майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
08 квітня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1157/17
Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражної керуючої Пилипенко М.М. від 25.02.2026 про визнання кредитора заінтересованим стосовно боржника у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтертрансстрой",
за участю учасників судового процесу:
- від кредиторів: Черкасов А.В. - представник Малого підприємства "Полісянка", витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (був присутній в судовому засіданні 07.04.2026);
- від боржника: не з'явилися,-
у провадженні Господарського суду Житомирської області у процедурі санації перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтертрансстрой" (далі - ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой", боржник).
25.02.2026 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшла заява ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Коростенський шляхзалізобетон" (далі - ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон", заявник) арбітражної керуючої Пилипенко М.М. від 25.02.2026 про визнання кредитора заінтересованим стосовно боржника з доданими до неї документами (т. 45 а.с. 55-97).
Обґрунтовуючи вказану заяву, ліквідатор ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражна керуюча Пилипенко М.М. зазначає, що Мале підприємство "Полісянка" (далі - МП "Полісянка") у результаті відступлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" (далі - ТОВ "ФК "Інновація") права вимоги до боржника на підставі договору від 07.12.2020 № 303 набуло статусу конкурсного кредитора на суму 9 797 490,89 грн, що підтверджується ухвалою суду від 25.05.2021.
Заявник вказує, що між ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" та МП "Полісянка" є зв'язок.
Пов'язаність осіб та заінтересованість у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства підлягає оцінці, зокрема, станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки саме з цього моменту формується склад конкурсних кредиторів, визначається обсяг їхніх прав та забезпечується баланс впливу на процедуру.
Станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" обидва підприємства перебували під одноособовим контролем фізичної особи ОСОБА_1 , що відповідає критерію "перебування під контролем третьої особи" у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
Після зміни складу учасників МП "Полісянка" у 2025 році його єдиним засновником стала ОСОБА_2 - дружина ОСОБА_1 . Формальна зміна складу учасників МП "Полісянка" не усуває встановленого факту пов'язаності, з огляду на наявність родинних відносин між відповідними фізичними особами, виключає презумпцію незалежності їх господарських рішень.
Обставина смерті ОСОБА_1 не спростовує наявності заінтересованості МП "Полісянка" стосовно ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой".
Заявник звертає увагу, що ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" та МП "Полісянка" зареєстровані за однією юридичною адресою. Факт розташування адміністративних приміщень боржника у нерухомому майні, що перебувало у власності МП "Полісянка", свідчить не лише про збіг юридичних адрес, а й про спільний центр господарської діяльності та управління.
Окрім цього, заявник зазначає, що МП "Полісянка" брало участь у процедурі банкрутства ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" як інвестор та після відмови суду у запровадженні санації уклало договір оренди земельної ділянки, розташованої під об'єктами нерухомості боржника. Фактично кредитор, який претендував на участь у санації, не дочекавшись ані затвердження плану санації, ані набуття відповідного процесуального статусу інвестора у межах процедури, розпочав реалізацію власного економічного інтересу щодо активів боржника ще до погодження та затвердження плану санації судом. Такі дії можуть вказувати на координацію господарської поведінки між боржником та МП "Полісянка", а також про спрямованість поведінки кредитора на встановлення контролю над ключовим активом боржника поза межами передбачених Кодексом України з процедур банкрутства процедур.
На думку заявника, сукупність обставин перебування підприємств під контролем однієї особи у період відкриття провадження у справі про банкрутство; наявності родинних зв'язків між власниками; спільного місцезнаходження; використання боржником нерухомого майна, що належало кредитору; набуття кредитором права користування земельною ділянкою, розташованою під об'єктами нерухомості боржника; участі кредитора у процедурах, спрямованих на вплив на подальшу долю активів боржника, свідчить про відсутність реальної господарської та майнової відокремленості між ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" і МП "Полісянка" та підтверджує наявність спільного економічного інтересу.
У зв'язку з цим ліквідатор вважає, що МП "Полісянка" є заінтересованою особою стосовно боржника у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, що є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 47 цього Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою від 02.03.2026 господарський суд, зокрема, прийняв заяву ліквідатора ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражної керуючої Пилипенко М.М. від 25.02.2026 про визнання кредитора заінтересованим стосовно боржника та призначив її до розгляду в наступному судовому засіданні 17.03.2026 о 14:30 год (т. 45 а.с. 118).
16.03.2026 до господарського суду надійшли пояснення керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Постоленка В.О. від 11.03.2026 № 02-01/20 (т. 45 а.с. 159-168).
Заперечуючи щодо задоволення заяви ліквідатора ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражної керуючої Пилипенко М.М. від 25.02.2026 про визнання кредитора заінтересованим стосовно боржника, керуючий санацією боржника зазначає, що МП "Полісянка" не значилося серед конкурсних кредиторів ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" станом на час відкриття провадження у справі про банкрутство та при розгляді господарським судом заяв конкурсних кредиторів. Натомість це були кредиторські вимоги ТОВ "ФК "Інновація". Первинний кредитор не визнавався господарським судом кредитором, заінтересованим стосовно боржника. Ухвалою від 25.05.2021 господарський суд замінив ТОВ "ФК "Інновація" на правонаступника - МП "Полісянка" в частині вимог до ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" на суму 9 777 966,89 грн основного боргу (четверта черга).
Керуючий санацією наголошує, що відповідно до положень статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, які існували на момент переходу таких прав.
На час написання даного пояснення з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо МП "Полісянка" слідує, що родинні зв'язки між власниками ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" та МП "Полісянка" відсутні, засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками підприємств є різні особи.
Твердження заявника про набуття кредитором - МП "Полісянка" права користування земельною ділянкою, розташованою під об'єктами нерухомого майна боржника, також не відповідає дійсності. На балансі боржника рахується незавершений будівництвом 60-ти квартирний житловий будинок, що розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 1810700000:02:031:0020 загальною площею 0,326 га. Ця ділянка як була, так і залишається у розпорядженні боржника.
МП "Полісянка" виступало у даній справі про банкрутство інвестором, надавало інвестиції для погашення кредиторських вимог боржника, у вересні 2024 року мало намір здійснити погашення повністю решти вимог кредиторів у справі. Однак, ліквідатор ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражна керуюча Пилипенко М.М. зацікавленості у вирішенні питання отримання визнаних судом вимог кредитора не проявляла. З часу запровадження процедури санації боржника ліквідатор ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражна керуюча Пилипенко М.М. представляла інтереси свого підприємства на зборах кредиторів боржника та комітеті кредиторів боржника всього тричі, у зв'язку з чим керуючому санацією боржника неодноразово доводилося оформляти акти про неявку кредиторів на заплановане засідання.
Твердження заявника про начебто дії МП "Полісянка" на шкоду іншим кредиторам у справі про банкрутство фактично не відповідає дійсності.
За викладених обставин, на думку керуючого санацією боржника вимоги про визнання МП "Полісянка" заінтересованим стосовно боржника у справі про банкрутство, позбавлення його права голосу на зборах чи комітеті кредиторів не підлягають задоволенню судом.
17.03.2026 у системі "Електронний суд" до господарського суду надійшли додаткові пояснення ліквідатора ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражної керуючої Пилипенко М.М. від 16.03.2026 (т. 45 а.с. 169-193).
Зазначаючи про наявність підстав для задоволення заяви від 25.02.2026 про визнання кредитора заінтересованим стосовно боржника, ліквідатор ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражна керуюча Пилипенко М.М. додатково повідомила, що після подання відповідної заяви їй стало відомо про внесення 11.03.2026 змін до складу учасників МП "Полісянка", які свідчать про їх очевидний процесуальний характер та формальну зміну бенефіціарного власника задля введення суду в оману.
Новим засновником МП "Полісянка" став ОСОБА_3 - особа, яка раніше брала участь у справі про банкрутство боржника як представник цього підприємства у судах та на засіданнях комітету кредиторів, що, за твердженням ліквідатора, свідчить про відсутність реальної зміни центру прийняття управлінських рішень.
Крім того, вказана особа пов'язана із діяльністю суб'єктів господарювання, які перебували під контролем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема, через участь у діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Доренс".
Заявник наголошує, що формальна зміна складу учасників не свідчить про припинення пов'язаності, оскільки при її визначенні має значення фактична можливість здійснення вирішального впливу, а не лише дані реєстру. Окрім цього, звертає увагу на обставини внесення змін саме після подання заяви до суду, що, на її думку, підтверджує спробу формального уникнення встановлення пов'язаності. Також зазначає, що відсутні відомості щодо визначення ринкової вартості частки та її фактичної оплати новим учасником, що може свідчити про формальний характер відповідних змін.
При визначенні пов'язаності має враховуватись стан на момент відкриття провадження у справі про банкрутство та виникнення вимог, а подальша зміна складу учасників не спростовує встановленого факту спільного контролю.
17.03.2026 у системі "Електронний суд" до господарського суду надійшли заперечення ліквідатора ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражної керуючої Пилипенко М.М. від 17.03.2026 (т. 45 а.с. 179-193).
Заперечуючи проти доводів керуючого санацією, ліквідатор ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" зазначає, що обставина того, що на момент відкриття провадження у справі кредитором було ТОВ "ФК "Інновація", не спростовує пов'язаності МП "Полісянка" з боржником. МП "Полісянка" набуло статусу кредитора у результаті відступлення права вимоги, вступивши у вже існуючі правовідносини з боржником, при цьому на момент набуття такого права воно вже перебувало під контролем осіб, пов'язаних із боржником. Правонаступництво у зобов'язанні не усуває пов'язаності, оскільки при її встановленні підлягає оцінці не лише формальний статус кредитора на певну дату, а фактичний характер відносин між сторонами та можливість здійснення вирішального впливу.
Крім того, ліквідатор наголошує, що набуття пов'язаною особою значного обсягу кредиторських вимог свідчить про наявність економічного інтересу у впливі на процедуру банкрутства.
Невизнання МП "Полісянка" заінтересованою особою створить можливість обходу вимог законодавства та дозволить пов'язаним особам шляхом формального набуття права вимоги впливати на процедуру банкрутства.
Ухвалою від 17.03.2026 господарський суд відклав розгляд заяви ліквідатора ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражної керуючої Пилипенко М.М. від 25.02.2026 про визнання кредитора заінтересованим стосовно боржника; призначив наступне судове засідання на 07.04.2026 об 11:00 год; витребував у виконавчого комітету Коростенської міської ради належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційних справ МП "Полісянка" та ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" (т. 45 а.с. 195-196).
01.04.2026 до господарського суду надійшов супровідний лист виконавчого комітету Коростенської міської ради від 30.03.2026 № 02-16-01/528 з доданими матеріалами реєстраційних справ МП "Полісянка" та ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" (т. 46 а.с. 1-246; т. 47 а.с. 1-246; т. 48 а.с. 1-92).
07.04.2026 до господарського суду через загальний відділ надійшли пояснення МП "Полісянка" від 06.04.2026 на заяву ліквідатора ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражної керуючої Пилипенко М.М. від 25.02.2026 про визнання кредитора заінтересованим стосовно боржника (т. 48 а.с. 96-98).
Заперечуючи проти доводів ліквідатора ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражної керуючої Пилипенко М.М., МП "Полісянка" погоджується, що пов'язаність осіб підлягає оцінці, зокрема, станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство.
На момент відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" МП "Полісянка" не було кредитором боржника, а стало ним лише через три роки, тобто після постановлення судом ухвали від 25.05.2021 про заміну ТОВ "ФК "Інновація" правонаступником.
Ліквідатор ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражна керуюча Пилипенко М.М. вводить суд в оману, оскільки Черкасов А.В. як засновник або представник МП "Полісянка" ніколи не брав участі у судових засіданнях у справі № 906/1157/17. Протягом останніх 30-40 років трудової та господарської діяльності як фізична особа ОСОБА_3 жодного дня не співпрацював з ОСОБА_1 або Шуляренко Ю.А.
У ТОВ "Доренс", засновником якого у період з 2013 по 2023 рік з часткою 100 % був ОСОБА_1 , ОСОБА_3 має право подавати документи для реєстраційних дій тільки з 2024 року і не має жодних інших повноважень по даному підприємству.
Також, у поясненнях МП "Полісянка" звертає увагу, що ліквідатор ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражна керуюча Пилипенко М.М. при зібранні інформації зловживає своїми процесуальними правами, вводить суд в оману щодо земельної ділянки та порушує чинне законодавство.
МП "Полісянка" наголошує, що факти вчинення кредитором дій на шкоду інтересів інших кредиторів у справі відсутні. За рахунок коштів МП "Полісянка" було частково погашено кредиторські вимоги боржника.
07.04.2026 до господарського суду через загальний відділ надійшло клопотання керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Постоленка В.О. від 05.04.2026 № 02-01/24 про розгляд справи без його участі (т. 48 а.с. 99).
Ліквідатор ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражна керуюча Пилипенко М.М. у судове засідання 07.04.2026 не з'явилася, про причини неявки не повідомила, хоча про час та місце судового засідання повідомлена своєчасно та відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа - ухвали від 17.03.2026 в електронний кабінет учасника (т. 45 а.с. 198).
Керуючий санацією боржника арбітражний керуючий Постоленко В.О. у судове засідання 07.04.2026 не з'явився.
Розглянувши клопотання керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Постоленка В.О. від 05.04.2026 № 02-01/24 про розгляд справи без його участі, заслухавши думку представника МП "Полісянка", господарський суд дійшов висновку задовольнити вказане клопотання, здійснити розгляд справи без участі керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Постоленка В.О.
У судовому засіданні 07.04.2026 представник МП "Полісянка" Черкасов А.В. заперечив щодо задоволення заяви ліквідатора ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражної керуючої Пилипенко М.М. від 25.02.2026 про визнання кредитора заінтересованим стосовно боржника з підстав, викладених у поясненнях від 06.04.2026. Також, заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Доренс", яке задоволено судом.
Ухвалою від 07.04.2026 господарський суд повідомив учасників справи про оголошену в судовому засіданні 07.04.2026 перерву до 08.04.2026 о 09:30 год.
Після перерви у судове засідання 08.04.2026 учасники провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" повноважних представників не направили, про причини неявки не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та відповідно до вимог ГПК України, що підтверджується довідками про доставку електронних листів - ухвали від 07.04.2026 в електронні кабінети учасників.
Дослідивши заяву ліквідатора ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражної керуючої Пилипенко М.М. від 25.02.2026 про визнання кредитора заінтересованим стосовно боржника та матеріали справи, заслухавши пояснення представника МП "Полісянка", об'єктивно оцінивши докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до матеріалів справи ухвалою від 24.01.2018 господарський суд відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой"; визнав безспірні вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "ФК "Інновація" до боржника на суму 8 533 705,52 грн (четверта черга), 16 000,00 грн судового збору (перша черга).
24.01.2018 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой".
У попередньому засіданні судом розглянуто заявлені вимоги кредиторів до ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой", про що винесено мотивовані ухвали, а саме:
- ухвалою від 26.07.2018 визнано вимоги ТОВ "ФК "Інновація" на суму 1 244 261,37 грн основного боргу (четверта черга), 3 524,00 грн судового збору (перша черга);
- ухвалою від 26.07.2018 визнано вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області на суму 86 166,85 грн заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (друга черга), 315 206,54 грн заборгованості по сплаті податків (третя черга); 53 488,35 грн фінансових санкцій (шоста черга), 47 075,83 грн пені (шоста черга), 3524,00 грн судового збору (перша черга);
- ухвалою від 26.07.2018 визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на суму 95 769,48 грн основного боргу (четверта черга), 3869,35 грн пені (шоста черга), 3524,00 грн судового збору (перша черга);
- ухвалою від 26.07.2018 визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" на суму 328 938,16 грн основного боргу (четверта черга), 28 197,06 грн штрафу (шоста черга), 3524,00 грн судового збору (перша черга);
- ухвалою господарського суду від 06.09.2019 відмовлено у задоволенні заяви Державної іпотечної установи з грошовими вимогами до боржника на суму 8 982 343,75 грн;
- ухвалою від 09.07.2020 визнано вимоги ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" на суму 1 535 757,57 грн (четверта черга); 3524,00 грн (перша черга); відхилено вимоги у сумі 16 877 158,25 грн.
Постановою від 27.10.2020 господарський суд визнав банкрутом ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Інтертрансстрой"; відкрив його ліквідаційну процедуру.
07.12.2020 між ТОВ "ФК "Інновація" та МП "Полісянка" укладено договір № 303 про відступлення прав вимоги. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ "ФК "Інновація" відступлено на користь МП "Полісянка" право грошової вимоги до ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" у розмірі 9797490,89 грн, а саме:
- 8 533 705,52 грн (четверта черга) та 16 000,00 грн судового збору, які визнані ухвалою господарського суду від 24.01.2018 у справі № 906/1157/17;
- 1 244 261,37 грн основного боргу (четверта черга) та 3524,00 грн судового збору, які визнані ухвалою господарського суду від 26.07.2018 у справі № 906/1157/17.
Ухвалою від 25.05.2021 господарський суд замінив ТОВ "ФК "Інновація" на правонаступника - МП "Полісянка" в частині вимог до ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" на суму 9 777 966,89 грн основного боргу (четверта черга).
Отже, у межах відкритої ухвалою господарського суду від 24.01.2018 справи про банкрутство ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой", ухвалою від 25.05.2021 відбулася заміна конкурсного кредитора ТОВ "ФК "Інновація" на правонаступника МП "Полісянка" у зв'язку з укладенням ними договору від 07.12.2020 № 303.
Предметом судового розгляду є питання заінтересованості стосовно боржника - ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" кредитора - МП "Полісянка".
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
01.01.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації" від 19.09.2024 № 3985-IX (далі - Закон №3985-IX).
Разом з тим, за змістом абзацом 2 пункту 4-2 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, положення цього Кодексу в редакції згідно із Законом №3985-IX застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом.
Отже, норми Кодексу України з процедур банкрутства в редакції Закону № 3985-IX застосовуються також до справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до 01.01.2025. Відтак положення зазначених змін до Кодексу України з процедур банкрутства мають ретроспективну дію, і мають застосовуватися до справ, які вже перебувають у провадженні. Правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.07.2025 у справі №903/534/23.
З аналізу чинної норми абзацу 5 частини 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства слідує, що питання заінтересованості кредиторів у справі про банкрутство господарський суд вирішує в ухвалі попереднього засідання.
Водночас, якщо ухвала попереднього засідання у справі про банкрутство була постановлена до набрання чинності Законом № 3985-IX (01.01.2025), то з урахуванням приписів абзацу 2 пункту 4-2 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства місцевому господарському суду належить додатково ухвалою вирішити питання щодо кожного з кредиторів, чи є такі заінтересованими стосовно боржника. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.09.2025 у справі № 914/466/23.
З огляду на зазначене, відсутність в положеннях Кодексу України з процедур банкрутства прямо визначеної процедури встановлення статусу заінтересованої особи у справах, провадження у яких відкрите до 01.01.2025 та в цей же період розглянуті вимоги конкурсних кредиторів - не перешкоджає розгляду відповідного клопотання та ухвалення за результатами його розгляду відповідного судового рішення в загальному порядку в межах провадження у справі про банкрутство, якщо такі дії спрямовані на відновлення порушеного права та інтересу фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів (постанова Верховного Суду від 29.07.2025 у справі № 903/534/23).
Так, відповідно до абзацу п'ятого частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника.
Таке рішення в частині вирішення щодо заінтересованості окремих кредиторів стосовно боржника має наслідки для подальшої процедури провадження у справі про банкрутство, оскільки згідно з приписом абзацу тринадцятого частини другої цієї статті Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів.
Тобто, з урахуванням положень статті 48 цього Кодексу, вирішення питання заінтересованості має своїм наслідком для кредитора надання або позбавлення його права вирішувати шляхом голосування ті питання, право на вирішення яких за законом (частини перша, п'ята цієї статті) належить зборам кредиторів, та, у разі обрання комітету кредиторів боржника, такому комітету кредиторів.
Визначення категорії заінтересовані особи стосовно боржника наведене в статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним; а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.
Для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому значенні, як і заінтересовані особи стосовно боржника. Кредитор є заінтересованим стосовно боржника також у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника.
За змістом наведених норм щодо визначення заінтересованої особи стосовно боржника законодавець виокремив декілька узагальнюючих критеріїв, за яких особа відноситься / визнається заінтересованою стосовно боржника, які умовно можна назвати як:
- критерій контролю (юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи);
- корпоративно-управлінський критерій (власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство);
- критерій правочину (особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним);
- критерій родинних стосунків (особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими).
Отже, у зміст зазначених критеріїв заінтересованості законодавець включив наявність між боржником та кредитором певного, обумовленого зовнішнім фактором (факторами) зв'язку, за якого (яких) такий кредитор у справі про банкрутство може діяти упереджено, через що законодавець і позбавляє заінтересованого стосовно боржника кредитора права впливати на управління процедурою у справі про банкрутство, зокрема шляхом участі у голосуванні відповідного органу (зборів кредиторів, комітету кредиторів).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11.11.2025 у справі № 917/2142/24.
Верховний Суд у постанові від 05.11.2025 у справі № 914/597/23 також зауважив, що положення Кодексу України з процедур банкрутства встановлюють критерії ідентифікації заінтересованих осіб стосовно боржника та окреслюють правові наслідки такого статусу (обмеження щодо участі у голосуванні на зборах та комітеті кредиторів, щодо вирішення долі майнових активів боржника, щодо припинення повноважень арбітражного керуючого та призначення іншого тощо).
Верховний Суд у зазначеній постанові дійшов висновку, що за змістом нормативного визначення слідує, що заінтересованими визнаються особи, які мають безпосередні або опосередковані зв'язки з боржником, що потенційно може впливати на їхню неупередженість у процедурі банкрутства. Тож визнання особи заінтересованою стосовно боржника у процедурі банкрутства виконує важливу функцію, забезпечуючи баланс інтересів усіх кредиторів у справі.
При цьому очевидним є наявність у заінтересованого кредитора та боржника спільного інтересу, зазвичай майнового, пов'язаного із майновими активами боржника, реалізація яких спрямовується на задоволення вимог кредиторів. Існування зазначеного спільного інтересу зумовлює зацікавленість боржника у наявності в такого кредитора якнайбільшої кількості голосів на зборах та комітеті кредиторів з метою впливу на хід процедури банкрутства.
При цьому, норми Кодексу України з процедур банкрутства між тим не містять тлумачення категорії "контроль".
У зв'язку з цим суд, звертаючись до правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 17.09.2025 у справі № 914/466/23, вважає необхідним застосування за аналогією закону визначення "контроль", яке міститься у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", з урахуванням положень Методичних рекомендацій щодо застосування поняття "контролю", затверджених рішенням Антимонопольного комітету України від 01.11.2018 (далі - Методичні рекомендації).
Так, згідно статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" контроль - можливість однієї чи декількох юридичних та/або фізичних осіб чинити вирішальний вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки:
- праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною;
- праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання;
- укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання;
- заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання;
- обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання.
Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами. Можливість однієї чи більше (декількох) пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб чинити вирішальний вплив - спосіб відносин між суб'єктами господарювання, що характеризується відсутністю в особи, стосовно якої здійснюється вплив, здатності завжди незалежно (самостійно) визначати свою господарську поведінку на ринку.
Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що для цілей регулювання відносин у процедурі банкрутства заінтересованою особою стосовно боржника, серед іншого, є юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, тобто знаходиться або знаходилась із боржником у відносинах спільного контролю, за яких одна і та сама особа здійснює або здійснювала вирішальний вплив на господарську діяльність як боржника, так і такої юридичної особи, що підтверджується відповідними обставинами, незалежно від формального оформлення таких відносин.
Разом з тим Методичні рекомендації встановлюють критерії для визначення контролю (вирішального впливу) над юридичною особою, який залежно від форми може бути прямим (безпосереднє володіння корпоративними правами у частці щонайменше 25%) або непрямим (через володіння часткою 25% і більше посередництвом інших суб'єктів господарювання, інститути спільного інвестування, договірні відносини тощо).
Суд зауважує, що вичерпного переліку способів набуття контролю над юридичною особою чинним законодавством не визначено, тому порядок дослідження та визначення ознак вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи-боржника залежить від обставин кожної конкретної справи про банкрутство.
У цьому висновку суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 05.11.2025 у справі № 914/597/23.
Враховуючи викладене, у разі зазначення кредитором у своїй заяві щодо обставин заінтересованості стосовно боржника або порушення перед судом іншим учасником (кредитором тощо) питання заінтересованості конкретно визначеного кредитора (кредиторів) стосовно боржника, суду належить дослідити докази та обставини справи на предмет наявності у кредитора відповідних критеріїв заінтересованості, зокрема наявності між кредитором та боржником такого зв'язку, який за законом вказує відповідний критерій (критерії) заінтересованості стосовно боржника.
Тож, суд для визначення кредиторів заінтересованих стосовно боржника має отримати від кредиторів та інших осіб, дослідити та надати оцінку чималому обсягу інформації щодо самого боржника, його зв'язків, господарських операцій та посадових осіб.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 11.11.2025 у справі № 917/2142/24.
Вирішуючи питання чи є МП "Полісянка" юридичною особою, з якою ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи - ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства не містить прямого визначення моменту, від якого мають обчислюватися "останні три роки" для встановлення ознак заінтересованості. Разом з тим, з урахуванням системного тлумачення положень Кодексу України з процедур банкрутства, у судовій практиці такий строк співвідноситься з датою відкриття провадження у справі про банкрутство.
Водночас, відсутність прямої законодавчої прив'язки виключно до цієї дати не виключає обов'язку суду оцінювати наявність пов'язаності осіб і на інші юридично значимі моменти. У разі набуття новим кредитором права вимоги до боржника у результаті укладення договору про відступлення права вимоги після дати відкриття провадження у справі про банкрутство суд додатково досліджує останні 3 роки до дати набуття новим кредитором права вимоги до боржника з огляду на важливість встановлення фактичного впливу нового кредитора на процедуру банкрутства.
Такий підхід обумовлений насамперед телеологічним тлумаченням норми: метою встановлення заінтересованості є недопущення ситуації, за якої пов'язана з боржником особа здійснює вирішальний вплив на процедуру банкрутства через формально набуті кредиторські вимоги. Якщо обмежитись виключно перевіркою пов'язаності станом на дату відкриття провадження, це створює очевидну прогалину: особа, пов'язана з боржником, може набути права вимоги вже після відкриття провадження і при цьому уникнути статусу заінтересованої, незважаючи на фактичний конфлікт інтересів.
З огляду на викладене, а також враховуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.11.2025 у справі № 914/597/23, про те, що порядок дослідження ознак вирішального впливу залежить від обставин кожної конкретної справи, суд вважає, що встановлення пов'язаності правонаступника-кредитора стосовно боржника потребує перевірки наявності відносин контролю як станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство, так і станом на дату набуття ним права вимоги, з відрахуванням трирічного строку від кожної із зазначених дат, що забезпечує дотримання принципів рівності кредиторів та недопущення зловживань у процедурі банкрутства.
З метою перевірки доводів заявника суд вважає за необхідне дослідити матеріали реєстраційних справ ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" та МП "Полісянка", а також відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вказаних юридичних осіб, оскільки вони містять офіційні дані щодо їх місцезнаходження, складу учасників, бенефіціарів, органів управління та змін у структурі власності. Такі відомості дають можливість встановити, при наявності, періоди здійснення контролю, його характер та динаміку у часі.
З матеріалів реєстраційної справи ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой", відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо боржника суд встановив, що державну реєстрацію вказаної юридичної особи з ідентифікаційним кодом 30014709 проведено 21.08.1998 (т. 45 а.с. 70-74).
Відповідно до пункту 1.6 статуту ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" в редакції, затвердженій загальними зборами засновників товариства 01.07.1998, засновниками є фізичні особи, громадяни України, які підписали установчу угоду, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (т. 47 а.с. 76-92). Отже, з моменту створення ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" одним із його засновників був ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 1.5. статуту ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" у редакції від 12.01.2007 одноособовим засновником товариства є ОСОБА_1 (т. 47 а.с. 126-132). Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 18.01.2007.
14.10.2013 рішенням засновника ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" № 3 вирішено змінити місцезнаходження товариства, затверджено зміни до його статуту у яких викладено у новій редакції пункт 2.3 статуту: "місцезнаходження товариства: 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 106 А" (т. 47 а.с. 160-162).
Рішенням учасника ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" від 27.12.2016 покладено обов'язки директора товариства на ОСОБА_1 з 28.12.2016 (т. 47 а.с. 203).
30.05.2019, тобто після постановлення господарським судом ухвали від 24.01.2018 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой", рішенням учасника № 1 змінено юридичну адресу товариства з 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 106 А на 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Маяковського, буд. 111-А (т. 47 а.с. 246).
Постановою від 27.10.2020 господарський суд, зокрема, призначив ліквідатором ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" арбітражного керуючого Демчана О.І.
З матеріалів реєстраційної справи МП "Полісянка", відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд встановив, що державну реєстрацію вказаної юридичної особи з ідентифікаційним кодом 20413081 проведено 17.08.1994 (т. 45 а.с. 66-69).
21.08.2013 учасники МП "Полісянка" затвердили зміни до статуту підприємства (т. 46 а.с. 81-82), якими виклали пункт 1.7. статуту в новій редакції, а саме визначили місцезнаходження підприємства за адресою: 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 106 А, що підтверджується протоколом зборів учасників МП "Полісянка" від 21.08.2013 № 5 (т. 46 а.с. 84).
27.12.2016 учасники МП "Полісянка" вирішили призначити з 28.12.2016 директором підприємства Шуляренко Ю.А., що підтверджується протоколом зборів учасників від 27.12.2016 № 1 (т. 46 а.с. 106-107).
13.11.2017 учасники МП "Полісянка" ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вирішили у зв'язку з відчуженням часток в статутному капіталі виключити себе зі складу учасників; визначити, що єдиним учасником підприємства є ОСОБА_1 ; затвердити статут в новій редакції, що підтверджується протоколом зборів учасників від 13.11.2017 № 2 (т. 46 а.с. 115-131). Відомості про вказані зміни внесено 15.11.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.06.2018 керівник МП "Полісянка" змінився з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .
Рішенням учасника МП "Полісянка" від 26.02.2019 № 1 у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу частки від 26.02.2019 виключено зі складу учасників підприємства ОСОБА_1 ; змінено місцезнаходження підприємства з адреси: АДРЕСА_1 ; звільнено з посади директора ОСОБА_1 з 26.02.2019; вирішено, що з 27.02.2019 ОСОБА_9 приступає до виконання обов'язків директора МП "Полісянка" (т. 46 а.с. 145-165). Відомості про вказані зміни директора та учасника МП "Полісянка" внесено 28.02.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Рішенням учасника МП "Полісянка" від 05.10.2020 № 1 у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 02.10.2020 виключено зі складу учасників ОСОБА_9 та введено в склад учасників ОСОБА_10 (т. 46 а.с. 180).
Рішенням учасника МП "Полісянка" від 07.12.2020 № 2 звільнено з посади директора ОСОБА_9 та призначено директором ОСОБА_11 (т. 46 а.с. 223).
Рішенням учасника МП "Полісянка" від 28.04.2021 № 3 вирішено змінити юридичну адресу підприємства на 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Маяковського, буд. 111-А (т. 46 а.с. 229).
08.11.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про нового директора МП "Полісянка" ОСОБА_12
23.02.2024, у зв'язку з рішенням Коростенської міської ради від 04.08.2022 про перейменування вулиці Маяковського в місті Коростені на вулицю Степана Бандери без зміни нумерації будівель, змінено адресу місцезнаходження МП "Полісянка", а саме: 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Маяковського, буд. 111-А на 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Степана Бандери, буд. 111-А.
Рішенням учасника МП "Полісянка" від 23.06.2025 № 2 звільнено ОСОБА_12 з посади директора, призначено директором підприємства ОСОБА_13 (т. 47 а.с. 11).
Рішенням власника МП "Полісянка" від 26.08.2025 затверджено відчуження (продаж) та передачу корпоративних прав, що складають частку в майні підприємства 100 %, ОСОБА_10 на користь ОСОБА_2 на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.08.2025 (т. 47 а.с. 27-50). Відомості про вказані зміни учасника МП "Полісянка" внесено 27.08.2025 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
11.03.2026 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про нового засновника та кінцевого бенефіціарного власника МП "Полісянка" ОСОБА_3 замість ОСОБА_2 .
За викладених обставин, перевіряючи наявність контролю третьої особи над МП "Полісянка" та ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" в межах трьох років до дати відкриття провадження у справі про банкрутство боржника (з 24.01.2015 по 24.01.2018), суд встановив, що протягом усього зазначеного періоду ОСОБА_1 був єдиним учасником ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" (з 18.01.2007) та здійснював прямий вирішальний вплив на його діяльність як власник 100 відсотків статутного капіталу. Крім того, з 28.12.2016 ОСОБА_1 виконував обов'язки директора ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой".
Директором МП "Полісянка" з 28.12.2016 була призначена ОСОБА_2 - дружина ОСОБА_1 ; 13.11.2017 інші учасники МП "Полісянка" вийшли зі складу учасників, після чого єдиним учасником підприємства з 15.11.2017 став ОСОБА_1 . Вплив ОСОБА_1 на МП "Полісянка" здійснювався спочатку опосередковано - через дружину ОСОБА_2 як керівника підприємства, а згодом набув характеру прямого одноособового контролю через володіння 100 відсотками статутного капіталу, що в обох випадках охоплюється трирічним строком до відкриття провадження.
Таким чином, щонайменше з 28.12.2016 і до дати відкриття провадження (24.01.2018) обидва підприємства перебували під контролем ОСОБА_1 :
- щодо ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" - як єдиний учасник (100 відсотків статутного капіталу) та директор (з 28.12.2016);
- щодо МП "Полісянка" - як особа, пов'язана родинними стосунками з директором підприємства ОСОБА_2 (призначена 28.12.2016), а з 15.11.2017 - додатково як єдиний учасник МП "Полісянка".
Окремої уваги заслуговує та обставина, що рішення про призначення керівників обох підприємств були прийняті в один і той самий день. З 28.12.2016 ОСОБА_1 був призначений директором ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой", і саме з цього дня його дружина ОСОБА_2 була призначена директором МП "Полісянка". Одночасне призначення подружжя керівниками двох підприємств, одне з яких у подальшому є боржником у справі про банкрутство, а друге - його майбутнім кредитором, не може розцінюватись як випадковий збіг. Ця обставина свідчить про узгодженість управлінських рішень, спільний центр прийняття господарських рішень, відсутність реальної організаційної незалежності між підприємствами та додатково підтверджує відносини контролю третьою особою - ОСОБА_1 як ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой", так і МП "Полісянка" у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
Перевіряючи наявність контролю третьої особи над МП "Полісянка" та ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" в межах трьох років до дати набуття МП "Полісянка" права вимоги (укладення договору відступлення прав вимоги) (тобто з 07.12.2017 по 07.12.2020), суд встановив таке.
У вказаний період ОСОБА_1 залишався єдиним учасником і директором ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой", тобто здійснював прямий одноособовий вирішальний вплив на боржника. На МП "Полісянка" вплив ОСОБА_1 у цей період здійснювався у два етапи: з 07.12.2017 по 23.06.2018 - опосередковано через дружину ОСОБА_2 , яка виконувала обов'язки директора МП "Полісянка", будучи підзвітною йому як єдиному учаснику підприємства; з 23.06.2018 по 28.02.2019 - як безпосередньо через пряме володіння 100 відсотками статутного капіталу, так і через особисте виконання обов'язків директора МП "Полісянка".
Таким чином, у період з 07.12.2017 по 28.02.2019 ОСОБА_1 здійснював одноособовий вирішальний вплив на обидва підприємства одночасно - як власник та керівник боржника, і як власник, а згодом і керівник МП "Полісянка".
Для цілей регулювання відносин у процедурі банкрутства у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства заінтересованою особою стосовно боржника, серед іншого, є юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи. Тобто, коли така особа має або протягом зазначеного періоду часу мала можливість чинити вирішальний вплив на господарську діяльність суб'єктів господарювання боржника та кредитора.
Поняття "заінтересовані особи стосовно боржника", наведене у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, визначає часовий проміжок (протягом останніх трьох років), у межах якого встановлюється факт наявності контролю, однак не містить вимоги щодо тривалості такого безперервно.
Отже, для набуття особою статусу заінтересованої достатньо підтвердження факту контролю в будь-який момент у межах вказаного періоду. Встановлення факту спільного контролю навіть протягом обмеженого проміжку часу в межах останніх трьох років є достатньою правовою підставою для визнання осіб заінтересованими.
Натомість, інше тлумачення норми (щодо обов'язковості безперервного контролю протягом трьох років), дозволило би заінтересованим особам уникати відповідальності шляхом формальної, короткострокової зміни структури власності, що нівелювало б запроваджені зміни.
Відсутність безперервного контролю в межах трирічного періоду не спростовує статусу заінтересованості осіб, якщо такий контроль мав місце у будь-який момент протягом цього строку. Вирішальним для застосування норм Кодексу України з процедур банкрутства є факт наявності пов'язаності як такої.
Таким чином, контроль ОСОБА_1 над ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" та МП "Полісянка" документально підтверджується в межах трирічного строку як до дати відкриття провадження у даній справі про банкрутство, так і до дати набуття МП "Полісянка" права вимоги. Зазначений факт є достатнім для висновку про наявність між ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" та МП "Полісянка" відносин контролю третьою особою у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
Господарський суд вважає за необхідне окремо зазначити, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер. Рішенням власника МП "Полісянка" від 26.08.2025 затверджено відчуження (продаж) та передачу корпоративних прав, що складають частку в майні підприємства 100 %, ОСОБА_10 на користь ОСОБА_2 на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.08.2025. Відомості про вказані зміни учасника МП "Полісянка" внесено 27.08.2025 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, відкрите повернення корпоративного контролю над МП "Полісянка" до членів родини ОСОБА_14 відбулося після смерті ОСОБА_1 . Набувачем 100 відсотків корпоративних прав МП "Полісянка" стала ОСОБА_2 - дружина померлого, яка раніше вже була безпосередньо залучена до управління МП "Полісянка" як його директор.
Матеріали справи не містять доказів визначення ринкової вартості частки та її фактичної оплати новим учасником. Факт того, що саме ОСОБА_2 , а не будь-яка інша особа, набула корпоративні права МП "Полісянка" після смерті чоловіка, може свідчити про те, що фактичний контроль над підприємством у тій чи іншій формі зберігався ОСОБА_15 постійно, незважаючи на формальну зміну учасників та директорів. Послідовна зміна номінальних учасників та директорів із подальшим поверненням корпоративних прав до родини первісного власника є обставиною, яка ставить під сумнів реальність та незалежність проміжних змін, та критично оцінюється судом.
У подальшому 11.03.2026, тобто через 14 днів після надходження до суду заяви про визнання МП "Полісянка" заінтересованою особою, відбулася зміна учасника МП "Полісянка" з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 . З огляду на те, що поверненню корпоративних прав до ОСОБА_2 передував тривалий ланцюг формальних змін власників, а нова зміна відбулась одразу після порушення питання про заінтересованість у суді, така поведінка не може розцінюватись як добросовісна та економічно вмотивована, а підлягає оцінці як спрямована на формальне усунення ознак заінтересованості з метою уникнення правових наслідків, передбачених частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства.
Судом відхиляються доводи МП "Полісянка", що новий учасник підприємства за 40 років трудової діяльності не співпрацював жодного дня з ОСОБА_1 або ОСОБА_2 . Так, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 21.09.2023 проведено державну реєстрацію змін щодо ТОВ "Доренс", відповідно до яких ОСОБА_1 був тимчасово виконуючим обов'язки директора з 08.08.2023, а ОСОБА_3 - уповноважений подавати документи для державної реєстрації від імені цієї юридичної особи. Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 одночасно були задіяні у діяльності ТОВ "Доренс" - перший як особа, уповноважена вчиняти юридично значимі дії від імені підприємства, другий як його керівник. Це спростовує твердження МП "Полісянка" про те, що засновник кредитора ОСОБА_3 жодного дня не співпрацював із ОСОБА_1 , та свідчить про наявність між ними усталених господарських зв'язків.
З огляду на викладене, набуття 11.03.2026 статусу єдиного учасника МП "Полісянка" ОСОБА_3 - особою, яка мала задокументовані господарські зв'язки із ОСОБА_1 через ТОВ "Доренс", у поєднанні з хронологічним збігом цієї зміни з поданням заяви про визнання заінтересованості (25.02.2026), свідчить про те, що така зміна власника є формальною та не усуває фактичної пов'язаності МП "Полісянка" з боржником. Реальний центр прийняття управлінських рішень щодо МП "Полісянка" залишається незмінним, а корпоративні зміни спрямовані виключно на уникнення правових наслідків, передбачених частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства, що є проявом недобросовісної процесуальної поведінки та зловживання правом.
Суд погоджується з доводами МП "Полісянка", що засновник підприємства ОСОБА_3 жодного разу не брав участі у судових засіданнях у даній справі саме як представник МП "Полісянка" до 2026 року. При цьому, наголошує, що ОСОБА_3 ще 25.05.2021 був присутній у судовому засіданні у даній справі.
Всупереч доводам керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Постоленка В.О. та МП "Полісянка" смерть ОСОБА_1 не спростовує і не усуває встановленого факту заінтересованості МП "Полісянка" стосовно боржника з огляду на таке.
З урахуванням положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, особливостей даної справи, суд вище встановив, що у трьохрічний строк як до дати відкриття провадження у справі про банкрутство, так і до дати набуття кредитором права вимоги до боржника контроль ОСОБА_1 над ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" та МП "Полісянка" є документально підтвердженим. Подальша смерть особи, яка здійснювала такий контроль, не має зворотної дії та не може ретроспективно усунути правові наслідки вже встановленої пов'язаності, так само як не усуває їх і формальна зміна складу учасників юридичної особи після виникнення відповідних правовідносин.
Критерій контролю у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства сформульований у тому числі у минулому часі "перебував під контролем", що прямо свідчить про те, що законодавець надає юридичного значення контролю, який існував у минулому, а не лише наявному на момент розгляду відповідного питання судом.
Особливо значимим є те, що смерть ОСОБА_1 не лише не усунула пов'язаність, а й супроводжувалась подіями, які додатково її підтверджують. Після його смерті ОСОБА_1 корпоративний контроль над МП "Полісянка" повернувся до його дружини ОСОБА_2 . Прийнявши спадщину після смерті чоловіка (т. 45 а.с. 90), ОСОБА_2 не оформила спадкових прав щодо частки у статутному капіталі боржника. Відсутні у матеріалах справи й докази оформлення спадкових прав щодо частки у статутному капіталі боржника на інших осіб.
Така поведінка після смерті ОСОБА_1 є продовженням тієї самої скоординованої лінії поведінки, яка простежується протягом усього провадження у справі про банкрутство, і свідчить про збереження спільного економічного інтересу між МП "Полісянка" та ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" незалежно від смерті особи, яка первісно здійснювала спільний контроль.
Суд вважає за необхідне наголосити також на тому, що ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" та МП "Полісянка" двічі мали ідентичну юридичну адресу.
Вперше адреси збіглися у 2013 році: МП "Полісянка" змінило місцезнаходження на адресу 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 106А на підставі протоколу зборів учасників від 21.08.2013 № 5, тоді як ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" зареєструвало ту саму адресу на підставі рішення засновника від 14.10.2013 № 3. Обидва підприємства перебували за цією адресою станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство (24.01.2018), що підтверджується матеріалами реєстраційних справ. При цьому, згідно з ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27.05.2016 у справі № 716/19626/16-к, адміністративні приміщення боржника фактично розташовувались у нерухомому майні, яке належало МП "Полісянка", що свідчить не лише про формальний збіг юридичних адрес, а й про спільний центр господарської діяльності та фактичну відсутність майнової відокремленості між підприємствами.
Вдруге адреси збіглися після того, як ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" змінило місцезнаходження на адресу 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Маяковського, буд. 111-А (рішення учасника від 30.05.2019), а МП "Полісянка" згодом також зареєструвало місцезнаходження за тією самою адресою (рішення учасника від 28.04.2021 № 3). Надалі у зв'язку з перейменуванням вулиці Маяковського на вулицю Степана Бандери (рішення Коростенської міської ради від 04.08.2022) адреса обох підприємств - 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Степана Бандери, буд. 111-А. Показово, що єдина зміна адреси ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" відбулась вже після відкриття провадження у справі про банкрутство, але МП "Полісянка" знову відтворило ту ж саму адресу, що виключає випадковість такого збігу.
Таким чином, підприємства послідовно реєструвались за однаковими адресами протягом тривалого часу, що у поєднанні з іншими встановленими обставинами додатково свідчить про відсутність реальної організаційної та майнової відокремленості між ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" та МП "Полісянка".
Суд відхиляє посилання керуючого санацією на положення статті 514 Цивільного кодексу України, оскільки вказаною статтею визначено перехід прав у зобов'язанні, а не обсяг процесуального статусу кредитора у справі про банкрутство. Питання заінтересованості кредитора стосовно боржника регулюється виключно нормами Кодексу України з процедур банкрутства та підлягає самостійній оцінці судом безвідносно до статусу первинного кредитора.
Господарським судом відхиляються доводи заявника про набуття МП "Полісянка" права оренди земельної ділянки під об'єктами нерухомості ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой".
Матеріалами справи дійсно підтверджується, що 10.01.2022 між МП "Полісянка" та Коростенською міською радою укладено договір оренди землі № 4, відповідно до умов якого МП "Полісянка" набуло на підставі протоколу земельних торгів від 21.12.2021 право оренди земельної ділянки загальною площею 0,4020 га з кадастровим номером 1810700000:02:031:0058 за адресою: м. Коростень, вул. Маяковського, №111-А в строкове платне користування на 5 років з переважним правом на поновлення (т. 45 а.с. 62-65). Разом з тим, актив боржника - незавершений будівництвом шістдесятиквартирний житловий будинок розміщений на земельній ділянці загальною площею 0,326 га з кадастровим номером 1810700000:02:031:0020 за адресою: м. Коростень, вул. Маяковського, №111-А, яка на підставі договору від 03.09.2020 № 81 перебуває у ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" на праві оренди до 03.09.2030.
Щодо тверджень МП "Полісянка" про те, що ліквідатор ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражна керуюча Пилипенко М.М. зловживає процесуальними правами при зборі інформації на підтвердження підстав заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Разом з тим зловживання процесуальними правами є самостійною процесуальною категорією, що передбачає умисне використання процесуальних механізмів з метою, яка суперечить меті судочинства, зокрема для затягування розгляду справи, введення суду в оману або заподіяння шкоди іншим учасникам процесу.
МП "Полісянка" не конкретизувало, які саме процесуальні дії заявника є зловживанням, не вказало норми права, які при цьому порушено, та не надало доказів на підтвердження цього твердження. Неточність у формулюванні одного з аргументів заяви щодо земельної ділянки, яку суд встановив і оцінив окремо, не утворює зловживання процесуальними правами, оскільки не свідчить про умисне введення суду в оману. Решта доводів заявника підтверджені документально та визнані судом обґрунтованими.
З огляду на це твердження МП "Полісянка" про зловживання заявником процесуальними правами є безпідставним та не підкріпленим жодними доказами, у зв'язку з чим відхиляється судом як необґрунтоване.
Господарський суд відхиляє доводи МП "Полісянка" та керуючого санацією боржника про те, що МП "Полісянка" діяло добросовісно, не вчиняло дій на шкоду іншим кредиторам, виступало інвестором у процедурі банкрутства та мало намір погасити всі вимоги кредиторів, оскільки матеріали справи свідчать про протилежне.
Суд також вважає за необхідне зазначити про особливості участі МП "Полісянка" у справі про банкрутство ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой". Ухвалою від 24.07.2023, серед іншого, господарський суд затвердив план санації ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" в редакції від 14.06.2023; ввів процедуру санації ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой"; призначив керуючого санацією; визнав інвестором боржника МП "Полісянка". Керуючим санацією боржника двічі (10.02.2025 та 02.06.2025) подавалися до суду заяви про затвердження мирової угоди у справі. Як умови плану санації, так і умови мирових угод передбачали у разі їх виконання фактичне набуття МП "Полісянка" значної частини активу боржника - незавершеного будівництвом шістдесятиквартирного житлового будинку, розміщеного на земельній ділянці загальною площею 0,326 га з кадастровим номером 1810700000:02:031:0020 за адресою: м. Коростень, вул. Маяковського, №111-А.
Незважаючи на наявність більшості голосів на зборах та у комітеті кредиторів боржника і узгодженість усіх дій МП "Полісянка" з керуючим санацією боржника, саме неповне виконання МП "Полісянка" плану санації в частині інвестування коштів стало причиною неможливості його виконання і як наслідок погашення вимог кредиторів боржника, відновлення платоспроможності боржника.
При цьому очевидним, на переконання суду, є наявність у МП "Полісянка" та боржника спільного інтересу до майнового активу - вищезазначеного об'єкту незавершеного будівництва.
Разом з тим, суд зазначає, що наведені доводи (в контексті добросовісної чи не добросовісної поведінки кредитора) є нерелевантними предмету цього судового розгляду з огляду на таке. Інститут заінтересованості у справі про банкрутство є превентивним механізмом захисту балансу інтересів кредиторів, а не санкцією за конкретну неправомірну поведінку. Підстави для визнання кредитора заінтересованим визначені статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства та пов'язані виключно з наявністю об'єктивного зв'язку між кредитором і боржником, а не з характером поведінки кредитора в процедурі банкрутства чи її наслідками для інших кредиторів. Відповідно, встановлення або спростування факту заподіяння шкоди іншим кредиторам перебуває поза межами предмета доказування у цій категорії спорів.
Посилання МП "Полісянка" на власну добросовісну поведінку зводиться до підміни правового критерію заінтересованості оціночним судженням, що суперечить змісту статті 1 та частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства. Зазначена норма пов'язує обмеження права вирішального голосу виключно з наявністю критеріїв заінтересованості, а не з добросовісністю поведінки кредитора. При цьому визнання кредитора заінтересованою особою не позбавляє його статусу кредитора та права на задоволення вимог, а лише виключає можливість здійснення вирішального впливу на процедуру банкрутства через участь у голосуванні зборів (комітету) кредиторів. Таким чином, встановлення заінтересованості не є покаранням за поведінку МП "Полісянка", а констатацією об'єктивного стану відносин між сторонами та забезпеченням рівності прав усіх кредиторів у справі
Не підлягають оцінці судом, оскільки не стосуються даної заяви, доводи керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Постоленка В.О. щодо неналежної зацікавленості ліквідатора ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражної керуючої Пилипенко М.М. в участі в зборах та комітеті кредиторів боржника, вирішенні питання можливості погашення боржником вимог кредиторів.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом частини 2 статті 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 ГПК України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 ГПК України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
За приписами статей 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 ГПК України викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зазначений стандарт "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають сторони. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі №16/137б/83б/22б (910/12422/20)). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується також з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).
Отже, суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З урахуванням встановлених обставин у їх сукупності , дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку, що надані заявником докази у своїй сукупності, з урахуванням їх вірогідності та взаємозв'язку, підтверджують, що МП "Полісянка" є юридичною особою, з якою боржник протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи - фізичної особи ОСОБА_1 ; між особами, які здійснювали управління зазначеними підприємствами, наявні родинні зв'язки; узгодженість управлінських рішень свідчить про відсутність фактичної незалежності підприємств, їх пов'язаність; набуття МП "Полісянка" від ТОВ "ФК "Інновація" права вимоги до боржника не спростовує встановлених обставин пов'язаності, а навпаки у поєднанні з ними свідчить про наявність спільного економічного інтересу.
Вказані обставини свідчать про наявність підстав вважати МП "Полісянка" заінтересованою особою щодо боржника у відповідності до наведеного у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначення.
Аналогічний висновок про те, що встановлені у справі обставини наявності у кредитора та боржника спільного кінцевого бенефіціарного власника є підставою для визнання заінтересованості кредитора стосовно боржника в розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства викладено у постанові Верховного суду від 29.07.2025 у справі № 903/534/23.
Заінтересованість МП "Полісянка" об'єктивно може впливати на його позицію та голосування у процедурах, пов'язаних із розглядом питань банкрутства боржника. У зв'язку з цим, грошові вимоги такого кредитора враховуються у справі, однак його участь у зборах кредиторів та прийнятті відповідних рішень здійснюється з урахуванням обмежень, установлених Кодексом України з процедур банкрутства для заінтересованих осіб, зокрема без права вирішального голосу.
Надання МП "Полісянка" права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів за наявності встановлених критеріїв заінтересованості створює ризик фактичного контролю пов'язаної особи над ключовими рішеннями у процедурі банкрутства щодо умов реалізації майна боржника, погодження звітів арбітражного керуючого та інших питань, що безпосередньо впливають на права та інтереси інших кредиторів.
Такий підхід відповідає принципу добросовісності (стаття 3 ЦК України), забороні зловживання правом (стаття 13 ЦК України), принципу судового контролю у справах про банкрутство (постанова ВС від 05.02.2026 у справі № 924/232/22), а також меті Кодексу України з процедур банкрутства як механізму справедливого та пропорційного задоволення вимог кредиторів.
За викладених обставин у сукупності, оцінивши подані докази в їх сукупності, виходячи з принципу "вірогідності доказів", принципу судового контролю, господарський суд дійшов висновку заяву ліквідатора ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражної керуючої Пилипенко М.М. від 25.02.2026 про визнання кредитора заінтересованим стосовно боржника задовольнити; визнати МП "Полісянка" заінтересованою особою стосовно боржника - ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой"; зобов'язати керуючого санацією ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" арбітражного керуючого Постоленка В.О. внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів.
Керуючись статтями 1, 47, 48 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Заяву ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Коростенський шляхзалізобетон" арбітражної керуючої Пилипенко М.М. від 25.02.2026 про визнання кредитора заінтересованим стосовно боржника задовольнити.
2. Визнати Мале підприємство "Полісянка" (ідентифікаційний код 20413081) заінтересованою особою стосовно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтертрансстрой" (ідентифікаційний код 30014709).
3. Зобов'язати керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтертрансстрой" арбітражного керуючого Постоленка В.О. внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала господарського суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.04.2026.
Суддя Костриця О.О.