ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.04.2026Справа № 910/3869/26
Господарський суд міста Києва в складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НІСА" (Україна, 08014, Київська область, Макарівський район, с. Липківка, вул. Коцюбинського, буд. 2; ідентифікаційний код: 32101913)
до Фізичної особи-підприємця Берднікова Володимира Георгійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "НІСА" з позовом до Фізичної особи-підприємця Берднікова Володимира Георгійовича, в якому просить суд витребувати у Фізичної особи-підприємця Берднікова Володимира Георгійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІСА" майно - маневровий тепловоз ТГМ 4 № 1968, 1983 року випуску.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, також суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без руху та надати заявнику час для усунення недоліків, встановлених при подані заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.2 п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Таким чином позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру.
Однак, згідно з долученої до матеріалів позовної заяви платіжної інструкції №1954-2869-8846-7829 від 05.04.2026 на суму 2 662,40 грн позивач сплатив мінімальний судовий збір.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1-3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.
Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Натомість, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).
За даних обставин вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння є майновими вимогами. Відповідно, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, виходячи із вартості майна.
Отже, для правильного визначення суми судового збору за вимогу майнового характеру необхідно встановити ринкову вартість майна щодо якого заявлено вимогу на день подання позовної заяви до суду.
На підтвердження вартості спірного тепловоза позивачем долучено до позовних матеріалів лише копію акту оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІСА» від 07.08.2015, в якому, серед іншого, вказано, що тепловоз ТГМ 4 №1968 оцінюється в 168 260,00 грн.
У свою чергу, позивачем будь-яких доказів на підтвердження ринкової вартості майна (тепловозу) на день подання позовної заяви (звіт про оцінку майна, висновок експерта), суду не надано.
Таким чином, суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, що підлягає сплаті за майнову вимогу.
Більше того, судом встановлено, що позивач у позовній заяві зазначає про те, що ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2020 у справі № 911/343/16 (911/2235/20) було затверджено мирову угоду, укладену між Фізичною особою-підприємцем Бердніковим Володимиром Георгійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЕНЕРГО", про те, що ТОВ "ОЛЕНЕРГО" не має претензій до ФОП Берднікова В.Г. щодо спірного тепловозу.
Так, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу подати письмові пояснення з приводу того, чи зверталось Товариство з обмеженою відповідальністю "НІСА" з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.11.2020 у справі № 911/343/16 (911/2235/20), якою було затверджено мирову угоду між Фізичною особою-підприємцем Бердніковим Володимиром Георгійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЕНЕРГО".
Також, дослідивши зміст позовної заяви судом встановлено, що ТОВ «ОЛЕНЕРГО» внесло в статутний капітал ТОВ "НІСА" маневровий тепловоз ТГМ 4 № 1968 та 31 серпня 2017 року технічний стан тепловоза був перевірений уповноваженими представниками АТ «Укрзалізниця».
Отже, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу подати письмові пояснення стосовно доцільності залучення третіми особами Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕНЕРГО" та Акціонерного товариства «Укрзалізниця».
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НІСА" підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 174, ч. 2 ст. 232, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НІСА" залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "НІСА" усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- вартісної оцінки рухомого майна станом на день подання позовної заяви: маневрового тепловозу ТГМ 4 № 1968, 1983 року випуску;
- докази доплати судового збору у відповідності до вартості спірного майна, яку позивач просить витребувати, як за майнову вимогу;
- письмові пояснення з приводу того, чи зверталось Товариство з обмеженою відповідальністю "НІСА" з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.11.2020 у справі № 911/343/16 (911/2235/20), якою було затверджено мирову угоду між Фізичною особою-підприємцем Бердніковим Володимиром Георгійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЕНЕРГО";
- письмові пояснення стосовно доцільності залучення третіми особами Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕНЕРГО" та Акціонерного товариства «Укрзалізниця» з визначенням учасника справи, на стороні якого ці особи виступають;
- доказів направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "НІСА" строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Дата підписання ухвали 13.04.2026
Суддя І.О. Андреїшина