Справа № 643/4067/26 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11сс/818/385/26 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : інше
07 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова від 04 березня 2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про постановлення окремої ухвали у кримінальному провадженні № 12023221170000492 від 10 лютого 2023 року,-
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
03.03.2026 року ОСОБА_6 звернулась до суду з заявою, у які просить постановити окрему ухвалу відносно слідчого та прокурорів, процесуальних керівників, у кримінальному провадженні № 12023221170000492 від 10.02.2023 року з метою вжиття заходів та притягнення їх до відповідальності шляхом направлення окремої ухвали до офісу Генерального прокурора, Національної поліції.
В обґрунтування заяви ОСОБА_6 зазначила, що фактично слідчі та прокурори цим розслідуванням здійснюють незаконний тиск на сім'ю Сталінських та їх адвокатів, нотаріусів, у яких зберігаються відповідні договори, разом з тим не реагують на її клопотання, ігнорують скарги та навіть не допитали її.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова від 04 березня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про постановлення окремої ухвали у кримінальному провадженні № 12023221170000492 від 10 лютого 2023 року.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду заяви.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що слідчий суддя безпідставно відмовив у відкритті провадження за заявою, оскільки вона зверталась до суду відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.06.2021 у справі № 686/9636/18, провадження № 51-6276 кмо 19, якою сформовано правову позицію щодо можливості ухвалення рішень, які не пов'язані із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням.
Позиції інших учасників судового провадження
Заявник Сталінська до початку судового розгляду подала клопотання в якому просила провести судове засідання без її участі .
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Мотиви суду
Відмовляючи у відкритті провадження за заявою, слідчий суддя виходив з того, що можливість постановлення окремої ухвали виникає за результатами розгляду справи по суті, а не на стадії досудового розслідування, так як повний аналіз обставин і виявлення порушень може бути здійснений лише під час ухвалення рішення, яким судове провадження закінчується. Крім того, слідчий суддя зазначив, що з аналізу поданого клопотання вбачається, що ОСОБА_6 не наділена жодним з процесуальних статусів у кримінальному провадженні, в межах якого подала клопотання; не є особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування та які підлягають захисту слідчим суддею, отже не є особою, яка має право на звернення до суду з будь-якими клопотаннями у кримінальному провадженні.
Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до позиції викладеної в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду, відображеною у постанові від 14.06.2021 (справа № 686/9636/18) діючий КПК не урегульовує питання постановлення такого виду судових рішень, як то окрема ухвала чи постанова, які би надавали можливість суду звертатися до державних органів, посадових чи службових осіб з метою належного реагування на встановлені у ході судового розгляду порушення закону, прав і основоположних свобод людини органом досудового розслідування чи судом нижчестоящої інстанції.
Єдиним випадком коли чинний КПК України прямо передбачає постановлення окремих ухвал є наявність процесуальних підстав, визначених у статті 378 цього Кодексу.
Кримінальні процесуальні рішення - це правозастосовні акти уповноважених державних органів або посадових осіб, виражені у встановленій законом процесуальній формі та прийняті у межах їх компетенції у передбаченому законом порядку. Вони виражають владні волевиявлення про дії та спрямовані на виконання завдань кримінального провадження.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність
Отже, системне та телеогічне (цільове) тлумачення норм, закріплених у пункті 10 частини 1 статті 3, статтях 91, 110, 369, 371, 372 та 419 КПК дає змогу дійти висновку про те, що рішення судів будь-якої інстанції приймаються у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження, постановлені або ухвалені в межах судового розгляду, встановлених для відповідного виду провадження.
Тобто, процесуальні рішення ухвалюються для встановлення і закріплення кримінальними процесуальними засобами ознак вчиненого кримінального правопорушення, доведеності винуватості (невинуватості) осіб, які його вчинили під час кримінального провадження, інших обставин, передбачених статтею 91 КПК, а також задля забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, відповідно до висновків викладених в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду, відображеною у постанові від 14.06.2021 (справа № 686/9636/18), суд вбачав за можливе ухвалення рішень, які не пов'язані із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням, проте, постановлення таких ухвал має зумовлюватися позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та забезпеченням конституційного права на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України.
Із наведеного слідує, що питання постановлення окремої ухвали судом виникає на стадії як досудового розслідування так і під час судового провадження.
Так, колегія суддів зазначає, що хоча заявник ОСОБА_6 і посилається на кримінальне провадження та низку судових рішень, однак у заяві не конкретизовано з посиланням на норми КПК України конкретний вид діяльності або бездіяльності органу досудового розслідування, які заявник ОСОБА_6 вважає порушеними в межах вирішення питань кримінального провадження, які підлягають судовому контролю або судовому розгляду та за наслідками розгляду якої у слідчого судді вже виникало б право постановлення окремої ухвали для реагування (відсутня взагалі процесуальна форма звернення до слідчого судді зі скаргою в порядку ст.303 КПК України).
За таких обставин, оскільки заява ОСОБА_6 не містить відомостей щодо оскарження певної діяльності або бездіяльності органу досудового розслідування, зокрема, передбаченої ст. 303 КПК України, а слідчий суддя та суд позбавлений процесуальної можливості, з огляду на принцип змагальності сторін, самостійно без оскарження певної бездіяльності перевіряти її законність (порушення засад диспозитивності та принципу правової визначеності), то заява ОСОБА_6 з вимогою постановлення окремої ухвали у кримінальному провадженні розгляду не підлягає, а тому слідчий суддя вірно відмовив у відкритті провадження за скаргою.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді щодо неприйнятності заяви ОСОБА_6 є правильною по суті. Проте ця заява є неприйнятною не у зв'язку із тим, що окремі ухвали можуть бути постановлені лише під час ухвалення рішення, яким судове провадження закінчується, а у зв'язку із тим, що ОСОБА_6 не зазначено оскарження певної бездіяльності органу досудового розслідування за наслідками якої слідчий суддя мав би повноваження постановити окрему ухвалу.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що у заяві ОСОБА_6 не зазначено який статус вона має у кримінальному провадженні та не конкретизовано яким чином її права чи законні інтереси обмежуються під час досудового розслідування та які підлягають захисту слідчим суддею.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків ухвали слідчого судді щодо відмови у відкритті провадження за заявою заявника.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.407,419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова від 04 березня 2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про постановлення окремої ухвали у кримінальному провадженні № 12023221170000492 від 10 лютого 2023 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4