ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.04.2026Справа № 910/6148/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., за участю секретаря судового засідання Баринової О.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом в.о. керівника Краматорської окружної прокуратури Донецької області (вул.Рум'янцева, буд.4а, м.Краматорськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84333; ідентифікаційний код 2570700224) в інтересах держави в особі
1) Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради (вул.Благовісна, буд.3, селище Новодонецьке, Краматорський р-н, Донецька обл., 85010; ідентифікаційний код 43981592)
2) Новодонецької селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області (вул.Благовісна, буд.3, селище Новодонецьке, Краматорський р-н, Донецька обл., 85010; ідентифікаційний код 45126790)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» (вул.Сагайдачного Петра, буд.25Б, оф.203, м.Київ, 04070; ідентифікаційний номер 41559270)
про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 242 850,16 грн
За участі представників:
прокуратури: Синюк І.А.;
позивача-1: Воронцов В.В.;
позивача-2: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
В.о. керівника Краматорської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради та Новодонецької селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» про визнання додаткових угод № 1 від 08.06.2021, № 2 від 02.09.2021, № 3 від 02.09.2021, № 4 від 19.10.2021, № 5 від 20.10.2021, № 6 від 21.10.2021, № 7 від 22.11.2021, № 8 від 23.11.2021 та № 9 від 08.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 26 від 30.03.2021 недійсними та стягнення 242 850,16 грн безпідставно отриманих коштів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що оспорювані додаткові угоди, за якими зменшено обсяги постачання електричної енергії при збільшенні її ціни, укладені сторонами всупереч інтересам держави, за відсутності на це підстав, а саме без жодного обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни на одиницю товару в період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткових угод, із перевищенням десятивідсоткового порогу збільшення ціни, та із незаконним розповсюдженням нової ціни на минулі періоди, що свідчить про порушення положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та є підставою визнання недійсними укладених сторонами додаткових угод із одночасним поверненням безпідставно надмірно сплачених коштів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 позовну заяву було залишено без руху, встановлено прокуратурі строк і спосіб усунення недоліків.
20.05.2025 від прокуратури надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої виявлені судом недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
27.05.2025 від прокуратури надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
11.06.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що Закон України «Про публічні закупівлі» та Кодекс України про адміністративні правопорушення не визначають такого виду відповідальності як стягнення із постачальника надмірно сплачених грошових коштів на користь замовника у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, не передбачених законом. На думку відповідача, оскільки стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом, тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п'ятсот до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, покладення відповідальності на постачальника у вигляді стягнення безпідставно сплачених грошових коштів на користь споживача або бюджету за порушення норм пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», є неправомірним. Також відповідач зауважив, що наразі існує діалектична суперечність у трактуванні пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Верховним Судом та Уповноваженим органом у сфері закупівель (Мінекономіки), що є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, у тому числі, у сфері закупівель. Так, протилежно правовій позиції, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Мінекономіки вважає, що норма пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає можливість внесення необмеженої кількості разів змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 % за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Крім того у відзиві викладені клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та про зупинення провадження у справі № 910/6148/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великої Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
13.06.2025 від прокуратури надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що положення статті 44 Закону України «Про публічні закупівлі» визначають коло осіб, які несуть відповідальність за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, до яких належать особи, які беруть участь у процедурі публічної закупівлі, а також під час здійснення державного регулювання та контролю у сфері таких закупівель, тоді як, у справі, що розглядається, спір виник внаслідок укладення між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» додаткових угод до договору, що призвело до підвищення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від початкової ціни, що суперечить нормам статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Оскільки договір про закупівлю укладається згідно з нормами Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, спірні додаткові угоди № 1 - 9 до договору підлягають визнанню недійсними на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України. Щодо твердження відповідача про наявність суперечності у тлумаченні пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Верховним Судом та Мінекономіки, прокурор звернувся до висновку, викладеного в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, згідно з яким право тлумачити норму права є виключним правом суду. Роз'яснення державних органів (листи, рекомендації) не є нормою права і не мають юридичного значення, про що вказано і в самих листах Мінекономіки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025, розгляд справи № 910/6148/25 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» задоволено та зупинено провадження у справі № 910/6148/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
09.01.2026 від прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 поновлено провадження у справі № 910/6148/25 та призначено підготовче засідання на 22.01.2026.
18.01.2026 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
У підготовче засідання 22.01.2026 з'явився представник прокуратури, представники інших учасників справи не з'явилися.
У підготовчому засіданні 22.01.2026 суд відклав підготовче засідання до 02.03.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2026 позивачів та відповідача було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 02.03.2026.
01.02.2026 від відповідача надійшли письмові пояснення з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, у яких він зазначив, що Велика Палата Верховного Суду не сформувала правових висновків щодо співвідношення статті 44 Закону України «Про публічні закупівлі» та статей 38 та 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення з можливістю покладення цивільно-правових майнових наслідків на постачальника у господарських спорах шляхом застосування статей 216 та 1212 Цивільного кодексу України.
Також відповідач вважає, що Велика Палата Верховного Суду послалася на не релевантну практику Суду Європейського Союзу, позаяк для товарів з фіксованою собівартістю 10% ще може працювати, але для електроенергії, коли ціна формується на ринку РДН / ВДР постачальник не контролює базову ціну; 10% може бути досягнуто за тиждень або перевищено за добу, тому фіксована собівартість у 10% не працює. Отже, за доводами відповідача, застосування 10% як універсального підходу не відповідає економічній природі товару, не відповідає підходу ЄС та де-факто забороняє виконання договору при ринкових коливаннях. При цьому пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є інструментом бюджетної дисципліни, а не імплементацією доктрини істотної зміни договору, сформованої Судом ЄС. Перетворення 10-відсоткового ліміту на абсолютну заборону зміни ціни, як це зроблено у постановах ВП ВС від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, виходить за межі логіки права ЄС та не враховує особливостей ринків з високою волатильністю, зокрема, ринку електричної енергії.
Відповідач зауважує, що повернення безпідставно сплачених грошових коштів за недійсними угодами повинно забезпечуватися постачальником на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, при цьому, до споживача електричної енергії, який є також суб'єктом, який, на думку прокурора, порушив умови договору шляхом погодження та підписання додаткових угод до нього, не несе жодної відповідальності. За такою нелогічною конструкцією прокурора відбувається порушення принципів добросовісності, пропорційності, передбачуваності, рівного ставлення та втручання держави у майнові права, в результаті чого, на постачальника покладається надмірний тягар, що є недопустимими порушеннями у праві Суду Європейського Союзу.
Крім того відповідач наводить обґрунтування щодо необхідності врахування практики Суду Європейського Союзу як первинного джерела тлумачення відповідних принципів і норм та застосування статті 72 Директиви 2014/24/ЄС про публічні закупівлі, а також Директиви 2014/25/ЄС, яка встановлює спеціальні правила публічних закупівель у галузях з природними монополіями або обмеженою конкуренцією, зокрема у сферах: водопостачання та водовідведення; енергетики (електроенергія, газ, тепло); транспорту (залізничний, міський, портовий, аеропортовий); поштових послуг; видобутку нафти, газу, вугілля та інших корисних копалин.
02.03.2026 від позивача-2 надійшла заява про здійснення подальшого розгляду справи за відсутності його представника.
У підготовче засідання 02.03.2026 з'явилися представники прокуратури, позивача-1 та відповідача, представник позивача-2 не з'явився.
У підготовчому засіданні 02.03.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.04.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 позивача-2 було повідомлено про те, що судове засідання призначено на 02.03.2026.
У судове засідання 09.04.2026 з'явилися представники прокуратури та позивача-1, представники інших учасників справи не з'явилися. Про дату, час та місце судового засідання позивач-2 та відповідач повідомлені належним чином. Так, в матеріалах справи міститься повідомлення про доставлення ухвали Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 до електронного кабінету позивача-2, а представник відповідача був присутній у підготовчому засіданні 02.03.2026 та відповідно до частини 5 статті 185 Господарського процесуального кодексу України не висловив заперечень щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті. З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що неявка представників позивача-2 та відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи.
Представники прокуратури та позивача-1 надали суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
У судовому засіданні 09.04.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, суд
12.01.2021 на веб-порталі публічних закупівель «Рrоzоrrо» Відділом освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2021-01-12-002909-a щодо закупівлі електричної енергії (ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія) очікуваною вартістю 1 176 947,50 грн. Джерелом фінансування закупівлі є місцевий бюджет.
За наслідком розкриття тендерних пропозицій переможцем закупівлі № UA-2021-01-12-002909-a визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» та оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
30.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» (постачальник) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради (споживач) було укладено договір № 26 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір), згідно з пунктом 2.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість поставленої (спожитої) електричної енергії.
Відповідно до пункту 2.5 Договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 470779 кВт*год.
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії та згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
У пункті 5.2 Договору визначено, що загальна сума Договору складає 960 389,16 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 160 064,86 грн згідно із специфікацією (додаток 3).
Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування (пунктом 5.3 Договору).
Згідно з пунктом 5.7 Договору оплата фактично відпущеної (спожитої) електричної енергії за звітний розрахунковий період, обсяги якої підтверджені актом прийому-передачі товару (електричної енергії), підписаним обома сторонами, здійснюється споживачем не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду, про що зазначено у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та діє з дня його підписання до 31.12.2021, а в частині грошових розрахунків до повного виконання зобов'язань (пункт 13.1 Договору).
Пунктом 13.2 Договору передбачено, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати Договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке обґрунтоване збільшення ціни.
Відповідно до пункту 13.9 Договору істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема:
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Згідно з пунктом 1 Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до Договору, ціна (тариф) електричної енергії, на момент укладення договору сформована за результатом аукціону у системі Прозоро та становить 2,04 грн з ПДВ за 1 кВт*год, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії відповідно до постанови НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020 та без врахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.
У пункті 2 Комерційної пропозиції визначено спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії за нерегульованим тарифом на електроенергію, а саме: ціна за одиницю товару (Ц) визначається за формулою та змінюється на підставі звернення листом однієї зі сторін у порядку:
Ц = (К * Цп + Тпер + Впосг) * 1,2,
де 1,2 - урахування ПДВ;
Цп - ціна за одиницю електричної енергії поточна, грн/кіловат-година без ПДВ;
Тпер - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі (ціна регульованих послуг, яка визначається НКРЕКП), грн/кіловат-година без ПДВ;
Впосг - вартість послуг постачальника, що включає усі витати постачальника, які необхідні для виконання постачальником умов цього Договору, в тому числі на сплату митних тарифів, податків, зборів та інших платежів, інших витрат, які понесе постачальник у зв'язку з виконанням Договору. Вгосп становить 0,01 грн/кіловат-година без ПДВ та не змінюється протягом усього строку дії Договору;
К - коефіцієнт збільшення середнього показника ціни за одиницю електричної енергії у наданих документах про зміну ціни відносно ціни за одиницю електричної енергії (Цп), який на момент укладення Договору становить 1 і, у разі зміни ціни за одиницю електричної енергії визначається за формулою:
К = Цсер/Цп (якщо К більше 1, то застосовується К = 1,099),
де Цсер - середній показник ціни за одиницю електричної енергії у наданій довідці, грн/кіловат-година без ПДВ.
08.06.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, якою, серед іншого, внесли зміни до пункту 1 Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до Договору, та визначили ціну електричної енергії в розмірі 2,13324 з ПДВ за 1 кВт*год. За погодженням сторін ця додаткова угода набуває чинності з 01.05.2021.
Підставою її укладення був лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» № 2605/08 від 26.05.2021 та додана до нього цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 1201/21 від 24.05.2021 з інформацією, оприлюдненою АТ «Оператор ринку» щодо середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у березні, квітні 2021 року.
02.09.2021 сторони уклали додаткові угоди № 2 та № 3 до Договору, якими, серед іншого, внесли зміни до пункту 1 Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до Договору, та визначили ціну електричної енергії в розмірі 2,311284 та 2,507136 з ПДВ за 1 кВт*год. відповідно. За погодженням сторін ці додаткові угоди набувають чинності з 01.08.2021 та 11.08.2021 відповідно.
Підставою їх укладення був лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» № 1808/39 від 18.08.2021 та додані до нього цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 1882-5/21 від 13.08.2021 та № 1882/21 від 13.08.2021 з інформацією, оприлюдненою АТ «Оператор ринку» щодо середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у травні, третій декаді липня 2021 року та третій декаді липня, першій декаді серпня 2021 року відповідно.
19.10.2021 сторони уклали додаткову угоду № 4 до Договору, якою, серед іншого, внесли зміни до пункту 1 Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до Договору, та визначили ціну електричної енергії в розмірі 2,700816 з ПДВ за 1 кВт*год. За погодженням сторін ця додаткова угода набуває чинності з 11.09.2021.
Підставою її укладення був лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» № 2709/39 від 27.09.2021 та додана до нього цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 2229/21 від 15.09.2021 з інформацією, оприлюдненою АТ «Оператор ринку» щодо середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у третій декаді серпня, першій декаді вересня 2021 року.
20.10.2021 сторони уклали додаткову угоду № 5 до Договору, якою, серед іншого, внесли зміни до пункту 1 Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до Договору, та визначили ціну електричної енергії в розмірі 2,93538 з ПДВ за 1 кВт*год. За погодженням сторін ця додаткова угода набуває чинності з 17.09.2021.
Підставою її укладення був лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» № 0610/39 від 06.10.2021 та додана до нього цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 2458/21 від 06.10.2021 з інформацією, оприлюдненою АТ «Оператор ринку» щодо середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у серпні, вересні 2021 року.
21.10.2021 сторони уклали додаткову угоду № 6 до Договору, якою, серед іншого, внесли зміни до пункту 1 Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до Договору, та визначили ціну електричної енергії в розмірі 3,19338 з ПДВ за 1 кВт*год. За погодженням сторін ця додаткова угода набуває чинності з 24.09.2021.
22.11.2021 сторони уклали додаткову угоду № 7 до Договору, якою, серед іншого, внесли зміни до пункту 1 Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до Договору, та визначили ціну електричної енергії в розмірі 3,4746 з ПДВ за 1 кВт*год. За погодженням сторін ця додаткова угода набуває чинності з 11.10.2021.
Підставою її укладення був лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» № 2910/39 від 29.10.2021 та додана до нього цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 2672/21 від 29.10.2021 з інформацією, оприлюдненою АТ «Оператор ринку» щодо середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у вересні, першій декаді жовтня 2021 року.
23.11.2021 сторони уклали додаткову угоду № 8 до Договору, якою, серед іншого, внесли зміни до пункту 1 Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до Договору, та визначили ціну електричної енергії в розмірі 3,786468 з ПДВ за 1 кВт*год. За погодженням сторін ця додаткова угода набуває чинності з 21.10.2021.
Підставою її укладення був лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» № 0811/00 від 28.11.2021 та додана до нього цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 2804/21 від 08.11.2021 з інформацією, оприлюдненою АТ «Оператор ринку» щодо середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у першій декаді жовтня, третій декаді жовтня 2021 року.
08.12.2021 сторони уклали додаткову угоду № 9 до Договору, якою, серед іншого, внесли зміни до пункту 1 Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до Договору, та визначили ціну електричної енергії в розмірі 4,129488 з ПДВ за 1 кВт*год. За погодженням сторін ця додаткова угода набуває чинності з 11.11.2021.
Підставою її укладення був лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» № 2211/00 від 22.11.2021 та додана до нього цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 2918/21 від 17.11.2021 з інформацією, оприлюдненою АТ «Оператор ринку» щодо середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у третій декаді жовтня, першій декаді листопада 2021 року.
За результатами виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» поставило, а Відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради отримав електричну енергію:
- у квітні 2021 року: 84213 кВт*год, що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00000321 від 17.05.2021 на суму 171 794,52 грн з ПДВ; 33166 кВт*год, що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00000502 від 19.05.2021 на суму 67 658,64 грн з ПДВ;
- у травні 2021 року: 23815 кВт*год, що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00000665 від 09.06.2021 на суму 50 803,12 грн з ПДВ;
- у черні 2021 року: 13499 кВт*год, що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00000750 від 12.07.2021 на суму 28 796,60 грн з ПДВ;
- у липні 2021 року: 11329 кВт*год, що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00000962 від 12.08.2021 на суму 24 167,47 грн з ПДВ;
- у серпні 2021 року: 11376 кВт*год, що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00001074 від 17.09.2021 на суму 27 802,46 грн з ПДВ;
- у вересні 2021 року: 21455 кВт*год, що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00001210 від 25.10.2021 на суму 60 200,99 грн з ПДВ;
- у жовтні 2021 року: 28475 кВт*год, що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00001411 від 01.12.2021 на суму 99 507,66 грн з ПДВ;
- у листопаді 2021 року: 41648 кВт*год, що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00001468 від 16.12.2021 на суму 167 222,77 грн з ПДВ;
- у грудні 2021 року: 44799 кВт*год, про що свідчить рахунок на оплату № 1620 від 24.12.2021 на суму 184 996,93 грн з ПДВ.
Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю № UA-2021-01-12-002909-a за спожиту електричну енергію упродовж дії Договору Відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» 882 951,16 грн.
У подальшому листом № 53-3384вих-24 Краматорська окружна прокуратура звернулася до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради, у якому просила надати документи щодо вказаної закупівлі та інформацію про вжиті заходи щодо захисту інтересів держави.
У відповідь, листом № 389/01-1.5 від 16.10.2024 Відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради надав документи щодо закупівлі.
Листом № 53-768вих-25 Краматорська окружна прокуратура просила надати додаткову інформацію щодо закупівлі, зокрема щодо головного розпорядника бюджетних коштів, стан виконання Договору.
У листі № 104/01-09 від 20.03.2025 Відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради надав додаткові відомості та повідомив, що головним розпорядником бюджетних коштів за закупівлю була Новодонецька селищна рада, а додаткові угоди до Договору укладені сторонами відповідно до вимог законодавства.
Матеріали справи містять лист Краматорської окружної прокуратури, у якому остання просила Новодонецьку селищну військову адміністрацію повідомити про наміри щодо вжиття заходів із захисту інтересів держави, зокрема шляхом визнання в судовому порядку недійсними додаткових угод № 1 від 08.06.2021, № 2 від 02.09.2021, № 3 від 02.09.2021, № 4 від 19.10.2021, № 5 від 20.10.2021, № 6 від 21.10.2021, № 7 від 22.11.2021, № 8 від 23.11.2021 та № 9 від 08.12.2021 до Договору та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» безпідставно набутих коштів.
Листом № 1400/01.1-32 Новодонецька селищна військова адміністрація повідомила, що питання звернення до суду не розглядалося.
Оскільки органами, уповноваженими представляти інтереси територіальної громади, не вжито жодних заходів щодо захисту інтересів держави, Краматорська окружна прокуратура направила Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради та Новодонецькій селищній військовій адміністрації повідомлення в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» про прийняте рішення щодо представництва інтересів держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради та Новодонецької селищної військової адміністрації шляхом звернення до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» про визнання недійсними спірних додаткових угод до Договору та стягнення коштів у розмірі 242 850,16 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом прокурор зазначає, що додаткові угоди до Договору були укладені його сторонами у порушення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки вартість за одиницю товару збільшилась на понад 10% та була розповсюджена на минулі періоди. При цьому, за доводами прокурора, документи, що слугували підставою для укладення цих угод не містять інформації про коливання ціни на товар, що є необхідною умовою для зміни ціни за одиницю товару, а лише засвідчують середній рівень цін на певну дату.
З огляду на викладене, прокурор просить визнати додаткові угоди № 1 від 08.06.2021, № 2 від 02.09.2021, № 3 від 02.09.2021, № 4 від 19.10.2021, № 5 від 20.10.2021, № 6 від 21.10.2021, № 7 від 22.11.2021, № 8 від 23.11.2021 та № 9 від 08.12.2021 до Договору недійсними та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради 242 850,16 грн надмірно сплачених коштів.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує на особливості функціонування ринку електричної енергії, зокрема волатильність ціни, і з посиланням на Директиви 2014/24/ЄС і 2014/25/ЄС та практику Суду Європейського Союзу доводить можливість та доцільність укладення додаткових угод із перевищенням встановленого пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» граничного розміру підвищення ціни. Також відповідач доводить непропорційність втручання держави у його майнові права, позаяк Закон України «Про публічні закупівлі» та Кодекс України про адміністративні правопорушення не визначають такого виду відповідальності як стягнення із постачальника надмірно сплачених грошових коштів на користь замовника у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, не передбачених законом. На думку відповідача, оскільки стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом, тягне за собою накладення штрафу на службових (посадови), уповноважених осіб замовника від тисячі п'ятсот до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, покладення відповідальності на постачальника у вигляді стягнення безпідставно сплачених грошових коштів на користь споживача або бюджету за порушення норм пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», є неправомірним.
Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Частиною 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Як встановлено судом вище, Краматорська окружна прокуратура скеровувала позивачам листи, у яких інформувала про виявлення порушень при укладенні спірних додаткових угод до Договору та просила повідомити про вжиті заходи щодо стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів внаслідок укладення додаткових угод до Договору. Водночас у своїх відповідях позивачі зазначали про те, що питання звернення до суду з метою визнання спірних додаткових угод до Договору ними не розглядалося.
Отже, прокурор, у порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», повідомив позивачів про звернення до суду із позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради та Новодонецької селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області щодо визнання недійсними додаткових угод № 1 від 08.06.2021, № 2 від 02.09.2021, № 3 від 02.09.2021, № 4 від 19.10.2021, № 5 від 20.10.2021, № 6 від 21.10.2021, № 7 від 22.11.2021, № 8 від 23.11.2021 та № 9 від 08.12.2021 до Договору та стягнення з відповідача 242 850,16 грн безпідставно отриманих коштів.
Як зазначає прокурор у позовній заяві, проведення процедури закупівлі та укладення додаткових угод до Договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері суспільних відносин становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функція прокурора.
Підставою для звернення до суду з даним позовом прокурор зазначив те, що позивачі, як уповноважені органи у спірних правовідносинах, будучи обізнаними про наявність порушень під час проведення процедури закупівлі та неефективне витрачання бюджетних коштів, неналежно здійснюють надані їм законодавством України повноваження і протягом тривалого часу не вживають заходи щодо визнання недійсними оспорюваних додаткових угод до Договору та повернення безпідставно сплачених позивачем-1 коштів. Отже, саме усвідомлена пасивна поведінка органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, тобто не здійснення ним захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, стала підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.
За таких підстав, суд вважає, що прокурором дотримано визначений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради та Новодонецької селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (абзац 1 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Як встановлено судом, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради, за результатами проведеної процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», уклав з переможцем торгів - Товариством з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» Договір, у якому сторони обумовили всі істотні умови, зокрема предмет, ціну, строк його дії.
У розділі 13 Договору сторони передбачили випадки, за яких істотні умови Договору можуть бути змінені, і порядок внесення таких змін.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції Закону України № 114-IX від 19.09.2019, чинній на момент укладення Договору та оспорюваної додаткової угоди № 1 від 08.06.2021 до нього) визначав, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону України від 03.06.2021 № 1530-IX, який набрав чинності 26.06.2021) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).
При цьому, обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/4058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22.
Питання допустимості збільшення сторонами договору ціни товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» виступало предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22, за наслідками розгляду якої ухвалено постанову від 24.01.2024.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду відзначила, що із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Аналогічні висновки щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону України від 03.06.2021 № 1530-IX) в контексті питання можливості зміни умов договору про закупівлю шляхом збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії у разі коливання їх ціни на ринку, викладено і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, до закінчення розгляду якої було зупинено провадження у справі, що розглядається.
Системний аналіз положень статей 651, 652 Цивільного кодексу України та положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням вищенаведених висновків щодо застосування цієї норми права, дає підстави для висновку, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21 та від 07.12.2022 у справі № 927/189/22).
Судом встановлено, що предметом Договору було постачання електричної енергії в очікуваному обсязі 470779 кВт*год за ціною 2,04 грн за 1 кВт*год з ПДВ.
При цьому в пункті 2 Комерційній пропозиції, що є додатком № 2 до Договору, визначено спосіб визначення ціни, тобто сторони домовились про можливість зміни ціни Договору відповідно до формули, що її наведено в цьому пункті.
08.06.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, якою, серед іншого, внесли зміни до пункту 1 Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до Договору, та визначили ціну електричної енергії з 01.05.2021 в розмірі 2,13324 з ПДВ за 1 кВт*год.
Отже, хоча й за умовами вищенаведеної додаткової угоди збільшення ціни за 1 кВт*год електричної енергії склало з 2,04 грн за 1 кВт*год з ПДВ до 2,13324 грн за 1 кВт*год з ПДВ, що не перевищує 10% від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, по суті сторони змінили вартість електричної енергії, яка була продана позивачу-1 та спожита ним у травні 2021 року.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України.
Прокурор також слушно зауважує на відсутності доказів, які б підтверджували дотримання відповідачем положень пункту 4 частини 3 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», та кореспондуючого пункту 13.2 Договору, щодо повідомлення споживача про зміну умов договору не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування.
У подальшому сторони уклали додаткові угоди № 2 від 02.09.2021, якою ціну електричної енергії з 01.08.2021 збільшено до 2,311284 грн за 1 кВт*год з ПДВ, № 3 від 02.09.2024, якою ціну електричної енергії з 11.08.2021 збільшено до 2,507136 грн за 1 кВт*год з ПДВ, № 4 від 19.10.2021, якою ціну електричної енергії з 11.09.2021 збільшено до 2,700816 грн за 1 кВт*год з ПДВ, № 5 від 20.10.2021, якою ціну електричної енергії з 17.09.2021 збільшено до 2,93538 грн за 1 кВт*год з ПДВ, № 6 від 21.10.2021, якою ціну електричної енергії з 24.09.2021 збільшено до 3,19338 грн за 1 кВт*год з ПДВ, № 7 від 22.11.2021, якою ціну електричної енергії з 11.10.2021 збільшено до 3,4746 грн за 1 кВт*год з ПДВ, № 8 від 23.11.2021, якою ціну електричної енергії з 21.10.2021 збільшено до 3,786468 грн за 1 кВт*год з ПДВ, № 9 від 08.12.2021, якою ціну електричної енергії з 11.11.2021 збільшено до 4,129488 грн за 1 кВт*год з ПДВ.
Водночас, як було зазначено вище, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
У постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21 зазначено, що документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника із пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Як вбачається з матеріалів справи, підставами укладення вищенаведених додаткових угод були листи Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» та додані до них цінові довідки Харківської торгово-промислової палати з інформацією, оприлюдненою АТ «Оператор ринку» щодо середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у відповідні періоди.
Проте вказані документи лише відображають ціну закупівлі електричної енергії на РДН у конкретні періоди, за які відповідач бажав перерахувати ціну електричної енергії, та не містять порівняння середніх цін на електричну енергію з урахуванням періоду дії попередньої додаткової угоди.
Тобто, наведені документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності її зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв'язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Враховуючи викладене, суд вважає, що додаткові угоди № 1 від 08.06.2021, № 2 від 02.09.2021, № 3 від 02.09.2021, № 4 від 19.10.2021, № 5 від 20.10.2021, № 6 від 21.10.2021, № 7 від 22.11.2021, № 8 від 23.11.2021 та № 9 від 08.12.2021 до Договору суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі», тому підлягають визнанню недійсними, з огляду на недоведеність необхідності внесення змін, ретроспективність застосування цих змін та перевищення імперативно визначеної граничної межі можливого збільшення ціни за одиницю товару.
Щодо доводів відповідача про необхідність врахування практики Суду Європейського Союзу як первинного джерела тлумачення відповідних принципів і норм та застосування статті 72 Директиви 2014/24/ЄС про публічні закупівлі, а також Директиви 2014/25/ЄС, суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 було проаналізовано пояснювальну записку до проєкту Закону України «Про публічні закупівлі» та зазначено, що його розроблено на виконання розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про здійснення державних закупівель», Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційної угоди та Указу Президента України «Про Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020» щодо впровадження електронних закупівель, а також статті 153 глави 8 «Державні закупівлі» розділу IV Угоди про асоціацію у частині імплементації Директив 2014/24/ЄС і 2014/25/ЄС; метою проєкту Закону є, зокрема, підвищення рівня конкуренції у сфері державних закупівель та зниження рівня корупції шляхом запровадження системи електронних закупівель та електронної системи оскарження; здійснення процедур закупівлі, обмін інформацією, документами та подання роз'яснень в електронній системі закупівель; виконання Угоди про асоціацію щодо імплементації Директив 2014/24/ЄС і 2014/25/ЄС шляхом запровадження нових підходів щодо здійснення закупівель у частині оптимізації процедур закупівель та можливості створення ЦЗО.
Отже положення Директив 2014/24/ЄС та 2014/25/ЄС, на які посилається відповідач, щодо можливості зміни істотних умов договору про закупівлю, були враховані законодавцем при прийнятті Закону України «Про публічні закупівлі» й викладені ним в частині 5 статті 41 цього Закону. При цьому право тлумачити норму права є виключним правом суду (див. постанову Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19), тому, ураховуючи сталу та послідовну практику застосування Верховним Судом пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в контексті питання можливості зміни умов договору про закупівлю шляхом збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії у разі коливання їх ціни на ринку, суд вважає вищенаведені протилежні доводи відповідача необґрунтованими.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Оскільки додаткові угоди № 1 від 08.06.2021, № 2 від 02.09.2021, № 3 від 02.09.2021, № 4 від 19.10.2021, № 5 від 20.10.2021, № 6 від 21.10.2021, № 7 від 22.11.2021, № 8 від 23.11.2021 та № 9 від 08.12.2021 до Договору є недійсними та не породжують правових наслідків, ціна за одиницю електричної енергії, що має застосовуватися при взаєморозрахунках між сторонами за Договором складає 2,04 грн за 1 кВт*год з ПДВ.
Як встановлено судом, за результатами виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» поставило, а Відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради спожив електричну енергію в обсязі 313 775 кВт*год.
Отже, вартість поставленої відповідачем електричної енергії за визначеною в Договорі ціною становить 640 101,00 грн.
Водночас Відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатив відповідачу 882 951,16 грн.
Таким чином, грошові кошти в сумі 242 850,16 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов'язаний їх повернути потерпілій стороні, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.
В оцінці доводів відповідача про те, що законодавцем за порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» передбачена саме адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу, у тому числі, за внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених Законом, і така відповідальність (у випадку доведення наявності вини замовника), виходячи з частини 1 статті 44 Закону України «Про публічні закупівлі» повинна застосовуватися у вигляді накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у відповідності до приписів статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка не передбачає такої міри відповідальності як стягнення з постачальника надмірно сплачених чи безпідставно сплачених грошових коштів на користь замовника, у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», суд звертається до постанови від 04.02.2026 у справі № 916/2720/24, у якій Верховний Суд у сформулював висновок щодо застосування статті 44 Закону України «Про публічні закупівлі».
Так, статтею 44 Закону України «Про публічні закупівлі», яка іменується як «Відповідальність за порушення вимог цього Закону», передбачено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
За придбання товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Отже, за порушення приписів законодавства у сфері публічних закупівель законодавець передбачив можливість покладення додаткової (персональної) відповідальності (цивільно-правової / адміністративної / дисциплінарної тощо), зокрема, але не виключно, на посадових осіб замовників, які відповідають за організацію та проведення закупівель, а також за виконання договорів про закупівлю.
При цьому застосовування / незастосування такої міри відповідальності (як правових наслідків недотримання вимог законодавства у сфері закупівлі) є окремим видом правовідносин між учасниками публічного права, які, у свою чергу не впливають на існування / припинення інших правовідносини, що виникають, зокрема між учасниками тендерів та сторонами договорів про закупівлю.
Предметом даного позову є визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю як таких, що укладенні у супереч вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та, відповідно, застосування наслідків недійсності правочину.
Отже, в предмет доказування у даній справі не входить питання відповідальності посадових осіб публічного права (зокрема замовника) за порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» у порядку статті 44 вказаного Закону.
Фактично відповідач помилково ототожнив різні за своєю правовою природою правовідносини, як то «відповідальність посадових осіб публічного права у сфері публічних закупівель» (що унормовано, зокрема статтею 44 Закону України «Про публічні закупівлі», статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення) з «наслідками недійсності правочину», вчиненого з недотриманням вимог закону (що урегульовано статями 215, 216 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд встановив обґрунтованість заявленого позову, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання додаткових угод № 1 від 08.06.2021, № 2 від 02.09.2021, № 3 від 02.09.2021, № 4 від 19.10.2021, № 5 від 20.10.2021, № 6 від 21.10.2021, № 7 від 22.11.2021, № 8 від 23.11.2021 та № 9 від 08.12.2021 до Договору недійсними та стягнення з відповідача 242 850,16 грн безпідставно отриманих коштів.
Витрати прокуратури по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 24 715,80 грн, відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 08.06.2021 до договору про постачання електричної енергії № 26 від 30.03.2021.
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 02.09.2021 до договору про постачання електричної енергії № 26 від 30.03.2021.
4. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 02.09.2021 до договору про постачання електричної енергії № 26 від 30.03.2021.
5. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 19.10.2021 до договору про постачання електричної енергії № 26 від 30.03.2021.
6. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 20.10.2021 до договору про постачання електричної енергії № 26 від 30.03.2021.
7. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 21.10.2021 до договору про постачання електричної енергії № 26 від 30.03.2021.
8. Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 22.11.2021 до договору про постачання електричної енергії № 26 від 30.03.2021.
9. Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 23.11.2021 до договору про постачання електричної енергії № 26 від 30.03.2021.
10. Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 08.12.2021 до договору про постачання електричної енергії № 26 від 30.03.2021.
11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» (вул.Сагайдачного Петра, буд.25Б, оф.203, м.Київ, 04070; ідентифікаційний номер 41559270) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради (вул.Благовісна, буд.3, селище Новодонецьке, Краматорський р-н, Донецька обл., 85010; ідентифікаційний код 43981592) безпідставно отримані кошти в розмірі 242 850 (двісті сорок дві тисячі вісімсот п'ятдесят) грн 16 коп.
12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» (вул.Сагайдачного Петра, буд.25Б, оф.203, м.Київ, 04070; ідентифікаційний номер 41559270) на користь Донецької обласної прокуратури (вул.Університетська, буд.6, м.Маріуполь, Донецька обл., 87500; ідентифікаційний код 25707002) витрати по сплаті судового збору в розмірі 24 715 (двадцять чотири тисячі сімсот п'ятнадцять) грн 80 коп.
13. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.04.2026.
Суддя Т.П. Капцова