заявленого відводу та фактично наводить заперечення щодо мотивів постановленої судом ухвали від 09.04.2026.
Розглянувши заяву ФГ «Соти» про відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи №504/5042/23, господарський суд дійшов наступного висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (зі змінами) судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Згідно з п. п. 4, 5 ч. 1, ч. 4 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Недотримання судом положень внутрішнього права, пов'язаних із організацією і повноваженнями судових органів, зазвичай спричиняє порушення статті 6 § 1 Конвенції. Тому Європейського суду з прав людини (далі також Суд) є компетентним постановляти рішення щодо дотримання норм національного права з цього питання. Водночас, з огляду на загальний принцип, відповідно до якого саме національні суди мають першими тлумачити внутрішнє право, Суд вважає, що він повинен ставити під сумнів їхні висновки тільки у випадку очевидного порушення такого законодавства («Коеме та інші проти Бельгії» (Coлme and Others v. Belgium), § 98 наприкінці; «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), § 114). Тож завдання Суду обмежується встановленням того, чи мають судові органи достатні підстави проголошувати свою юрисдикцію («Йоргіч прои Німеччини» (Jorgic v. Germany), § 65).
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 48). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», заява №21722/11, від 09.01.2013, яке набуло статусу остаточного та яке відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» 23.02.2006 №3477-IV (зі змінами) є для суду джерелом права при розгляді справ, було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обгрунтований сумнів у його безсторонності.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
В порушення вимог ч. 3 ст. 38 ГПК України заява про відвід судді з передбачених п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України підстав була подана ФГ «Соти» лише 07.04.2026, незважаючи на залучення до участі у справу третьої особи ухвалою від 05.03.2026, а також наданням в той же день доступу до матеріалів справи в підсистемі «Електронний суд». При цьому ФГ «Соти» не зазначається дата встановлення обставин, які можуть бути підставою для відводу судді на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Частиною 7 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 11 ст. 39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Заява ФГ «Соти» про відвід судді від розгляду справи обґрунтована, зокрема, порушенням порядку визначення судді для розгляду справи. Так, за переконанням третьої особи, на виконання ухвали Верховного Суду від 14.01.2026 після повернення справи до суду справа мала бути передана на новий автоматизований розподіл, оскільки підстави, за наявності яких справа була передана судді Гуту Ф.С., відпали у зв'язку із скасуванням ухвали Одеського апеляційного суду від 25.06.2025.
Господарським судом було встановлено, що постановою Верховного Суду від 17.12.2025 було скасовано заочне рішення від 25.06.2024, постанову від 20.05.2025, а також ухвалу Одеського апеляційного суду від 25.06.2025.
При цьому ухвалою від 14.01.2026 Верховним Судом за заявою позивача справу №504/5042/23 було передано до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Після повернення справи до суду для продовження її розгляду справа була повернута судді Гут Ф.С., тобто складу суду, на розгляді якого перебувала справа №504/5042/23.
Визначення складу господарського суду врегульовано ст. 32 ГПК України ч. 1 якої передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Частина 13 ст. 32 ГПК України встановлює, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 19 ст. 32 ГПК України).
Положення про автоматизовану систему документообігу суду затверджено рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 (зі змінами), пп. 2.3.2. п. 2.3 якого передбачено, що збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Суд зазначає, що підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями врегульовані відповідним розділом Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке не передбачає необхідності здійснення повторного автоматизованого розподілу справи з наведених ФГ «Соти» підстав.
Відповідно до п. 10.8 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 № 916-1/2025 (зі змінами від 03.02.2026 № 916-1/2026), підставами автоматизованого розподілу справи на новий розгляд є:
1) надходження справи на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв'язку із скасуванням судом апеляційної або касаційної інстанції ухвали суду про відмову у відкритті провадження у справі (ст.175 ГПК України), ухвали суду про закриття провадження у справі (ст.231 ГПК України) та рішення прийнятого по суті спору (ст.238 ГПК України);
2) направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку із скасуванням судом апеляційної інстанції ухвали суду про відмову у видачі судового наказу (постановленої в порядку наказного провадження).
Відповідно до п. 10.7.1 Засад повторний розподіл не здійснюється у разі скасування судом апеляційної або касаційної інстанції усіх інших ухвал у справі, окрім судових рішень, зазначених у п.10.8. Засад.
Таким чином, після повернення справи до суду на виконання ухвали Верховного Суду від 14.01.2026 підстави для проведення повторного автоматизованого розподілу згідно із Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду в Господарському суді Одеської області були відсутні.
Враховуючи викладене вище господарський суд доходить висновку про недоведеність ФГ «Соти» обставин порушення порядку визначення судді для розгляду справи згідно з вимогами ГПК України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду в Господарському суді Одеської області.
Оскільки підстави для проведення повторного автоматизованого розподілу справи були відсутні ухвалою від 04.02.2026 судом було правомірно поновлено провадження та продовжено розгляд справи.
Господарським судом відхиляються доводи ФГ «Соти» про порушення прав новозалучених учасників та принципу рівності сторін у зв'язку з продовженням розгляду справи, оскільки згідно з ч. 6 ст. 52 ГПК України вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком виникнення обов'язку суду здійснювати розгляд справи спочатку.
Твердження ФГ «Соти» про перебування справи на розгляді у судді на незаконних підставах з липня 2025 року та формування у судді сталого ставлення до предмета спору, як і твердження про ігнорування судом подвійного процесуального статусу заявника не мають під собою будь-якого правового підґрунтя, що має наслідком відсутність правових підстав для відводу суду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Заява про відвід судді була подана ФГ «Соти» після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, що свідчить про незгоду третьої особи з процесуальними рішеннями судді, ухваленими за результатом проведення підготовчого провадження. Проте згідно з ч. 5 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Крім того, суд також зазначає, що лише припущення ФГ «Соти» про існування обставин щодо упередженості та необ'єктивності судді також не можуть бути підставою для відводу складу суду від розгляду справи.
З огляду на викладене, за результатом оцінки доводів ФГ «Соти», наведених заявником в обґрунтування заяви про відвід судді, господарським судом не було встановлено підстав для відводу складу суду, у зв'язку з чим у задоволенні заяви третій особі про відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи №504/5042/23 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 32, 35, 38, 39, 234 ГПК України, суд,-
1. Відмовити фермерському господарству «Соти» у задоволенні заяви про відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи №504/5042/23.
Ухвала набрала законної сили 13.04.2026 та не підлягає оскарженню.
Суддя С.П. Желєзна