вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про зупинення провадження у справі
13.04.2026м. ДніпроСправа № 904/1477/26
за позовом Керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі
позивача-1: Міністерства оборони України, м. Київ
позивача-2: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостар Прод", с. Новоселівка Дніпропетровської області
про стягнення 685 702,50грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без участі представників сторін
Керівник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства оборони України, позивача-2: Військової частини НОМЕР_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостар Прод" штрафу у розмірі 685 702,50грн.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначає, що між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергостар Прод" укладено договір № 21ПС/24 від 13.05.2024. Відповідно до умов договору постачальник зобов'язався у 2024 році поставити замовнику товар, а саме: молоко незбиране згущене з цукром 8,5% у кількості 32375кг. На виконання умов договору відповідачем поставлено обумовлений товар на загальну суму 3 428 512,50грн. ВЧ НОМЕР_1 здійснено оплату за поставлений товар на суму 3 428 512,50грн. Згідно з висновком експерта №30/10/2025 за результатами проведення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні № 42024052110000063 від 12.06.2024, якість поставленого молока незбираного згущеного з цукром 8,5% не відповідає ДСТУ 4274:2019 "Консерви молочні. Молоко незбиране згущене з цукром. Технічні умови" за показником "Масова частка жиру, %" та не відповідає умовам щодо якості товару визначеного в п. 2.1 договору про закупівлі товарів за державні кошти №21ПС/24 від 13.05.2024.
Оскільки відповідачем поставлено неякісний товар, відповідно до п. 7.2 договору прокурор просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 20% від 3 428 512,50грн, а саме 685 702,50грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 справу №904/1477/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 25.03.2026 відкрито провадження у справі, постановлено визнати справу малозначною та здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
08 квітня 2026 року від Міністерства оборони України до господарського суду надійшли письмові пояснення. Так, позивач - 1 вважає, що відповідно до п. 7.2 договору ТОВ "Енергостар Прод" повинен сплатити на користь Військової частини НОМЕР_1 штраф. Факт невідповідності товару встановлено низкою протоколів випробувань (№ 3006/Д від 09.12.2024, № 264/Д, 265/Д від 05.02.2025 та ін.) та Висновком експерта № 30/10/2025 за результатами судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні № 42024052110000063. Експертизою підтверджено, що якість продукції не відповідає ДСТУ за показником "Масова частка жиру, %". Правова позиція щодо допустимості висновку експерта, складеного в межах кримінального провадження, як письмового доказу в господарському (цивільному) процесі, викладена у постановах Верховного Суду: від 10.07.2019 у справі № 686/23256/16-ц; від 25.03.2021 у справі № 752/21411/17; від 08.09.2022 у справі № 125/1501/20-ц; від 23.11.2022 у справі № 761/4564/19.
Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Під час підготовки справи до розгляду господарським судом встановлено, що на розгляді Верховного Суду перебуває справа № 910/6530/24, у якій позов подано прокурором в інтересах військової частини.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2025, справу №910/6530/24 за касаційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 передано на розгляд об'єднаної палати для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.07.2025 у справі № 910/4017/24, що приймалася колегією суддів з іншої палати про те, що військова частина Збройних сил України не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб'єктом владних повноважень, а є суб'єктом господарської діяльності.
Ухвалою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2025 у справі №910/6530/24 прийнято справу до розгляду з метою формування правового висновку щодо наявності або відсутності повноважень прокурора на представництво інтересів військових частин у суді.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у визначених законом випадках. У правозастосовній практиці сформульовано підходи до визначення підстав та меж такого представництва, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду та об'єднаної палати Касаційного господарського суду. Водночас, у справі №910/6530/24 має бути сформовано узагальнений висновок щодо можливості представництва прокурором інтересів військових частин як суб'єктів у сфері господарських правовідносин.
Отже, у зазначеній справі вирішується питання, яке має істотне значення для правильного вирішення спору у справі №904/1477/26, а саме - щодо наявності правових підстав для звернення прокурора до суду в інтересах військової частини та здійснення ним відповідного представництва.
Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
У пункті 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
За змістом статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Суд зауважує, що Господарським процесуальним кодексом України визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об'єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.
Суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/109447/17).
Суд зазначає, що правовідносини у справі №904/1477/26 є подібними до правовідносин у справі №910/6530/24, оскільки в обох справах предметом оцінки є наявність у прокурора повноважень на представництво інтересів військової частини в господарському суді.
Результат розгляду справи №904/1477/26 безпосередньо залежить від правового висновку, який буде сформульований об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/6530/24, оскільки такий висновок матиме значення для забезпечення єдності судової практики та правильного застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність передбачених процесуальним законом правових підстав для зупинення провадження у справі №904/1477/26 до завершення касаційного перегляду справи № 910/6530/24 Верховним Судом.
Відповідно до п. 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з п.11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.7 частини першої ст.228 ГПК України - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Зупинення провадження у справі є тимчасовим припиненням вчинення процесуальних дій, зумовленим наявністю об'єктивних обставин, що перешкоджають подальшому розгляду справи та можуть вплинути на її вирішення.
Керуючись статтями 12, 228 (п.7 ч.1), 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Зупинити провадження у справі №904/1477/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/6530/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення за результатами такого розгляду.
Ухвала набирає законної сили - 13.04.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.М. Євстигнеєва