Справа № 694/522/26
провадження № 2-а/694/11/26
31.03.2026 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Кравченко Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомленням (викликом)сторін в залі суду м. Звенигородка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Держан Валентина Василівна, до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Представник позивача - адвокат Держан В.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6673545 від 16.02.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.02.2026 року інспектором СРПП Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції Гуменним В.В. було винесено постанову серії ЕНА № 6673545, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Із зазначеною постановою позивач не погоджується. Вказує на те, що постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку, однак посилання на жоден із цих доказів в оскаржуваній постанові відсутні. У постанові лише міститься посилання на те, що до неї додано відеозапис нагрудної бодікамери та відеореєстратора.Позивач вважає, що постанову винесено з порушенням норм права, в ній наведені необґрунтовані, нічим не підтверджені дані, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню. Також зазначає, що інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення було вчинено у темний період доби, а отже у запису бодікамери та відеореєстратора має бути чітко відображено, як покажчик повороту так і ввімкнена аварійна сигналізація.В дійсності Позивачем правила дорожнього руху порушено не було, відповідні покажчики зміни напрямку руху позивачкою завжди вмикалися, як вмикався і сигнал аварійної зупинки. У даному конкретному випадку позивачка взагалі рухалася по вулиці прямо, не здійснюючи жодних маневрів, пов'язаних зі зміною напрямку руху. Після подання поліцейським вимоги про зупинку за допомогою проблискових маячків водій автомобіля увімкнула правий покажчик повороту та зупинилась на правому узбіччі. Увімкнувши сигнали аварійної зупинки, ОСОБА_1 вийшла назустріч співробітнику поліції, після чого відбулася розмова поліцейських з водієм щодо порушення останньою Правил дорожнього руху. Яким чином співробітники поліції встановили, що ОСОБА_1 не була пристебнутою ременем пасивної безпеки взагалі встановити неможливо, оскільки після зупинки остання одразу ввімкнула сигнал аварійної сигналізації, відстебнула ремінь пасивної безпеки і вийшла до співробітника поліції.
Ухвалою суду від 06.03.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 був залишений без руху та надано строк для усунення недоліків.
10.03.2026 року через підсистему «Електронний суд» позивачем ОСОБА_1 було направлено заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 11.03.2026 року було відкрите провадження у справі за адміністративним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) учасників справи.Зобов'язано відповідача надати суду відеозапис з нагрудної камери з фіксацією правопорушення від 16.02.2026 року про притягнення ОСОБА_1
19.03.2025 року представником Головного управління Національної поліції в Черкаській області було подано відзив, в якому зазначено, що 16.02.2026 року поліцейськими було здійснено патрулювання м. Звенигородка. Близько 00 год. 30 хв. було виявлено автомобіль маркиVOLVO V50, д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався у період дії комендантської години, тому відповідно до п. 7 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» працівниками поліції було прийнято рішення зупинити даний транспортний засіб за допомогою проблискових маячків. Під час зупинки транспортного засобу, а саме при зміні напрямку руху, водій ОСОБА_1 не увімкнула покажчик повороту відповідного напрямку. Під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 спочатку увімкнула сигнал аварійної зупинки, однак через декілька секунд виключила його. в подальшому було встановлено, що водій керувала транспортним засобом, будучи не пристебнутою ременем пасивної безпеки.Дані правопорушення було об'єднано відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП та притягнуто ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Крім того, у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та відносно неї було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак вона не дочекалася складання протоколу та залишила місце зупинки.
Відповідач вважає, що оскаржувана постанова є правомірною, прийнятою в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а підстав для її скасування відсутні. Вказує на те, що оскарження постанови мають на меті уникнення відповідальності за вказані правопорушення. Просить суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягненнявідмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України уразі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Відповідно до вимог п. 9.2 б ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Згідно з пунктом 2.3 в ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю,
фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Відповідно до п. 9.9 б ПДР України аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6673545 від 16.02.2026 року, водій ОСОБА_1 16.02.2026 року о 00 год. 30 хв. в м. Звенигородка по вул.Євгена Чикаленка (Чкалова) керувала транспортним засобом під час зміни напрямку руху не користувалася покажчиками повороту відповідного напрямку, чим порушила п. 9.2 б ПДР України, вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП; також водій керувала транспортним засобом, будучи не пристебнутою ременем пасивної безпеки, чим порушила п.2.3 в ПДР України, вчинила правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП; водій після зупинки поліцейським не увімкнула сигнал аварійної сигналізації, чим порушила п.9.9 б ПДР України, правопорушення передбачене ст. 125 КУпАП. Вказані правопорушення об'єднано відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Цією постановою позивача притягнуто до відповідальності за вчинення, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та до неї застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному закономпорядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як роз'яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При вирішенні спору, суд враховує, що згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);
добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем у позовній заяві обставин.
Представником Головного управління Національної поліції в Черкаській області було подано відзив, в якому зазначено, що 16.02.2026 року о 00 год. 30 хв. під час патрулювання м. Звенигородка по вул. Євгена Чикаленка (Чкалова), 4 працівниками поліції було виявлено автомобіль марки VOLVO V50, д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався у період дії комендантської години, в зв'язку з чим відповідно до п. 7 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» працівниками поліції було прийнято рішення зупинити даний транспортний засіб за допомогою проблискових маячків. Водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом VOLVO V50, д.н.з. НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху не користувалася покажчиками повороту відповідного напрямку. Крім того, під час зупинки ОСОБА_1 спочатку увімкнула сигнал аварійної зупинки, однак через декілька секунд виключила його. В подальшому було встановлено, що водій керувала транспортним засобом, будучи не пристебнутою ременем пасивної безпеки, також у неї було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Правопорушення, передбачені ст.ст. 122, 121 та 125 КУпАП було об'єднано відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП та притягнуто ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
На підтвердження правомірності своїх дій та вчинення правопорушення водієм ОСОБА_1 відповідач надав суду відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля та боді камери поліцейського, які були досліджені судом.
З наданих відеозаписів вбачається, що автомобіль VOLVO V50, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 , дійсно під час зміни напрямку руху після подання вимоги поліцейських про зупинку автомобіля, не користувалася покажчиками повороту відповідного напрямку. Під час зупинки ОСОБА_1 спочатку увімкнула сигнал аварійної світлової сигналізації, однак через декілька секунд вимкнула його. При цьому з наданого відеозапису неможливо встановити факт того, що водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, будучи не пристебнутою ременем пасивної безпеки.
Оцінивши надані сторонами докази, перевіривши їхні доводи та заперечення, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Під час винесення постанови працівник поліції діяв в межах своєї компетенції, з дотриманням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є законною та не підлягає до скасування, а позовні вимоги слід залишити без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони,
яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 79, 121, 139, 246, 250, 286 КАС України, ст. ст. 7, 17, 18, 122, 251, 254-257, 280, 288, 293 КУпАП, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 , представника позивача - адвокат Держан Валентина Василівна, до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ЕНА № 6673545 від 16.02.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного відповідності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: Держан Валентина Василівна РНОКПП НОМЕР_3 місцезнаходження: АДРЕСА_2
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Черкаській області місцезнаходження: 18036, м. Черкаси, вулиця Смілянська 57 , ЄДРПОУ 40108667.
Суддя Т.М. Кравченко