Справа №701/301/26
Номер провадження2-о/701/24/26
13 квітня 2026 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - Маренюка В.Л.
за участю секретаря - Філіпчак Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду с-щі Маньківка справу за заявою ОСОБА_1 представник заявника Шквира Світлана Василівна заінтересована особа: Виконавчий комітет Жашківської міської ради Черкаської області про встановлення факту родинних відносин,
Заявник звернувся в суд із заявою до заінтересованої особи про встановлення факту родинних відносин.
На підставу своїх вимог спирається на те, що дід заявника, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним братом, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При житті ОСОБА_3 , склала на користь заявника заповітне розпорядження на земельну ділянку площе 2.8069 га, яка розташована в межах Хижнянської сільської ради Уманського району Черкаської області.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , актовий запис про смерть зареєстрований виконавчим комітетом Вороненської сільської ради Жашківського району Черкаської області за № 14.
На день смерті баби відкрилася спадщина, яка складається з земельних ділянок площею 2.8069 га та 0.63 га.
Після смерті баби приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу заведено спадкову справу № 34/2020.
26 травня 2021 року заявником отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку розміром 2.8069 га, реєстровий номер 846.
Відповідно до вимог ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають право інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права на спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Заявник є спадкоємцем п'ятої черги спадкоємців за законом, а тому 5 березня 2026 року він звернувся до приватного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку розміром 0.63 га.
Для оформлення спадщини заявник нотаріусу необхідно надати ряд документів, а саме свідоцтво про народження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та правовстановлюючий документ на земельну ділянку.
Постановою приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області від 5 березня 2026 року заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як у спадковій справі відсутні будь-які метричні дані, які б підтвердили родинні стосунки спадкоємця з померлою особою та відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку.
Відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, спадкоємець, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, має право звернутись до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію права власності спадкодавця, що було набуто останнім за життя.
Для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються :
-документи, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;
-витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;
-документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
Встановлення факту родинних відносин між заявником та ОСОБА_3 необхідно для реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельної ділянки розміром 0.63 га за померлою особою а в подальшому оформлення спадкових прав, що змушує звернутися до суду за його встановленням. Спір про право відсутній.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 18.03.2026 року по справі призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник заявника та заявник до суду не з'явились, але в своїй заяві просять справу слухати в їх відсутності, заявлені вимоги підтримують.
Представник заінтересованої особи: Виконавчий комітет Жашківської міської ради Черкаської області в судове засідання не з'явився, але надав суду письмову заяву, згідно якої просить справу розглядати у його відсутності та не заперечує проти задоволення заявлених вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
Дід заявника, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним братом, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При житті ОСОБА_3 , склала на користь заявника заповітне розпорядження на земельну ділянку площе 2.8069 га, яка розташована в межах Хижнянської сільської ради Уманського району Черкаської області.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , актовий запис про смерть зареєстрований виконавчим комітетом Вороненської сільської ради Жашківського району Черкаської області за № 14.
На день смерті баби відкрилася спадщина, яка складається з земельних ділянок площею 2.8069 га та 0.63 га.
Після смерті баби приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу заведено спадкову справу № 34/2020.
26 травня 2021 року заявником отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку розміром 2.8069 га, реєстровий номер 846.
Відповідно до вимог ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають право інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права на спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Заявник є спадкоємцем п'ятої черги спадкоємців за законом, а тому 5 березня 2026 року він звернувся до приватного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку розміром 0.63 га.
Для оформлення спадщини заявник нотаріусу необхідно надати ряд документів, а саме свідоцтво про народження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та правовстановлюючий документ на земельну ділянку.
Постановою приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області від 5 березня 2026 року заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як у спадковій справі відсутні будь-які метричні дані, які б підтвердили родинні стосунки спадкоємця з померлою особою та відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку.
Відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, спадкоємець, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, має право звернутись до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію права власності спадкодавця, що було набуто останнім за життя.
Для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються :
-документи, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;
-витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;
-документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
Встановлення факту родинних відносин між заявником та ОСОБА_3 необхідно для реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельної ділянки розміром 0.63 га за померлою особою а в подальшому оформлення спадкових прав, що змушує звернутися до суду за його встановленням. Спір про право відсутній.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України, встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регулюється Главою 6 Розділу IV ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Дане звернення до суду є належним і встановлення даного факту відповідає завданню цивільного судочинства, а факт родинних відносин між заявником та ОСОБА_3 знайшов своє підтвердження, окрім іншого, і в, належним чином завірених, письмових показах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а тому суд на підставі наданих доказів у їх сукупності дійшов висновку про необхідність у задоволенні заявлених вимог, як таких, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 293, 315, 316 ЦПК України, суд, -
Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (зареєстрованого АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ), дійсно доводиться ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 - двоюрідним онуком.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області впродовж 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя В.Л. Маренюк