Справа №705/2300/26
1-кп/705/801/26
10 квітня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані матеріали кримінального провадження№12026250320000169 від 11.02.2026 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рокитне Київської обл., українця, громадянина України, з повною загальною освітою, неодружений, на утриманні жодних осіб не має, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 28.12.2022 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік; 2) 17.07.2024 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік 6 місяців, 3) 27.01.2026 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 389 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
ОСОБА_5 23.11.2025, близько 14 год. 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час конфлікту із останнім, що відбувся на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи умисно, цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно- небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_6 , наніс потерпілому численні удари руками та ногами, а також дерев'яним брусом в ділянку голови ОСОБА_6 , в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми без ушкодження кісток основи, склепіння та з переломом кісток лицевого черепа, крововиливами під м'які мозкові оболонки та речовину головного мозку й травматичним набряком-набубнявінням та забоєм речовини головного мозку, рани, садна, синців обличчя, закритої травми грудної клітки з двосторонніми переломами ребер, забоями легень, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 05-7-02/409 від 24.11.2025 та пункту 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затвердженого наказом МОЗ № 6 від 17.01.1995, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння. Внаслідок зазначених травм, із залученням кількох ділянок тіла, потерпілий помер на місці події. Настання смерті ОСОБА_6 , знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з отриманими вказаними вище тілесними ушкодженнями.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч.1 ст.115 КК України, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення відповідно до пред'явленого йому обвинувачення, визнав повністю, погодився надати покази.
Обвинувачений ОСОБА_5 під час допиту в суді показав, що викладене в обвинувальному акті відповідає дійсності. Подія відбувалася 23.11.2025 в с. Максимівка. Він йшов з магазину та по дорозі зустрів потерпілого ОСОБА_6 , який почав в його адресу щось викрикувати, тому він підійшов до нього та вдари, від удару ОСОБА_6 впав, а він пішов далі. Потерпілий піднявся та почав його наздоганяти. Він вже зайшов на територію домоволодіння по АДРЕСА_2 , де також перебував його знайомий ОСОБА_7 в цей час потерпілий також зайшов на територію даного домоволодіння та за ним в хату де почав пред'являти йому якісь претензії, внаслідок чого він почав наносити удари руками і ногами по різних частинах тіла потерпілого. Він не пам'ятає кількість ударів, однак зазначив, що ударів було багато. Від ударів потерпілий впав на підлогу. Після чого він витягнув потерпілого на подвір'я та підтягнув до дерев'яних брусків які на нього посипались. Швидку допомогу він не викликав і наміру викликати не мав. Крім цього зазначив, що того дня він перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння. У вчиненому щиро кається, просить суд суворо не карати.
З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, а також враховуючи думку прокурора, обвинуваченого, захисника за відсутності заперечень з їх сторони та за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченої, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів обвинувачення щодо тих обставин, які ніким не оспорюються: часу, місця, способу, предмету, наслідків вчинення кримінального правопорушення, зазначеного у обвинувальному акті, та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню під час судового розгляду, допитом обвинуваченого, документами, що характеризують особу обвинуваченого та документами що стосуються процесуальних витрат та речових доказів. При цьому суд з'ясував, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, та роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. У суду не виникло сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження.
Допитавши обвинуваченого, дослідивши документи, що характеризують особу обвинуваченого, оцінивши фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що у судовому засіданні доведена винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до особливо тяжкого злочину, позицію потерпілої, яка претензій до обвинуваченого матеріального та морального характеру не має, особу обвинуваченого, який за місцем проживання та місцем навчання характеризується негативно, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий.
Обставинами, що згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття.
Обставиною, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення є покарання у виді позбавлення волі.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі.
Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд приходить до висновку, що ізоляція ОСОБА_5 шляхом позбавлення волі, відповідає вимогам справедливості щодо застосування покарання та відображає співмірність злочину та кари і буде відповідати меті покарання, закріпленій ст. ст. 50, 65 КК України, а також забезпечить мету покарання у виді виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових злочинів. Підстави для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України, відсутні.
Разом з тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК України, необхідним є призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, а саме до призначеного покарання за цим вироком, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27.01.2026.
Під час досудового розслідування відносно обвинуваченого було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який закінчується 19 квітня 2026. Оскільки підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, до вступу вироку в законну силу запобіжний захід залишити попередній - тримання під вартою.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів становлять загальну суму витрат 99179,55 грн., а саме висновок експерта № СЕ-19/124-25/18240-Д від 18.12.2025 - 1782,80 грн; висновок експерта № СЕ-19-25/67919-БД від 19.02.2026 - 11745,55 грн; висновок експерта № СЕ-19-25/67913-БД від 20.02.2026 - 20971,07 грн; висновок експерта № СЕ-19-25/71788-БД від 23.03.2026 - 28180,09 грн; - висновок експерта № СЕ-19-25/71789-БД від 25.03.2026 - 13940,56 грн;висновок експерта № СЕ-19-25/71787-БД від 25 .03 .2026 - 22659.48 грн., підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави.
Долю речових доказів потрібно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
На підставі наведеного вище, керуючись статтями 369-371, 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_5 винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27.01.2026 у вигляді 1 року обмеження волі, що відповідно до ст. 72 КК України становить 6 місяців позбавлення волі, а саме приєднати 1 місяць позбавлення волі та призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 1 місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 23 листопада 2025 року.
На підставі ч. 5 статті 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_5 термін його попереднього ув'язнення з моменту фактичного затримання, а саме з 23.11.2025 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів урозмірі 99179,55 грн. стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.
Речові докази:змив з рук трупа ОСОБА_8 ; зрізи нігтів (2 конверта); зразки волосся трупа; дактилокарта трупа; змив РБК з вхідних дверей; змив РБК з підлоги при вході до будинку; 2 серветки зі слідами РБК; змив РБК з підлоги перед входом до кімнати №2; шапка; змив РБК з дверей кімнати №2; 2 пляшки ємкістю по 0,5 л.; куртка чорного кольору; палиця зі слідами РБК; змив з зап'ястя правої руки трупа; змив з зап'ястя лівої руки трупа; зразки крові трупа; штани; сорочка; кофта синього кольору; кофта сірого кольору; штани спідні синього кольору; труси чоловічі; пара шкарпеток синього кольору; кофта флісова; кросівки; світер світло-коричневий з плямами РБК; футболка зеленого кольору; змив РБК з внутрішньої сторони водійських дверей; кросівки чоловічі чорного кольору зі слідами РБК; чоботи чорного кольору зі слідами РБК; куртка чорного кольору зі слідами РБК; куртка синього кольору зі слідами РБК; змиви з обох рук (2 конверта); зрізи нігтів; папілярні візерунки; букальний епітелій; куртка чоловіча чорного кольору «Уманьпиво»; черевики чоловічі чорного кольору; змиви з обох рук (2 конверта); зрізи нігтів; букальний епітелій; папілярні візерунки, які передані на зберігання в камеру речових доказів Уманського РУП ГУНП в Черкаській області - знищити; мобільний телефон марки «Ovkitel» моделі «lp68», який належить ОСОБА_7 - повернути йому за належністю; мобільний телефон РЕДМІ, який належить ОСОБА_5 - повернути йому за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя ОСОБА_9