справа №566/5/26
провадження № 2/566/406/26
02 квітня 2026 року селище Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
у складі: одноособово - головуючого судді Лободзінського А.С.,
при секретарі судового засідання Подолець Ю.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1 , її представника - адвоката Музики-Дубравського В.А. представника третьої особи - Органу опіки та піклування Бокійммівської сільської ради - Добровчана Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Млинів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Орган опіки та піклування Бокіймівської сільської ради,-
У січні 2026 року ОСОБА_1 пред'явила в суд позов до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Орган опіки та піклування Бокіймівської сільської ради.
Позов обґрунтовує тим, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням Млинівського районного суду від 20.08.2013 року розірвано. Від спільного подружнього життя у них є п'ятеро дітей: неповнолітні діти : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; повнолітні діти - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Діти ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 фактично проживають з нею в с.Пекалів та перебувають на її утриманні.
Крім того, 25.11.2023 року вона уклала шлюб з ОСОБА_12 , в шлюбі у них народилась дочка - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
20 серпня 2013 року рішенням Млинівського районного суду Рівненської області по справі №566/1153/13-ц зі ОСОБА_2 було стягнуто на її користь на утримання неповнолітніх (на той час) дітей, сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 100 гривень на кожну дитину, починаючи з 01.08.2013 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Оскільки, найстарша дитина - син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_5 , то після вказаної дати сплата та нарахування аліментів були припинені. Орієнтовно з цього ж часу Відповідач припинив допомагати їх спільним дітям та жодної фінансової допомоги не надавав та не надає.
Вона доглядає їх з відповідачем дітей, хоча офіційно не працевлаштована, вони з чоловіком ОСОБА_15 займаються сільським господарством, крім того на їх утриманні перебуває ще спільна дочка. Син ОСОБА_5 з 2017 року проходив службу в лавах ЗСУ. Під час несення служби був важко поранений та в даний час проживає з ними, є ветераном війни (особою з інвалідністю). Вона як може забезпечує потреби як неповнолітніх так і повнолітніх дітей, а також виконує всі інші обов'язки, покладені на неї законом та необхідні для належного їх утримання. Протягом десяти останніх років відповідач жодним чином не допомагає у вихованні та забезпеченні їх спільних неповнолітніх дітей, тобто свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягувати з відповідача на її користь на утримання неповнолітніх дітей - сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з індексацією суми відповідно до закону, починаючи з 05.01.2026 року і до досягнення дітьми повноліття. Стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.
В судовому засіданні позивач та її представник - адвокат Музика-Дубравський В.А. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Позов просили задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з письмовими поясненнями, у яких не заперечуючи проти позбавлення його батьківських прав та стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітніх дітей, заперечував підстави, з яких позивач просила позбавити його батьківських прав. Зазначив, що колишня дружина не дає можливості спілкуватися з дітьми, участь в утриманні дітей він приймає, сплачуючи аліменти, визначені рішенням суду. Просив справу розглядати без його участі. (а.с.53-54)
Представник органу опіки та піклування Бокіймівської сільської ради в судовому засіданні підтримав висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей та не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
З огляду на зміст норми закону (п.2 ч.1 ст. 164 СК України), позбавлення батьківських прав може застосовуватися лише тоді, коли батько не просто не виконує свої обов'язки по вихованню дитини, а й ухиляється від їх виконання, тобто за умови доведення винної поведінки того з батьків, який свідомо нехтує здійсненням своїх обов'язків, передбачених ст.150 СК України.
Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав та призначення опікуна (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач - ОСОБА_2 є батьком неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , виданого 17 травня 2011 року, серії НОМЕР_2 , виданого 17 травня 2011 року, (а.с.13-14) та ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та навчанню дітей: не цікавиться їх життям, здоров'ям, не надає матеріальної допомоги на їх утримання.
Позивач суду пояснила, що перебувала у шлюбі зі ОСОБА_2 , однак сімейне життя не складалось, у зв'язку з чим шлюб розірвано у 2013 році. Чоловік не дбав про виховання і розвиток дітей, до своїх батьківських обов'язків ставився недбало, зловживав алкогольними напоями. Після розірвання шлюбу з відповідачем, останній не цікавився питанням виховання, медичного догляду, матеріального забезпечення та розвитку дітей. Фактично самоусунувся від своїх батьківських обов'язків, контактів і спілкування з дітьми не підтримував, хоча перешкод для цього не було.
Як вбачається з копії рішення Млинівського районного суду від 20.08.2013 року шлюб, між позивачем та відповідачем розірвано. (а.с.7-8)
Рішенням Млинівського районного суду від 20.08.2013 ухвалено стягувати з відповідача на користь позивача, аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 100 гривень на кожну дитину, починаючи з 01.08.2013 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.(а.с.9-10)
Як вбачається з постанови державного виконавця Дубенського відділу ДВС у Дубенському районі Рівненської області ЗМУМЮ від 27.01.2025 виконавче провадження про стягнення аліментів на підставі вищевказаного судового рішення закінчене. На момент досягнення повноліття найстаршою дитиною ( ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 ) борг по аліментах сплачений у повному обсязі. (а.с.11)
Факт ухилення відповідача від виконання обов'язків по вихованню, навчанню та утриманню дітей підтверджується наступними доказами.
Згідно характеристики Млинівського ліцею №1 на ОСОБА_4 , 2011 року народження, ОСОБА_11 ліцей відвідує регулярно, пропускає уроки тільки по поважній причині, на уроках уважна, в ліцеї веде себе спокійно, врівноважено, з повагою ставиться до однокласників та вчителів. Мама учениці, зацікавлена в навчанні доньки та регулярно здійснює контроль за успішністю і поведінкою дівчинки. Інформація про участь батька у житті та навчанні дитини у характеристиці відсутня. (а.с.21)
Відповідно до характеристики Млинівського ліцею №1 на ОСОБА_3 , 2011 року народження, учня 9-Б класу також вказано про те, що матір дитини цікавиться навчанням та поведінкої дитини, жодної інформації про батька дитини немає. (а.с.22)
Згідно довідок КНП «Млинівський ЦПМСД» за №2335/07-08/25 та № 2336/07-08/25 від 28.08.2025 матір здійснює догляд за дітьми ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . На медичні огляди, профілактичні щеплення, на прийом з приводу захворювань до сімейного лікаря звертається мама. ОСОБА_2 з дітьми на прийом не з'являвся, рекомендацій та призначень лікаря не виконував. (а.с.23-24)
Сім'я ОСОБА_18 проживає в приватному житловому будинку по АДРЕСА_1 . Діти мають свої спальні місця, стіл для виконання домашніх завдань. В будинку чисто, продукти харчування в достатній кількості. Діти шкільного віку забезпечені всім необхідним для відвідування занять у школі, а саме: портфелі, одяг, взуття, канцелярія, спортивний одяг та інше. Вказані обставини підтверджуються актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за вих. №175/09-11 від 13.10.2025 року. (а.с.19)
Вироком Млинівського районного суду від 05.03.2002 року ОСОБА_2 засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.135 КК України до двох років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. (а.с.25-26) Злочин, за який ОСОБА_2 засуджений, ним було вчинено по відношенню до позивачки ОСОБА_1 , що негативно характеризує його, як сім'янина.
Окрім того, факт ухилення відповідача від належного виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню неповнолітніх дітей підтверджується показами допитаних в судовому засіданні свідків.
Зокрема, свідок ОСОБА_19 показала, що є класним керівником неповнолітніх ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Батька дітей у школі вона ніколи не бачила, він ніколи не телефонував до неї з приводу успішності дітей, на батьківські збори не з'являвся.
Свідок ОСОБА_5 показав, що з моменту розлучення з матір'ю, їх батько жодного разу не цікавився життям та навчанням його брата ОСОБА_10 та сестри ОСОБА_11 . На дні народження дітей не вітав, подарунків не дарував, не телефонував, не брав участі у вихованні та у питаннях, пов'язаних зі здоров'ям дітей.
Неповнолітні діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будучи опитаними в порядку ст..171 СК України, в судовому засіданні пояснили, що не знають свого батька, ніколи його не бачили та не спілкуються з ним. Їх батько ніколи не цікавився їх життям, здоров'ям, не вітав на день народження, не дарував подарунків, не допомагав із навчанням.
Згідно ст. 171 Сімейного кодексу України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Відповідно до письмового висновку, затвердженого рішенням виконавчого комітету Бокіймівської сільської ради від 27.03.2026 року № 25, орган опіки та піклування Бокіймівської сільської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с.63-65)
Аналіз наведених вище доказів, в сукупності з поясненнями позивача, дає суду підстави зробити висновок про те, що відповідач ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечує їм необхідне харчування, медичний огляд, лікування, не спілкується з дітьми та не бере участі у їх вихованні, навчанні і підготовці до самостійного життя.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він ухиляється від виконання своїх обов'язків по їх вихованню та навчанню.
За приписом ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
У відповідності до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дітей. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Як встановлено всудовому засіданні, відповідач є батьком неповнолітніх дітей та, відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, зобов'язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Положеннями ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дітей повинні забезпечити для дітей утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дітей, збереження їх здоров'я, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно.
Так, згідно з ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років становить 3512,00 гривень, тобто мінімальний розмір аліментів, встановлений ч. 2 ст. 182 СК України.
Визначаючи розмір аліментів, в межах позовних вимог, суд враховує стан здоров'я, матеріальне становище дитини та платника аліментів.
Обставин, які б звільняли відповідача від обов'язку по утриманню своїх дітей, або ж свідчили про неможливість стягнення з нього аліментів у вказаному позивачем розмірі, судом не встановлено.
Враховуючи вище наведене у сукупності, а також ту обставину, що відповідач ОСОБА_2 визнав позовні вимоги, суд вважає доцільним стягнути з нього на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з індексацією суми відповідно до закону, з дня звернення до суду з позовною заявою і до досягнення дітьми повноліття.
За приписом ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Днем пред'явлення позову вважається день прийняття судом позовної заяви. Згідно штампу на позовній заяві, позовна заява пред'явлена до суду 05.01.2026.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.3, п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, а її позовні вимоги підлягають до задоволення, судовий збір в сумі 1331,20 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
З квитанції від 02.01.2026 року вбачається, що позивачем було сплачено 1331,20 гривень судового збору, який підлягає стягненню на її користь з відповідача. (а.с.31)
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись статтею 164 СК України,
статтями 12, 13, 19, 89, 141, 209 - 210, 258 - 259, 265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Орган опіки та піклування Бокіймівської сільської ради, задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати зі ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), на утримання неповнолітніх дітей - сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з індексацією суми відповідно до закону, починаючи з 05.01.2026 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) сплачений нею судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривню 20 копійок.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривню 20 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційну скаргу може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13.04.2026 року.
Суддя А.С.Лободзінський