Справа № 727/103/26
Провадження № 3/727/178/26
10 квітня 2026 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Калмикова Ю. О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
1. Зміст наданих до суду протоколів, позиції учасників справи
1.1. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 548874 від 23.12.2025, 23 грудня 2025 року о 17 годині 51 хвилини в м. Чернівці, вул. Каспрука, 38, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz ML 250 CDI», номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу драгер відмовився на місці зупинки так і у лікаря нарколога, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
1.2. ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 31.03.2026 та 10.04.2026 не з'явився, про час, місце та дату слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, наявні в матеріалах справи. До суду надані заперечення на протокол про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 548874 від 23.12.2025, в яких просить суд закрити провадження у справі про адміністративне правоопршення за ч. 1 ст. 130 КУпАП з наступних підстав. ОСОБА_2 не перебував у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом. Важливим є те, що зафіксовані обставини не відповідають змісту протоколу. З відеозапису з нагрудної камери (бодікамери) старшого лейтенанта поліції Новака Андрія Володимировича вбачається, що поліцейський під час спілкування з водієм фактично зазначив лише одну ознаку - запах алкоголю з порожнини рота. Жодних зауважень щодо порушення мови або неадекватної поведінки висловлено не було.
Водночас у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено вже декілька ознак, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці. Така невідповідність між відеофіксацією та змістом протоколу свідчить про внесення до нього недостовірних відомостей, що є істотним порушенням порядку оформлення адміністративних матеріалів.
Крім того, з відеозапису бодікамери чітко видно, що у ОСОБА_3 відсутні ознаки порушення мови - він чітко та зрозуміло відповідає на запитання, а його поведінка є спокійною, адекватною та повністю відповідає обстановці. Жодних об'єктивних ознак, які б свідчили про стан сп'яніння, не зафіксовано.
ОСОБА_2 одразу повідомив працівників поліції, що не вживав алкогольних напоїв.
Разом з тим, у матеріалах даної справи відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно підтверджували, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом Мерседес д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.
Зокрема, на наданих відеозаписах з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції не зафіксовано моменту того, що ОСОБА_2 перебував безпосередньо за кермом транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння.
Фактично твердження працівників поліції про те, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, ґрунтується виключно на припущеннях та не підтверджується належними доказами.
При цьому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися беззаперечним доказом вини особи, оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП він є лише одним із джерел доказів і підлягає перевірці та оцінці судом у сукупності з іншими доказами.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення, доки її вину не буде доведено у законному порядку, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У даному випадку наявні у справі матеріали не дають можливості достовірно встановити, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння в момент події, а тому відсутній один із обов'язкових елементів складу адміністративного правопорушення - об'єктивна сторона правопорушення, яка полягає у доведеному факті керування транспортним засобом у стані сп'яніння або відмові від огляду за наявності законних підстав.
За таких обставин притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам законодавства, а провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Слід зауважити, що визначення «керування транспортним засобом» наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 р. за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Так, протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування, згідно із положеннями ст. 251 КУпАП, у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Так, відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6 Інструкції №1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Так, згідно із вимогами п. 7 Інструкції № 1452/735 визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
При цьому, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, в яке окрім іншого вносяться дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення, тощо. І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовився від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол за ст. 130 КУпАП.
Відмова від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу сама по собі не є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП, оскільки у такому випадку поліцейські зобов'язані забезпечити проведення огляду в медичному закладі.
У протоколі зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Разом з тим фактичні обставини свідчать про інше.
ОСОБА_2 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим вважав вимогу поліцейських щодо проходження такого огляду на місці безпідставною.
Отже, у діях ОСОБА_3 відсутній факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, твердження працівників поліції про відмову ОСОБА_3 від проходження медичного огляду є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
При цьому, наявність підстави для притягнення не може звільняти поліцейських від обов'язку доведення вини водія транспортного засобу, оскільки, у силу дії презумпції невинуватості, уповноважені особи державної влади не можуть покладатися на формалізм при притягненні особи до відповідальності, що передбачає обмеження права людини.
2.Релевантні джерела права
2.1. Відповідно до ст. 245, 251, 252, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
2.2. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно законодавства України.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
2.3. Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
2.4. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
3. Опис обставин, установлених під час розгляду справи, та оцінка аргументів учасників
3.1. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 548874 від 23.12.2025, 23 грудня 2025 року о 17 годині 51 хвилини в м. Чернівці, вул. Каспрука, 38, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz ML 250 CDI», номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу драгер відмовився на місці зупинки так і у лікаря нарколога, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надані відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) №476894, 476245, використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що були досліджені судом, які містять фіксацію обставин від 23.12.2025 та складення щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.
Також, надано направлення від 23.12.2025 на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
З досліджених судом письмових матеріалів адміністративної справи та відео з нагрудних відеокамер №476894, 476245, судом встановлено, що ОСОБА_1 працівник поліції, який здійснював оформлення матеріали, не запропонував останньому пройти огляд на стан сп'яніння в медичній установі.
Відповідно з вимогами ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Однак, пропозиції пройти такий огляд в медичному закладі від поліцейського не прозвучало.
Таким чином, за відсутності беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, вважаю, що в даному випадку не дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП.
Водночас, ОСОБА_1 не були і названі ознаки алкогольного сп'яніння.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Частиною 2 ст. 266 КУпАП унормовано, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Підставою направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння є обов'язкове встановлення поліцейським ознак, що особа перебуває у такому стані, які не можуть бути надуманими, а повинні бути реальними та відповідати переліку ознак, встановлених п.п. 2.3 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» №1452/735 від 09.11.2015.
Відповідно до п. 4 розділу Х Наказу МВС України № 1395 від 07.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
В матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не датований, та не вручений ОСОБА_1 .
З огляду на вищевикладене, наведені факти відповідно до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
4. Накладення стягнення та вирішення інших процесуальних питань
4.1. У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З урахуванням наведеного, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а також те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, зважаючи на таке істотне процесуальне порушення, відсутність доказів доведення вини ОСОБА_1 , суд вважає, що справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ч.1 ст. 284, ст. 294 КУпАП України, суд,
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена Чернівецького апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Чернівці.
Суддя Ю. О. Калмикова