Справа № 569/341/26
1-кс/569/2925/26
08 квітня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, -
Слідча, у рамках кримінального провадження № 12025180000000344 від 28.08.2025, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, звернулася до слідчого судді із вказаним клопотанням.
В обґрунтування клопотання вказує, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , з умислом на незаконне придбання, зберігання та пересилання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, умисно, з корисливою метою, в період часу з 16.12.2025 по 17.12.2025, незаконно придбав, зберігав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, яка відповідно до списку 2 таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою не менше 0,118 г та, яку, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 № 863-XIV, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 60/95-ВР від 15 лютого 1995 року, незаконно збув шляхом її пересилання у поштовому відправленні за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 за невстановлених слідством обставин, але не пізніше 16.12.2025, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, масою не менше 0,118 г, яку передав ОСОБА_4 для подальшого безпосереднього збуту останнім.
ОСОБА_4 за невстановлених слідством обставин, але не пізніше 16.12.2025, сформував під видом побутових речей посилку з вмістом вказаної особливо небезпечної психотропної речовини, яку зберігав в альтанці поблизу місця свого проживання по АДРЕСА_1 .
В цей же день, в період часу з 09:43 год. по 10 год., ОСОБА_7 , реалізуючи спільний з ОСОБА_4 умисел на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, з відома ОСОБА_4 забрав сформовану останнім посилку із вмістом в ній особливо небезпечною психотропною речовиною з метою її подальшого збуту шляхом пересилання.
Надалі, 16.12.2025, у період часу з 10:06 год. по 10:07 год., ОСОБА_7 , реалізуючи умисел на незаконне пересилання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, перебуваючи по вул. Стара, 1 в м. Дубно, сформував поштове відправлення під видом побутових речей, вказавши як дані про відправника особисті ПІБ та абонентський номер НОМЕР_1 , після чого, помістив у поштомат ТОВ «Нова Пошта» № 42616 вказану посилку та, шляхом її незаконного пересилання у поштовому відправленні № 20451322249547 з м. Дубно у м. Глухів Сумської області до відділення № 1 ТОВ «Нова пошта», незаконно збув її особі з персональними даними ОСОБА_8 .
16.12.2025, в період часу з 16:25 год. по 17:30 год., в приміщенні терміналу ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться по вул. 7-го Серпня, 31 в с. Вересневе Рівненського району Рівненської області, оглянуто поштове відправлення № 20451322249547, в якому виявлено папірець в клітинку з рукописним написом: «м. Глухів», «нов. почта № 1», « ОСОБА_8 », «зарядка до шурупокрута», та картонну коробку з вмістом пластикового предмету чорного кольору, ззовні схожого на зарядний пристрій з маркуванням «KCDL - 1920», «Art.Nr. CDA6037», в середині якого під мікросхемою виявлено згорток прямокутної форми, обмотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору, з вмістом поліетиленового пакету з речовиною у вигляді грудочок (кристалів) та порошку білого кольору, загальною вагою 10,771 г, з якої відібрано зразок такої речовини, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, масою 0,118 г.
В подальшому, 17.12.2025 о 17:24 год., поштове відправлення № 20451322249547 з вмістом особливо небезпечної психотропної речовини PVP, отримано його адресатом.
Крім того, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , з умислом на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, повторно, з корисливою метою, не пізніше 05.01.2026 незаконно придбав та зберігав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP масою не менше 2,069 г.
Так, ОСОБА_7 , за невстановлених слідством обставин, але не пізніше 05.01.2016, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою не менше 2,069 г, яку під час зустрічі передав ОСОБА_4 з метою подальшого збуту.
ОСОБА_4 , отримавши в зазначений спосіб від ОСОБА_7 вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину, незаконно зберігав її в салоні автомобіля марки «Renault» модель «Master» д.н.з. НОМЕР_2 з метою подальшого незаконного збуту.
Надалі, 05.01.2026, в період часу з 22:51 год. по 23:15 год., під час обстеження салону автомобіля Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 , який знаходився у дворі будинку № 49 по вулиці Грушевського в місті Дубно, яким користується ОСОБА_4 , під водійським сидінням у верхній частині з лівої сторони на металевій частині виявлено поліетиленовий пакет з вмістом кристалічної речовини білого кольору, загальною вагою 16 грам, з якого відібрано зразок такої речовини, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 2,069 г, що згідно Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 є великим розмірам.
Крім того, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , з умислом на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини ПМА (параметоксіамфетамін), яка відповідно до списку 2 таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, повторно, з корисливою метою, 15.01.2026 в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки незаконно збув (продав) за 4200 (чотири тисячі двісті) гривень ОСОБА_9 особливо небезпечну психотропну речовину ПМА (параметоксіамфетамін), масою 0,309 г.
Так, ОСОБА_7 , за невстановлених слідством обставин, але не пізніше 15.01.2026, незаконно придбав вище вказану особливо небезпечну психотропну речовину, частину якої, масою не менше 0,309 г, передав ОСОБА_4 , яку останній незаконно зберігав при собі з метою збуту.
15.01.2026, у період часу з 22:01 год. по 22:04 год., ОСОБА_4 , перебуваючи біля під'їзду будинку № 49 по вул. Грушевського в м. Дубно, отримав від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 4200 гривень, за які незаконно збув останньому шляхом продажу особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - ПМА, масою 0,309 г.
У період часу з 18.01.2026 по 19.01.2026 ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , з умислом на незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, повторно, з корисливою метою, незаконно придбав, зберігав, переслав з метою збуту та незаконно збув особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою не менше 0,393 г, шляхом пересилання у поштовому відправленні, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 , за невстановлених слідством обставин, але не пізніше 18.01.2026, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину PVP, частину якої, масою не менше 0,393 г, передав ОСОБА_4 з метою подальшого її збуту.
Так, 18.01.2026, близько о 15:35 год., ОСОБА_4 , реалізуючи умисел на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, перебуваючи у приміщенні відділення № 1 ТОВ «Нова пошта» по вул. Семидубська, 16 в м. Дубно Рівненської області, незаконно збув особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, масою не менше 0,393 г, особі з персональними даними ОСОБА_10 , шляхом її пересилання у поштовому відправленні № 59001556363713, відправником якого вказав власні персональні дані ОСОБА_4 та абонентський номер НОМЕР_4 , з м. Дубно Рівненської області в м. Ковель Волинської області до відділення № 1 ТОВ «Нова пошта».
18.01.2026, в період часу з 19:50 год. по 20:30 год., в приміщенні терміналу ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться по вул. 7-го Серпня, 31 в с. Вересневе Рівненського району Рівненської області, оглянуто поштове відправлення № 59001556363713, в якому виявлено фірмову коробку від цукерок торгової марки «MILLENIUM», з вмістом пластикового предмету, ззовні схожого на корпус від освітлювального елемента автомобіля білого кольору, загорнутий в поліетиленовий пакет чорного кольору та прозору клейку стрічку, в середині якого знаходився згорток прямокутної форми, обмотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору, з вмістом поліетиленового пакетика з кристалічною речовиною білого кольору, загальною вагою 50,9 г, з якої відібрано зразок такої речовини, що містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,393 г.
19.01.2026 о 18:29 год. поштове відправлення № 59001556363713 з вмістом особливо небезпечної психотропної речовини отримано його адресатом в м. Ковель Волинської області.
У період часу з 07.02.2026 по 09.02.2026, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 з умислом на незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, повторно, з корисливою метою, незаконно придбав, зберігав та переслав у поштовому відправленні з метою збуту особливо небезпечні психотропні речовині, обіг яких заборонено ПМА (параметоксіамфетамін), масою не менше 0,039 г та PVP масою не менше 20,495 г, що згідно Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, є особливо великим розміром.
Так, ОСОБА_7 , за невстановлених слідством обставин, але не пізніше 07.02.2026, незаконно придбав вище вказані особливо небезпечні психотропні речовині, які незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту.
07.02.2026 о 22:39 год., ОСОБА_7 , реалізуючи умисел на незаконне пересилання з метою збуту вказаних особливо небезпечних психотропних речовин, сформував під видом побутових речей посилку, вказавши як дані про відправника ОСОБА_11 , абонентський номер НОМЕР_5 , після чого, перебуваючи по вул. Шевченка, 1 в м. Васильків Київської області, помістив у поштомат ТОВ «Нова Пошта» № 45600 посилку із вказаними особливо небезпечними психотропними речовинами та, шляхом її незаконного пересилання у поштовому відправленні № 20451363275327 з м. Васильків у м. Дубно Рівненської області до відділення № 1 ТОВ «Нова пошта», незаконно переслав їх ОСОБА_12 абонентський номер НОМЕР_4 .
09.02.2026 в період часу з 07 год. по 08:05 год., в приміщенні терміналу ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться по вул. 7-го Серпня, 31 в с. Вересневе Рівненського району Рівненської області, оглянуто поштове відправлення № 20451363275327, в якому виявлено картонну коробку світло-жовтого кольору з-під мобільного телефону Motorola g 05, в якій виявлено два пакунки: один пакунок з кристалічною речовиною білого кольору з коричневим відтінком, з якої відібрано зразок такої речовини в кількості 27,877 грам, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 20,495 г, а також другий пакунок з таблетками жовтого кольору у вигляді ведмедика, з якого відібрано у якості зразка одну таблетку вагою 0,458 грама, яка в своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - ПМА (параметоксіамфетамін), масою 0,039 грама.
В подальшому, 09.02.2026 близько 17:53 год., ОСОБА_4 , перебуваючи у відділенні № 1 ТОВ «Нова пошта» по вул. Семидубська, 16 в м. Дубно Рівненської області, отримав поштове відправлення № 20451363275327 з вмістом особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено ПМА (параметоксіамфетамін), масою не менше 0,039 г, та PVP, масою не менше 20,495 г, які зберігав з метою збуту.
Крім того, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , з умислом на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, повторно, з корисливою метою, 09.02.2026 в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки незаконно збув (продав) за 20800 (двадцять тисяч вісімсот) гривень ОСОБА_9 особливо небезпечну психотропну речовину PVP масою 1,468 грам.
Так, ОСОБА_7 , за невстановлених слідством обставин, але не пізніше 07.02.2026, незаконно придбав вище вказану особливо небезпечну психотропну речовину, масою не менше 1,468 г, яку у поштовому відправленні ТОВ «Нова пошта» переслав ОСОБА_4 , який, отримавши в зазначений спосіб особливо небезпечну психотропну речовину, з 09.02.2026 незаконно зберігав по місцю свого мешкання та при собі з метою збуту.
09.02.2026, приблизно о 21.30 год., ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_13 , перебуваючи біля під'їзду будинку № 49 по вул. Грушевського в м. Дубно, отримавши від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 20800 гривень, незаконно збув останньому шляхом продажу особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 1,468 грам.
ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 з умислом на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечниу психотропну речовину, обіг якої заборонено - ПМА (параметоксіамфетамін) у великих розмірах, повторно, з корисливою метою, не пізніше 14.02.2026, незаконно придбав та зберігав з метою збуту особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - ПМА (параметоксіамфетамін), масою 4,346 г, що є великим розміром.
Так, ОСОБА_7 , за невстановлених слідством обставин, але не пізніше 14.02.2026 незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - ПМА (параметоксіамфетамін), частину якої ОСОБА_4 зберігав за місцем свого проживання з метою збуту.
14.02.2026, в період часу з 06:00 год. по 10:00 год. у ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 працівниками поліції виявлено та вилучено 50 таблеток у формі ведмедика жовтого кольору, які містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - ПМА (параметоксіамфетамін), масою 4,346 г, що є великим розміром.
14.02.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
14 лютого 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
16.02.20226 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави, строком 60 діб, до 14.04.2026.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаних злочинів підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами, а саме:
-Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - огляд і виїмка кореспонденції від 18.12.2025;
-Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчинення злочину у формі контрольованої поставки від 18.12.2025;
-Висновком експерта № СЕ-19/118-25/19133-НЗПРАП від 06.01.2026;
-Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи від 06.01.2026;
-Висновком експерта № СЕ-19/118-26/267-НЗПРАП від 08.01.2025;
-Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчинення злочину у формі оперативної закупки від 16.01.2026;
-Протокол огляду грошових коштів від 15.01.2026;
-Протокол огляду покупця та вручення йому грошових коштів від 15.01.2026;
-Протокол добровільної видачі від 15.01.2026;
-Висновком експерта № СЕ-19/118-26/1134-НЗПРАП від 29.01.2026;
-Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - огляд і виїмка кореспонденції від 20.01.2026;
-Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчинення злочину у формі контрольованої поставки від 20.01.2026;
-Висновком експерта № СЕ-19/118-26/1142-НЗПРАП від 26.01.2026;
-Протокол огляду грошових коштів від 09.02.2026;
-Протокол огляду покупця та вручення йому грошових коштів від 09.02.2026;
-Протокол добровільної видачі від 09.02.2026;
-Протоколом обшуку;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, шляхом застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання його під вартою, вищевказаних ризиків уникнути не можливо.
Покликаючись на вищевикладене, слідчий вказує про неможливість запобігання вищевказаним ризикам інакше ніж шляхом застосування стосовно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив його задоволити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів контролю, а у разі продовження строкутримання під вартою, визначити мінімальний розмір застави.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025180000000344 від 28.08.2025, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
За вищевказаних обставин, у рамках даного кримінального провадження, 14.02.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
14 лютого 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
16.02.20226 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави, строком 60 діб, до 14.04.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Розумність підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантій від безпідставного арешту й затримання, закріпленої у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції." Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо вчинила злочин".
Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 , п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 ).
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Так, вище вказані докази вказують на обґрунтованість та розумність оголошеної ОСОБА_4 підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Метою продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Обґрунтування ризику, який не зменшився: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду - являється те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України відноситься до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років із конфіскацією майна, а іншого більш м'якого покарання санкцією цієї статті КК України не передбачено.
У зв'язку із покаранням, яке загрожує підозрюваному за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та усвідомлення ОСОБА_4 , що його протиправну діяльність викрито, - дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, а тому лише перебування останнього в слідчому ізоляторі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того встановлено, що ОСОБА_4 здійснює перевезення продуктів харчування, із виїздом за межі Рівненської області до інших областей, однією з яких є Чернівецька.
Обґрунтування ризику, який не зменшився: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, - являється те, що ОСОБА_4 займається злочинною діяльністю протягом тривалого часу, а вчинення злочинів є основним джерелом доходу для нього.
Вчинивши один із злочинів, ОСОБА_4 належних висновків для себе не робить, на шлях виправлення не стає, та продовжує вчиняти нові злочини.
ОСОБА_4 офіційного не працевлаштований, постійних доходів немає, а грошові кошти отримує від збуту особливо небезпечних психотропних речовин, тобто виключно шляхом вчинення злочинів.
Разом з тим, ОСОБА_4 не одружений, на утриманні нікого немає, що дає можливість постійно змінювати місця проживання.
Обґрунтування ризику, який не зменшився: незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні: являється те, що оскільки судом будуть братися до уваги лише показання, дані лише під час судового розгляду і є всі підстави вважати, що у випадку застосування до останнього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, ОСОБА_4 буде чинити тиск на свідків для зміни показів останніх, або відмови від дачі них.
Застосування цілодобового домашнього арешту не зможе забезпечити дотримання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, що виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо підозрюваного винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України та гарантувати його належну процесуальну поведінку.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», у справі «Летельє проти Франції» вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У зв'язку із складністю кримінального провадження 31.03.2026 постановою Рівненської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025180000000344 від 28.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України - продовжено до трьох місяців, а саме до 14 травня 2026 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином суд, визначаючи розмір застави бере до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому вважає, що підозрюваному ОСОБА_4 слід визначити заставу у розмірі 100 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800 гривень, оскільки саме така сума співмірна з наявними ризиками та може забезпечити виконання останньою процесуальних обов'язків.
Саме такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для нього суд не вбачає.
Окрім цього, застосовуючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.05.2026.
Утримувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор" - м. Рівне, вул. Дворецька, 116.
Одночасно визначити заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого або прокурора;
- повідомляти слідчого, або прокурора про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Визначити строк дії ухвали та строк дії покладених обов'язків, у разі внесення застави встановити до 14.05.2026.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити на виконання уповноваженій особі ДУ "Рівненський слідчий ізолятор", вручити учасникам судового розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя -