Постанова від 01.04.2026 по справі 922/3826/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Харків Справа № 922/3826/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Жельне С.Ч., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю представників:

від позивача за первісним позовом (апелянта) - Заболотного А.М. - на підставі довіреності від 16.12.2025 №2-728д;

від відповідача за первісним позовом - Андрощук Б.М. - на підставі ордеру серії АХ №1336743 від 24.03.2026,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ, (вх.№345Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2026 у справі №922/3826/24 (суддя Ольшанченко В.І., ухвалене в м. Харків, дата складення повного тексту - 02.02.2026)

за первісним позовом: Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання", м. Харків,

про стягнення 1954395,00 грн.,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання", м. Харків,

до відповідача: Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ,

про стягнення 12797732,22грн.,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2024 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до господарському суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" про стягнення штрафних санкцій в сумі 1954395,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем строків поставки товару за договором договору поставки №23Т-078 від 22.05.2023, що стало підставою для нарахування на підставі пункту 7.8 договору за прострочення поставки товару штрафних санкцій в сумі 13447047,00 грн. У зв'язку з несплатою штрафних санкцій на підставі п. 7.11 договору позивач утримав кошти, які мав сплатити за поставлений товар в сумі 11492652,00 грн. Таким чином, пред'явленою до стягнення є сума 1954395,00 грн.

У відзиві на позовну заяву поданому до господарського суду Харківської області 31.12.2024 відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на необґрунтованість нарахованих позивачем штрафних санкцій в порядку пункту 7.11. договору, оскільки порушення відповідачем строку на поставку товару викликано настанням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), що в силу положень п. 8.1 договору та ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України звільняє відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за цим договором. На підтвердження наведених обставин відповідачем було надано сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 25.12.2023 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою. Також відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 100000,00грн.

Того ж дня, 31.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" звернулось до господарському суду Харківської області з зустрічним позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 12797732,22грн., з яких: 11492652,00грн. - основного боргу, 29274,18грн. - пені, 239952,24грн. - 3% річних, 1035853,80грн. - інфляційних.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що Акціонерним товариством "Укргазвидобування" безпідставно застосовано п. 7.11 договору поставки №23Т-078 від 22.05.2023 та утримано грошові кошти у розмірі 11492652,00 грн, оскільки позивач (за зустрічним позовом) направив повідомлення про настання форс-мажорних обставин 18.10.2024.

Обставини щодо неможливості поставити агрегати насосні дозуючі в асортименті згідно специфікації №1 від 22.05.2023 (додаток №1 до договору): насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 40/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 100/250, насосний, агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/400, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/700, у термін: протягом 150 календарних днів з дати підписання договору, за договором поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023 ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" підтверджені Сертифікатом ТТП №3200-23-4858 від 25.12.2023.

22.01.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" подано до господарського суду Харківської області заяву про зміну предмету позову, в якій просив суд:

- скасувати оперативно-господарську санкцію, яку було застосовано Акціонерним товариством "Укргазвидобування" на підставі повідомлення вих. №305.4-305-2-3746 від 27.05.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" за договором поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023, яка полягає в отриманні суми нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті постачальнику, яка становить 11492652,00грн.;

- стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" грошові кошти в розмірі 12797732,22грн., з яких: 11492652,00грн. - основного боргу, 29274,18грн. - пені, 239952,24грн. - 3% річних, 1035853,80грн. - інфляційних.

В обґрунтування поданої заяви зазначав, що Акціонерним товариством "Укргазвидобування" безпідставно утримано належні до сплати за поставлений товар кошти у сумі 11492652,00грн., в якості оперативно-господарської санкції, та ці кошти підлягають стягненню з позивача за первісним позовом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.04.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 у справі №922/3826/24 первісний позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" штрафні санкції в розмірі 210076,65грн.

Зустрічний позов задоволено частково; скасовано оперативно-господарську санкцію, яку було застосовано Акціонерним товариством "Укргазвидобування" на підставі повідомлення вих. №305.4-305-2-3746 від 27.05.2024р. до Товариства з обмеженою відповідальністю ""Завод нафтогазового обладнання" за договором поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023, яка полягає в отриманні суми нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті Постачальнику, яка становить 11492652,00грн.; стягнуто з Акціонерного товариства "Завод нафтогазового обладнання" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" грошові кошти в розмірі 12789604,50грн., з яких: 11492652,00грн. основного боргу, 21146,48грн. - пені, 239952,24грн. - 3% річних, 1035853,80грн. - інфляційних за невиконання обов'язку щодо сплати поставленого товару; в іншій частині позовних вимог за первісним та зустрічним позовом відмовлено.

Здійснено зустрічне зарахування стягуваних сум на підставі ч. 11 ст. 238 ГПК України, шляхом стягнення різниці між задоволеними сумами первісного та зустрічного позову та стягнута з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" грошові кошти в розмірі 12579527,85грн., з яких 11282575,35грн. боргу 21146,48грн. - пені, 239952,24грн. - 3% річних, 1035853,80грн. - інфляційних".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" судовий збір за подання первісного позову в розмірі 2520,92грн.; стягнуто з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" судовий збір за подання зустрічного позову в розмірі 150954,33грн.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 11, 202, 509, 525, 549, 612, 626, 655, 712 Цивільного кодексу України, статей 173, 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України мотивовані тим, що застосування оперативно-господарської санкції у вигляді отримання грошових коштів у розмірі 11492652,00грн., які є штрафними санкціями та нараховані за порушення постачальником строків поставки товару за період дії форс-мажору з 18.10.2023 по 26.02.2024 є безпідставним, оскільки ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» в цей період звільняється від відповідальності за неналежне виконання умов договору, в тому числі щодо строків поставки. За наведених обставин, суд визнав обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню зустрічні позовної вимоги ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» щодо скасування оперативно-господарської санкції.

Щодо первісних позовних вимог Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення штрафних санкцій в сумі 1954395,00грн. суд вказав, що дія форс-мажорних обставин закінчилась 26.02.2024, водночас, з матеріалів справи вбачається, що товар згідно видаткової накладної №НГ-000000009 від 05.03.2024 на загальну суму 5879874,00грн. разом з ПДВ фактично поставлений - 07.03.2024, про що свідчить дата підписання накладної покупцем, а товар згідно видаткової накладної №НГ-000000010 від 14.03.2024 на загальну суму 5612778,00грн. фактично поставлений - 26.03.2024, про що свідчить дата підписання накладної покупцем.

Тобто вказаний товар було поставлено в порушення строків встановлених договором, а також поза межами терміну дії обставин форс-мажору.

Таким чином, проаналізувавши розрахунок АТ "Укргазвидобування", враховуючи часткове визнання ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» позовних вимог в частині нарахування пені, суд, проаналізувавши наявні в матеріалах справи розрахунки та контррозрахунки, перевіривши їх на відповідність чинному законодавству дійшов висновку про стягнення з відповідача пені за порушення строків поставки товару у розмірі 210076,65грн. на підставі п. 7.8 договору.

Вирішуючи клопотання ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» щодо зменшення штрафних санкцій, в якому останній просить зменшити нараховану пеню до 100000,00грн., з посиланням на відсутність у АТ "Укргазвидобування" збитків пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань, майновим станом ТОВ "Завод нафтогазового обладнання", ступінь виконання основного зобов'язання, значний розмір штрафних санкцій та їх неспівмірність, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наведені відповідачем за первісним позовом обставини не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Отже, враховуючи, що розмір пені, яка присуджена до стягнення у відношення до ціни Договору становить менш ніж 0,2%, а наявність значного розміру дебіторської заборгованості ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» не свідчить про скрутне фінансове становище останнього, підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.

Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» в частині стягнення з Акціонерного товариства “Укргазвидобування» 11492652,00грн. основного боргу суд вказав, що з огляду на скасування застосованої до ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» оперативно-господарської санкції у вигляді отримання грошових коштів у розмірі 11492652,00грн., та відсутність в матеріалах справи доказів сплати вказаних коштів у встановлений умовами договору строк, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог у відповідній частині.

Проаналізувавши заявлений позивачем за зустрічним позовом розрахунок пені в сумі 29274,18грн. та перевіривши його на відповідність вимогам чинного законодавства, суд зазначив, що він здійснений без врахування обмежень щодо строку нарахування пені передбачених ст. 232 ГК України. Отже, до стягнення підлягає пеня в загальній сумі 21146,48грн. Заявлений розмір 3% річних на суму 239952,24грн. та інфляційних у розмірі 1035853,80грн. розраховано вірно, а отже підлягає стягненню повністю.

З огляду на вищевикладене, судом було часткового задоволено зустрічний позов в частині вимог ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» щодо стягнення заборгованості за договором та стягнуто з АТ “Укргазвидобування» заборгованість у розмірі 12789604,50грн., з яких: 11492652,00грн. основного боргу, 21146,48грн. - пені, 239952,24грн. - 3% річних, 1035853,80грн. - інфляційні.

Постановою Верховного Суду від 11.09.2025 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 у справі №922/3826/24, справу №922/3826/24 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції вказав, що спірне питання, передане на розгляд касаційного суду, полягає виключно в тому, чи правильно суди попередніх інстанцій встановили на підставі наявних в матеріалах справи доказів дію форс-мажорних обставин для постачальника у розумінні пунктів 8.1- 8.3 договору як підстави для звільнення ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" від відповідальності за прострочення поставки товару за договором.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій врахували посилання відповідача на сертифікати від 25.12.2023 №3200-23-4858 та від 29.02.2024 № 3200-24-0456 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), видані Київською обласною (регіональною) ТПП, якими засвідчено період дії форс-мажорних обставин з 18.10.2023 до 26.02.2024 для ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" при виконанні договору, що унеможливило здійснення поставки товару у домовлений сторонами строк.

Суди також прийняли до уваги докази, надані відповідачем на підтвердження впливу обставин, пов'язаних із ракетними обстрілами, частими та тривалими повітряними тривогами, перебоями з електропостачанням та виходом з ладу технологічного обладнання, на господарську діяльність ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" та, відповідно, можливість належного виконання останнім своїх договірних зобов'язань.

Натомість, відповідно з матеріалами даної справи відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем за договором у період дії для відповідача "форс-мажорних" обставин.

Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин суд врахував, що договір укладався сторонами вже під час дії воєнного стану. Отже, відповідач під час узгодження строків поставки товару за цим договором мав враховувати ризики, пов'язані із частими ракетними обстрілами міста Харкова, тривалими повітряними тривогами та перебоями з електропостачанням.

Відповідно до умов договору відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу агрегати насосні дозуючі в асортименті, зазначеному в специфікації, загальною кількістю 73 штуки протягом 150 календарних днів з дати укладення договору. Отже, строк поставки вказаного товару закінчувався 19.10.2023.

Сертифікатами ТПП відповідач підтверджував виникнення форс-мажорних обставин, які, крім іншого, були пов'язані з виходом з ладу технологічного обладнання через пошкодження високовольтних ліній електропередач внаслідок ракетного обстрілу військами РФ та тривалою відсутністю електропостачання на виробничих потужностях відповідача, з 18.10.2023. Тобто, форс-мажорні обставини тривали 2 дні із узгодженого сторонами 150-денного строку поставки.

Проте, відповідач не зазначив, з якої причини він не міг виконати або почати виконувати поставки товару до 18.10.2023. Також відповідач не довів, що за умови належного електропостачання протягом 18 та 19 жовтня 2023 року він би виконав свій обов'язок стосовно поставки позивачу 73 насосних агрегатів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач почав здійснювати часткові поставки товару за договором, починаючи з 24.11.2023, а саме: 24.11.2023 поставив 4 насосні агрегати, 04.12.2023 - ще 10, 10.01.2024 - 12, 05 лютого 2024 року - 37 та закінчив поставку обумовленого договором товару у березні 2024 року.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що в період дії форс-мажорних обставин, засвідчених сертифікатами ТПП (у тому числі, з 20 листопада 2023 року по 26 лютого 2024 року) повітряні тривоги у місті Харкові в загальному підсумку тривали суттєво довше, ніж у попередній чи наступний часові періоди (або були більш часті ракетні обстріли / відключення електропостачання чи інші фактори, зазначені як форс-мажорні обставини, у відповідний період проявлялися більш негативно).

З урахуванням доктрини venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судам попередніх інстанцій слід було детально дослідити обставини, на які відповідач посилався як на форс-мажорні.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили взаємозв'язку між наявними у справі доказами та обставинами, на які посилався відповідач, не дали оцінки цим доказам на предмет їх належності та допустимості в розрізі обставин, на підтвердження яких відповідач надав ці докази, а також не проаналізували, як змінились обставини (та які саме) у спірний період (період дії для відповідача форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та, відповідно, як така зміна (якщо вона відбулась) вплинула на можливість відповідача виконувати свої договірні зобов'язання з поставки товару.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Харківської області від 21.01.2026 у справі №922/3826/24 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 02.03.2026) в первісному позові відмовити частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" штраф за договором поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023 в сумі 1854395,00грн. та судовий збір у сумі 609488,65грн.

В зустрічному позові відмовлено частково; скасовано повністю оперативно-господарську санкцію, яка була застосована Акціонерним товариством "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" за договором поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023 на підставі повідомлення вих. №305.4-305-2-3746 від 27.05.2024 про зарахування нарахованих штрафних санкцій в сумі 11492652,00грн. в рахунок оплати заборгованості за вказаним договором; стягнуто з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" заборгованість за договором поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023 в сумі 11492652,00грн., пеню за період з 07.04.2024 по 26.10.2024 в сумі 21146,48грн., 3% річних за період з 07.04.2024 по 15.12.2024 в сумі 239952,24грн., інфляційні за період з квітня 2024 року по листопад 2024 року в сумі 1035853,80грн. та судовий збір в сумі 156501,32грн.

Ухвалено здійснити зустрічне зарахування стягуваних сум за первісним та зустрічним позовами, внаслідок чого стягнуто з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" заборгованість за договором поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023 в сумі 1048222,15грн.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 11, 202, 509, 525, 549, 612, 626, 655, 712 Цивільного кодексу України, статей 173, 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України мотивовані тим, що за обставинами цієї справи відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем за договором в період дії для останнього "форс-мажорних" обставин (18.10.2023 по 26.02.2024).

Виходячи з того, що договір укладався сторонами вже під час дії воєнного стану, відповідач під час узгодження строків поставки товару за цим договором мав враховувати ризики, пов'язані із частими ракетними обстрілами міста Харкова, тривалими повітряними тривогами та перебоями з електропостачанням.

Згідно з умовами договору відповідач зобов'язався поставити позивачу агрегати насосні дозуючі в асортименті, зазначеному в специфікації, загальною кількістю 73 штуки протягом 150 календарних днів з дати укладення договору. Отже, строк поставки вказаного товару закінчувався 19 жовтня 2023 року.

Сертифікатами ТПП відповідач підтверджував виникнення форс-мажорних обставин, які, крім іншого, були пов'язані з виходом з ладу технологічного обладнання через пошкодження високовольтних ліній електропередач внаслідок ракетного обстрілу РФ та тривалою відсутністю електропостачання на виробничих потужностях відповідача, з 18.10.2023. Тобто, форс-мажорні обставини тривали лише 2 дні із узгодженого сторонами 150-денного строку поставки.

Проте, відповідач не зазначив, з якої причини він не міг виконати або почати виконувати поставки товару до 18.10.2023, як і не довів, що за умови належного електропостачання протягом 18 та 19 жовтня 2023 року він би виконав свій обов'язок стосовно поставки позивачу 73 насосних агрегатів.

Судом було встановлено, що відповідач почав здійснювати часткові поставки товару за договором, починаючи з 24.11.2023, а саме: 24.11.2023 поставив 4 насосні агрегати, 04.12.2023 - ще 10, 10.01.2024 - 12, 05 лютого 2024 року - 37 та закінчив поставку обумовленого договором товару у березні 2024 року (кінцевий строк поставки товару відбувся 26.03.2024).

В той же час, позивач звернувся до відповідача з вимогою №305.4-305-2-3447, в якій на підставі п. 7.11 договору вимагав перерахувати на поточний рахунок АТ "Укргазвидобування" 15269783,16 грн штрафних санкцій лише 15.05.2024.

Крім того, 27.05.2024 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" повідомлення №305.4-305-2-3746 від 27.05.2025 про те що, y зв'язку несплатою штрафних санкцій відповідно до вимог, АТ "Укргазвидобування", вимушене застосувати відносно ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» оперативно-господарську санкцію, а саме отримати суму нарахованих штрафних санкцій із суми що підлягає сплаті.

Таким чином, позивач застосував оперативну господарську санкцію до відповідача після повного постачання товару.

Отже, виходячи із основних засад цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність, контрагент має бути повідомлений про застосування оперативно-господарської санкції у розумний строк. Це обумовлюється також тим, що позивачу, як особі, до якої застосовується оперативно-господарська санкція, надано право не погодитися із санкцією та оскаржити її до суду, а отже позивач має бути обізнаний з рішенням відповідача про її застосування у розумний строк.

При цьому, на момент прийняття позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) рішення про застосування оперативно-господарської санкції, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) були виконані умови договору в повному обсязі.

Оскільки на момент направлення відповідачем повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції у вигляді права покупця утримати суму нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті позивачу зобов'язання з поставки товару виконані у повному обсязі, вказане свідчить про те, що мета застосування позивачем такого заходу не відповідає меті оперативно-господарської санкції, передбаченої ст. 235 ГК України, а саме: припинення або запобігання повторенню порушення зобов'язання.

За наведених обставин, суд визнав обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню зустрічні позовної вимоги ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» щодо скасування оперативно-господарської санкції, яка полягає в отриманні суми нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті постачальнику, яка становить 11492652,00грн.

Тобто, вказаний товар було поставлено в порушення строків встановлених договором, а також поза межами терміну дії обставин форс-мажору.

Суд першої інстанції, враховуючи принцип добросовісності, аналізуючи обставини, на які посилався відповідач як на форс-мажорні, дійшов висновку про те, що вони не мають необхідної ознаки абсолютності, надзвичайності, непередбачуваності та невідворотності в контексті зумовленої ними неможливості виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару в установлені договором строки, зважаючи на визначений сторонами строк поставки з 22.05.2023 до 19.10.2023.

Більшість наведених відповідачем доказів на підтвердження обставин невиконання своїх зобов'язань за договором фактично стосуються обставин, які виникли після 19.10.2023 року (кінцевого строку виконання зобов'язань з поставки товару).

Отже, причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання відповідачем зобов'язання за договором відсутня. Неможливість виконання цього зобов'язання викликана не обставинами непереборної сили, а обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Наведена відповідачем зміна обставин не могла вплинути на можливість виконувати ним свої договірні зобов'язання, оскільки відсутній прямий причинно-наслідковий зв'язок між наявними у справі доказами та обставинами, на які посилався відповідач, як на форс-мажорні. Наведені відповідачем обставини свідчать про те, що відповідач не розпочав своєчасно роботу або виконував її настільки повільно, що закінчення її у строк стало явно неможливим, через що він і не виконав свої зобов'язання у встановлений договором строк.

Виходячи з вищевикладеного, проаналізувавши розрахунок АТ "Укргазвидобування", дослідивши наявні в матеріалах справи розрахунки та контррозрахунки, перевіривши їх на відповідність чинному законодавству та враховуючи часткове визнання ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 210076,65грн., суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача за первісним позовом штрафу за порушення строків поставки товару в сумі 1954395,00 грн. нарахованих на підставі п. 7.8 договору.

Вирішуючи клопотання ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» щодо зменшення штрафних санкцій, в якому останній просить зменшити нараховану пеню до 100000,00грн., зважаючи на відсутність у позивача за первісним позовом - АТ "Укргазвидобування" збитків, пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань, майновим станом ТОВ "Завод НГО", ступенем виконання основного зобов'язання, значним розміром штрафних санкцій та їх неспівмірністю, поставкою товару відповідачем під час дії форс-мажорних обставин, а також враховуючи те, що наявність значного розміру дебіторської заборгованості ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» не свідчить про скрутне фінансове становище останнього, суд дійшов висновку про часткове задоволення відповідного клопотання та зменшення суми штрафу на 100 000,00грн.

Проаналізувавши заявлений позивачем за зустрічним позовом розрахунок пені в сумі 29274,18грн. та перевіривши його на відповідність вимогам чинного законодавства, суд зазначив, що він здійснений без врахування обмежень щодо строку нарахування пені передбачених ст. 232 ГК України, отже до стягнення підлягає пеня в загальному розмірі 21 146,48грн. Заявлений розмір 3% річних на суму 239952,24грн. та інфляційних у розмірі 1035853,80грн. розраховано вірно, а отже підлягає стягненню повністю.

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2026 у справі №922/3826/24 в частині відмови в задоволенні первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в повному обсязі; скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2026 у справі №922/3826/24 в частині задоволення зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим позивачем за первісним позовом доводам та доказам, що призвело до прийняття рішення з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

Так, апелянт не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо часткового задоволення клопотання ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» про зменшення штрафних санкцій та зменшення суми штрафу на 100000,00грн., з тих підстав, що рішення суду у відповідній частині ухвалено без застосування положень ч. 1 ст. 550, ч. 1 ст. 624 ЦК України, а також неправильним застосування положень ч. 3 ст. 551, ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218, ч. 2 ст. 233 ГК України.

На думку скаржника, суд помилково поклав на позивача тягар доказування обставин понесення збитків через невиконання відповідачем умов договору. Законодавець не покладає на позивача, яким заявлено до стягнення неустойку, обов'язку доведення спричинення збитків.

Таким чином, застосування господарської санкції до відповідача, не може бути поставлене в залежність від наявності чи відсутності збитків у сторони, що потерпіла від такого правопорушення, адже право застосування до боржника штрафних санкцій залежить від самого факту вчинення боржником правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, на думку скаржника, господарський суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог щодо скасування оперативно-господарської санкції, яка полягає в отриманні позивачем суми нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті постачальнику, яка становить 11492652,00грн.

Апелянт наголошує на тому, що визначене умовами договору (пункт 7.11) право покупця застосувати до постачальника оперативно-господарську санкцію не ставиться в залежність від ступеню виконання постачальником зобов'язання з поставки товару (частково чи у повному обсязі). Пункт 7.11 договору недійсним не визнавався, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Оскільки сторони в пункті 7.11 договору погодили право покупця застосувати до постачальника оперативно-господарську санкцію, а саме отримати суму нарахованих штрафних санкцій (в тому числі за несвоєчасне виконання зобов'язань з поставки товару) з суми, що підлягає сплаті постачальнику, АТ "Укргазвидобування" листом за вих. № 305.4-305-2-3746 від 27.05.2024 повідомило ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" про те, що враховуючи невиконання ним вимоги вих. №305.4-305-2-3447 від 15.05.2024 в строк, встановлений пунктом 7.11 договору, АТ "Укргазвидобування" було застосовано до ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" оперативно-господарську санкцію, а саме отримано суму нарахованих штрафних санкцій, спричинених несвоєчасним виконанням договору із суми, що підлягає сплаті постачальнику за поставлений товар.

Таким чином, можливість застосування покупцем оперативно-господарських санкцій узгоджена сторонами договору при його укладенні та відповідно застосована в порядку визначеному його умовами.

Отже, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог про скасування оперативно-господарської санкції, скасував оперативно- господарську санкцію та стягнув з АТ "Укргазвидобування" грошові кошти в розмірі 12789604,50грн., з яких: 11492652,00грн. основного боргу, 21146,48грн. - пені, 239952,24грн. - 3% річних, 1035853,80грн. - інфляційних.

Щодо порушення норм процесуального права, апелянт посилається на те, що після здійсненого зустрічного зарахування стягуваних сум за первісним та зустрічним позовами за результатами первісного розгляду справи, з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" стягнута заборгованість за договором поставки №23Т-078 від 22.05.2023 у сумі 10482222,15грн., в той час як на виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2025 у справі №922/3826/24 Акціонерним товариством "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" сплачено 12730482,20грн.

Так, на виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2025 у справі № 922/3826/24, платіжними інструкціями №№ 1000163401 - 1000163404 від 16.07.2025 та № 1000164514 від 22.07.2025 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" загальну суму 12730482,20грн.

13.10.2025 позивач за первісним позовом було подано до господарського суду Харківської області заяву про поворот рішення суду від 01.04.2025 у справі №922/3826/24, в якій просить суд при ухваленні рішення вирішити питання про поворот виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2025 у справі №922/3826/24 з посиланням на положення частини 2 статті 333 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 15.10.2025 суд відхилив заяву позивача про поворот рішення суду як передчасну.

За результатами нового розгляду справи, після здійсненого зустрічного зарахування стягуваних сум за первісним та зустрічним позовами, з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" стягнута заборгованість за договором поставки №23Т-078 від 22.05.2023 у сумі 10482222,15грн.., в той час як на виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2025 у справі №922/3826/24 Акціонерним товариством "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" сплачено 12730482,20грн.

Тобто, за результатом нового розгляду справи та здійсненого зустрічного зарахування стягуваних сум за первісним та зустрічним позовами суд задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" в меншому розмірі - на 2248269,05грн. (12730482,20грн. - 10482222,15грн. = 2248269,05грн.).

Отже, за наведених обставин, на думку апелянта, господарський суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення повинен був вирішити питання про поворот виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2025. Проте, вказана процесуальна дія вчинена не була, що свідчить, на думку апелянта, про порушення вимог частини 2 статті 333 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2026 у справі №922/3826/24; встановлено відповідачу за первісним позовом строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 01.04.2026 о 12:30 годині.

25.03.2026 відповідачем за первісним позовом подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3375), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2026 у справі №922/3826/24.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу відповідачем за первісним позовом заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод нафтогазового обладнання“ за договором поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023, до 100000,00грн.

Обґрунтовуючи підстави для задоволення вказаного клопотання відповідач зазначає про те, що при ухваленні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд вирішуючи вказане клопотання не надав належну оцінку доводам відповідача, а саме: відсутність у АТ "Укргазвидобування" збитків пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань; . майновий стан ТОВ “Завод нафтогазового обладнання“; ступінь виконання основного зобов'язання; значний розмір штрафних санкцій та їх неспівмірність.

Вказані обставини призвели до передчасного висновку про часткове задоволення відповідного клопотання та зменшення суми штрафу на 100000,00грн.

Враховуючи вищевикладене, з метою усунення зазначеного недоліку, відповідач за первісним позовом звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій з 1854395,00грн., які стягнуті рішенням суду першої інстанції, до 100000,00грн.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 01.04.2026 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2026 у справі №922/3826/24 в частині відмови в задоволенні первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в повному обсязі; скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2026 у справі №922/3826/24 в частині задоволення зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" в повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2026 у справі №922/3826/24 залишити без змін.

Крім того, представник відповідача за первісним позовом підтримав викладене у відзиві на апеляційну скаргу клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" за договором поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023, до 100000,00грн.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія зазначає, що фактично відповідач за первісним позовом не погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині часткового задоволення клопотання про зменшення суми штрафу на 100000,00грн.

Отже, у разі незгоди з викладеними судом висновками, останній не був позбавлений права звернутись до суду з відповідною апеляційною скаргою. Проте, наданим його процесуальним правом не скористався, у зв'язку із чим вказане клопотання підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи, що представники сторін з'явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 22.05.2023 за результатами проведеної процедури відкритих торгів з особливостями 23Т-078_42120000-6 - Насоси та компресори (Агрегати насосні дозуючі в асортименті) ідентифікатор закупівлі UA-2023-03-09-002558-a між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" (надалі -постачальник) та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (надалі - покупець) було укладено договір поставки №23Т-078 (надалі - договір т.1 а.с.36-43), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві агрегати насосні дозуючі в асортименті (надалі - товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Під поставкою сторони розуміють передачу товару постачальником для прийняття покупцем (пункт 1.1. договору).

Пунктом 1.2 договору визначено, що найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації (далі - специфікація), яка є додатком №1 до договору та є його невід'ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком №3 до договору та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 3.2 договору загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору та становить 78699444,00 грн з ПДВ.

Згідно з пункту 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати покупцем вартості прийнятого товару з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної на відповідний обсяг товару, та пред'явлення постачальником рахунку (інвойсу) на оплату товару, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника, на умовах, зазначених у специфікації.

Відповідно до пункту 4.2 договору до рахунка додаються: підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі товару або видаткова накладна.

Покупець не здійснює оплату за прийнятий товар, та така несплата не є порушенням строку оплати зі сторони покупця у випадку ненадання постачальником рахунку на оплату (інвойсу) чи його неналежного оформлення.

Постачальник зобов'язаний в документі, на підставі якого здійснюється оплата, вказувати номер замовлення з системи SAP, у випадку надання такого номеру замовлення покупцем. Номер такого замовлення є десяти значним та починається з 45 (пункту 4.3 договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації та графіку поставки до цього договору. Здійснення поставки товару не потребує будь-яких додаткових погоджень, крім тих, що передбачені договором.

Пунктом 5.2 договору визначено, що датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку №4 до цього договору який є невід'ємною частиною (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом України) або видаткової накладної. Датою передачі постачальником товару для прийняття покупцем є дата прибуття товару до місця поставки зазначена у відповідному товаро-транспортному документі або дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару, якщо покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття. Право власності на товар, ризик випадкового знищення/ пошкодження переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

У випадку, якщо покупець виявить помилки в документах, що передбачені п. 5.4., 5.5.1. - 5.5.4. та/або відсутність одного з документів, передбачених п. 5.4., 5.5.1. - 5.5.4., постачальник зобов'язаний виправити такі помилки та/або надати відсутні документ/-ти. (застосовується якщо постачальник є нерезидентом в Україні) строк поставки не буде подовжено на час виправлення помилок та/або надання відсутніх документів.

Відповідно до пункту 6.3.1 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

Згідно з пунктом 7.8 договору у разі прострочення постачальником виконання зобов'язань з поставки товару, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання постачальником порушеного зобов'язання.

За порушення оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. На вимогу постачальника покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми (пункт 7.10 договору).

Згідно з пунктом 7.11 договору при нарахуванні будь-яких штрафних санкцій та/або збитків, передбачених даним договором покупець має право направити постачальнику письмову вимогу про нарахування штрафних санкцій (із розрахунком нарахування штрафних санкцій) та збитків (із наданням документально підтверджуючих документів або копій таких документів про нанесені збитки). У такому випадку постачальник зобов'язаний перерахувати покупцю суму нарахованих штрафних санкцій та/або збитків протягом 7 робочих днів з дати направлення відповідної письмової вимоги.

Датою направлення вимоги про сплату штрафних санкцій та/або збитків є дата відправлення, зазначена в документах (фіскальний чек, накладна, опис вкладення в цінний лист) підприємства зв'язку, через яке надсилалась така вимога. При несплаті постачальником штрафних санкцій та/або збитків протягом строку, вказаного у цьому п. 7.11 договору покупець має право застосувати до постачальника оперативно-господарську санкцію, а саме отримати суму нарахованих штрафних санкцій та/або збитків, спричинених невиконанням та/або несвоєчасним виконанням договору та/або порушенням умов договору із суми, що підлягає сплаті постачальнику. Про застосування оперативно-господарської санкції покупець зобов'язаний письмово повідомити постачальника. Датою направлення такого повідомлення є дата відправлення, зазначена в документах (фіскальний чек, накладна, опис вкладення в цінний лист) підприємства зв'язку, через яке надсилається таке повідомлення.

Положеннями пункту 8.1 договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, (форс-мажорних обставин), які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін. Обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання стороною зобов'язань, передбачених умовами договору (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Не вважаються обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), зокрема, порушення зобов'язань контрагентами сторони - правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у сторони - боржника необхідних коштів, фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, тощо.

Відповідно до пункту 8.2 договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити у письмовій формі або листом на електронну пошту про це іншу сторону. В такому повідомленні повинні бути вказана наступна інформація: конкретні обставини непереборної сили, дата та місце виникнення таких обставин, їх очікувану тривалість (якщо таку можна визначити), та реквізити цього договору (номер та дату).

Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) або відсутність інформації, яку повинно мати таке повідомлення, є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, (форс-мажорні обставини), як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань.

Згідно з пунктом 8.3 договору доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим на це органом країни розташування сторони, яка постраждала внаслідок таких обставин, та/або країни у якій виникли такі обставини, внаслідок чого постраждала сторона.

З такого документу повинно вбачатися, що він стосується неможливості виконання стороною, яка посилається на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), конкретних зобов'язань по договору внаслідок дії таких обставин, із зазначенням конкретної обставини та тим, що така обставина є обставиною непереборної сили (форс-мажорними обставинами), місце, початок виникнення і строк дії такої обставини непереборної сили (форс-мажорної обставини), а також причинно-наслідковий зв'язок між обставиною непереборної сили (форс-мажорними обставинами) і неможливістю виконання такою стороною своїх зобов'язань за цим договором.

Пунктом 8.5 договору сторони визначили, що у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із стороні має право розірвати цей договір. Договір припиняє свою дію з дати направлення повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку якою вважається дата відправлення, зазначена в документі (в тому числі, але не виключно фіскальний чек, квитанція, накладна, опис вкладення в цінний лист, декларація) підприємства зв'язку, через яке надсилається таке повідомлення.

Відповідно до пункту 10.1 договору договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 цього договору і діє до 31.12.2023 (включно).

Згідно з пунктом 10.2 договору вимоги забезпечення виконання зобов'язань по договору постачальником: забезпечення виконання зобов'язань по договору здійснюється до укладання договору в один із способів: надання банківської гарантії або стендбай акредитив повинна/ен відповідати вимогам, вказаним у Типовій формі банківської гарантії/стендбай акредитиву виконання зобов'язань постачальником за договором, яка є додатком №6 до договору та її/його сума повинна бути 5% від загальної вартості (ціни) договору.

Пунктом 11.13 договору сторони визначили, що якщо договором передбачено направлення листів, повідомлень в електронному вигляді на електронні адреси сторін, такі листи, повідомлення вважаються належним чином направленими, якщо вони направлені в електронному вигляді на всі електронні адреси одночасно, вказані в розділі ХІV даного договору.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором постачальником було надано безвідкличну та безумовну банківську гарантію Акціонерного товариства "Акціонерний Банк "РадаБанк" №5523/15Г-Вз/0 від 19.05.2023 на суму 3934972,20грн. (т.1 а.с.49-50, 54).

Відповідно до специфікації №1 від 22.05.2023 (додаток №1 до договору) постачальник зобов'язався поставити покупцю наступний товар:

- насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 40/250 у кількості 10 шт, вартістю 4956952,80грн. (у тому числі ПДВ 826158,80грн.);

- насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250 у кількості 39 шт, вартістю 33174180,00грн. (у тому числі ПДВ 5529030,00грн.);

- насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 100/250 у кількості 4 шт вартістю 3836140,80грн. (у тому числі ПДВ 639356,80грн.);

- насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/400 у кількості 17 шт, вартістю 31074136,80грн. (у тому числі ПДВ 5179022,80грн.);

- насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/700 у кількості 3 шт, вартістю 5658033,60грн. (у тому числі ПДВ 943005,60грн.).

Загальна вартість товару, що постачається за цією специфікацією, складає: 78699444,00грн., у т.ч. ПДВ 13116574,00грн.

Пунктами 2 - 4 специфікації визначені умови поставки товару: DDP (для резидентів) склад вантажоотримувача. Транспортні витрати по доставці товару до місця призначення включені в ціну товару (предмету закупівлі).

Строк поставки товару: відповідно до графіка поставки товару.

Умови та строки оплати: поетапна оплата покупцем вартості прийнятого товару з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної на відповідний обсяг товару, та пред'явлення постачальником рахунку (інвойсу) на оплату товару, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника протягом 30 календарних днів.

Згідно з графіком поставки від 22.05.2023 (додаток №3 до договору т.1 а.с.45 на звороті) поставка товару здійснюється за адресою: 63011, Харківська область, смт Старий Мерчик, склад №3, ГПУ "Шебелинкагазвидобування", та встановлено строк поставки - протягом 150 календарних днів з дати підписання договору.

Отже, кінцевою датою поставки відповідачем позивачу товару є 19.10.2023.

29.12.2023 сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору (т.1 а.с.52-52), якою пункт 3.2 договору викладено в наступній редакції: "Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору та становить до 77744565,60грн. у т.ч. ПДВ 12957427,60грн.".

Також вказаною додатковою угодою стopoни погодили змінити п. 10.1 дoгoвopу поставки (гpaфiк пoстaвки) №23Т-078 від 22.05.2023 тa викласти йoгo в нaстyпнiй peдaкції: "10.1. Дoгoвip нaбиpaє чиннocтi з дати йoгo пiдпиcaння уповноваженими пpeдcтaвникaми cтopiн тa скpiплeння пeчaткaми cтopiн (за нaявнoстi), за умови нaдaння постачальником забeзпeчeння виконання cвoїх зoбoв'язань пo договору, які відповідають вимогам у п. 10.2 цього договору і діє до 15.03.2024 (включно).".

Як вбачається з оголошення UA-2023-03-09-002558-a-b1, зміни у договір вносились у зв'язку зі зміною ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); продовженням строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили.

На виконання умов договору постачальником було поставлено товар на всю суму договору, визначену додатковою угодою на загальну суму 77744565,60грн., проте з порушенням строку поставки, а саме: 24.11.2023, 04.12.2023, 10.01.2024, 05.02.2024, 07.03.2024 та 26.03.2024.

Відповідно до видаткової накладної №НГ-000000062 від 24.11.2023 відбулась часткова поставка товару з порушенням терміну поставки, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 100/250 у кількості 4 шт на загальну суму 3836140,80 грн (разом з ПДВ) (т.1 а.с.55).

Відповідно до видаткової накладної №НГ-000000063 від 04.12.2023 відбулась часткова поставка товару з порушенням терміну поставки, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 40/250 у кількості 10 шт, вартістю 4956952,80 грн на загальну суму 4956952,80 грн (разом з ПДВ) (т.1 а.с.56).

Відповідно до видаткової накладної №НГ-000000001 від 10.01.2024 відбулась часткова поставка товару з порушенням терміну поставки, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250 у кількості 12 шт на загальну суму 10079784,00 грн (разом з ПДВ) (т.1 а.с.57).

Відповідно до видаткової накладної №НГ-000000005 від 05.02.2024 відбулась часткова поставка товару з порушенням терміну поставки, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250 у кількості 20 шт та насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/400 у кількості 17 шт на загальну суму 47379036,00 грн (разом з ПДВ) (т.1 а.с.58).

Відповідно до видаткової накладної №НГ-000000009 від 05.03.2024 відбулась часткова поставка товару з порушенням терміну поставки, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250 у кількості 7 шт на загальну суму 5879874,00 грн разом з ПДВ, фактична дата поставки - 07.03.2024, про що свідчить дата підписання накладної покупцем (т.1 а.с.59).

Відповідно до видаткової накладної №НГ-000000010 від 14.03.2024 відбулась часткова поставка товару з порушенням терміну поставки, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/700 у кількості 3 шт на загальну суму 5612778,00 грн (разом з ПДВ), фактична дата поставки - 26.03.2024, про що свідчить дата підписання накладної покупцем (т.1 а.с.60).

Покупцем було проведено оплату за поставлений товар на загальну суму 66251913,60грн., що підтверджується платіжними інструкціями №696483 від 28.12.2023 на сумі 4956952,80грн., №704417 від 19.01.2024 на суму 3836140,80грн., №1000004345 від 16.02.2024 на суму 10079784,00грн., №1000008348 від 01.03.2024 на суму 47379036,00грн. (т.1 а.с.61-64).

Товар на суму 11492652,00грн. замовником оплачено не було.

З метою досудового врегулювання спору, у зв'язку із порушенням строків поставки товару, 15.05.2024 покупцем було направлено на адресу постачальника вимогу №305.4-305-2-3447, в якій на підставі п. 7.11 договору вимагало перерахувати на поточний рахунок АТ "Укргазвидобування" 15269783,16грн. штрафних санкцій (т.1 а.с.65-67).

Проте, постачальником не було сплачено суму нарахованих штрафних санкції.

У зв'язку із вказаними обставинами, 27.05.2024 покупцем було направлено на адресу постачальника повідомлення №305.4-305-2-3746 про те, що y зв'язку з несплатою штрафних санкцій відповідно до вимоги АТ "Укргазвидобування" вимушене застосувати відносно ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» оперативно-господарську санкцію, а саме отримати суму нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті (т.1 а.с.69).

Таким чином АТ "Укргазвидобування" застосувало оперативно-господарську санкцію у вигляді отримання суми нарахованих штрафних санкцій за порушення умов договору із суми, що підлягала сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод НГО", у зв'язку з чим здійснено утримання грошових коштів у сумі 11492652,00грн., які фактично нараховані за період з 20.10.2023 на підставі повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції - 27.05.2024.

Оскільки ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» не було в добровільному прядку сплачено суму нарахованих штрафних санкцій, 28.10.2024 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до господарському суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" про стягнення штрафних санкцій у сумі 1954395,00грн. (т.1 а.с.1-75).

31.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" звернулось до господарському суду Харківської області з зустрічним позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 12797732,22грн., з яких: 11492652,00грн. - основного боргу, 29274,18грн. - пені, 239952,24грн. - 3% річних, 1035853,80грн. - інфляційних (т.1 а.с.203-231).

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що Акціонерним товариством "Укргазвидобування" було безпідставно застосовано п. 7.11 договору поставки №23Т-078 від 22.05.2023 та утримано грошові кошти у розмірі 11492652,00 грн, оскільки позивач (за зустрічним позовом) направив повідомлення про настання форс-мажорних обставин 18.10.2024, які в подальшому було підтверджено відповідним підтверджені Сертифікатом ТТП №3200-23-4858 від 25.12.2023.

Як на форс - мажорну обставину позивач за зустрічним позовом посилався на те, що 18.10.2023 встановлено порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил чи інших відомств російської федерації, що полягали у здійсненні обстрілів із використанням невстановленого типу озброєння снарядами дальньої дії ураження невстановленого калібру по території за адресою: Харківська обл, м. Харків, Немишлянський район, вул. Даниленка, буд. 22, внаслідок чого пошкоджено високовольтні лінії електропередач, а також вилучено фрагменти, ймовірно ракети 9М723 ОТРК "Іскандер-К". Поранена фізична особа. Також відповідно до матеріалів ЖЄО №12988, що надійшли з ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області встановлено, що внаслідок вказаного обстрілу по домоволодінню за адресою: Харківська обл, м. Харків, Немишлянський район, вул. Даниленка, буд. 5 пошкоджено будинок (вказані обставини вбачаються з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню 22023220000001437, зареєстрованого 18.10.2023 т.1 а.с.194)

18.10.2023 директор ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» видав розпорядження №18/10/23-1 "Про встановлення форс-мажорних обставин на підприємстві та зменшення обсягів виготовлення продукції", яким затвердив, що Товариство починаючи з 18.10.2023 перебуває під впливом обставин непереборної сили (форс-мажору) пов'язаного з непередбаченим відключенням в системі електромереж, до яких відключені виробничі потужності ТОВ "Завод нафтогазового обладнання", постійних обстрілів та сповіщень про сигнал "Повітряної тривоги". Що позбавляє можливості безперебійно проводити господарську діяльність та має наслідком неможливість виконання своїх зобов'язань перед контрагентами. А також затвердив допустиму можливість зменшення виготовлення виробничими потужностями Товариства обладнання не більше ніж 20% (двадцять відсотків) від загального плану/потреб виробництва на 2023/2024 рік (т.2 а.с.19).

18.10.2023 постачальником направлено на адресу покупця лист №400 про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), в якому на виконання п. 8.2 договору повідомив про те, що 18.10.2023 виникло непередбачене відключення в системі електромереж, які розміщені у місті Харкові, та до яких підключені виробничі потужності ТОВ "Завод НГО", внаслідок чого відсутнє електропостачання, що унеможливлює проведення робіт по збірці, комплектації та випробувань насосних агрегатів, які є предметом договору поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023 та зміщує терміни їх постачання покупцю. Очікуваний термін усунення зазначеної аварійної ситуації в системі електромереж (очікувана тривалість зазначених вище форс-мажорних обставин) - 21 - 30 календарних днів (т.1 а.с.164).

20.10.2023 покупцем надано відповідь на вказаний вище лист №ШГВ7869/003.1.1-05, в якій зазначено про те, що станом на 20.10.2023 не отримано офіційне підтвердження доказів виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), у зв'язку з чим просив до 24.10.2023 надати листа із зазначенням дати надання підтвердження доказів виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (т.1 а.с.166).

25.10.2023 постачальником направлено на адресу покупця лист за вих. №412, в якому зазначив про те, що на виконання вимог п. 8.3 договору ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» формує необхідний пакет документів для звернення до ТПП для отримання відповідних документів, які засвідчують настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які будуть надані одразу після отримання (т.1 а.с.167).

Крім того, 15.12.2023 постачальником було направлено на адресу покупця лист за вих. №500, в якому повідомлено про те, що не дивлячись на наявність форс-мажорних обставин, насосні агрегати фактично виготовлені та будуть поставлені після успішного проведення параметричних випробувань, що орієнтовно займе до 30 календарних днів. У зв'язку із наявністю об'єктивних обставин, що зумовлюють необхідність продовження строку дії договору просило укласти відповідну додаткову угоду щодо зменшення ціни не поставленого товару (без зміни кількості (обсягу) та якості) та продовження строку дії договору до 15.03.2024 (т.1 а.с.172).

25.12.2023 постачальником направлено на адресу покупця лист за вих. №512, до якого додано сертифікат №3200-23-4858 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою 25.12.2023 (вих. №811/03.23), яким засвідчено настання форс-мажорних обставин з 18.10.2023 та які тривали станом на 25.12.2023 (т.1 а.с.174-177).

Зі змісту вказаного сертифікату вбачається, що Київська обласна (Регіональна) торгово-промислова палата на підставі ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5), із змінами та доповненнями, сертифікатом №3200-23-4858 (вих. №811/03.23) від 25.12.2023 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): ракетні обстріли та повітряні тривоги в зв'язку з цим, як наслідок унеможливлення виконання роботи тривалий час, вихід з ладу технологічного електричного обладнання у зв'язку із короткочасними скачками напруги у електромережі через пошкодження високовольтних ліній електропередач внаслідок ракетного обстрілу РФ, що стало перешкодою для здійснення виробничих процесів, сповільнення здійснення господарської діяльності, зрив термінів постачання сировини і обладнання Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: поставити агрегати насосні дозуючі в асортименті згідно специфікації №1 від 22.05.2023 (додаток №1 до договору): насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 40/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 100/250 насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/400, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/700, у термін: протягом 150 календарних днів з дати підписання договору за договором поставки (графік поставки) №231-078 від 22.05.2023, укладеним з Акціонерним товариством "Укргазвидобування".

У вказаному сертифікаті зазначено, що період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): - дата настання: 18 жовтня 2023 року; - дата закінчення: тривають на 25 грудня 2023 року (т.1 а.с.176-177).

В подальшому, 26.02.2024 постачальником направлено на адресу покупця лист за вих. №48, яким повідомлено про те, що станом на 25.12.2023 форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) ще тривають та ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» буде додатково надано відповідний документ про закінчення дії форс-мажорних обставин для коректного розрахунку строку затримки постачання товару.

05.03.2024 постачальником направлено на адресу покупця лист за вих. №58 від 05.03.2024, в якому зазначено, що сертифікатом №3200-24-0456 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою 29.02.2024 (вих. №126/03.23) засвідчено період дії форс-мажорних обставин з 18.10.2023 до 26.02.2024 (т.1 а.с.180).

Зі змісту вказаного сертифікату вбачається, що Київська обласна (Регіональна) торгово-промислова палата на підставі ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5), із змінами та доповненнями, сертифікатом №3200-24-0456 (вих. №126/03.23) від 29.02.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): ракетні обстріли та повітряні тривоги в зв'язку з цим, як наслідок унеможливлення виконання роботи тривалий час, вихід з ладу технологічного електричного обладнання у зв'язку із короткочасними скачками напруги у електромережі через пошкодження високовольтних ліній електропередач внаслідок ракетного обстрілу РФ, що стало перешкодою для здійснення виробничих процесів, сповільнення здійснення господарської діяльності, зрив термінів постачання сировини і обладнання Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання", щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: поставити агрегати насосні дозуючі в асортименті згідно специфікації №1 від 22.05.2023 (додаток №1 до договору): насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 40/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 100/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/400, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/700, у термін: протягом 150 календарних днів з дати підписання договору за договором поставки (графік поставки) №231-078 від 22.05.2023 укладеним з Акціонерним товариством "Укргазвидобування". Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 18 жовтня 2023 року; - дата закінчення: 26 лютого 2024 року (т.1 а.с.182-183).

Таким чином, з наведених вище обставин вбачається, що в період дій форс - мажорних обставин, постачальником було поставлено товар на всю суму договору, визначену додатковою угодою.

Проте, замовником було частково оплачений товар на загальну суму 66251913,60 грн., а товар на суму 11492652,00грн. залишився без оплати, що і стало підставою для звернення до суду з зустрічним позовом.

Крім того, 22.01.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" подано до господарського суду Харківської області заяву про зміну предмету позову, в якій просив суд:

В обґрунтування поданої заяви позивач за зустрічним позовом зазначав, що Акціонерним товариством "Укргазвидобування" безпідставно утримано належні до сплати за поставлений товар кошти у сумі 11492652,00грн., в якості оперативно-господарської санкції, та ці кошти підлягають стягненню з позивача за первісним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України, визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Порушенням зобов'язання у відповідності до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимогами частини першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проаналізувавши умови договору, судова колегія зазначає, що такий договір за своєю правовою природою є договором поставки, який укладений з особливостями Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як було зазначено вище, 22.05.2023 за результатами проведеної процедури відкритих торгів з особливостями 23Т-078_42120000-6 - Насоси та компресори (Агрегати насосні дозуючі в асортименті) ідентифікатор закупівлі UA-2023-03-09-002558-a між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" (надалі -постачальник) та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (надалі - покупець) було укладено договір поставки №23Т-078 (надалі - договір т.1 а.с.36-43), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві агрегати насосні дозуючі в асортименті (надалі - товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Під поставкою сторони розуміють передачу товару постачальником для прийняття покупцем (пункт 1.1. договору).

Загальна вартість товару, що постачається за цією специфікацією, складає: 78699444,0грн, у т.ч. ПДВ 13116574,00грн.

Строк поставки товару: відповідно до графіка поставки товару.

З аналізу умов укладеного між сторонами договору вбачається, що сторонами було погоджено постачання товару загальною вартістю згідно 77 744 565,60 грн у строк протягом 150 календарних днів з дня підписання договору (тобто до 19.10.2023 року), та порядок поетапної оплати Покупцем вартості прийнятого Товару з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної на відповідний обсяг Товару, та пред'явлення Постачальником рахунку (інвойсу) на оплату Товару, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів.

Відповідно до видаткової накладної №НГ-000000063 від 04.12.2023 відбулась часткова поставка товару з порушенням терміну поставки, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 40/250 у кількості 10 шт, вартістю 4956952,80грн. на загальну суму 4956952,80 грн (разом з ПДВ) (т.1 а.с.56).

Відповідно до видаткової накладної №НГ-000000009 від 05.03.2024 відбулась часткова поставка товару з порушенням терміну поставки, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250 у кількості 7 шт на загальну суму 5879874,00грн. разом з ПДВ, фактична дата поставки - 07.03.2024, про що свідчить дата підписання накладної покупцем (т.1 а.с.59).

Відповідно до видаткової накладної №НГ-000000010 від 14.03.2024 відбулась часткова поставка товару з порушенням терміну поставки, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/700 у кількості 3 шт на загальну суму 5612778,00грн. (разом з ПДВ), фактична дата поставки - 26.03.2024, про що свідчить дата підписання накладної покупцем (т.1 а.с.60).

Таким чином, відповідно до вказаних видаткових накладних постачальник виконав свої зобов'язання з поставки Товару за Договором на суму 77 744 565,60 грн у повному обсязі 26.03.2024 р., проте з порушенням строків.

Товар на суму 11492652,00грн. замовником оплачено не було.

Пунктом 7.8 договору сторони погодили, що у разі прострочення постачальником виконання зобов'язань з поставки товару, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання постачальником порушеного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи Акціонерним товариством “Укргазвидобування» здійснено нарахування штрафу та пені у загальному розмірі 13447047,00грн., з яких пені 8004927,40грн., штрафу 5442119,60грн. наступним чином:

- за видатковою накладною №НГ-000000062 від 24.11.2023 на суму прострочення 3836140,80грн. за період прострочення з 20.10.2023 по 23.11.2023 нараховано пені 134264,93грн., штрафу 268529,86грн.;

- за видатковою накладною № НГ-000000063 від 04.12.2023 на суму прострочення 4956952,80грн. за період прострочення з 20.10.2023 по 03.12.2023 нараховано пені 223062,88грн., штрафу 346986,70грн.;

- за видатковою накладною №НГ-000000001 від 10.01.2024 на суму прострочення 10079784,00грн. за період прострочення з 20.10.2023 по 09.01.2024 нараховано пені 826542,29грн., штрафу 705584,88грн.;

- за видатковою накладною № НГ-000000005 від 10.01.2024 на суму прострочення 47379036,00грн. за період прострочення з 20.10.2023 по 09.01.2024 нараховано пені 5116935,89грн., штрафу 3316532,52грн.;

- за видатковою накладною № НГ-000000009 від 05.03.2024 на суму прострочення 5879874,00грн. за період прострочення з 20.10.2023 по 06.03.2024 нараховано пені 817302,49грн., штрафу 411591,18грн.;

- за видатковою накладною № НГ-000000010 від 14.03.2024 на суму прострочення 5612778,00грн. за період прострочення з 20.10.2023 по 25.03.2024 нараховано пені 886818,92грн., штрафу 392894,46грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив пеню і штраф, яку нарахував позивач у зв'язку з порушенням строків поставки товару, позивачем було застосовано оперативно-господарські санкції на підставі п.7.11 договору, а саме: право покупця утримати суму нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті постачальнику.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) просив суд скасувати оперативно господарську санкцію у вигляді права покупця утримати суму нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті постачальнику.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Положення частини 1 статті 236 Господарського кодексу України містять такі види оперативно-господарських санкцій, які сторони можуть передбачати у господарських договорах: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Водночас частина 2 статті 236 Господарського кодексу України передбачає, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у ч.1 цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Згідно з частиною 1 статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 21.12.2019 у справі №905/174/19 при розгляді оперативно-господарської санкції необхідно встановити момент виникнення у відповідача права на застосування такої санкції та чи відповідає мета застосування відповідачем цієї санкції меті застосування оперативно-господарських санкцій, передбаченій статтею 235 ГК України, а саме: припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання. Також, необхідно встановити чи виконані сторонами свої зобов'язання за договором і відповідно чи не є ці зобов'язання припиненими станом на момент застосування оперативно-господарської санкції, задля встановлення можливості застосування такої санкції взагалі.

За своїм змістом оперативно-господарська санкція нерозривно пов'язана із штрафними санкціями, передбаченими договором, та має похідний характер. Проте, вона взагалі може бути застосована лише за умови того, що на момент її застосування зобов'язання за договором лишилися не виконаними.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2024 Акціонерним товариством “Укргазвидобування» було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" вимогу №305.4-305-2-3447 від 15.05.2025, в якій на підставі п. 7.11 договору вимагало перерахувати на поточний рахунок АТ “Укргазвидобування» 15269783,16грн. штрафних санкцій (т.1 а.с.65-67).

27.05.2024 Акціонерним товариством “Укргазвидобування» направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" повідомлення №305.4-305-2-3746 від 27.05.2025 про щo, y зв'язкy з несплатою штрафних санкцій відповідно до вимог, АТ “Укргазвидобування», вимушене застосувати відносно ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» оперативно-господарську санкцію, а саме отримати суму нарахованих штрафних санкцій із суми що підлягає сплаті (т.1 а.с.69).

Таким чином, Акціонерним товариством “Укргазвидобування» було застосовано оперативно-господарську санкцію у вигляді отримання суми нарахованих штрафних санкцій за порушенням умов договору із суми, що підлягала сплаті ТОВ "Завод НГО", у зв'язку з чим здійснено утримання грошових коштів у розмірі 11 492 652,00 грн, які фактично нараховані за період з 20.10.2023 на підставі повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції - 27.05.2024.

Поряд з цим, судова колегія зазначає, що відповідно до частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Згідно з нормами статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 Цивільного кодексу України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин, навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (правова позиція викладену у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).

Разом з тим, форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов'язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов'язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").

У постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 Верховний Суд, щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначив, що:

"-ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката".

У статті 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44(5) (далі - Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Водночас сертифікат ТПП не є єдиним або обов'язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом бо договором. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21

Відповідно до статті 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та / чи іншим зобов'язанням / обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові 31.08.2022 у справі №910/15264/21 Верховний Суд звертає увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов'язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з'ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у п.5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21).

Аналогічний підхід міститься в узагальнених нормах європейського звичаєвого права. Так, у Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у ч.3 ст.7.1.7 "Непереборна сила (форс-мажор)" вказано, що сторона, яка не виконала зобов'язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов'язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона яка не виконала дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права (ст.8.108(3)), присвяченій питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов'язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення.

Як було зазначено, відповідно до пункту 8.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, (форс-мажорних обставин), які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін. Обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання Стороною зобов'язань, передбачених умовами договору (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Відповідно до п. 8.2. Договору, Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, (форс-мажорних обставин),повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити у письмовій формі або листом на електронну пошту про це іншу Сторону. В такому повідомленні повинні бути вказана наступна інформація: конкретні обставини непереборної сили, дата та місце виникнення таких обставин, їх очікувану тривалість (якщо таку можна визначити), та реквізити цього Договору (номер та дату). Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) або відсутність інформації, яку повинно мати таке повідомлення, є втрата права такої Сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, (форс-мажорні обставини), як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань.

Згідно з пунктом 8.3. договору, доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/ або Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим на це органом країни розташування Сторони яка постраждала внаслідок таких обставин, та/або країни у якій виникли такі обставини, внаслідок чого постраждала Сторона.

З наведеного випливає, що умовами договору, які узгоджується з наведеними вище нормами законодавства, сторонами було обумовлено можливість звільнення сторони від відповідальності, в тому числі за неналежне виконання зобов'язання, у випадку настання форс-мажорних обставин, при цьому визначено, що про настання таких обставин сторона повинна повідомити не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити у письмовій формі або листом на електронну пошту.

В свою чергу таке повідомлення повинно містити конкретні обставини непереборної сили, дата та місце виникнення таких обставин, їх очікувану тривалість (якщо таку можна визначити), та реквізити цього договору (номер та дату).

Матеріалами справи підтверджується, що 18.10.2023 постачальником направлено на адресу покупця лист №400 про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), в якому на виконання п. 8.2 договору повідомив про те, що 18.10.2023 виникло непередбачене відключення в системі електромереж, які розміщені у місті Харкові, та до яких підключені виробничі потужності ТОВ "Завод НГО", внаслідок чого відсутнє електропостачання, що унеможливлює проведення робіт по збірці, комплектації та випробувань насосних агрегатів, які є предметом договору поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023 та зміщує терміни їх постачання покупцю. Очікуваний термін усунення зазначеної аварійної ситуації в системі електромереж (очікувана тривалість зазначених вище форс-мажорних обставин) - 21 - 30 календарних днів (т.1 а.с.164).

15.12.2023 постачальником було направлено на адресу покупця лист за вих. №500, в якому повідомлено про те, що не дивлячись на наявність форс-мажорних обставин, насосні агрегати фактично виготовлені та будуть поставлені після успішного проведення параметричних випробувань, що орієнтовно займе до 30 календарних днів. У зв'язку із наявністю об'єктивних обставин, що зумовлюють необхідність продовження строку дії договору просило укласти відповідну додаткову угоду щодо зменшення ціни не поставленого товару (без зміни кількості (обсягу) та якості) та продовження строку дії договору до 15.03.2024 (т.1 а.с.172).

Проаналізувавши вказані обставини, судова колегія зазначає, що ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» вчасно повідомило АТ “Укргазвидобування» про настання форс-мажорних обставин. Крім того, як вбачається з поведінки АТ “Укргазвидобування», останнє не оспорювало та погоджувалось з настанням таких обставин про що, свідчать дії останнього щодо укладення додаткової угоди про продовження строку дії договору.

Так, як було зазначено вище, 29.12.2023 сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору (т.1 а.с.52-52), якою пункт 3.2 договору викладено в наступній редакції: "Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору та становить до 77744565,60 грн у т.ч. ПДВ 12957427,60 грн.".

Разом з тим, судова колегія зауважує на тому, що сторони при укладенні додаткової угоди продовжили саме строк дії договору, строк виконання зобов'язання щодо поставки відповідачем товару не продовжувався сторонами.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пунктів 4 - 5 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.

Як вбачається з оголошення UA-2023-03-09-002558-a-b1 зміни у договір вносились у зв'язку зі зміною ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили.

В листі від 15.12.2023 № 500 ТОВ "Завод нафтогазового обладнання», як підставу для внесення змін до договору було зазначено обставини непереборної сили, та в подальшому листом № 512 від 25.12.2023 на підтвердження їх наявності надано Сертифікат ТПП №3200-23-4858 від 25.12.2023.

Вказане дає підстави для висновку, що станом на момент підписання вказаної додаткової угоди позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) визнав факт існування обставин непереборної сили, що стало підставою для укладання додаткової угоди № 1.

Інших обставин, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", на підставі яких було внесено зміни до договору та сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки №23Т-078 від 22.05.2023 Акціонерним товариством “Укргазвидобування» в ході розгляду справи не зазначено, доказів на підтвердження їх існування не надано.

Так, як вбачається з матеріалів справи настання форс-мажорних обставин підтверджується Сертифікатом №3200-23-4858 та Сертифікатом №3200-24-0456.

Зі змісту вказаного сертифікату №3200-23-4858 вбачається, що Київська обласна (Регіональна) торгово-промислова палата на підставі ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5), із змінами та доповненнями, сертифікатом №3200-23-4858 (вих. №811/03.23) від 25.12.2023 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): ракетні обстріли та повітряні тривоги в зв'язку з цим, як наслідок унеможливлення виконання роботи тривалий час, вихід з ладу технологічного електричного обладнання у зв'язку із короткочасними скачками напруги у електромережі через пошкодження високовольтних ліній електропередач внаслідок ракетного обстрілу РФ, що стало перешкодою для здійснення виробничих процесів, сповільнення здійснення господарської діяльності, зрив термінів постачання сировини і обладнання Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: поставити агрегати насосні дозуючі в асортименті згідно специфікації №1 від 22.05.2023 (додаток №1 до договору): насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 40/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 100/250 насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/400, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/700, у термін: протягом 150 календарних днів з дати підписання договору за договором поставки (графік поставки) №231-078 від 22.05.2023, укладеним з Акціонерним товариством "Укргазвидобування".

Згідно Сертифікату №3200-24-0456 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), Київська обласна (Регіональна) торгово-промислова палата на підставі ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5), із змінами та доповненнями, сертифікатом №3200-24-0456 (вих. №126/03.23) від 29.02.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): ракетні обстріли та повітряні тривоги в зв'язку з цим, як наслідок унеможливлення виконання роботи тривалий час, вихід з ладу технологічного електричного обладнання у зв'язку із короткочасними скачками напруги у електромережі через пошкодження високовольтних ліній електропередач внаслідок ракетного обстрілу РФ, що стало перешкодою для здійснення виробничих процесів, сповільнення здійснення господарської діяльності, зрив термінів постачання сировини і обладнання Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання", щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: поставити агрегати насосні дозуючі в асортименті згідно специфікації №1 від 22.05.2023 (додаток №1 до договору): насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 40/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 100/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/400, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/700, у термін: протягом 150 календарних днів з дати підписання договору за договором поставки (графік поставки) №231-078 від 22.05.2023 укладеним з Акціонерним товариством "Укргазвидобування". Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 18 жовтня 2023 року; - дата закінчення: 26 лютого 2024 року (т.1 а.с.182-183).

Надаючи правову оцінку вказаним доказам судова колегія приймає до уваги правовий висновок Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, в якому Суд вказав, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (п. 77 постанови Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17).

Крім того, судова колегія зауважує, що оцінюючи сертифікати в якості підтвердження форс-мажорних обстави суду необхідно перевірити, чи були ці обставини форс-мажорними для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання, який час, коли оголошувалися повітряні тривоги в області, припадав на робочий, у який працівники позивача виконували роботи за договором, слід з'ясувати, чи є ці періоди значними, чи могли вплинути на реальні строки виконання робіт.

Так, в матеріалах справи міститься лист Департаменту цивільного захисту Харківської обласної військової адміністрації №03-02-03/1816 від 15.07.2024, згідно якого за період з 11.11.2023 по 26.05.2024 року за інформацією, яка знаходиться на інтерактивній мапі тривог України, яка відображає повітряні тривоги та інші загрози в Україні вказаний було оголошено 1122 (https://alerts.in.ua/), в місті Харкові за період повітряні тривоги загальною тривалістю 1099 годин 14 хвилин (т.1 а.с.195).

Крім цього, згідно листа АТ "Харківобленерго" №42/4464 від 20.06.2024, в результаті масованого ракетного обстрілу по критичній інфраструктурі о 04:08 10.02.2023 пошкоджено енергетичне обладнання, яким володіє та яке експлуатує та обслуговує оператор системи передачі ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО". Електроживлення ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» у період з 11.11.2023 по 26.05.2024 по основному джерелу живлення відсутнє. По другому резервному джерелу живлення КЛ 6 кВ електрична енергія розподіляється через технологічні мережі основного споживача ПАТ "ХЕМ-ІРЕС". ТОВ "ТВК НГО" є субспоживачем ПАТ "ХЕМЗ-ПРЕС" (т.1 а.с.196).

Також, як вбачається з розпорядження керівника ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» №18/10/23 від 18.10.2023 "Про встановлення форс-мажорних обставин на підприємстві та зменшення обсягів виготовлення продукції" внаслідок фактичного посилання обстрілів у цей період затверджено допустиму можливість зменшення виготовлення виробничими потужностями Товариства обладнання не більше ніж 20% (двадцять відсотків) від загального плану/потреб виробництва на 2023/2024 рік (т.2 а.с.19).

Згідно наявної в матеріалах справи довідки №511/1 від 21.12.2023 тривалість робочого часу на підприємстві істотно зменшилась, а в певний час було неможлива і сягала до 20/25 годин на тиждень, наразі через постійні повітряні тривоги тривалість робочого часу може сягати до 30 годин на тиждень (т.2 а.с.22).

Згідно Звіту щодо зупинки виробництва внаслідок оголошених повітряних тривог у Харківській області в період дії Договору поставки (Графік поставки) №231-078 від 22.05.2023 господарська виробнича діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод нафтогазового обладнання» (далі -Товариство), що розташоване у м. Харків не здійснювалась була призупинена, через оголошення повітряних тривог (згідно данних Сайту https://alerts.in.ua/ та https://alarmmap.online) з дати укладення Договору, що складає 1031 раз у сукупності це 801 година 36 хв. З моменту настання форс-мажорних обставин 18 жовтня 2023 року до 21 грудня 2023 року повітряна тривога лунала 299 разів у сукупності це 255 годин 01 хв. Кількість оголошених повітряних тривог у робочий час з моменту з моменту настання форс-мажору складає 36 разів, середньої тривалості 41 хвилина у жовтні 2023 року, 74 рази, середньої тривалості 52 хвилини у листопаді 2023 року, 51 раз, середньої тривалості 48 хвилини у грудні 2023 року. В загальному повітряна тривога у робочий час пролунала 161 раз, а враховуючи середню тривалість тривала більше 129 годин.

Враховуючи зазначене, тривалість зупинки господарської/виробничої діяльність Товариства, з моменту настання форс-мажорних обставин, з урахуванням часу потрібного для поновлення виробництва (повернення працівників з укриття, ввімкнення обладнання, перевірка функціонування та працездатності, прогрівання/запуск/прогрузка обладнання і т.д.) після припинення кожної повітряної тривоги в середньому складає близько 1 (однієї) години. Відтак, тривалість зупинки виробництва господарської виробничої діяльності Товариства можна підрахувати за наступною формулою: Тривалість повітряної тривоги + (Кількість повітряних тривог, Тривалість зупинки господарської виробничої діяльності Товариства) = 129 год. 00 хв. + (161*1) = 290 год. 00 хв. (т.2 а.с.24)

Відповідно до Технічного висновку наданого Миколаївським експертно-технічним центром від 21.12.2023, встановлено, що в результаті аварійних комутацій розриву електропередачі внаслідок ліквідації несиметричного к.з., що виник у результаті неуспішного/успішного АПВ або спрацьовування релейних захистів, скидання навантаження та аварійних комутацій у мережах АТ "Харківобленерго" в наслідок ворожих обстрілів утворилося підвищення напруги з величиною, небезпечною для ізоляції електроустановки, розрахованої на робочу напругу 6-10 КВ. В наслідок чого вийшло з ладу електрообладнання ввідної комірки. Підвищення напруги внаслідок послідовного включення індуктивних опорів намагнічування фаз трансформатора та ємності обірваної фази лінії привело до виведення з ладу ізоляторів та можливе пошкодження ізоляції обмоток силового трансформатора (т.2 а.с.25-26).

Таким чином, з наведених вище документів вбачається, що за спірний період повітряна тривога у м. Харків тривала безперервно понад 45 діб, внаслідок чого було обмежено робочий час працівників. Крім того, внаслідок ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури у спірний період існували постійні відключення/перебої з електропостачанням, які припадали на робочий час, крім цього, такі перебої з електропостачання мали наслідком виведення з ладу устаткування необхідного для виготовлення та комплектації товару.

З огляду на вищевикладене, оцінюючи Сертифікат ТПП №3200-23-4858 та Сертифікат ТПП №3200-24-0456 в сукупності з іншими доказами наявними в матеріалах справи, судова колегія приймає вказані докази як належні докази на підтвердження настання форс-мажорних обставин в період з 18.10.2023 по 26.02.2025.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що за обставинами цієї справи відповідач (позивач за зустрічним позовом) виконав свої зобов'язання перед позивачем за договором у період дії для відповідача "форс-мажорних" обставин.

Виходячи з встановлених вище обставин, судова колегія враховує, що договір укладався сторонами вже під час дії воєнного стану, отже, відповідач під час узгодження строків поставки товару за цим договором мав враховувати ризики, пов'язані із частими ракетними обстрілами міста Харкова, тривалими повітряними тривогами та перебоями з електропостачанням.

Отже, строк поставки вказаного товару закінчувався 19.10.2023 року.

Сертифікатами ТПП відповідач підтверджував виникнення форс-мажорних обставин, які, крім іншого, були пов'язані з виходом з ладу технологічного обладнання через пошкодження високовольтних ліній електропередач внаслідок ракетного обстрілу РФ та тривалою відсутністю електропостачання на виробничих потужностях відповідача, з 18.10.2023. Тобто, форс-мажорні обставини тривали лише 2 дні із узгодженого сторонами 150-денного строку поставки.

Відповідач не зазначив, з якої причини він не міг виконати або почати виконувати поставку товару до 18.10.2023.

Також, відповідач не довів, що за умови належного електропостачання протягом 18 та 19 жовтня 2023 року він би виконав свій обов'язок стосовно поставки позивачу 73 насосних агрегатів.

В Технічному висновку наданому Миколаївським експертно-технічним центром від 21.12.2023 щодо зупинки виробництва товариства зазначено, в тому числі про те, що параметричні випробування та виробничі операції на заводі у зв'язку з відсутністю електричної енергії не виконувались до моменту виконання ремонту силового трансформатора та ввідної комірки - 20.11.2023.

Поряд з цим, матеріалами справи також підтверджується, що відповідач (позивач за зустрічним позовом) почав здійснювати часткові поставки товару за договором, починаючи з 24.11.2023, а саме: 24.11.2023 поставив 4 насосні агрегати, 04.12.2023 10 насосних агрегатів, 10.01.2024 - 12 насосних агрегатів, 05.02.2024 - 37 насосних агрегатів та закінчив поставку обумовленого договором товару в березні 2024 року.

Колегія суддів повторно наголошує на тому, що відповідно до частин 1-2 статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Перелік видів оперативно-господарських санкцій встановлений у частині 1 статті 236 Господарського кодексу України. При цьому, згідно з частиною 2 статті 236 Господарського кодексу України такий перелік не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Статтею 237 Господарського кодексу України передбачено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

З аналізу положень статті 237 Господарського кодексу України вбачається, що особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних санкцій, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов'язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №905/2336/18).

Штрафними санкціями, за приписами статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено судом, пунктом 7.11 договору передбачено застосування оперативно-господарської санкції, яка не входить до переліку частини 1 статті 236 Господарського кодексу України, а саме: під оперативно-господарською санкцією розуміється право покупця утримати суму нарахованих штрафних санкцій із суми що підлягає сплаті постачальнику.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №914/2285/17 оперативно-господарські санкції можуть полягати в односторонній відмові від господарського зобов'язання (повністю або частково) або в односторонній зміні його умов. Оперативно-господарські санкції застосовуються відповідною особою - стороною зобов'язання в односторонньому порядку, а їх перелік та порядок вжиття визначаються виключно положеннями договору, укладеного між сторонами. Мета застосування зазначених санкцій - припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання шляхом оперативного впливу на правопорушника. Оперативно-господарські санкції застосовуються виключно за рішенням управненої сторони й спрямовані на корегування подальшої поведінки порушника господарського зобов'язання в майбутньому.

Наведене зумовлює висновок, що оперативно-господарські санкції можуть бути застосовані стороною в односторонньому порядку за наявності одночасно наступних умов: 1) якщо має місце порушення господарських зобов'язань; 2) відповідні оперативно-господарські санкції передбачені договором; 3) метою їх застосування є припинення або попередження повторення порушень зобов'язання.

Зазначені чинники фактично виключають можливість застосування оперативно-господарських санкцій як ефективного способу впливу на порушника зобов'язання після того, як воно вже фактично виконано, а відносини між сторонами є припиненими.

З матеріалів справи вбачається, що кінцевий строк поставки товару відбувся 26.03.2024.

В той же час, позивач тільки 15.05.2024 р.звернувся до відповідача з вимогою №305.4-305-2-3447, в якій на підставі пункту 7.11 договору вимагав перерахувати на поточний рахунок АТ “Укргазвидобування» 15269783,16грн. штрафних санкцій.

Крім того, 27.05.2024 Акціонерним товариством “Укргазвидобування» було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" повідомлення №305.4-305-2-3746 від 27.05.2025 про щo, y зв'язкy несплатою штрафних санкцій АТ "Украгазвидобування" вимушене застосувати відносно ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» оперативно-господарську санкцію, а саме отримати суму нарахованих штрафних санкцій із суми що підлягає сплаті.

Таким чином, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) застосував оперативну господарську санкцію до відповідача після повного постачання товару.

Виходячи з основних засад цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність, контрагент має бути повідомлений про застосування оперативно-господарської санкції у розумний строк.

Це обумовлюється також тим, що відповідачу, як особі, до якої застосовується оперативно-господарська санкція, надано право не погодитися із санкцією та оскаржити її до суду, а отже відповідач має бути обізнаний з рішенням позивача про її застосування у розумний строк.

Судова колегія звертає увагу на те, що в силу положень статті 235 Господарського кодексу України оперативно-господарські санкції за своєю суттю носять превентивний характер для спонукання сторін до належного виконання зобов'язань за договором.

Безпосередня мета застосування оперативно-господарських санкцій полягає не у відновленні майнової бази кредитора (його втрат майнового характеру, що сталися внаслідок порушення зобов'язання контрагентом), і навіть не у заходах організаційного характеру, а, насамперед, у запобіганні виникненню та/або мінімізації втрат (збитків) кредитора шляхом припинення правопорушень з боку контрагента та їх подальшу превенцію.

Оскільки на момент направлення відповідачем повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції у вигляді права покупця утримати суму нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті позивачу зобов'язання з поставки товару виконані у повному обсязі, вказане свідчить про те, що мета застосування позивачем такого заходу не відповідає меті оперативно-господарської санкції, передбаченої статтею 235 Господарського кодексу України, а саме: припинення або запобігання повторенню порушення зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" про скасування оперативно-господарської санкції, яка полягає в отриманні суми нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті постачальнику в сумі 11492652,00грн.

Щодо первісних позовних вимог Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення з ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" штрафних санкцій в сумі 1954395,00грн., судова колегія враховує, що товар було поставлено постачальником з порушенням строків встановлених договором, а також поза межами терміну дії обставин форс-мажору (26.02.2024).

Пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України визначено, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Обґрунтовуючи підстави порушення строків поставки товару відповідач (позивач за зустрічним позовом) посилався на вищевказані форс-мажорні обставини.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що сертифікати ТПП засвідчують дію форс-мажорних обставин стосовно виконання договору в період з 18.10.2023 до 26.02.2024, в той час як останнім днем виконання відповідачем зобов'язань з поставки товару за договором було 19.10.2023.

Крім того, поставки товару за договором почались 24.11.2023 та завершились 26.03.2024 (тобто під час дії форс-мажорних обставин). Отже вказані дії відповідача суперечить принципу доброї совісті та доктрині venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки).

Аналізуючи зміну обставин, на які посилається відповідач як на форс-мажорні, судова колегія приходить до висновку, що вони не мають необхідної ознаки абсолютності, надзвичайності, непередбачуваності та невідворотності в контексті зумовленої ними неможливості виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару в установлені договором строки, зважаючи на визначений сторонами строк поставки з 22.05.2023 до 19.10.2023.

Більшість наведених відповідачем доказів на підтвердження обставин невиконання своїх зобов'язань за договором фактично стосуються обставин, які виникли після 19.10.2023 (кінцевого строку виконання зобов'язань з поставки товару).

Відтак, причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання відповідачем зобов'язання за договором відсутня. Неможливість виконання цього зобов'язання викликана не обставинами непереборної сили, а обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні в матеріалах справи розрахунки та контррозрахунки, перевіривши їх на відповідність чинному законодавству та враховуючи часткове визнання ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 210076,65грн., колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) штрафу за порушення строків поставки товару в сумі 1954395,00грн. нарахованого на підставі пункту 7.8 договору.

Щодо клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) про зменшення штрафних санкцій до 100000,00грн. (т.1 а.с.148-157), судова колегія зазначає, що відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Розглянувши вищенаведене клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, судова колегія, зважаючи на відсутність у позивача за первісним позовом - АТ "Укргазвидобування" збитків пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань, майновим станом ТОВ "Завод НГО", ступенем виконання основного зобов'язання, значним розміром штрафних санкцій та їх неспівмірністю, поставкою товару відповідачем під час дії форс-мажорних обставин, а також враховуючи те, що наявність значного розміру дебіторської заборгованості ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» не свідчить про скрутне фінансове становище останнього, погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення відповідного клопотання та зменшення суми штрафу на 100000,00грн.

Щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" про стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" 12797732,22грн., з яких: 11492652,00грн. - основного боргу, 29274,18грн. - пені, 239952,24грн. - 3% річних, 1035853,80грн. - інфляційних, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було зазначено вище, постачальник - ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі, поставивши покупцю - АТ "Укргазвидобування" товар на загальну суму 77744565,60 грн.

Натомість, АТ "Укргазвидобування" не в повному обсязі виконав свої зобов'язання, здійснивши часткову за отриманий товар в загальній сумі 66251913,60 грн.

Таким чином, сума заборгованості за поставлений товар становить 11492652,00грн., а саме по видатковим накладним: №НГ-000000009 від 05.03.2024 на суму 5879874,00грн. та №НГ-000000010 від 14.03.2024 на суму 5612778,00грн. (т.1 а.с.219-220)

З матеріалів справи вбачається, що товар за вказаними накладними був фактично поставлений 07.03.2024 та 26.03.2024.

Враховуючи наведене, АТ "Укргазвидобування" зобов'язано було у відповідності до п. 4.1 договору, п. 4 специфікації здійснити оплату за поставлений товар з урахуванням дати фактичної поставки товару, згідно з видатковими накладними: №НГ-000000009 від 05.03.2024 на загальну суму 5879874,00грн. до 06.04.2024 та №НГ-000000010 від 14.03.2024 на загальну суму 5612778,00грн. до 25.04.2024.

ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" на виконання п. 9.1 договору було направлено на адресу АТ "Укргазвидобування" листи вих. №104 від 09.04.2024, вих. №136 від 17.04.2024, в яких повідомляло про наявність заборгованості з оплати за товар за договором та просило повідомити дату здійснення відповідного платежу, а також направляв вимогу про сплату заборгованості за вих. №161 від 08.05.2024. Проте, вказані листи були залишені без відповіді (т.1 а.с.222, 224, 226)

З огляду на те, що під час апеляційного перегляду судом було встановлено правомірність скасування застосованої АТ "Укргазвидобування" до ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» оперативно-господарської санкції у вигляді отримання грошових коштів у сумі 11492652,00грн., а також враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати вказаних коштів у встановлений договором строк, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського про наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» про стягнення з АТ "Укргазвидобування" заборгованості за отриманий за договором товар в сумі 11492652,00грн.

Окрім суми заборгованості позивач за зустрічним позовом також просив суд стягнути з АТ “Укргазвидобування» на підставі п. 7.10 Договору пеню в сумі 29274,18грн., 3% річних в розмірі 239952,24грн. та інфляційні в сумі 1035853,80грн.

Як було зазначено вище, що пунктом 7.10 договору сторони погодили, що за порушення строків оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. На вимогу постачальника, покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Приписами статті 1 та статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, певні обмеження щодо нарахування пені, а саме, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, а її нарахування, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданих позивачем за зустрічним позовом розрахунків, останнім здійснено нарахування пені наступним чином:

- за видатковою накладною №НГ-000000009 від 05.03.2024 на суму 5879874,00грн. за період прострочення з 07.04.2024 по 26.12.2024 нараховано 15522,87 грн;

- за видатковою накладною №НГ-000000010 від 14.03.2024 на суму 5612778,00грн. за період прострочення з 26.04.2024 по 26.12.2024 нараховано 13751,31грн.

Проаналізувавши вказаний розрахунок пені та перевіривши його на відповідність вимогам чинного законодавства, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що його здійснено без врахування обмежень щодо строку нарахування пені передбачених ст. 232 ГК України.

Отже, до стягнення підлягає пеня в загальному розмірі 21146,48грн, а саме:

- за видатковою накладною №НГ-000000009 від 05.03.2024 на суму 5879874,00грн. за період прострочення з 07.04.2024 по 07.10.2024 нараховано 10818,97грн.;

- за видатковою накладною №НГ-000000010 від 14.03.2024 на суму 5612778,00грн за період прострочення з 26.04.2024 по 26.10.2024 нараховано 10327,51 грн.

Що стосується розрахунків 3% річних в розмірі 239952,24 грн та інфляційних в сумі 1035853,80грн., то зазначені розрахунки виконано вірно, а отже підлягають стягненню повністю.

З огляду на вищевикладене, є правомірним висновок місцевого господарського суду щодо часткового задоволення зустрічного позову в частині вимог ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» щодо стягнення заборгованості за договором та стягнення з АТ “Укргазвидобування» заборгованості у розмірі 12789604,50грн., з яких: 11492652,00грн. основного боргу, 21146,48грн. - пені, 239952,24грн. - 3% річних, 1035853,80грн. - інфляційні.

Щодо доводів апелянта про порушення місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення норм процесуального права, яке полягає у безпідставній відмові в задоволенні клопотання про поворот виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2025, судова колегія зазначає, в рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 у справі № 13-рп/2011 (справа № 1-25/2011) зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Статтею 333 Господарського процесуального кодексу України встановлено підстави за умови яких суд може прийняти рішення про поворот виконання рішення.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Поряд з цим, судова колегія звертає увагу на те, що відповідна заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи (частина 10 статті 333 Господарського процесуального кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду першої інстанції з відповідною заявою 13.10.2025 (т.4 а.с.21-22) (тобто, до ухвалення відповідного рішення за результатами нового розгляду справи судом першої інстанції від 21.01.2026).

Отже, за наведених обставин, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом було правомірно відмовлено в задоволенні відповідного клопотання протокольною ухвалою від 15.10.2025 (т.4 а.с.54-55), як такому, що подано передчасно.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2026 у справі №922/3826/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2026 у справі №922/3826/24 залишити без змін.

Повна постанова складена 13.04.2026.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя С.Ч. Жельне

Суддя П.В. Тихий

Попередній документ

135622223

Наступний документ

135622225

Інформація про рішення:

№ рішення:	135622224
№ справи:	922/3826/24
Дата рішення:	01.04.2026
Дата публікації:	14.04.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (27.04.2026)
Дата надходження:	08.04.2026
Предмет позову:	про стягнення 1954395,00 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (19)

03.12.2024 10:30	Господарський суд Харківської області
17.12.2024 14:30	Господарський суд Харківської області
28.01.2025 11:00	Господарський суд Харківської області
18.02.2025 13:00	Господарський суд Харківської області
11.03.2025 12:00	Господарський суд Харківської області
25.03.2025 11:45	Господарський суд Харківської області
01.04.2025 13:00	Господарський суд Харківської області
03.07.2025 12:45	Східний апеляційний господарський суд
11.09.2025 14:30	Касаційний господарський суд
15.10.2025 14:30	Господарський суд Харківської області
29.10.2025 15:00	Господарський суд Харківської області
12.11.2025 14:30	Господарський суд Харківської області
26.11.2025 14:30	Господарський суд Харківської області
10.12.2025 14:00	Господарський суд Харківської області
24.12.2025 14:00	Господарський суд Харківської області
05.01.2026 14:00	Господарський суд Харківської області
21.01.2026 15:30	Господарський суд Харківської області
01.04.2026 12:30	Східний апеляційний господарський суд
15.04.2026 14:45	Східний апеляційний господарський суд