02.04.2026 м.Дніпро Справа № 908/3741/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Дарміна М.О., Чередка А.Є.,
секретар судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
від скаржника: Михайленко О.І. (в залі суду);
від арбітражного керуючого Мирошник І.В.: Войтенко К.В. (в залі суду); Кисельов А.В. (в залі суду);
інші учасники: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.12.2025 (суддя Сушко Л.М., повний текст якої підписаний 25.12.2025) у справі № 908/3741/25
за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова Компанія “Юнайтед», м. Харків
до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТО-ТРЕЙД» м. Запоріжжя
про відкриття провадження у справі про банкрутство
розпорядник майна (арбітражний керуючий) Мірошник Ігор Вікторович
У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислова Компанія “Юнайтед» звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТО-ТРЕЙД».
Заява ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство містить пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна, а саме, арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича, свідоцтво №1176 від 17.04.2013 (69005, м. Запоріжжя, а/с 1176).
Дослідивши матеріали заяви та надані документи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду.
Ухвалою суду від 16.12.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова Компанія “Юнайтед» прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання суду на 24.12.2025, зобов'язано сторін виконати певні дії.
22.12.2025 на виконання вимог суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТО-ТРЕЙД» надійшли витребувані судом документи.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.12.2025 відкрито провадження у справі №908/3741/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТО-ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 32812383 (69006, Україна, м. Запоріжжя, Північне шосе, буд. 3г).
Визнано грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова Компанія “Юнайтед» м. Харків до боржника на суму 30280,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 584 180,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТО-ТРЕЙД» м. Запоріжжя.
Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича (свідоцтво № 820 від 17.04.2013 року, поштова адреса: 69005, м. Запоріжжя, а/с 1176, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого Мірошника І.В. за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТО-ТРЕЙД» в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, джерелами сплати грошової винагороди розпоряднику майна є кошти кредитора згідно Договору про надання послуг арбітражного керуючого №78 від 15.07.2025.
З метою виявлення усіх кредиторів боржника, вирішено оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТО-ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 32812383 (69006, Україна, м. Запоріжжя, Північне шосе, буд. 3г).
Вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власникам майна (органу, уповноваженому управляти майном) приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТО-ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 32812383 (69006 Україна, м. Запоріжжя, Північне шосе, буд. 3г).
Зобов'язано розпорядника майна у строк до 12.02.2026. надано господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, скласти реєстр вимог кредиторів та подати його до господарського суду Запорізької області у строк до 12.02.2026.
Попереднє засідання суду призначено на 12.02.2026 о/об 10-20. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, корп. 1, каб. 218.
Зобов'язано розпорядника майна боржника Мірошника І.В. провести інвентаризацію майна боржника, у термін до 24.02.2026.
Зобов'язано розпорядника майна:
- повідомити всіх сторін в тому числі кредиторів які заявили свої кредиторські вимоги до господарського суду про день та час призначення господарським судом попереднього засідання;
- не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом;
- підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово - господарської діяльності, інвестиційного становище боржника та становища боржника на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.
Зобов'язано боржника надати розпоряднику майна необхідні документи на його вимоги для підготовки аналізу фінансово - господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках.
25.12.2025 на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Трейд" (69006, місто Запоріжжя, Північне шосе, будинок 3-Г, код ЄДРПОУ 32812383) за №78056.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Апеляційна скарга мотивована наступним:
- судом при відкритті провадження справі №908/3741/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТО-ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 32812383 (69006, Україна, м. Запоріжжя, Північне шосе, буд. 3г) не було враховано наявність у провадженні господарського суду справи № 908/2291/25 про банкрутство того самого боржника;
- суд формально поставився до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, не дослідив всіх істотних умов та обставин, відповідно не забезпечив належного судового контролю, що є неприпустимим;
- суд не звернув увагу, що місцезнаходженням боржника було в м. Дніпро, а перед зверненням до суду підприємством було змінено місцезнаходження на м. Запоріжжя без наявних на те потреб та обставин;
- з відкритих даних вбачається, що боржник за останні роки, кожного року мав дохід близько пів мільярда гривень, в той час, як 584 180,00 грн вимог ініціюючого кредитора є 1% доходу підприємства, що взагалі не припускає навіть неплатоспроможності. Також, не досліджені залишки на підприємстві та будь-які інші активи, зокрема виписки з рахунків, напрям вибуття коштів, їх повернення та інше;
- Бюро економічної безпеки України із урахуванням ст.222 КПК України, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини ухилення службовими особами ТОВ «Нафто-Трейд» від сплати податків та зборів в особливо великих розмірах, під час виділення із вказаного підприємства нових трьох підприємств ТОВ «Скай, Торг Груп», ТОВ «Сент Торг Груп» та ТОВ «Сент ЮА 2022», передавши їм активи та пасиви у вигляді частини майна в т.ч. готової продукції (пальне). Під час слідства зібрані докази, які дають підстави вважати, що мета створення під час виділу із ТОВ «Нафто-Трейд» вказаних нових суб'єктів господарювання не мало мети на подальше здійснення ними господарської діяльності. На теперішній час слідство у вказаному кримінальному провадженні триває, для визначення розміру матеріальних збитків призначено ряд судових експертиз, які знаходяться на виконанні, окрім цього на виконанні компетентних органів Грузії знаходиться запит про міжнародну правову допомогу;
- підприємство боржник не користується своїм правом на оскарження суми, затягування процесу її сплати, а свідомо йде до ліквідації. Зауважує, що головною причиною справи про банкрутство є те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафто-Трейд» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення: - форми Р від 23.11.2023 №0343520704, яким ТОВ «Нафто-Трейд» збільшено зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 61 016 176 грн (у тому числі 47 695 567 грн - за основним платежем, 13 320 609 грн - за штрафними санкціями); - форми Р від 23.11.2023 №0343550704, яким ТОВ «Нафто-Трейд» збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 52 824 790,50 грн (у тому числі 35 216 527 грн - за основним платежем, 17 608 263,50 грн - за штрафними санкціями); - форми В4 від 23.11.2023 №0343570704, яким ТОВ «Нафто-Трейд» зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 95 082 грн;- форми Д від 23.11.2023 №0343212410, яким ТОВ «Нафто-Трейд» штраф з податку на доходи фізичних осіб разом на суму 635 974,85 грн;- форми ПН від 23.11.2023 №0343580704, яким до ТОВ донараховано «Нафто-Трейд» застосовано штрафну санкцію за не складення та не реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на загальну суму штрафу 62 206,75 грн;- форми ПС від 23.11.2023 №0343192410, яким до ТОВ «Нафто-Трейд» застосовано штраф в сумі 1 020 грн за подання не в повному обсязі звіту про виплату винагороди на користь платників податків фізичних осіб.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року позов задоволено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року, скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року в адміністративній справі №160/9197/24 - та прийнято у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 20 березня 2025 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-Трейд» задоволено частково; постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі № 160/9197/24 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга. Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 року в адміністративній справі № 160/9197/24;
- Верховний Суд послідовно зазначає, що повторне звернення до суду з тотожними вимогами між тими самими сторонами та з тих самих підстав є неприпустимим та порушує принцип правової визначеності. Верховний Суд звертає увагу, що пункт 6 частини 1 статті 231 ГПК України підлягає застосуванню також у справах про банкрутство з урахуванням положень Кодексу України з процедур банкрутства. Якщо заявник повторно подає заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка ґрунтується на тих самих фактичних та правових підставах, що вже були предметом судового розгляду, суд зобов'язаний закрити провадження у справі як таке, що не підлягає повторному розгляду. Оскільки, судом апеляційної інстанції по справі №908/2291/25 надано оцінку, обставинам за якими повторно та безпідставно відкрито справу про банкрутство;
- звернення з завідомо безпідставними доказами, є очевидним зловживанням процесуальними правами, спрямоване виключно на порушення фіктивної справи про банкрутство.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Чередко А.Є., Дармін М.О.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 12.01.2026 здійснено запит матеріалів необхідних для розгляду скарги по справі №908/3741/25 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
22.01.2026 матеріали справи №908/3741/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Розглянувши матеріали скарги, суд встановив, що апелянт не є кредитором у цій справі, крім того, у матеріалах справи також і відсутні докази того, що судом призначалось би до розгляду будь-яке клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, чим би суд фактично залучав контролюючий орган до участі у справі. При цьому, апелянт, не будучи учасником справи, у скарзі не зазначив, яким чином його стосується оскаржуване судове рішення, та в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме, з огляду на подання скарги відповідно до ч.2 ст.254 ГПК України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2026 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу залишено без руху через незазначення апелянтом, який не є учасником справи, яким чином його стосується оскаржуване судове рішення, та в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (5 днів з моменту отримання ухвали суду).
Вказану ухвалу апелянтом отримано 28.01.2026 о 17:59 годині, що підтверджується довідкою суду про доставку процесуального документу до електронного кабінету апелянта в ЄСІТС.
Відтак, в розумінні ч.6 ст.242 ГПК України ухвала вважається врученою 29.01.2026.
Звідси, недоліки мали бути усуненні у строк до 03.02.2026 (включно).
02.02.2026 до суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що оскаржуване судове рішення безпосередньо стосується прав, інтересів та обов'язків податкового органу як контролюючого органу та потенційного конкурсного кредитора боржника.
Так, в апеляційній скарзі Скаржник зазначав, що в провадженні Верховного Суду перебуває справа № 160/9197/24 за касаційної скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 року в адміністративній справі № 160/9197/24, в межах якої оскаржується низка податкових повідомлень-рішень (6 штук). Тобто, на момент відкриття провадження у справі про банкрутство щодо ТОВ “Нафто-Трейд» між сторонами триває судовий спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які оскаржуються боржником у справі №160/9197/24 та перебувають на розгляді Верховного Суду; у разі залишення вказаних податкових повідомлень-рішень у силі, у боржника виникне узгоджений податковий борг у значному розмірі, що надасть ГУ ДПС статус конкурсного кредитора у справі про банкрутство. Отже, ухвала суду про відкриття провадження у справі про банкрутство впливає на можливість та порядок реалізації прав ГУ ДПС як кредитора, у тому числі: - щодо заявлення грошових вимог до боржника; - участі у процедурі банкрутства; - черговості та способу погашення податкового боргу.
Крім того, апелянт вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без належної перевірки ознак неплатоспроможності боржника, з огляду на: наявність у відкритих джерелах інформації про стабільні значні доходи підприємства; незначний розмір заявлених до боржника вимог; зміну місця державної реєстрації боржника безпосередньо перед зверненням до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, що може свідчити про фіктивний характер банкрутства та створює ризики ухилення від виконання податкових зобов'язань.
З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб потенційних кредиторів боржника та інших учасників, ухваленню відповідного рішення суду (відкриття провадження у справі про банкрутство або відмова у відкритті) має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20). Таким чином, зауважує, що оскаржувана ухвала порушує інтереси держави у сфері забезпечення надходжень до бюджету та створює умови для ухилення від сплати податків.
З урахуванням наведеного, недоліки скарги усунені у визначений судом строк.
Таким чином, зі змісту скарги слідує, що апелянт, не будучи учасником справи, зауважує на порушенні його прав, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі про банкрутство впливає на можливість та порядок реалізації прав ГУ ДПС як кредитора, а також оскаржувана ухвала постановлена без належної перевірки ознак неплатоспроможності боржника.
Ухвалою суду від 05.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.12.2025 у справі №908/3741/25; розгляд питання чи порушені права, інтереси, обов'язки скаржника у справі № 908/3741/25 призначено у судовому засіданні на 02.04.2026 на 10:25 год.; учасникам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.
У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до суду 11.02.2026, арбітражний керуючий вважає доводи апеляційної скарги юридично необґрунтованими, просить апеляційне провадження закрити з наступних підстав.
Зауважує, що ухвала Господарського суду Запорізької області по справі №908/2291/25 від 07.08.2025, на яку посилається апелянт, втратила чинність після прийняття Центральним апеляційним господарським судом постанови від 13.11.2025 про її скасування. Тобто, на момент прийняття ухвали Господарського суду Запорізької області по справі №908/3741/25 від 24.12.2025 в провадженні Господарського суду Запорізької області не перебувала справа про банкрутство того ж самого боржника. Крім того, вказана норма передбачає закриття провадження у справі банкрутство лише після його відкриття і до визнання боржника банкрутом, а не саме в момент вирішення питання про відкриття такого провадження.
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ЮНАЙТЕД" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТО-ТРЕЙД" повністю відповідала вимогам, визначених статтею 34 КУзПБ. Судом перевірено та встановлено, а апелянтом не заперечується, що підстави, визначені статтею 37 КУзПБ під час прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство були відсутні, а відтак, у суду не було підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. При цьому, контролюючим органом не надано жодного доказу на підтвердження того, що непогашена заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором є фіктивною, в той час, як разом з заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ЮНАЙТЕД" надало суду підтверджуючі первинні документи на підставі яких виникла заборгованість.
Контролюючим органом жодним чином не обґрунтовано твердження щодо наявності у даній справі спору про право, а посилання на оскарження платником податку податкових повідомлень-рішень жодним чином не підтверджує зворотнього. При розгляді судом першої інстанції відповідно до норм КУзПБ було детально досліджено питання обґрунтованості кредиторських вимог, наявності між сторонами спору про право, задоволення боржником заявлених вимог, заперечення щодо заявлених кредиторських вимог.
Податковим органом не вчинено жодних дій щодо заявлення кредиторських вимог до боржника.
Стверджує, що Головне управління ДПС Дніпропетровській області не є учасником даної справи, не приймало у ній участь та не залучалось до участі у цій справі. При розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та дослідженні наданих документів Головне управління ДПС Дніпропетровській області також присутнє не було, а відтак, лише здогадки не можуть свідчити про те, що надані кредитором документи не підтверджують наявну непогашену заборгованість.
В судовому засіданні 02.04.2026 апелянт підтримав доводи скарги; представники арбітражного керуючого заперечили щодо задоволення скарги з підстав, наведених у відзиві; просили закрити апеляційне провадження.
У судовому засіданні 02.04.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про закриття апеляційного провадження у цій справі.
Заслухавши пояснення представника апелянта та арбітражного керуючого, присутніх в судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційне провадження слід закрити з наступних підстав.
Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників-носіїв процесуальних прав і обов'язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).
Частиною 1 статті 17 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 статті 254 ГПК України регламентовано, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Таким чином, звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.
За правилами ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Законом встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Частина 2 статті 4 ГПК України містить перелік суб'єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. Це означає, що право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України.
Діючим законодавством України передбачено виключний перелік суб'єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб'єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов'язків скаржника, який не брав участь у справі.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність у Головного управління ДПС у Дніпропетровської області права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі про банкрутство у цій справі, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Верховним Судом неодноразово було викладено наступну правову позицію щодо розгляду апеляційної скарги, поданою особою, яка не брала участі у справі.
Так, у відповідності до ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Верховний Суд наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3, Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 910/9016/16, від 21.07.2020 у справі № 914/1971/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, а також від 20.03.2023 у справі № 914/3080/20, від 08.08.2025 у справі № 922/2050/23.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо ж після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має з'ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов'язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов'язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов'язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (такий правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 04.10.2018 у справі № 5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі № 918/115/16, від 04.12.2018 у справі № 906/1764/15, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 16.04.2019 у справі № 12/91, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ, від 11.09.2019 у справі № 4/2023-10, постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 та ін.).
Отже, конструкція вказаної правової норми процесуального закону і її застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а практика застосування Верховним Судом положень частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України в системному зв'язку зі статтями 17, 254 цього Кодексу є сталою та послідовною.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011 та від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14 коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Згідно з висновками, наведеними у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 20.03.2024 у справі №911/1005/23, ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство згідно з положеннями статей 1, 8, 39, частин другої, восьмої статті 45 КУзПБ мають право першочергово оскаржувати у судах апеляційної та касаційної інстанцій сторони у справі про банкрутство (боржник, ініціюючий кредитор, а також арбітражний керуючий від імені боржника та кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника (незалежно від того, чи такі вимоги були визнані та включені до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство)), оскільки такі особи наділені таким правом не тільки на підставі закону, а і як безпосередні учасники підготовчого засідання. Інші особи набувають можливість оскаржити ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство лише за умови участі таких осіб в розгляді судом питання про відкриття провадження у справі про банкрутство (наприклад, інші кредитори, які подали заяви з грошовими вимогами до боржника до підготовчого засідання суду і заяви яких залишено без розгляду), або у разі набуття такими особами відповідного процесуального статусу учасника справи (сторони у справі) про банкрутство (в тому числі і до або під час підготовчого засідання). При цьому наявність права оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (набуття відповідного статусу учасника справи про банкрутство) повинна встановлюватися судом у кожному такому випадку окремо. Зазначені висновки є релевантними до правовідносин, у яких виникає питання про встановлення статусу особи, яка має право на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи.
В розумінні понять, наведених у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства:
сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Враховуючи те, що наведений перелік не є вичерпним, апеляційний господарський суд доходить висновку, що статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника у тому числі набувається органом державної податкової служби.
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Питання набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство викладені у правових висновках Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, зокрема у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
Так, законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника, тощо. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 913/444/18).
Отже, лише після вчинення всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).
Зазначені вимоги розповсюджуються і на кредитора - контролюючий орган або інший державний орган, що має грошові вимоги до боржника.
Згідно правової позиції Верховного Суду (яка викладена, зокрема, у постановах від 24.01.2023 у справі № 908/1974/21, від 08.08.2023 у справі №908/1277/21) у податкового органу, який не є кредитором у справі, відсутнє право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, відкритій у загальному порядку за заявою кредитора.
Аналізуючи викладену правову позицію Верховного Суду, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 04.09.2024 у справі №908/2504/22 виснував, що податковий орган, який не набув статусу учасника справи (насамперед статусу кредитора, але не виключно) має право на оскарження ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі (тобто в частині, що не стосується розгляду заявленого податковим органом клопотання) виключно за умови доведення ним факту прийняття такого судового рішення про його (податкового органу) права та (або) обов'язки.
В наведеній постанові Верховний Суд не відступав від висновків, викладених у справах №908/1974/21 та №908/1277/21.
В той же час, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що у даному випадку має місце оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, а не ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі, що підсумовує хід процедури банкрутства. При цьому, у будь-якому випадку не учаснику справи, слід доводити у встановленому законом порядку, що оскаржуваний процесуальний документ стосується його (заявника) прав, інтересів і обов'язків.
Апеляційний господарський суд зазначає, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не набуло статусу учасника провадження у справі про банкрутство у передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства порядку.
Як матеріали справи не містять відповідної ухвали про визнання грошових вимог контролюючого органу, тобто останній не набув статус кредитора у справі.
Колегія суддів звертає увагу, що апелянт і не брав участі при розгляді судом питання про відкриття провадження у справі про банкрутство. Як апелянтом не надано доказів, що останній звертався до боржника з вимогами про проведення перевірки, ні з клопотанням до суду про витребування первинної документації.
Відтак, суд апеляційної інстанції констатує, що апелянт не набув правосуб'єктності у цій справі на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Доводи скаржника стосовно того, що на момент відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “Нафто-Трейд» між сторонами триває судовий спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які оскаржуються боржником у справі №160/9197/24 та перебувають на розгляді Верховного Суду і у разі залишення вказаних податкових повідомлень-рішень у силі, у боржника виникне узгоджений податковий борг у значному розмірі, що надасть ГУ ДПС статус конкурсного кредитора у справі про банкрутство, тому ухвала суду про відкриття провадження у справі про банкрутство впливає на можливість та порядок реалізації прав ГУ ДПС як кредитора, у тому числі: - щодо заявлення грошових вимог до боржника; - участі у процедурі банкрутства; - черговості та способу погашення податкового боргу, судом апеляційної інстанції відхиляються, в силу наступного.
По-перше, зазначені доводи носять гіпотетичний, а не доказовий характер. В розумінні ст.ст.1, 45 КУзПБ грошові вимоги мають носити безспірний характер.
По-друге, господарський суд оскаржуваною ухвалою жодним чином не позбавив контролюючий орган права на формування та подачу обґрунтованих грошових вимог та не унеможливлював набуття цим органом статусу кредитора у справі в порядку, визначеному КУзПБ.
Таким чином, апеляційний господарський суд доходить висновку, що спірним судовим рішенням у справі про банкрутство не вирішувались питання про права, інтереси та обов'язки скаржника.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалось.
Оскільки колегією суддів з'ясовано, що оскаржуваною ухвалою не вирішувалось питання про права, інтереси та обов'язки Головного управління ДПС у Дніпропетровської області у справі про банкрутство, і останнє не було залучено до участі у цій справі, то апеляційне провадження підлягає закриттю.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що дослідженню, перевірці та оцінці доводів апеляційної скарги, поданої не учасником справи в порядку ч.2 ст.254 ГПК України, передує з'ясування питання чи порушене право/інтерес/обов'язок такої особи прийнятим судовим рішенням. В разі з'ясування питання, що прав особи не порушені ухваленим судовим рішення, наведене є підставою для закриття апеляційного провадження, що виключає розгляд скарги по суті заявлених вимог. З урахуванням наведеного, оцінки наведеним апелянтом доводам скарги суд апеляційної інстанції не надає.
Апеляційний господарський суд звертає увагу апелянта, що відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір").
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16 (провадження № 11-42апп19) зробила висновок, що пунктом 5 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI передбачено повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі. Однак, оскільки Велика Палата Верховного Суду закриває касаційне провадження у зв'язку з відмовою позивача від касаційної скарги, то підстав для повернення судового збору немає.
Посилаюсь на зазначену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ухвалами від 01 липня 2020 року (справа № 756/12935/18), від 02 вересня 2020 року (справа № 695/512/16-ц), від 08 квітня 2021 року (справа № 755/4032/19), від 15 квітня 2021 року (справа № 167/41/20), від 30 квітня 2021 року (справа № 183/5644/17), від 08 листопада 2021 року (справа № 701/266/19), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалами від 27 липня 2021 року (справа № 911/670/20), від 08 вересня 2021 року (справа № 904/5472/19), від 08 листопада 2021 року (№ 925/657/20), від 20 грудня 2021 року (справа № 917/1384/20), від 14 лютого 2022 року (справа № 913/526/20), від 15 лютого 2022 року (справа № 920/1318/20), від 07 квітня 2022 року), об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22 листопада 2019 року (справа № 816/731/16) відмовили у задоволенні клопотань про повернення судового збору за подання касаційної скарги у зв'язку із закриттям касаційного провадження.
З урахуванням наведених позицій суд зауважує, що закриття провадження у справі і закриття апеляційного/касаційного провадження є різними, зовсім не тотожними інститутами і регулюються зовсім різними нормами ГПК України (ст.231 та ст.ст.264, 296 ГПК України, відповідно), відтак, підстави для повернення сплаченої суми судового збору за подачу апеляційної скарги відсутні.
Внаслідок наведеного судовий збір за подачу апеляційної скарги апелянту не повертається.
Керуючись ст.ст. 234, 235, п.3 ч.1 ст.264, 281 ГПК України, суд, -
Апеляційне провадження по апеляційній скарзі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.12.2025 у справі № 908/3741/25 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з моменту складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 10.04.2026.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О. Дармін
Суддя А.Є. Чередко