13 квітня 2026 року Справа № 915/338/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали заяви боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця
встановив:
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області із заявою, сформованою в системі “Електронний суд» 24.03.2026 (вх. №4112/26 від 25.03.2026) про неплатоспроможність боржника фізичної особи. Заявниця, посилаючись на п. 2 та 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просить, зокрема, відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність на офіційному сайті Верховного суду України, ввести процедуру реструктуризації боргів, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, затвердити кандидатуру Белінської Наталії Олександрівни та призначити її керуючим реструктуризацією боргів, прийняти пропозиції - запропонований План реструктуризації.
В обґрунтування поданої заяви боржниця вказує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість в розмірі 1088060,30 грн перед 3 банками, 19 мікрофінансовими установами та SOCIAL FINANCE CARE AND WELLBEING INVESTMENTS LLP, яку не може погасити з причини недостатності коштів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/338/26 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Дослідивши заяву фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність та додані до неї додатки на предмет дотримання ст. 115-116 КУзПБ суд встановив наявність недоліків. У зв'язку з зазначеним 30.03.2026 суд постановив ухвалу щодо залишення без руху заяви фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність та встановив строк для усунення недоліків.
Заявником 04.04.2026 у системі Електронний суд сформовано заяву про усунення недоліків, до якої долучено додатки у кількості понад 2000 сторінок, а саме: .
Додатки:
1. Особисті документи.pdf.
2. Додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.pdf.
Також 04.04.2026 заявником у системі Електронний суд сформовано клопотання про долучення доказів (додатки у кількості майже 2000 сторінок), а саме:
1. Конкретизований список кредиторів.pdf.
2 Додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.pdf.
3. Квитанції, котрі підтверджують заборгованість за комунальними послугами.pdf.
Зазначені додатки знову не відповідають переліку фактично наданих матеріалів.
Слід зазначити, що додаток до заяви про усунення недоліків та до клопотання про долучення доказів з назвою «Додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.pdf.» об'ємом 1649 арк. є ідентичним, тобто двічі наданим суду.
Більше того, всі ці додатки дублюють раніше подані заявницею документи.
Так само, усуваючи недоліки, конкретизований список кредиторів на 17 арк. боржницею надано у 3-х екземплярах.
Подання боржницею ідентичних документів суд розцінює як зловживання процесуальними правами, оскільки у заяві про залишення без руху заяви про неплатоспроможність суд вже зауважував про безпідставне зайве завантаження матеріалів справи.
Разом з цим, дослідивши заяву про усунення недоліків та додані до неї додатки, суд встановив, що заявником не усунуті недоліки, зазначені в ухвалі суду від 30.03.2026.
На виконання вимог ухвали від 30.03.2026 боржницею надано додаток «Особисті документи» в форматі PDF, доступному для вивчення судом. Тому зазначений недолік суд визнає усуненим.
По-друге, в ухвалі від 30.03.2026 суд зазначив, що заявником не надано конкретних обставин, що стали підставою для звернення до суду, як цього вимагає п. 3 ч 2 ст. 116 КУзПБ, із обґрунтуванням природи та причин неплатоспроможності, не надано інформації щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів (кредитодавця, позикодавця), з підтверджуючими доказами.
З цього приводу у заяві про усунення недоліків заявниця зазначила, що причиною звернення до мікрофінансових установ стала недостатність коштів на проживання та сплату комунальних послуг. При цьому, яким чином комунальна заборгованість зросла до розміру понад 1 млн грн. заявницею не повідомлено. В той же час, до заяви про доручення документів додані рахунки - повідомлення щодо комунальних послуг по адресі боржниці за березень, квітень та травень 2023 року. Із зазначених рахунків вбачається наявність боргу, проте вона не спів розмірна з зазначеним у заяві про неплатоспроможність боргом. До того ж, стверджуючи про велику комунальну заборгованість боржницею не надано доказів про звернення до комунальних установ із заявами щодо реструктуризації боргу.
Із пояснень боржниці вбачається лише пасивна позиція нарощування боргу без пошуку способів зменшення боргу чи збільшення доходу родини. На переконання суду така позиція свідчить про намагання боржниці списати заборгованість у повному обсязі. То ж суд вважає, що боржницею не усунено недоліку, зазначеного в ухвалі від 30.03.2026 та не надано доказів на підтвердження конкретних обставин, що стали підставою для звернення до суду, як цього вимагає п. 3 ч 2 ст. 116 КУзПБ, не обґрунтовано причин неплатоспроможності.
По-третє, в ухвалі від 30.03.2026 судом зазначено, що наданий до суду конкретизований список кредиторів і боржників не містить відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені). Тому заявниця має надати конкретизований список кредиторів і боржників із загальної суми заборгованості, загальної суми заборгованості за основним зобов'язанням та загальної суми неустойки (штрафу, пені).
Всупереч зазначеному, боржниця при усуненні недоліків надала 3 екземпляри конкретизований список кредиторів і боржників без визначення загальної суми заборгованості за основним зобов'язанням та загальної суми заборгованості зі сплати неустойки (штрафу, пені)
Тобто, в цій частині недоліки так само не усунуті.
Щодо оформлення заяви про неплатоспроможність.
Так, в ухвалі від 30.03.2026 суд зазначав, що у заяві про неплатоспроможність боржник вказує наступні додатки:
1. Особисті документи.pdf.asice.zip.
2. Декларація 2023 рік.pdf.asice.zip.
3. Декларація 2024 рік.pdf.asice.zip.
4. Декларація 2025 рік.pdf.asice.zip.
5. Декларація 2026 рік.pdf.asice.zip.
6. Конкретизований список кредиторів.pdf.asice.zip.
7. Опис майна боржника.pdf.asice.zip.
8. Перелік обов'язкових документів, наданих до Заяви.pdf.asice.zip.
9. Проєкт плану реструктуризації боргів боржника.pdf.asice.zip.
10. Заява про приєднання арбітражного керуючого до справи.pdf.
11. Довідки про рух коштів про всіх рахунках з моменту виникнення зобов'язань
перед кредиторами.pdf.
12. Відомості про наявні рахунки у формі окремо складеного документа.pdf.asice.zip.
13. Кредитна історія УБКІ, підписана посадовою особою Бюро.pdf.
14. Кредитні договори та інші докази заборгованості перед кредиторами.pdf.
15. Докази відправлення запитів до кредиторів з метою отримання інформації.pdf.
СУД НАГОЛОСИВ, що зазначені додатки не відповідають ФАКТИЧНОМУ переліку матеріалів, доданих до заяви про неплатоспроможність боржника. У даному випадку додатки (ПОНАД 2000 СТОРІНОК) додані до заяви без їх конкретизованого переліку.
Пункт 14 додатків містять величезну кількість документів (1235 сторінок), не зазначених у додатках до заяви.
До того ж, у заяві боржниця ВЗАГАЛІ НЕ ПОСИЛАЄТЬСЯ на конкретні докази щодо підтвердження наявності заборгованості перед кредиторами, що також унеможливлює встановлення судом обставин справи.
При усуненні недоліків зазначене не виправлено, натомість заявниця надала КСК із зазначенням нумерації аркушів. ПРОТЕ, зазначення на конкретизованому списку кредиторів номерів аркушів не є тотожним із зазначенням переліку доданих до заяви про неплатоспроможність документів.
Таким чином, слід вважати, що заявником не усунуто вказаних судом в ухвалі від 30.03.2026 недоліків заяви про визнання банкрутом протягом встановленого процесуального строку.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Приписами ч. 1 ст. 38 КУзПБ передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
З урахуванням наведеного, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з додатками підлягає поверненню заявнику, оскільки останній не усунув усі недоліки заяви у строк, встановлений судом.
Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Крім того, судом взято до уваги численну позицію Європейського Суду з прав людини. Так, у справах “Осман проти Сполученого Королівства», “Креуз проти Польщі», “Пелевін проти України», “Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Згідно ч. 3 ст. 38 КУзПБ повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку. У зв'язку з чим право боржника на доступ до правосуддя у цій справі не порушується та не обмежується.
Суд вважає необхідним зазначити, що боржник не позбавлений можливості надати альтернативні первинним документам (договорам) документи, які б підтверджували наявність заборгованості перед кредиторами. Належними будуть будь-які документи, які можуть свідчити про наявність заборгованості, тобто зобов'язання боржника перед кредиторами. Такими можуть бути як первинні документи, так і довідки по заборгованостям.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника, господарський суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи, що заява фізичної особи ОСОБА_1 від 24.03.2026 (вх. №4112/26 від 25.03.2026) про неплатоспроможність та додані матеріали сформовано в системі “Електронний суд» та надана до суду лише в електронному вигляді, відповідно паперовий варіант вказаної заяви з додатками не повертаються боржнику (заявнику) у зв'язку з його відсутністю.
Керуючись ч. 1 ст. 38, ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 174, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України
Повернути фізичній особі ОСОБА_1 заяву про неплатоспроможність, сформовану в системі “Електронний суд» 24.03.2026 (вх. №4112/26 від 25.0302.2026).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М.Давченко