Постанова від 09.04.2026 по справі 910/1690/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2026 р. Справа № 910/1690/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Євсікова О.О.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"

про розподіл судових витрат

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 (суддя Смирнова Ю.М.)

у справі № 910/1690/25 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (далі - ТОВ "Грейнсвард", позивач) задоволено та скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 у справі № 910/1690/25. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця", відповідач) внести зміни до особового рахунку ТОВ "Грейнсвард" № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 112 834,68 грн. Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Грейнсвард" 2 422,40 грн судового збору.

08.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Грейнсвард" про розподіл судових витрат у справі № 910/1690/25, в якій заявник просив суд стягнути з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Грейнсвард" понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, зокрема витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 898,43 грн.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.12.2025 клопотання ТОВ "Грейнсвард" про розподіл судових витрат у справі № 910/1690/25 задоволено частково, стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Грейнсвард" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

23.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Грейнсвард" від 23.02.2026 у справі № 910/1690/25, в якому позивач просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених ТОВ "Грейнсвард" у суді першої інстанції, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 23.02.2026 клопотання передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

27.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду від АТ "Укрзалізниця" надійшли заперечення на клопотання позивача про розподіл судових витрат, в яких відповідач просить відмовити у стягненні або зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом справи № 910/1690/25 у суді першої інстанції, до співмірності із складністю справи, затраченим часом, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

У зв'язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у довготривалій відпустці з 17.02.2026 по 18.03.2026, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 для розгляду справи № 910/1690/25 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді: Ходаківська І.П., Євсіков О.О.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З урахуванням викладеного, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 прийнято до розгляду клопотання ТОВ "Грейнсвард" про розподіл судових витрат у справі № 910/1690/25; постановлено розгляд зазначеного клопотання здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги, дане клопотання розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій та забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Колегія суддів апеляційної інстанції, розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) клопотання позивача про розподіл судових витрат у даній справі, дійшла висновку про його часткове задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Отже, за умовами ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Тобто стороні надано право подати відповідні докази як до закінчення судових дебатів, так і протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві ТОВ "Грейнсвард" навело попередню (орієнтовну) суму судових витрат, зазначивши, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції, становить 20 000,00 грн. Крім того, 04.08.2025 позивачем разом із клопотанням про долучення доказів подано до суду першої інстанції докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції позивачем надано суду копії:

- договору про надання правової допомоги № 17-01 від 04.01.2021, укладеного між ТОВ "Грейнсвард" (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Право, бізнес і фінанси" (далі - АО "Право, бізнес і фінанси") (Об'єднання) (далі - Договір);

- додаткової угоди № 1 від 07.07.2021 до Договору;

- ордера серії СА № 1067099 від 17.10.2023 на надання правової допомоги ТОВ "Грейнсвард" на підставі договору № 17-01 від 04.01.2021, зокрема, в Господарському суді міста Києва, адвокатом Накоп'юком Ярославом Володимировичем (далі - Накоп'юк Я.В.), виданого АО "Право, бізнес і фінанси";

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 001243 від 16.12.2019, виданого Накоп'юку Я.В.;

- акта № 17-01/404 виконаних робіт (наданих послуг) від 12.02.2025;

- рахунка на оплату № 17-01/404 від 12.02.2025 на суму 8 000,00 грн;

- платіжної інструкції № 8762 від 12.02.2025 на суму 8 000,00 грн;

- акта № 17-01/595 виконаних робіт (наданих послуг) від 01.08.2025;

- рахунка на оплату № 17-01/595 від 01.08.2025 на суму 1 000,00 грн;

- платіжної інструкції № 9678 від 04.08.2025 на суму 1 000,00 грн.

У пункті 4.3 Договору сторони погодили, що вартість послуг, наданих адвокатом, складає 1 000,00 грн за одну годину роботи.

Згідно з положенням пункту 4.4 Договору за результатами надання правової допомоги складається акт виконаних робіт (наданих послуг), розмір гонорару в якому розраховується шляхом множення кількості затрачених годин наданої правової допомоги на вартість години-роботи, визначеної пунктом 4.3 Договору.

Додатковою угодою № 1 від 07.07.2021 до Договору сторони вирішили внести зміни до Договору, виклавши його в новій редакції.

Так, відповідно до пункту 4.4 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 07.07.2021 вартість представництва інтересів Клієнта у суді за одне судове засідання складає:

1 000,00 грн - у суді, який територіально розташований у межах міста Черкаси;

1 500,00 грн - у суді, який територіально розташований у межах Черкаської області;

2 000,00 грн - у суді, який територіально розташований у межах міста Києва;

1 500,00 грн та компенсація вартості витрат на прибуття - у суді, який не передбачений цим пунктом.

Згідно з актом № 17-01/404 виконаних робіт (наданих послуг) від 12.02.2025, складеним ТОВ "Грейнсвард" та АО "Право, бізнес і фінанси", Виконавцем надано, а Клієнтом прийнято (отримано) юридичні послуги (правову допомогу) у формі складання позовної заяви про зобов'язання АТ "Укрзалізниця" внесення змін до особового рахунку шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 112 834,68 грн (всього 8 годин). Вартість послуг у п. 1 цього акта складає 8 000,00 грн. Сторони підтверджують, що відповідно до Договору роботу виконано (надано послуги) повністю, жодних претензій та зауважень щодо надання правової допомоги у сторін немає.

Згідно з актом № 17-01/595 виконаних робіт (наданих послуг) від 01.08.2025, складеним ТОВ "Грейнсвард" та АО "Право, бізнес і фінанси", Виконавцем надано, а Клієнтом прийнято (отримано) юридичні послуги (правову допомогу) у формі складання відповіді на відзив АТ "Укрзалізниця" у справі № 910/1690/25 (всього 1 година). Вартість послуг у п. 1 цього акта складає 1 000,00 грн. Сторони підтверджують, що відповідно до Договору роботу виконано (надано послуги) повністю, жодних претензій та зауважень щодо надання правової допомоги у сторін немає.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Грейнсвард" в особі адвоката Накоп'юка Я.В. подано до Північного апеляційного господарського суду позовну заяву та відповідь на відзив АТ "Укрзалізниця".

Разом із тим, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).

Така правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Такий висновок відповідає висновку, викладеному в постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, від 02.11.2020 у справі № 922/3548/19, від 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.

Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ст. 26 Закону).

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 16.02.2023 у справі № 916/1106/21.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд звертає увагу на те, що надані учасником справи документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному ним розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18 та постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17.

Так, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 Європейським судом з прав людини також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 914/4/20.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 18.05.2021 у справі № 918/917/19.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Вирішуючи, чи відповідає розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в Північному апеляційному господарському суді критеріям, які слід застосовувати при визначенні розміру відповідних витрат, колегія суддів апеляційної інстанції враховує: складність справи; обсяг наданих адвокатами послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору; значення справи для сторони, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції у розгляді клопотання ТОВ "Грейнсвард" зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а його розмір є розумний та виправданий.

В обґрунтування заперечень на клопотання позивача від 23.02.2026 про розподіл судових витрат відповідач зазначає, що вартість юридичної послуги, визначена умовами Договору, - 1 000 грн за годину роботи адвоката, явно не відповідає ринковим цінам в умовах воєнного стану, а вказані в клопотанні витрати суперечать принципу співмірності із ціною позову. З огляду на обставини справи (предмет позову), господарська справа № 910/1690/25 є малозначною, не є складною, і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль.

Також, відповідач зазначає, що 30.12.2025 Північним апеляційним господарським судом винесено додаткову постанову, якою стягнено з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Грейнсвард" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, вказана сума, на думку відповідача, є співмірною із складністю справи та достатня для покриття витрат позивача на професійну правничу допомогу в обох інстанціях.

З огляду на викладене, а також зважаючи на задоволення апеляційної скарги та задоволення позовних вимог позивача, оцінивши доводи клопотання ТОВ "Грейнсвард" від 23.02.2026 про розподіл судових витрат та надані позивачем відповідні докази, виходячи з вищенаведених критеріїв, та керуючись статтями 2, 123, 80, 126, 129 ГПК України, суд виснував, що таким, що відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, та є співрозмірним із виконаною адвокатом роботою в суді першої інстанції, є розмір витрат позивача в сумі 4 000,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання ТОВ "Грейнсвард" від 23.02.2026 про розподіл судових витрат у справі № 910/1690/25 та стягнення з АТ "Укрзалізниця" на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, в загальному розмірі 4 000,00 грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" від 23.02.2026 про розподіл судових витрат у справі № 910/1690/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, місто Київ, вулиця Івана Федотова, будинок 32, літера А, 3 поверх, ідентифікаційний код 41564379) 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції.

3. В іншій частині в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" від 23.02.2026 про розподіл судових витрат у справі № 910/1690/25 відмовити.

4. Видачу наказу на виконання цієї додаткової постанови доручити господарському суду першої інстанції.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

О.О. Євсіков

Попередній документ
135621996
Наступний документ
135621998
Інформація про рішення:
№ рішення: 135621997
№ справи: 910/1690/25
Дата рішення: 09.04.2026
Дата публікації: 14.04.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; перевезення, транспортного експедирування, з них; залізницею, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.04.2026)
Дата надходження: 23.02.2026
Предмет позову: зобов`язання вчинити дії
Розклад засідань:
11.11.2025 11:20 Північний апеляційний господарський суд
02.12.2025 11:50 Північний апеляційний господарський суд