вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"13" квітня 2026 р. Cправа № 902/49/26
Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали
за заявою : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
19.01.2026 року до Господарського суду Вінницької області через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 б/н від 19.01.2026 року (вх. № 57/26) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 21.01.2026 року прийнято заяву ОСОБА_1 б/н від 19.01.2026 року (вх. № 57/26) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, до розгляду. Призначено підготовче засідання на 24.03.2026 року.
Ухвалою від 24.03.2026 року відкрито провадження у справі № 902/49/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/49/26 арбітражного керуючого Бігдана О.А.
07.04.2026 року до суду від представника ОСОБА_1 адвоката Цимбал А.А. через систему "Електронний суд" надійшло клопотання б/н від 07.04.2026 року про зобов'язання АТ "Перший Український Міжнародний Банк" скасувати обмеження щодо розпорядження належним майном боржника ОСОБА_1 , а саме: грошовими коштами на рахунку/рахунках Боржника ОСОБА_1 , відкритих в АТ "Перший Український Міжнародний Банк".
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписами ст. 169 ГПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Зважаючи на викладене, судом встановлений порядок розгляду зазначеного вище клопотання за наявними матеріалами справи поза межами судового засідання.
Розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Цимбал А.А. б/н від 07.04.2026 року, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне та дійшов такого висновку.
Так, клопотання мотивовано тим, що 27.03.2026 року АТ "Перший Український Міжнародний Банк" було обмежено рахунки боржника ОСОБА_1 .
27.03.2026 року представником Боржника ОСОБА_2 було направлено до АТ "Перший Український Міжнародний Банк" адвокатський запит №07/2703, щоб дізнатись інформацію на якій правовій підставі було обмежено рахунки ОСОБА_1 .
Відповіді від АТ "Перший Український Міжнародний Банк" на направлений адвокатський запит № 07/2703 не надходило.
Станом на 07.04.2026 рік всі рахунки ОСОБА_1 в АТ "ПУМБ" наразі заблоковані, що унеможливлює його вільно користуватися та розпоряджатися своїми коштами, які є особистими коштами боржника та використовуються на забезпечення його існування, а саме харчування, житло, обмундирування, комунальні та інші необхідні витрати, а саме цей рахунок використовується для отримання заробітної плати військовослужбовця.
Дане заблокування суперечить меті реструктуризації боргів боржника, а саме відновлення платоспроможності боржника, яка визначається ст. 1 Кодексу України з процедури банкрутства.
Враховуючи те, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.01.2026 року було відкрито провадження у справі №902/49/26 про неплатоспроможність фізичної особи - боржника ОСОБА_1 , з цього моменту суд наділений повноваженнями скасовувати обмеження, які раніше були накладенні на кошти/майно боржника задля забезпечення ефективного розгляду справи, адже у зв'язку з обмежень рахунками боржник не в змозі вільно розпоряджатися власними коштами, зокрема проводити розрахунки з арбітражним керуючим Бігданом О.А., що, у свою чергу, перешкоджає швидкому розгляду справи та порушує передбачені права заявника. А отже, суд повинен скасувати накладені обтяження після відкриття провадження у справі для того, щоб забезпечити справедливий розгляд справи та усунути перешкоди, які існують під час провадження процедури неплатоспроможності.
Посилаючись на наведені обставини, заявник просить суд зобов'язати АТ "Перший Український Міжнародний Банк" скасувати обмеження щодо розпорядження належним майном боржника ОСОБА_1 , а саме: грошовими коштами на рахунку/рахунках Боржника ОСОБА_1 , відкритих в АТ "Перший Український Міжнародний Банк".
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2024 року у справі № 914/3740/21, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).
Так, як зазначено вище, заявник посилаючись на обмеження банком рахунків боржника, просить суд зобов'язати АТ "Перший Український Міжнародний Банк" скасувати обмеження щодо розпорядження належним майном боржника, а саме грошовими коштами на рахунку/рахунках Боржника ОСОБА_1 , відкритих в АТ "Перший Український Міжнародний Банк".
На підтвердження обставин, наведених у клопотанні, заявником надано:
- ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 у АТ "Перший Український Міжнародний Банк";
- адвокатський запит № 07/27-03 від 27.03.2026 року;
- роздруківку з сервісу електронної пошти про надіслання 30.03.2026 року адвокатського запиту на електронну адресу АТ "Перший Український Міжнародний Банк".
Разом з тим, заявником не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин щодо обмеження чи блокування АТ "Перший Український Міжнародний Банк" рахунків боржника, про скасування обмеження розпоряджатись якими просить заявник у своєму клопотанні.
Наведене унеможливлює зобов'язання АТ "Перший Український Міжнародний Банк" скасувати обмеження щодо розпорядження грошовими коштами на рахунку/рахунках боржника, відкритих в АТ "Перший Український Міжнародний Банк".
З огляду на вказані положення законодавства та встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Цимбал А.А. б/н від 07.04.2026 року у справі № 902/49/26.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 113 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232, 234, 235, 236, 326 ГПК України, -
1. Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Цимбал А.А. б/н від 07.04.2026 року про зобов'язання АТ "Перший Український Міжнародний Банк" скасувати обмеження щодо розпорядження належним майном боржника Яровенка М.П., а саме: грошовими коштами на рахунку/рахунках Боржника ОСОБА_1 , відкритих в АТ "Перший Український Міжнародний Банк", у справі № 902/49/26.
2. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику ОСОБА_1 , адвокату Цимбал А.А. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Бігдану О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АТ "Перший Український Міжнародний Банк" - info@fuib.com.
Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Ухвала підписана суддею - 13.04.2026 року.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи