13.04.2026 Справа № 908/876/26
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали,
за позовом: Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» (вул. Докучаєва, буд. 13, селище Холоднянське, Черкаський район, Черкаська область, ідентифікаційний код юридичної особи 14198402)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙЛЕКСПРОМ» (вул. Гоголя, буд. 143, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код юридичної особи 45489730)
про стягнення 651 579 грн 00 коп.
Черкаська державна сільськогосподарська дослідна станція Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙЛЕКСПРОМ» про стягнення 645 000 грн 00 коп. штрафу, 6 579 грн 00 коп. пені.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/876/26 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Розглянувши зазначену позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтями 162 та 164 ГПК України встановлено вимоги щодо оформлення позовної заяви, її обґрунтування та комплектності документів, які повинні додаватися до позовної заяви.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осі.
У відповідності до положень, встановлених ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3 328 грн 00 коп.
Як вбачається із позовної заяви, вона сформована в системі “Електронний суд» - 07.04.2026.
Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Виходячи з вищенаведених норм Закону заявлена у позовній заяві вимога повинна бути оплачена судовим збором в розмірі 9 773 грн 69 коп., а з урахуванням коефіцієнту 0,8 в розмірі 7 818 грн 95 коп.
У тексті позовної заяви позивач зазначив:
«У зв'язку із зверненням до суду, позивачем сплачено: 9773 грн 69 коп. судового збору, що підтверджується відповідним платіжним дорученням».
Однак, до позовної заяви заявником взагалі не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, так само, як і не зазначено документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, позивачем не додержано вимоги чинного процесуального законодавства щодо обов'язкової сплати судового збору, що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно із ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 7 ст. 42 ГПК України встановлено, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Позивачем до позовної заяви надано квитанцію № 6610707 про доставку документів (позовної заяви та доданих до неї додатків) до зареєстрованого Електронного кабінету - Товариству з обмеженою відповідальністю «Колберс».
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява, зокрема, повинна містити відомості про повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У позовній заяві позивачем визначено відповідачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЙЛЕКСПРОМ» та зазначено, що «Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЙЛЕКСПРОМ», в особі директора Хрущ О.В. (далі - Відповідач) та Черкаською державною сільськогосподарською дослідною станцією Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України», в особі в.о. директора Думанецького Володимира Вячеславовича (далі Позивач) 17.11.2025 року був укладений договір про закупівлю № 17/11/02».
Зі змісту наведених процесуальних норм випливає, що для визначення правильного найменування, ідентифікаційного коду та місцезнаходження юридичних осіб - сторін у справі суд користується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до відповіді № 2578532 від 08.04.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань за ідентифікаційним кодом юридичної особи - 45489730 наявна інформація щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Колберс», засновник, кінцевий бенефіціар та директор - Іщенко Володимир Володимирович, місцезнаходження юридичної осмоби: пр. Бажана Миколи, буд. 3, м. Київ, 01000.
Частина перша статті 89 ЦК України передбачає, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Згідно із частинами п'ятою, шостою цієї статті до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.
Відповідно до ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
Назва юридичної особи є її необхідною ознакою, яка забезпечує участь у цивільному обороті від свого імені та слугує засобом її індивідуалізації, що дозволяє відокремити її від інших юридичних осіб. Назва юридичної особи може зазнавати змін. Зміна назви юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції.
Зміна назви юридичної особи тягне лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною назви.
За загальними правилами статті 27 ГПК України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням відповідача (ч.1), а згідно з частиною 2 цієї ж статті - для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Таким чином, враховуючи викладене, позивачу слід визначитися, хто є відповідачем за даним позовом, врахувати місцезнаходження юридичної особи відповідача та визначитися з підсудністю даного позову певному суду.
На підставі викладеного позивачу слід визначитися із вірним найменуванням та/або ідентифікаційним кодом відповідача станом на момент подання позову та розгляду судом питання про його прийняття.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення без руху позовної заяви та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Відповідно до п. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Оскільки, позивач має зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд», дана ухвала буде направлена до електронного кабінету позивача у справі.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу у справі - Черкаській державній сільськогосподарській дослідній станції Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» строк протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду в електронному кабінеті системи "Електронний суд" для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, шляхом надання:
- документально підтверджених письмових пояснень із зазначенням достовірних відомостей про найменування, ідентифікаційний код та місцезнаходження відповідача (хто є відповідачем за даним позовом) станом на момент подання позову та розгляду судом питання про його прийняття;
- врахувати дійсне місцезнаходження юридичної особи відповідача та визначитися з підсудністю даного позову певному суду;
- враховуючи територіальну підсудність сплатити судовий збір, докази сплати надати суду.
Роз'яснити заявнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвали набирає законної сили з моменту їх підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 13.04.2026.
Суддя С.С. Дроздова