Справа № 703/457/26
2/703/1000/26
13 квітня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,
встановив:
26 січня 2026 року КП «Смілакомунтеплоенерго», через систему «Електронний суд», звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за надання послуг з постачання теплової енергії за період з жовтня 2021 року по грудень 2025 року в розмірі 6900 гривень 03 копійки, інфляційні втрати в розмірі 951 гривня 86 копійок, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 298 гривень 76 копійок, пеню в розмірі 350 гривень 12 копійок, а всього 8500 гривень 77 копійок, а також судові витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з 01 лютого 2018 року КП «Смілакомунтеплоенерго», є надавачем послуг в сфері теплопостачання згідно рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 23 лютого 2018 року за №70 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг», в тому числі і до багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де знаходиться квартира відповідача, на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року (опубліковано на офіційному сайті Смілянської міської ради за посиланням http://smila-rada.gov.ua/).
Відповідач по справі є власником житлової квартири АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 08 жовтня 2022 року серії ВАА №479283, посвідченого приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В., реєстраційний №5233.
Відповідач не належним чином виконує обов'язок по оплаті за отримані послуги з постачання теплової енергії (в тому числі на загальнобудинкові потреби опалення) та за абонентське обслуговування, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем за період з жовтня 2021 року по грудень 2025 року включно в розмірі 6900 гривень 03 копійки. До сьогоднішнього дня борг не оплачений.
Дії відповідача по невиконанню обов'язку з оплати житлово-комунальних послуг порушують права позивача щодо отримання плати за надані послуги, порушують фінансовий стан підприємства та спричиняють збитки.
29 жовтня 2021 року КП «Смілакомунтеплоенерго» на офіційному веб-сайті Смілянської міської ради smila-rada.gov.ua опублікувало договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який відповідає типовому індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.
Зважаючи на те, що співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не приймали рішень про вибір моделі договірних відносин та не укладали з позивачем відповідний договір, то вважається, що з усіма власниками приміщень в цьому будинку був укладений індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року (публічний договір, приєднання).
Відповідно до п.4 Індивідуального договору від 25 жовтня 2021 року, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Згідно п.5 Індивідуального договору від 25 жовтня 2021 року, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Порядок нарахування та оплати за спожиті послуги, передбачено п.30-39 Індивідуального договору від 25 жовтня 2021 року.
У відповідності до п.31 Індивідуального договору від 25 жовтня 2021 року, вартість послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію.
Нарахування плати за надані послуги, у період виникнення заборгованості, здійснювалося за тарифами, затвердженими рішеннями виконавчого комітету Смілянської міської ради №83 від 28 лютого 2019 року, №392 від 30 вересня 2022 року, №365 від 28 вересня 2023 року, №506 від 26 вересня 2024 року та №481 від 07 жовтня 2025 року.
Інформація про зміну тарифу доводилася до відому споживачів в установленому законодавством порядку та відповідно до умов договору - шляхом опублікування на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
У будинку АДРЕСА_1 (де розташована квартира відповідача №) встановлений прилад комерційного обліку теплової енергії - тепловий лічильник, згідно ст.3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Нарахування за послуги здійснювалося за тарифами, що діяли у відповідний період та згідно показників засобу обліку теплової енергії з розрахунку на опалювальну площу квартири (наприклад, за січень 2024 року за теплову енергію нараховано 0,192446290 Гкал * 2300,21 грн/Гкал = 442 гривні 67 копійок, де: Гкал - кількість спожитої теплової енергії (в тому числі на загальнобудинкові потреби опалення), грн./Гкал - тариф у зазначений період).
Факт постачання теплової енергії у будинок, в якому знаходиться квартира споживача підтверджується спільними актами з балансоутримувачем будинку, про подачу теплової енергії кожного опалювального сезону, які розпочинаються та завершуються згідно до рішень виконавчого комітету Смілянської міської ради.
Оскільки відповідач споживав надані послуги, проводив часткову оплату наданих послуг, будинок повністю від мереж (систем) теплопостачання не від'єднаний, то згідно ст.205, 901-903 ЦК України, договір про надання послуг постачання теплової енергії між сторонами фактично відбувся (конклюдентний договір).
Згідно ст.549-551 ЦК України та у п.45 Індивідуального договору від 25 жовтня 2021 року, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.
Виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків. Розрахунок пені, 3% річних та втрат від інфляціє додаються до позовної заяви.
З врахуванням продовження строку ст.257 ЦК України на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), та на період дії воєнного стану, стверджує, що вимоги заявлені у межах строку позовної даності.
З врахуванням вищевикладених обставин, позивач КП «Смілакомунтеплоенерго» звернувся до суду з даним позовом.
09 лютого 2026 року на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву.
Ухвалою судді від 12 лютого 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання, відповідачу роз'яснено право на подання до суду відзиву на позовну заяву та встановлено відповідний строк.
23 лютого 2026 року ухвалою суду відзиву відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 09 лютого 2026 року, та поданий у межах даної цивільної справи повернуто відповідачу без розгляду.
27 лютого 2026 року, поштовим відправленням, на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому останній зазначає, що з позовними вимогами не погоджується частково/повністю. Вказує, що договір про постачання теплової енергії на опалення житла з КП «Смілакомунтеплоенерго» він не укладав, оскільки за адресою: АДРЕСА_3 , з 2006 року офіційно встановлене індивідуальне опалення та наявність відключення елементів опалення від центральної системи теплопостачання в квартирі (транзитні стояки системи опалення, які були ізольовані, про що складаний акт). У КП «Смілакомунтеплоенерго» відсутні навіть копії його документів для підписання договору про надання житлово-комунальних послуг, що свідчить копія купівлі-продажу, яку останнє надало до суду (завірена ним копія від 18 серпня 2025 року при подачі ним заяви про скасування судового наказу у справі №703/5397/25).
Щодо належної якості послуг вказав, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року №151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг за централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення в разі неподання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, у місцях загального користування будинку (під'їзд), опалення не здійснюється, послуга фактично не надається, один єдиний радіатор, який знаходиться в під'їзді не в робочому стані (холодний).
Нарахування пені за заборгованість за період з жовтня 2021 року по грудень 2023 року здійснено з порушенням норм чинного законодавства України без належних правових підстав, що призвело до необґрунтованого збільшення розміру його заборгованості, так як скасування мораторію, який діяв від початку повномасштабного вторгнення, відбулося відповідно до рішення Кабінету Міністрів України, постанова від 29 грудня 2023 року №1405 (набрав чинності з 01 січня 2024 року).
Щодо застосування позовної давності зазначає, що постановою КМУ «Про запобігання на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11 березня 2020 року (зі змінами та доповненнями) та Постановлю КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09 грудня 2020 року, карантин встановлено з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на всій території України. Таким чином, з 01 липня 2023 року строк дії актів про продовження строків позовної давності на період карантину втратили свою чинність. Законодавець саме продовжив строки позовної давності на період карантину, а не призупинив або об'явив про переривання вказаних строків. Саме тому строки позовної давності, які сплили під час дії відповідного карантину були лише продовжені на строк дії цього карантину і вважаються такими, що сплили після його закінчення. Відповідно до додатку до позовної заяви «Реєстр нарахувань та сплат абонентом по особовому рахунку № НОМЕР_1 » заборгованість відповідача розраховується з жовтня 2021 року по грудень 2025 року. Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості 23 січня 2026 року. Станом на вказану дату відповідач має право на застосування позовної давності до всіх позовних вимог, що виникли раніше жовтня 2021 року. Таким чином, строк позовної давності за період з жовтня 2021 року по січень 2023 року станом на 23 січня 2026 року сплинув та у задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості з відповідача за період до січня 2023 року слід відмовити за наслідком розгляду даної заяви про застосування позовної давності. З аналізу додатку до позовної заяви «Реєстр нарахувань та сплат абонентом по особовому рахунку № НОМЕР_1 » заборгованість станом на січень 2023 року рахується за відповідачем у розмірі 1290 гривень 76 копійок. Фактично, це розуміє й сам позивач, який провів розрахунок заборгованості станом на 01 липня 2023 року, тобто станом по 30 червня 2023 року, який був останнім днем дії карантину.
З урахуванням викладеного, відповідач ОСОБА_1 просив суд: відмовити у задоволенні позовних вимог КП «Смілакомунтеплоенерго» у повному обсязі/частково; застосувати строки позовної давності до вимог за період, що перевищує три роки; здійснити перерахунок пені за період з жовтня 2021 року по грудень 2023 року, оскільки її розмір визначено з порушеннями вимог чинного законодавства; визнати недійсним договір про надання комунальних послуг у зв'язку з невідповідністю його умов та порушенням вимог статей ЦК та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
До вказаного відзиву додано документи, на які відповідач посилається як на підставу своїх заперечень.
Також, 02 березня 2026 року, поштовим відправленням, на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому останній викладені свої заперечення на позовні вимоги та до якого додані документи, що є аналогічними запереченням на позовні вимоги, що викладені у відзиві відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 27 лютого 2026 року, та доданим цього відзиву документам.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Суд, врахувавши доводи сторін, які викладені у їх заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1-4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , на підставі договору-купівлі продажу квартири від 08 жовтня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Смілянськогго міського нотаріального округу Таран Г.В. та зареєстрованого в реєстрі за №5233, є власником квартири АДРЕСА_4 (а.с.11).
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач ОСОБА_1 , як споживач комунальної послуги, яка надається позивачем КП «Смілакомунтеплоенерго», та як власник квартири АДРЕСА_2 , має особовий рахунок № НОМЕР_2 .
Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України, власність зобов'язує.
Згідно ст.322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках..
Згідно п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради №70 від 23 лютого 2018 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» вирішено: 1). Визначити виконавців житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з постачання теплової енергії для об'єктів усіх форм власності, зокрема, КП «Смілакомунтеплоенерго» з 01 лютого 2018 року; 2). Виконавці житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з постачання теплової енергії для об'єктів усіх форм несуть повну відповідальність, передбачену чинним законодавством, за ненадання або неякісне надання послуг (а.с.29).
Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області №83 від 28 лютого 2019 року «Про коригування тарифів на послуги з централізованого опалення та теплову енергію для КП «Смілакомунтеплоенерго», встановлено КП «Смілакомунтеплоенерго» тарифи для населення на послугу з централізованого опалення, зокрема, для населення на послуги з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 2300,21 грн/Гкал (з ПДВ) (а.с.30).
Крім того, рішеннями виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області №511 від 21 жовтня 2021 року, №392 від 30 вересня 2022 рок, №365 від 28 вересня 2023 року, №506 від 26 вересня 2024 року та №481 від 07 жовтня 2025 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, інших споживачів для комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго», встановлено застосувати протягом опалюваних періодів 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024, 2024-2025, 2025-2026 до кінцевих споживачів категорії «Населення» розмір тарифу на послуги з постачання теплової енергії на рівні тарифу, що встановлений Рішенням виконавчого комітету міської ради від 28 лютого 2019 року №83, в розмірі 2300,21 грн./Гкал (з ПДВ) (а.с.31-33, 34-36, 37-39, 40-45,46-51).
Згідно п.11 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:
плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Граничний розмір плати за абонентське обслуговування визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами» від 21 серпня 2019 року №808, зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №928 від 01 вересня 2021 року.
На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Порядку формування тарифів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2021 року №869 та затвердженого на підприємстві розрахунку плати за абонентське обслуговування на одного абонента для споживачів послуги з постачання теплової енергії в багатоквартирному будинку, яке не перевищує граничного розміру передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №808, директором КП «Смілакомунтеплоенерго» видано накази №242 від 21 жовтня 2021 року, №80 від 30 вересня 2022 року, №80 від 12 вересня 2023 року, №63 від 19 вересня 2024 року та №37 від 09 червня 2025 року «Про встановлення плати за абонентське обслуговування», якими вирішено встановити розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента на місяць для послуги з постачання теплової енергії, що надається споживача багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами щомісяця протягом року (а.с.52, 53, 54, 55, 56).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»: 2) виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; 5) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; 6) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; 13) споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
29 жовтня 2021 року на офіційному сайті Смілянської міської ради за посиланням http://smila-rada.gov.ua опубліковано індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року (а.с.16-27, 28).
Згідно п.1 Індивідуального договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.
Відповідно до п.2 Індивідуального договору, даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті Смілянської міської ради http://smila-rada.gov.ua.
Згідно п.4 Індивідуального договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Відповідно до п.5 Індивідуального договору, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Згідно п.11 Індивідуального договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будинку комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315.
Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.
Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
Відповідно до п.23 Індивідуального договору, зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) здійснюється щомісяця споживачем, крім випадів, коли зняття таких показань здійснюються виконавцем за допомогою системи дистанційного зняття показань.
Згідно п.30 Індивідуального договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послуги, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (Офіційний вісник України, 2019 р., №71, ст.2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плата за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця: http://smila-rada.gov.ua/content/nakaz-vid-21102021-no-242.
Відповідно до п.31 Індивідуального договору, вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Згідно п.32 Індивідуального договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігається з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Відповідно до п.33 Індивідуального договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Згідно п.34 Індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до п.36 Індивідуального договору, під час здійснення оплати споживач зобов'язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли не зазначений споживачем період виникнення переплати, виконавець має право зараховувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.
Згідно п.37 Індивідуального договору, у разі коли споживач вніс плату виконавцю за розрахунковий період не в повному обсязі або більшому, ніж зазначено в рахунку, обсязі, виконавець здійснює зарахування коштів згідно з призначенням платежу. За відсутності призначення платежу - у тому порядку: в першу чергу - в рахунок плати за послуги; в другу чергу - в рахунок плати за абонентське обслуговування.
Відповідно до п.38 Індивідуального договору, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.
Згідно пп.1 п.40 Індивідуального договору, споживач має право одержувати своєчасно та належної якості послугу згідно із законодавством та умовами цього договору.
Відповідно до пп.3 п.41 індивідуального договору, споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленим відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
Згідно пп.5 п.42 Індивідуального договору, виконавець має право звертатися до суду в разі порушення споживачем умов цього договору.
Відповідно до пп.1-2 п.43 Індивідуального договору, виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуги згідно із законодавством та умовами цього договору; забезпечити надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору.
Відповідно до п.51-52 Індивідуального договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Згідно ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За змістом положень ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до норм ст.641, 642 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Згідно ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг, само собою, не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц).
Як вбачається з актів подачі теплоносія від 25 жовтня 2021 року, 01 листопада 2022 року, від 01 листопада 2023 року, від 01 листопада 202 року та від 01 листопада 2025 року, які складені представниками КП «Смілакомунтеплоенерго» та ОСББ «Альянс», теплоносій від котельні №13 подано по тепловому лічильнику до будинку АДРЕСА_1 (а.с.57, 58, 59, 60, 61).
Факт подачі теплоносія позивачем КП «Смілакомунтеплоенерго» у вищевказані дати до будинку АДРЕСА_1 , в якому знаходить квартира АДРЕСА_5 , власником якої є відповідача ОСОБА_1 , останнім не заперечується.
Відповідно до актів зняття показників засобів комерційного обліку теплової енергії від 31 березня 2021 року, 01 листопада 2021 року, від 01 грудня 2021 року, від 30 грудня 2021, від 31 січня 2022 року, від 28 лютого 2022 року, від 31 березня 2022 року, від 07 квітня 2022 року, від 30 листопада 2022 року, від 31 грудня 2022 року, від 31 січня 2023 року, від 28 лютого 2023 року, від 03 квітня 2023 року, від 30 листопада 2023 року, від 29 грудня 2023 року, від 30 січня 2024 року, від 29 лютого 2024 року, від 31 березня 2024 року, від 29 листопада 2024 року, від 30 грудня 2024 року, від 30 січня 2025 року, від 28 лютого 2025 року, від 01 квітня 2025 року, від 01 грудня 2025 року та від 30 грудня 2025 року, представником КП «Смілакомунтеплоенерго» (виконавець) та представником ОСББ (споживач) здійснювалося зняття показників теплового лічильника та засобів комерційного обліку теплової енергії, що розташований на будинку АДРЕСА_1 . При цьому, споживач претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) жодного разу не мав (а.с.62-77).
Обсяг теплової енергії, який був постановлений позивачем КП «Смілакомунтеплоенерго» по тепловому лічильнику до будинку АДРЕСА_1 , в якому знаходить квартира АДРЕСА_5 , власником якої є відповідача ОСОБА_1 , що відображений у вищевказаних актах зняття засобів комерційного обліку теплової енергії, відповідачем не заперечується.
У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 стверджує та це не заперечує позивач КП «Смілакомунтеплоенерго», що квартира АДРЕСА_2 , відключена від мережі централізованого опалення з 2006 року, внаслідок чого він не укладав договір на постачання теплової енергії на опалення житла з КП «Смілакомунтеплоенерго», а у місцях загального користування будинку (під'їзду) опалення не здійснюється, послуга фактично не надається, один єдиний радіатор, який знаходиться в під'їзді не в робочому стані (холодний).
На підтвердження факту відключення квартири АДРЕСА_2 , до відзиву додано: акт №1520 про робочої комісії про прийняття устаткування після комплексного випробування (Реконструкція центрального опалення з заміною на індивідуальне) від 26 вересня 2006 року (а.с.133-134), а на підтвердження заізольованих стояків системи опалення - акт (а.с.132).
Доказів, які б підтверджували твердження відповідача ОСОБА_1 про те, що у місцях загального користування будинку (під'їзду) опалення не здійснюється, послуга фактично не надається, один єдиний радіатор, який знаходиться в під'їзді не в робочому стані (холодний), матеріали цивільної справи не містять та відповідачем не надано.
Відповідно до п.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну (передати майно, виконати роботи, надати послуги, оплатити гроші тощо) або утриматися певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1.ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чині відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.2 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», визначений за допомогою вузла комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами у порядку, визначеному цією статтею та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315.
Відповідно до ч.6 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Згідно п.14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року №1022), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315.
Відповідно до п.38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року №1022), споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Згідно пп.11 п.40 Індивідуального договору, споживач має право відключитись від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджений наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 року №169; це право не звільняє споживача від зобов'язання відшкодувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
За вказаних обставин, відключення квартири АДРЕСА_2 , власником якої є відповідач ОСОБА_1 , від системи централізованого опалення, не є доказом, який підтверджує неприєднання відповідача до Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року та не є обставиною, як звільняє останнього від обов'язку відшкодувати витрати за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, у зв'язку з чим посилання відповідача ОСОБА_1 на відключення вказаної квартири від системи централізованого опалення не є підставою для відмови у вимозі позивача про стягнення з нього боргу за надання послуги з постачання теплової енергії, а саме на місця загального користування та загальнобудинкові потреби, які також включають у себе обсяг теплової енергії на опалення допоміжних приміщень будинку та обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, та з абонентського обслуговування, які нараховують незалежно від наявності або відсутності елементів опалення в місцях загального користування.
Враховуючи положення Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року та приймаючи до уваги, що багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 , не від'єднано від мережі централізованого опалення, внаслідок чого співвласникам цього будинку постачається позивачем КП «Смілакомунтеплоенерго» послуга з постачання теплової енергії, суд приходить до висновку про отримання відповідачем ОСОБА_1 від позивача КП «Смілакомунтеплоенерго» послуги з теплової енергії в частині постачання такої енергії на загальнобудинкові потреби опалення та відповідач ОСОБА_1 є таким, що приєднався до умов Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року, внаслідок чого посилання відповідача на не укладення між ним та КП «Смілакомунтеплоенерго» договору на постачання теплової енергії на опалення житла, у тому числі у зв'язку з відсутністю у позивача документів відповідача на підписання такого договору, а також те, що в місцях загального користування опалення не змінюється, послуга фактично не надається, радіатор у під'їзді знаходиться у неробочому стані, судом не приймають до уваги.
Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ч.2 ст.633 ЦК України, умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч.5 та ч.6 ст.633 ЦК України, актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Згідно абз.3 ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальній послуги», у разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Суд звертає увагу, що відповідач ОСОБА_1 , звертаючись у відзиві на позов до суду з вимогою, в якій просив визнати недійсним договору про надання комунальних послуг у зв'язку з невідповідністю його умов та порушенням вимог статей ЦК та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в межах даної цивільної справи з зустрічним позовом не звертався та жодним чином вказане твердження не обґрунтував, внаслідок чого підстави для вирішення вищевказаного вимоги відповідача ОСОБА_1 у суду об'єктивно відсутні.
У розділі II Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315 зазначено, що розподіл теплової енергії у будинку здійснюється між усіма споживачами.
Згідно п.2 розділу III Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315, обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: одноповерхова будівля - 20 %; двоповерхова -18 %; триповерхова - 16 %; чотириповерхова - 14%; п'ятиповерхова - 12 %; шестиповерхова та вище - 10 %.
За рішенням співвласників будівлі зазначені частки споживання теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, можуть визначатися із застосуванням понижувального коефіцієнта від 0,2 до 0,9 залежно від теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій, зокрема характеристик заповнення дверних віконних, балконних та дверних блоків, наявності тамбурів, якості теплоізоляції інженерних систем тощо, або за рішенням співвласників для визначення частки може застосовуватися підвищувальний коефіцієнт від 1,1 до 2 залежно від наявності та технічного стану опалювальних приладів в МЗК та допоміжних приміщеннях, стану теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій. Рішення про їх застосування або зміну приймається в міжопалювальний період, про що співвласники будівлі письмово повідомляють виконавця комунальної послуги або виконавця розподілу.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358, Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315, викладено в новій редакції, яка набрала чинності 28 січня 2022 року.
Відповідно до п.1 розділу II Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358), загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд) визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Згідно п.2 розділу II Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358), загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення (Qопбуд) у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень (Qпр), забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (Qопз.п.б) будівлі/будинку та сумарного обсягу теплової енергії (?i Qвідкл.і), що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, у відповідності формули.
Відповідно до п.5 розділу ІV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358), у разі відсутності встановлених вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії у МЗК та допоміжних приміщеннях обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається відповідно до проекту будівлі/будинку або за результатом енергоаудиту. Рішення про застосування (не застосування) результатів енергетичного аудиту приймається співвласниками будівлі/будинку в міжопалювальний період, про що письмово повідомляється виконавець розподілу комунальної послуги.
Згідно п.8 розділу ІV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358), у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.
Відповідно до п.9 розділу ІV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358), визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qз.б.поп.проект), повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.
Як вбачається з виписки по рахунку за постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за яким споживачем є відповідач ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , останньому, за надані позивачем КП «Смілакомунтеплоенерго» послуги з постачання теплової енергії, а саме за місця загального користування нараховано за періоди з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, з листопада 2022 року по березень 2023 року, з листопада 2023 року по березень 2024 року, з листопада 2024 року по березень 2025 року та з листопада 2025 року по грудень 2025 року до сплати у загальній сумі 6304 гривні 65 копійок, а також за період з жовтня 2021 року по грудень 2025 року нараховано абонплати у загальній сумі 863 гривні 57 копійок. При цьому, відповідач ОСОБА_1 здійснив у вказані періоди платежі на загальну сумі 266 гривень 60 копійок (а.с.12).
У позовній заяві позивачем КП «Смілакомунтеплоенерго» викладено приклад розрахунку сум нарахувань на загальнобудинкові потреби опалення по квартирі АДРЕСА_2 , які здійснені на підставі положень Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358) та є арифметично правильним.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідачем ОСОБА_1 не заперечує як правильність вищевказаних нарахувань, так і факт несплати у повному обсязі таких нарахувань.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 своїх контррозрахунків не здійснив та до матеріалів справи не приєднав, суд приходить до висновку, що розрахунки заборгованості відповідача ОСОБА_1 за постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування з жовтня 2021 року по грудень 2025 року здійснені КП «Смілакомунтеплоенерго» з дотриманням Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315, внаслідок чого є належним та допустимим доказом у даній справі.
Крім того, за змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
Отже, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг теплопостачання, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч.1 ст.509 ЦК України, вимагати сплату грошей за надані послуги.
Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання ним грошового зобов'язання за кожен день простроченого виконання.
Відповідно до п.45 Індивідуального договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Як вбачається з розрахунків інфляційних втрат від несплати коштів, 3% річних за користування коштами та пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, КП «Смілакомунтеплоенерго» нарахувало відповідачу ОСОБА_1 пеню у сумі 350 гривень 12 копійок, втрати від інфляційні у сумі 951 гривня 86 копійок та 3% річних у сумі 298 гривень 76 копійок (а.с.12, 13, 14).
У відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 стверджує, що нарахування пені за заборгованість за період з жовтня 2021 року по грудень 2023 року здійснено з порушенням норм чинного законодавства України без належних правових підстав, що призвело до необґрунтованого збільшення розміру його заборгованості, так як скасування мораторію, який діяв від початку повномасштабного вторгнення, відбулося відповідно до рішення Кабінету Міністрів України, постанова від 29 грудня 2023 року №1405 (набрав чинності з 01 січня 2024 року).
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» вирішено установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» вирішено внести до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг зміни, що додаються.
Відповідно до Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1405, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викласти в такій редакції: «1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);
припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);
стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в'їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);
нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території».
При цьому, згідно відомостей, які містять на веб-сайті Верховної Ради України за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/, Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» набрала чинності 30 грудня 2023 року.
Таким чином, заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», діяла з 24 лютого 2022 року по 30 грудня 2023 року.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набула чинності 30 грудня 2023 року, не передбачено заборони нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, які нараховані з 31 грудня 2023 року на заборгованість, утворену у період з 24 лютого 2022 року по 30 грудня 2023 року за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Як вбачається з розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, КП «Смілакомунтеплоенерго» нарахувало відповідачу ОСОБА_1 пеню на заборгованість, яка виникла: з березня 2022 року по жовтень 2023 року, - з 31 грудня 2023 року; за листопад 2023 року - з 01 січня 2024 року; за грудень 2023 року - з 01 лютого 2024 року, тобто у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» та постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» (а.с.13).
За вказаних обставин, суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_1 щодо здійснення нарахування пені за заборгованість за період з жовтня 2021 року по грудень 2023 року з порушенням норм чинного законодавства України.
Оцінюючи подані позивачем розрахунки заборгованості з точки зору допустимості та належності, суд враховує, що такі були проведені із застосуванням відповідних розрахунків, належним чином обґрунтовані та мотивовані, внаслідок чого не вбачає підстав для самостійного здійснення розрахунку пені за період як з жовтня 2021 року по грудень 2023 року, як на цьому наполягає відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позов, яка при цьому за такий період позивачем не нараховувалася, так і у період, протягом якого здійснено розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних позивачем.
Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Стаття 258 ЦК України визначає, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
При цьому, відповідно до ч.1 та ч.5 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Разом з цим, відповідно до п.12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року.
Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України (в редакції, чинній з 17 березня 2022 року до 04 вересня 2025 року), у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Враховуючи, що з 12 березня 2020 року по 01 липня 2023 року перебіг строків позовної давності було продовжено, а з 24 лютого 2022 року та 04 вересня 2025 року перебіг строків позовної давності було зупинено, суд приходить до висновку, що строк позовної давності звернення позивача КП «Смілакомунтеплоенерго» до суду з вимогою про стягнення як заборгованості за надання послуг з постачання теплової енергії за період з жовтня 2021 року по січень 2023 року, так і заборгованості у частині, яка нарахована з лютого 2023 року, а також пені, інфляційних втрат та 3% річних за невиконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань зі сплати заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії, не був пропущений, внаслідок чого підстави для застосування у даній цивільній справі строків позовної даності відсутні.
Згідно ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП «Смілакомунтеплоенерго» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.2 ст.164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви КП «Смілакомунтеплоенерго» судом було видано судовий наказ про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь КП «Смілакомунтеплоенерго» боргу за надані послуги з постачання теплової енергії, який, за заявою ОСОБА_1 , було скасовано ухвалою суду.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, у відповідності до вимог ст.141, 164 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662 гривні 40 копійок судового збору.
Керуючись ст.4, 9, 7, 12, 13, 76-78, 141, 164, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 282, 284, 288-289, 354 ЦПК України,
вирішив:
Позов Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго», адреса: 20701, Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. В'ячеслава Чорновола, 72-а, код ЄДРПОУ 33648312, заборгованість за надання послуг з постачання теплової енергії за період з жовтня 2021 року по грудень 2025 року включно у сумі 6900 (шість тисяч дев'ятсот) гривень 03 (три) копійки, інфляційні втрати у сумі 951 (дев'ятсот п'ятдесят одна) гривня 86 (вісімдесят шість) копійок, 3% річних у сумі 298 (двісті дев'яносто вісім) гривень 76 (сімдесят шість) копійок, пеню у сумі 350 (триста п'ятдесят) гривень 12 (дванадцять) копійок та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок, а всього - 11 163 (одинадцять тисяч сто шістдесят три) гривні 17 (сімнадцять) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач - Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго», адреса: 20701, Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. В'ячеслава Чорновола, 72-а, код ЄДРПОУ 33648312.
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Головуючий Т.В. Ігнатенко