про відмову у відкритті провадження у справі
про неплатоспроможність боржника
31 березня 2026 р. Справа №902/1729/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:
представника боржника: Москвічова А.С. (ордер серії АА №1657456 від 17.12.2025),
боржник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , с.Немія Могилів-Подільського району Вінницької області
про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1
До Господарського суду Вінницької області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження в справі про його неплатоспроможність (далі по тексту також заявник, боржник).
Звертаючись до суду із заявою про неплатоспроможність, фізична особа ОСОБА_1 зазначив, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , упродовж останніх восьми місяців припинив погашення кредитів, оскільки не має фінансової можливості виконувати платежі більше 50 відсотків місячних платежів по всім кредитним зобов'язанням.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - щодо суб'єкта відсутнє нерухоме майно; а також згідно з інформацією з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна у боржника - відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення.
У заяві про неплатоспроможність боржник посилається на те, що він не може відновити погашення своїх кредитів, зокрема через такі обставини: повномасштабне вторгнення збройних сил РФ на територію України і тривале, більше ніж три роки, ведення активних бойових дій, унаслідок чого в Україні оголошено воєнний стан; нестабільна економічна ситуація в державі; скрутне особисте становище боржника.
Враховуючи зазначені обставини, боржник повідомив господарський суд про те, що у цій справі він звертається із заявою на підставі пунктів 2, 3 та 4 частини 2 статті 115 КУзПБ, оскільки, маючи ряд зобов'язань боржника перед його кредиторами, станом на день подання цієї заяви загальна сума заборгованості за усіма кредитними зобов'язаннями складає 749 369,10 грн.
Звернення до господарського суду боржником ініційовано на підставі пункту 2 частини 2 статті 115 КУзПБ.
Боржник у своїй заяві про неплатоспроможність зазначив, що з 2022 року і до теперішнього часу перебував і перебуває у кредитних відносинах з банківськими та іншими фінансовими установами України. Отримував кредити 179 разів, з них за 117 кредитними договорами заборгованість погашена. Боржник укладав правочини, за якими отримував послуги споживчого кредитування у вигляді грошових коштів з метою придбання споживчих товарів, робіт та послуг для задоволення власних потреб, для допомоги в лікуванні брата, оскільки він має інвалідність, а також непередбачуваних життєвих обставин.
У боржника накопичилась критична кількість грошових зобов'язань, які не можуть бути виконані з причин недостатності грошового доходу та відсутності майна, яке може бути реалізоване з метою погашення всієї суми заборгованості.
Згідно з даними, зазначеними в Кредитній історії, яка була складена та сформована в електронному вигляді ТОВ "Українське бюро кредитних історій", станом на 05.11.2025 у ОСОБА_1 існує заборгованість в сумі 749369,10 грн перед 24-ма кредиторами.
У заяві зазначено про те, що в додаток до інформації, наведеної у Кредитній історії, та з метою отримання актуальної інформації кожному з кредиторів, включаючи вторинних кредиторів, надсилались адвокатські запити (до деяких кредиторів неодноразово).
Частина кредиторів надали повні і вичерпні відомості разом з документами, що підтверджують договірні відносини та розрахунки заборгованості:
1. ТОВ "ФК Просто Кредит" (код ЄДРПОУ 43601144);
2. ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014).
Деякі кредитори надали відповіді про відмову у задоволені вимог адвокатського запиту:
1. ТОВ "Кредитпромінвест" (код ЄДРПОУ 43305861);
2. АТ "Універсал Банк" (код ЄДРПОУ 21133352);
3. ТОВ "Стар Файненс Груп" (код ЄДРПОУ 44022416);
4. АТ "Акцент - Банк" (код ЄДРПОУ 14360080);
5. ТОВ "Авентус Україна" (код ЄДРПОУ 41078230);
6. ТОВ "Смартівей Юкрейн" (код ЄДРПОУ 42038225);
7. ТОВ "Таліон Плюс" (код ЄДРПОУ 39700642);
8. ТОВ "Алекскредит" (код ЄДРПОУ 41346335).
Боржник у заяві також вказував, що решта кредиторів, незважаючи на неодноразово відправлені представником боржника належним чином оформлені адвокатські запити, не відповіли на них:
1. ТОВ "Новапей Кредит" (код ЄДРПОУ 40055034);
2. ТОВ "Укр Кредит Фінанс" (код ЄДРПОУ 38548598);
3. ТОВ "ФК "Нові Кредити" (код ЄДРПОУ 42152351);
4. ТОВ "Споживчий Центр" (код ЄДРПОУ 37356833);
5. ТОВ "Сос Кредит" (код ЄДРПОУ 39487128);
6. ТОВ "ФК "Тайгер Фінанс" (код ЄДРПОУ 43561909);
7. ТОВ "Фінтаргет" (код ЄДРПОУ 41955906);
8. ТОВ "Іннова-Нова" (код ЄДРПОУ 44127243);
9. ТОВ "Інновація Компані" (код ЄДРПОУ 43564077);
10. АТ "Пумб" (код ЄДРПОУ 14282829);
11. АТ "Таскомбанк" (код ЄДРПОУ 9806443);
12. ТОВ "ФК "Гвадіана" (код ЄДРПОУ 42016442);
13. ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" (код ЄДРПОУ 41240530);
14. АТ "Ідея Банк" (код ЄДРПОУ 19390819).
Таким чином, згідно з поданою заявою - загальна сума заборгованості боржника перед всіма кредиторами складає 749 369,10 грн, з них прострочених - 426 344,24 грн.
У заяві також зазначено, що станом на день її подачі боржник офіційно працевлаштований. Відповідно до інформації, зазначеної в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового страхування державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) та довідок про доходи, ОСОБА_1 працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" за основним місцем роботи, займає посаду завідувача складу.
Середній місячний дохід боржника, враховуючи пенсійні виплати та заробітну плату після утримання суми ПДФО, суми військового збору та додаткових утримань складає: у 2022 році - 124 132,08 грн; у 2023 році - 219 245,10 грн; у 2024 році - 253 379,49 грн; у 2025 році - 304 810,47 грн.
Щомісячно боржник сплачує комунальні платежі та оренду будинку, що складає приблизно 10000,00 грн. Витрати на продукти харчування, ліки та речі першочергової потреби складають приблизно 9 300,00 грн.
З зазначеної суми доходу боржник планує виділяти щомісячно на погашення вимог кредиторів за Планом реструктуризації - 6 500,00 грн.
Так, частиною 3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено перелік документів, які мають бути додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до положень ст.119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд, з урахуванням положень ч.3 ст.13, статей 74, 76, 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження в справі про неплатоспроможність, визначених ч.2 ст.115 КУзПБ (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та вирішуючи питання, пов'язані з розглядом заяви, суд встановив невідповідність заяви боржника ОСОБА_1 про неплатоспроможність приписам Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи зазначене, ухвалою суду від 23.12.2025 вказана заява залишалась судом без руху у тому числі з таких підстав.
Згідно з п.8 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях.
До заяви б/н від 18.12.2025 додано документ під назвою "Відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці ОСОБА_1 ", в якому міститься інформація про наявні у заявника рахунки та залишок грошових коштів на цих рахунках.
Суд зауважив, що до заяви б/н від 18.12.2025 також додані довідки щодо наявності у заявника інших рахунків, перелік та інформація про залишок коштів яких відсутні у документі під назвою "Відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці ОСОБА_1 ", зокрема № НОМЕР_2 (Акціонерне товариство "Універсал банк"), № НОМЕР_3 (Акціонерне товариство "Ідея банк"), № НОМЕР_4 (Акціонерне товариство "А-Банк").
За вказаних обставин, заявнику вказано на необхідність надати відомість про всі наявні рахунки та суми грошових коштів на таких рахунках, яка буде містити актуальну та правильну інформацію.
Як слідує зі змісту документа під назвою "Відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці ОСОБА_1 " у заявника станом на 13.11.2025 на рахунку, відкритому в АТ "Універсал банк", наявний залишок коштів в сумі 100 108,00 грн, проте відповідна інформація та будь-які інші відомості щодо наявних коштів на рахунках боржника відсутні в деклараціях за 2022-2024 роки та декларації за період з 01.01.2025 по 01.11.2025.
Суд також відзначив, що в заяві б/н від 18.12.2025 стверджується про те, що "...боржник з 2022 і до теперішнього часу перебував і перебуває у кредитних відносинах з банківськими та іншими фінансовими установами України (отримував кредити 179 разів, з них за 117 кредитними договорами заборгованість погашено)."
Відповідно до положень розділу XIV форми декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №2627/5 від 21.08.2019, заявником зазначається інформація, зокрема про погашення основної суми позики (кредиту), погашення суми процентів за позикою (кредитом).
У той же час в деклараціях за 2022-2024 роки та декларації за період з 01.01.2025 по 01.11.2025 відсутня будь-яка інформація щодо погашення боржником основної суми позики (кредиту), погашення суми процентів за позикою (кредитом) в період з 2022 по 01.11.2025.
З огляду на висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №904/2022/23: "Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника."
Тому заявнику було вказано на необхідність подати декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, які будуть містити увесь перелік інформації, визначений наказом Міністерства юстиції України №2627/5 від 21.08.2019.
У заяві б/н від 18.12.2025 заявник вказує про наявність заборгованості перед фінансовими установами в загальній сумі 749 369,10 грн. Втім, до матеріалів заяви не були додані всі докази, які підтверджують визначену суму заборгованості за основними зобов'язаннями, підстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором.
В конкретизованому списку кредиторів і боржників, який є додатком до заяви б/н від 18.12.2025, зазначено про наявність двадцяти п'яти кредиторів заявника, проте до заяви б/н від 18.12.2025 були додані лише договори позики, укладені заявником з сімома кредиторами, а саме:
- договір позики №678020 від 04.03.2025, укладений з ТОВ "ФК Просто кредит" заборгованість за яким відповідно до наданого розрахунку становить 17325,00 грн;
- договір надання коштів у позику за програмою споживчого кредитування №1387763 від 04.05.2025, укладений з ТОВ "Фінтаргет" (розрахунок заборгованості відсутній);
- договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №F-00233036 від 16.05.2025, укладений з ТОВ "ФК "Гвадіана" (розрахунок заборгованості відсутній);
- договір про споживчий кредит №54540254 від 04.03.2025, укладений з ТОВ "ФК "Тайгер фінанс" (розрахунок заборгованості відсутній);
- договір про надання фінансового кредиту №47251-05/2025 від 20.05.2025, укладений з ТОВ "Стар файненс груп", та право вимоги за яким відступлено ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" (договір факторингу №28082025 від 28.08.2025). Заборгованість за договором відповідно до розрахунку становить 5838,00 грн;
- договір про надання споживчого кредиту №8874279 від 20.03.2025, укладений з ТОВ "Авентус Україна" (розрахунок заборгованості відсутній);
- заява-договір №002/15457355-SP від 24.04.2024, укладена з АТ "Таскомбанк" (розрахунок заборгованості відсутній).
Залишаючи заяву без руху, суд також врахував, що до заяви б/н від 18.12.2025 заявник не додав відповідні докази в обґрунтування обставин звернення заявника до усіх кредиторів, визначених у конкретизованому списку кредиторів і боржників, з метою отримання копій відповідних договорів позики, договорів відступлення права вимоги.
Натомість до заяви б/н від 18.12.2025 були додані листи шести кредиторів (АТ "Сенс банк", АТ "Універсал банк", АТ "А-банк", ТОВ "Смартівей юкрейн", ТОВ "Таліон плюс", ТОВ "Іннова-нова"), в яких повідомлено про неналежно оформлені запити представника боржника про надання копій договорів позики.
До заяви б/н від 18.12.2025 не були додані всі первинні бухгалтерські документи в підтвердження виникнення заборгованості заявника перед кредиторами (отримання коштів за договорами позики).
Проте, заявнику необхідно підтвердити належними доказами наявність та розмір заборгованості перед кожним з кредиторів, які зазначені в конкретизованому списку кредиторів і боржників.
Окрім того, до заяви б/н від 18.12.2025 були додані договори позики, реквізити яких відсутні у конкретизованому списку кредиторів і боржників, а саме:
- договір кредитної лінії №230486679 від 23.04.2025, укладений з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога";
- кредитний договір №404611 від 04.05.2025, укладений з ТОВ "Інновація компані";
- договір про надання фінансового кредиту №36443-03/2025 від 17.03.2025, укладений з ТОВ "Стар файненс груп";
- договір про надання кредиту №7206050 від 18.08.2024, укладений з ТОВ "Алекскредит";
- заява-договір №99925696766-VR від 09.04.2024, укладена з АТ "Таскомбанк".
Заявником також додано копії договорів, в яких відсутні усі сторінки:
- договір кредитної лінії №LM788172110 від 09.02.2025, укладений з ТОВ "Оптимальні кредити" (відсутній у списку кредиторів);
- договір з ТОВ "Іннова фінанс".
Також заявником було додано додаткову угоду №2 від 30.04.2925 до договору про споживчий кредит №36-998532 від 13.08.2024, укладеного з ТОВ "ФК "Нові кредити", водночас до заяви не додано основного договору №36-998532 від 13.08.2024 (такий договір також відсутній у списку кредиторів).
Тому заявнику було вказано на необхідність надати суду конкретизований список кредиторів і боржників, який буде містити актуальну та правильну інформацію щодо суми грошових вимог кредиторів (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання.
У конкретизованому списку кредиторів і боржників, який є додатком до заяви б/н від 18.12.2025, зазначено про наявність 25 кредиторів заявника, зокрема ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (розмір вимог за договором факторингу - 4500,00 грн), ТОВ "Оптимальні кредити (розмір вимог за договором факторингу - 7800,00 грн), ТОВ "ФК "КІФ" (розмір вимог за договором факторингу - 12385,20 грн), ТОВ "Фінансова компанія "Є гроші" (розмір вимог за договором факторингу - 12073,00 грн).
У свою чергу в п.2 розділу II проекту плану реструктуризації боргів боржника, який є додатком до заяви б/н від 18.12.2025, у списку кредиторів боржника були відсутні названі вище фінансові установи.
За вказаних обставин заявнику було вказано на необхідність привести у відповідність проект плану реструктуризації боргів, зазначивши у ньому актуальну та правильну інформацію.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви б/н від 18.12.2025 без руху із встановленням заявнику строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання:
- відомостей про всі наявні рахунки та суми грошових коштів на таких рахунках боржника, які будуть містити актуальну та правильну інформацію;
- належним чином засвідчених копій договорів позики, договорів відступлення права вимоги щодо усіх кредиторів, визначених у списку кредиторів і боржників, який є додатком до заяви б/н від 18.12.2025, разом з відповідними первинними бухгалтерськими документами в підтвердження отримання грошових коштів (платіжних інструкцій, виписок з банківського рахунку тощо) та розрахунками заборгованості щодо кожного з правочинів;
- конкретизованого списку кредиторів і боржників, який буде містити актуальну та вірну інформацію щодо суми грошових вимог кредиторів (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання;
- декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, з відображенням усього переліку інформації, визначеного наказом Міністерства юстиції України №2627/5 від 21.08.2019;
- проекту плану реструктуризації боргів, в якому буде зазначена актуальна та правильна інформація відносно кредиторів боржника.
06.01.2026 до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій представником заявника було зазначено про те, що адвокатом боржника було направлено адвокатські запити до відповідних кредиторів.
Станом на дату подання цієї заяви відповіді на адвокатські запити отримані лише частково, при цьому окремі кредитори взагалі не надали відповіді або надали їх без додатків і без необхідного обсягу інформації. Заявник вказує, що за таких обставин подання повного комплекту витребуваних документів є об'єктивно неможливим та не залежить від волі боржника. Відсутність відповідних документів не є наслідком недобросовісної поведінки боржника, а зумовлена виключно бездіяльністю або неповнотою відповідей третіх осіб.
Щодо конкретизованого списку кредиторів і боржників представником боржника зазначено про те, що боржником підготовлено та подано уточнений список кредиторів і боржників, який сформовано з урахуванням наявних документів та отриманих відповідей кредиторів.
Щодо декларацій про майновий стан боржника, його представником зазначено про те, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано декларації про майновий стан боржника, складені відповідно до вимог наказу Міністерства юстиції України №2627/5 від 21.08.2019, з відображенням усього переліку відомостей, передбаченого зазначеним нормативно-правовим актом. Інформація, наведена у деклараціях, зазначена у повному обсязі, який був об'єктивно відомий боржнику станом на дату звернення до суду, на підставі документів, що перебували у володінні боржника, а також відповідей, отриманих на направлені адвокатські запити до кредиторів.
Водночас станом на дату подання заяви кредиторами не надано повної та вичерпної інформації у відповідь на зазначені адвокатські запити, що унеможливило відображення у деклараціях окремих показників у більш деталізованому вигляді.
Ухвалою суду від 12.01.2026 заяву фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 18.12.2025 у справі №902/1729/25 прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 25.02.2026.
На визначену судом дату, 25.02.2026, з'явився представник ОСОБА_1 адвокат Москвічов А.С., який, зокрема просив оголосити перерву в підготовчому засіданні, надавши боржнику час для подання додаткових доказів. Попри те, що особисту явку боржника було визнано обов'язковою, боржник ОСОБА_1 в судове засідання не прибув; докази на підтвердження поважності причин неявки згаданого матеріали справи не містять.
Відповідно до ухвали від 25.02.2026 судом було оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні в справі №902/1729/25 до 18 березня 2026 року. Також цією ухвалою суду було викликано в судове засідання, що призначено на 18 березня 2026 року, боржника ОСОБА_1 та його представника, явку яких визнано обов'язковою.
Заявнику (фізичній особі ОСОБА_1 ) вказано до дня судового засідання надати додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема щодо:
- витрачання коштів, отриманих від кредиторів, перед якими наявна заборгованість (вказати на що витрачені отримані від кредиторів кошти);
- джерел, за рахунок яких заявник планував повертати отримані в позику кошти, укладаючи договори позики (кредиту).
17.03.2026 через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Москвічова А.С., в яких останній дав пояснення з приводу витрачання коштів, отриманих від кредиторів, та джерел, за рахунок яких заявник планував повертати отримані в позику кошти, укладаючи договори позики (кредиту). З приводу витрачання кредитних коштів представник боржника пояснив, що першочергово кредити оформлювались для покриття побутових потреб, коли виникли труднощі із заробітною платою та були затримки виплат. Частину коштів було спрямовано на допомогу батькам, які доглядають за братом з інвалідністю, а тому потребували підтримки. Через погіршення фінансового стану та відсутність стабільного доходу боржника, останньому доводилося брати нові кредити для покриття попередніх, що призвело до накопичення заборгованості. Щодо джерел надходження грошових коштів для погашення заборгованості за кредитами, представник пояснив суду, що заборгованість за кредитними договорами боржник планував погашати з заробітної плати та з додаткового доходу, а саме працюючи понаднормово, різноробочим, розвантажуючи вантажні авто тощо.
За результатами судового засідання, 18.03.2026, судом постановлено ухвалу про оголошення перерви до 26.03.2026.
Під час судового засідання, яке відбулось 18 березня 2026 року, представнику заявника запропоновано надати пояснення щодо місця проживання батьків боржника та його брата, яким, як стверджується, ОСОБА_1 надавав фінансову допомогу.
26.03.2026 через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Москвічова А.С., в яких останній суду пояснив, що батьки боржника мешкають в АДРЕСА_1 . Наразі боржник проживає разом з батьками та його хворим братом, який також мешкає за вказаною вище адресою. Батьки ОСОБА_1 витрачали кошти на купівлю сенсорів для вимірювання рівню цукру в крові, купівлю продуктів, побутових речей та оплати за комунальні послуги. Грошові кошти Заявник надавав батькам у вигляді готівки.
В судових засіданнях представник боржника адвокат Москвічов А.С підтримав заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність, вказавши на наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, на те, що у боржника наявна загроза неплатоспроможності (п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства), а також те, що він припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ).
Суд відзначає, що боржник ОСОБА_1 в жодне судове засідання особисто не прибув.
За результатами проведеного 26.03.2026 судового засідання представника ОСОБА_1 адвоката Москвічова А.С. повідомлено про те, що проголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) судового рішення відбудеться 31.03.2026.
Судом встановлено, що в судове засідання 31.03.2026 учасники справи на оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) судового рішення не з'явилися.
31.03.2026 суд підписав скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали та долучив до матеріалів справи.
Як встановлено судом: у заяві про відкриття цієї справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 та в доданих до неї документах (доказах) були виявлені недоліки у обґрунтованості та доказового підтвердження заяви, через наявність яких судом було залишено заяву без руху з метою їх виправлення (усунення) в установлений судом строк, а в підготовчому судовому засіданні оголошувались перерви.
Відповідно до приписів ст.39 КУзПБ, яка у системному зв'язку із приписами ст.119 КУзПБ регулює порядок відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), унормовано, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
У підготовчому засіданні господарський суд, зокрема розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника тощо.
Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
Згідно ч.4 ст.39 КУзПБ у підготовчому судовому засіданні, оцінивши вимоги заявника про відкриття справи про неплатоспроможність, господарський суд може визнати вимоги заявника необґрунтованими.
Відповідно до норми ч.5 ст.39 КУзПБ за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі господарський суд постановляє ухвалу про:
- відкриття провадження у справі;
- відмову у відкритті провадження у справі.
У свою чергу нормами ч.3 та 4 ст.119 КУзПБ встановлюють, що за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо:
1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду;
3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю;
4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Щодо дослідження та оцінки судом обґрунтованості вимог заявника.
Розглянувши в підготовчому засіданні надані заявником ОСОБА_1 документи, дослідивши надані суду докази, проаналізувавши наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд відзначає таке.
Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Як вбачається з пояснювальної записки до проєкту Кодексу України з процедур банкрутства: метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, акцентував, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Зокрема задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п. 4-11 ч. 3 ст.116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст.128 КУзПБ).
У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 по справі № 903/806/20 зауважив, що таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 Кодексу про банкрутство передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу про банкрутство дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу про банкрутство, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Частиною 1 ст.1 КУзПБ визначено, що грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 листопада 2022 року у cправі №909/937/21).
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими)).
Як зазначалось вище: заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пункту 2 та 4 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства - припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; загроза неплатоспроможності.
Разом з тим, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п.3, 14 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Проте, проаналізувавши подані заявником документи, суд дійшов висновку, що надані докази мають неточну та неповну інформацію.
Перевіривши заяву та додані до неї документи з точки зору відповідності їх вимогам статей 115, 116 КУзПБ суд встановив, що всупереч вимогам пункту 3 частини 3 статті 116 КУзПБ у заяві не зазначено відомостей про структуру заборгованості перед кожним кредитором (розмір позики (кредиту), докази і динаміку погашення грошових зобов'язань з часу виникнення до дня припинення таких зобов'язань). Надані до заяви та в подальшому докази не містять динаміку погашення заборгованості перед кожним кредитором.
Заявником не доведено відсутності у нього, чи неможливості отримання інших доказів (судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, інші належні докази)) на підтвердження наявності у нього заборгованості, які б доводили факт невиконання ним своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Збирання доказів у справі не є обов'язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України.
Також судом встановлено, що у додатку до заяви вказано під пунктом 42 "Кредитний звіт Українського бюро кредитних історій", станом на 27.10.2025", однак фактично вказаний кредитний звіт до заяви не додано, хоча такий звіт, в сукупності з іншими доказами, є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами.
Також обов'язковість надання до суду серед додатків до заяви про неплатоспроможність конкретизованого списку кредиторів передбачена пунктом 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Конкретизований список, в силу приписів пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, повинен містити загальну суму заборгованості, суму заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо.
Залишаючи заяву боржника без руху, суд зауважив, що заявнику необхідно надати конкретизований список кредиторів і боржників, який буде містити актуальну та правильну інформацію щодо суми грошових вимог кредиторів (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання.
Суд зазначає, що заявник, попри обов'язок усунути виявлені недоліки, не виконав вимог ухвали про залишення заяви без руху. Поданий повторно конкретизований список кредиторів так само наявні розбіжності у сумах заборгованості, по всіх кредиторах вказані нульові суми неустойки (штрафу, пені), що з огляду на допущені боржником прострочення оцінюється судом критично. Заявником наведено таблицю у списку кредиторів, в якій зазначено відомості про кредитні договори, суму заборгованості, відомості про відсотки та про штраф/пеня, кількість прострочених днів, остання дата здійснення платежу.
Зазначена таблиця складена представником заявника та не містить дати виникнення прострочки та її суми по кожному фінансовому зобов'язанню (кредит, відсотки, тощо); період та розмір прострочки, по кожному фінансовому зобов'язанню, в т.ч. у відсотковому співвідношенні до суми, яка підлягала погашенню.
Зазначене свідчить про те, що заявник не надав до суду належного конкретизованого списку кредиторів, передбаченого пунктом 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, тим самим не усунув недоліки заяви про неплатоспроможність.
В поданій заяві представник боржника також зазначив, що він надсилав запити з метою отримання інформації щодо заборгованості за кредитами. Втім, матеріали справи не містять доказів вжиття всіх належних заходів з метою отримання документації на підтвердження заявленої заборгованості перед вищевказаними фінансовими установами (в даному випадку шляхом особистого звернення до фінансових установ, чи звернення за допомогою поштового зв'язку (а не електронною поштою)).
Також не заявлено й клопотання про витребування доказів у порядку ст.81 ГПК України, у зв'язку з неможливістю їхнього отримання самостійно.
Надані заявником у якості доказів договори, укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін договорів та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема первинними документами.
Посилання представника боржника на те, що частина кредитних установ ігнорує адвокатські запити та не надає на них відповідей, не направляє документи, не може бути взято судом до уваги як поважна причина ненадання повного обсягу документів в підтвердження сукупного розміру заборгованості, зокрема договорів з усіма кредиторами.
З цього приводу суд відзначає, що оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу - боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа - боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Сам лише факт наявності відповідної заборгованості без наявності обставин, які визначені Кодексом, не може бути підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Заявником не виконано вимог суду частині надання повного та вичерпного переліку усіх фінансових зобов'язань перед кредиторами, із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; а також належні та допустимі докази (засвідчені, підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань.
Також заявником жодним чином не підтверджено, що він змушений був фінансово підтримувати батьків та хворого брата, регулярно надсилати кошти на придбання харчування, медикаментів та найнеобхідніших речей, що може вказувати на загрозу неплатоспроможності.
Зокрема із наданих заявником доказів не вбачається придбання ним вартісних сенсорів для моніторингу цукру в крові. Також, зокрема матеріали справи не містять будь-яких виписок щодо перерахування/надсилання коштів батькам. Більше того, матеріали справи не містять інформації, що заявник ОСОБА_1 продовжує допомагати своїм батькам фінансово, що може вказувати на загрозу його неплатоспроможності.
Таким чином, твердження ОСОБА_1 про фінансову підтримку батьків суд визнає голослівними, оскільки вони не підтверджені жодними доказами (банківські виписки або квитанції про грошові перекази (із зазначенням дати, суми та одержувача), поштові квитанції або чеки, скріншоти електронних переказів (наприклад, на картку) з номером рахунку або телефону) та не беруться судом до уваги.
Суперечливими, на переконання суду, є твердження заявника ОСОБА_1 , що є наявна загроза неплатоспроможності, так як останній змушений був фінансово підтримувати батьків, регулярно надсилати кошти на придбання продуктів харчування, медикаментів та найнеобхідніших речей, підтримувати хворого брата.
Надані банківські виписки по рахункам не підтверджують фактів здійснення заявником зазначених витрат. Виписки підтверджують факти зарахування заявнику заробітної плати, а також здійснення витрат на базові потреби, зокрема продукти харчування. Вказані витрати не свідчать про загрозу неплатоспроможності, так як є базовими витратами сім'ї.
Так, не дивлячись на наявність в матеріалах справи виписок по ТОВ "НоваПей", суд обмежений у можливості повноцінного та об'єктивного з'ясування ключових аспектів фінансового стану ОСОБА_1 , оскільки неможливо підтвердити фактичний залишок коштів на певну дату, встановити джерела надходжень, простежити характер поповнення коштів, а також визначити характер, цілі витрат та наявність значних чи нетипових операцій, що є критичним для формування достовірного та об'єктивного висновку щодо майнового стану особи та правової оцінки його дій, та зробити висновок про загрозу неплатоспроможності заявника.
Також матеріали справи не містять документальних доказів фінансування медичної допомоги хворому брату, на що вказує заявник у своїй заяві.
При цьому з наданих до матеріалів справи виписок по рахунках суд обмежений у можливості повноцінного та об'єктивного з'ясування ключових аспектів фінансового стану, оскільки неможливо підтвердити фактичний залишок коштів на певну дату, встановити джерела надходжень, простежити історію списання коштів, а також визначити характер, цілі витрат та наявність значних чи нетипових операцій, що є критичним для формування достовірного та об'єктивного висновку щодо майнового стану особи та правової оцінки його дій, та зробити висновок про загрозу неплатоспроможності заявника/боржника .
Надані скріни з екрану мобільного телефону зроблені під час відкриття застосунку банківської установи про списання коштів зокрема на погашення відсотків, також не дають суду можливості перевірити зазначені обставини.
Суд наголошує на тому, що оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Судом встановлено, що заявником не надано належних доказів припинення погашення ним кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
З огляду на зазначене, без необхідних доказів, суд не може встановити факт наявності заборгованості і як наслідок те, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Заявник навів підстави, передбачені частиною другою статті 115 КУзПБ, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначив суми грошових вимог за правочинами, копії на підтвердження сум яких не надав до матеріалів справи, тобто не підтвердив належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, що в свою чергу унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Заявником також не доведено належними та допустимими доказами наявності інших підстав, передбачених ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Посилання на військовий стан, суд не приймає, та як зазначений факт є загальновідомими та розповсюджуються на усіх громадян України. Військовий стан не є підставою для припинення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.
Отже, зазначені заявником обґрунтування інших підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не знайшло свого документального підтвердження, тобто не доведено належними доказами.
Згідно ч.4 ст.119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до ч.7 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку, що у боржника ОСОБА_1 відсутні підстави у розумінні ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справи про його неплатоспроможність.
Враховуючи ту обставину, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , заява арбітражного керуючого Городніщевої Єлизавети Олегівни про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.
Суд роз'яснює боржнику, що згідно із частиною 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 76, 77, 78, 79, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкриті провадження у справі № 902/1729/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Городніщевої Єлизавети Олегівни про участь у справі №902/1729/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
3. Ухвала суду від 31.03.2026 у справі №902/1729/25 підписана суддею та набрала законної сили 13.04.2026 і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.254-256 ГПК України.
4. Примірники ухвали суду від 31.03.2026 у справі №902/1729/25 надіслати згідно з переліком.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. ухвали:
1 - до справи;
2, 3 - представнику ОСОБА_1 адвокату Москвічову А.С. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );
4 - арбітражному керуючому Городніщевій Є.О. ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).